Постанова

від 12.07.2016 по справі 910/29620/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа№ 910/29620/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача 1 Склярук Ю.В.

від відповідача 2 Склярук Ю.В.

від відповідача 3 Іпатова Р.Г.

від третьої особи 1 Тищенко А.В.

від третьої особи 2 не з'явився.

від третьої особи 3 Недашківська О.В.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Фонду державного майна України та Колективного сільськогосподарського підприємства "Полянка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року

у справі № 910/29620/15 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом ОСОБА_7

до 1. Фонду державного майна України;

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області;

3. Колективного сільськогосподарського підприємства "Полянка"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Кабінет Міністрів України

2. Арбузинське районне управління юстиції Миколаївської області

3. Міністерство аграрної політики та продовольства України

про визнання недійсними актів та скасування реєстраційних записів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, Колективне сільськогосподарське підприємство "Полянка", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кабінет Міністрів України, Арбузинське районне управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсними актів та скасування реєстраційних записів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 07.05.20112р. №230-п "Про приватизацію ДП "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське"; визнано недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 03.02.2014р. №35-п "Про припинення юридичної особи ДП "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" та про призначення комісії з його припинення"; визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 23.12.2014р. №2839 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 21.11.2014р. №2657", визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 29.12.2014р. №2896 "Про затвердження акта оцінки державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське"; визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 31.12.2014р. №2912 "Про затвердження плану приватизації державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" із змінами від 15.08.2015р. за №18; визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 12.03.2015р. №310 "Про завершення приватизації майна державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське"; визнано недійсним Договір №99 безоплатної передачі частки державного майна державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" від 10.03.2015р., укладений між Фондом державного майна України та Колективним сільськогосподарським підприємством "Полянка"; визнано недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 21.01.2015р. №37-п "Про затвердження передавального акту ДП "СГП "Миколаївське"; скасовано реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2015р. за №15021120009000496 та за №15021450000000678; стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму понесених ним витрат по сплаті судового збору в розмірі 12 180,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Фонд державного майна України подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №910/29620/15 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Колективне сільськогосподарське підприємство "Полянка" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі № 910/29620/15 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/1066/16 від 25.04.2016 р. справу № 910/29620/15, за апеляційними скаргами Фонду державного майна України та Колективного сільськогосподарського підприємства "Полянка" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року, у зв'язку зі звільненням головуючого судді (судді - доповідача) Шевченка Е.О. у відставку, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 25.04.2016 р., справу № 910/29620/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 року прийнято апеляційні скарги Фонду державного майна України та Колективного сільськогосподарського підприємства "Полянка" до розгляду та порушено апеляційне провадження.

25.04.2016 р. через відділ документального забезпечення від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

25.04.2016 р. через відділ документального забезпечення від представника відповідача 1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

05.05.2016 р. через відділ документального забезпечення від представника відповідача 1 повторно надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

24.05.2016 р. через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду представником позивача було подано заяву про визнання апеляційних скарг на рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.016 р. у справі №910/29620/15.

Проте у ході судового розгляду було встановлено, що крім зазначеної заяви у матеріалах справи наявне клопотання, яке було подано іншим представником позивача, про відкладення розгляду справи для забезпечення особистої участі позивача.

Повноваження іншого представника позивача були скасовані (дана обставина підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, в якому зазначено, що 22.04.2016 р. було припинено дію довіреності від 11.01.2016 р.).

Крім цього 14.06.2016 р. на судовому засіданні позивач особисто зазначив, що єдиним його представником на даний час у розгляді справи №910/29620/15 є ОСОБА_9, а визнання апеляційних скарг відповідає його дійсній волі.

Таким чином станом на 12.07.2016 р. у розгляді справи №910/29620/15 позивача представляє лише одна особа, а саме ОСОБА_9. Визнаннн апеляційних скарг повністю підтримується позивачем та відповідає його дійсній волі.

24.05.2016 р. розгляд справи було відкладено на 14.06.2016 р.

Керуючись ст. ст. 22, 36 та 101 Господарського процесуального кодексу України, для додаткового обгрунтування доводів апеляційної скарги щодо правомірності реформування Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство «Полянка» колегія суддів вважає за необхідне долучити до матеріалав справи письмові докази, які не могли бути надані до суду першої інстанції відповідачем 3 оскільки архіви за період існування підприємства у вигляді структурного підрозділу ДП ВО «Південно-Українська АЕС, ДП «НАЕК ; «Енергоатом» та ДП «Агроспецсервіс» в ДП «СГП «Миколаївське» та КСІІ «Полянка» не зберігалися і були отримані тільки після письмового запиту в лютому 2016 року, але підтверджують обставини на яких грунтуються вимоги апелянта та мають суттєве значення для розгляду справи.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2280/16 від 14.06.2016 р. справу № 910/29620/15, у зв'язку із перебуванням суддів Калатай Н.Ф. та Пашкіної С.А., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 14.06.2016 р., справу № 910/29620/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.

В судове засідання 14.06.2016 року представник третьої особи 2 не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2015 р. відкладено розгляд справи № 910/29620/15 на 12.07.2016 року. Залучено до участі у справі № 910/29620/15 Міністерство аграрної політики та продовольства України у якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Представником Міністерства аграрної політики та продовольства України подано пояснення, в яких останній просить апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2997/16 від 11.07.2016 р. справу № 910/29620/15, у зв'язку із перебуванням судді Ропій Л.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.07.2016 р., справу № 910/29620/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

В судове засідання 12.07.2016 року представник третьої особи 2 не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи 2, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 11.12.2009 р. наказом Міністерства аграрної політики України №889 на базі майна філії №24 "Миколаївське відділення агропромислового виробництва" Державного підприємства "Агроспецсервіс" створено ДП "Миколаївське" із наданням йому статусу юридичної особи.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Національної академії аграрних наук України від 21.02.2011 р. №40/55 "Про внесення змін до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 04.12.2009 р. №858/140" ДП "Миколаївське" присвоєно статус племінного заводу (порода: українська чорно-ряба молочна).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. №127 "Про затвердження переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування" (далі - Постанова від 23.02.2011 р. №127) ДП "Миколаївське" включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування.

Наказом Фонду держмайна України від 24.04.2012 р. №566 "Про внесення змін та доповнень до Переліку об'єктів групи В, які підлягають підготовці до продажу у 2012 році з метою подальшого їх продажу" (далі - Наказ №566) ДП "Миколаївське" включено до переліку об'єктів групи В, які підлягають підготовці до продажу в 2012 році.

07.05.2015 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області було видано Наказ №230-п "Про приватизацію ДП "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" (надалі також - Наказ 230-п, спірний наказ №1), яким вирішено приватизувати вказане підприємство шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство.

В подальшому, наказом регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області від 03.02.2014р. № 35-п "Про припинення юридичної особи ДП "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" та про призначення комісії з його припинення" (надалі також - Наказ №35-п, спірний наказ №2), яким наказано припинити юридичну особу - ДП "Миколаївське" шляхом її перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство.

04.02.2014 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області до ЄДР внесено запис №15021270007000496 про прийняття рішення щодо припинення ДП "Миколаївське" в результаті реорганізації шляхом його перетворення.

Наказом Фонду держмайна України від 21.11.2014 р. № 2657 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта" (надалі також - Наказ №2657) прийнято рішення про приватизацію ДП "Миколаївське" шляхом перетворення його в публічне акціонерне товариство.

26.11.2014 р. Фондом держмайна України прийнято наказ №2687 "Про передачу єдиного майнового комплексу ДП "СГП "Миколаївське" (надалі також - Наказ №2687), відповідно до якого Фондом держмайна України прийнято функції з управління майном вказаного підприємства.

Наказом Фонду держмайна України від 23.12.2014 р. №2839 (надалі також - Наказ №2839, спірний наказ №3) внесено зміни до пункту 1 наказу від 21.11.2014 р. №2657 замінивши слова "публічне акціонерне товариство" на "колективне сільськогосподарське підприємство".

Наказом Фонду держмайна України від 29.12.2014 р. №2896 (надалі також - Наказ №2896, спірний наказ №4) затверджено акт оцінки вартості майна державного ДП "Миколаївське".

Пунктом 1 наказу Фонду держмайна України від 31.12.2014р. №2912 (надалі також - Наказ № 2912, спірний наказ №5) затверджено план приватизації ДП "Миколаївське", а п. 3 наказано директору ДП "Миколаївське" ОСОБА_10: забезпечити реєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства; у тижневий строк з дня реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства подати до Фонду держмайна України копію статуту та свідоцтва про його державну реєстрацію; забезпечити припинення юридичної особи ДП "Миколаївське".

Наказом Фонду держмайна України від 15.01.2015 р. № 18 (надала також - Наказ №18) пункт 3 викладено у такій редакції: "Директору державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" ОСОБА_10: 3.1. У двотижневий строк забезпечити припинення державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське", як юридичної особи, в результаті його перетворення в колективне сільськогосподарське підприємство відповідно до положень Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".; 3.2. У тижневий строк з дня державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства подати до Фонду державного майна України копію Статуту та свідоцтва про його державну реєстрацію.".

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №37-п від 21.01.2015 р. "Про затвердження передавального акту ДП СГП "Миколаївське" (надалі також - Наказ №37-п, спірний наказ №7) було затверджено передавальний акт, складений комісією з припинення юридичної особи, створеної спірним наказом №2.

27.01.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області здійснено державну реєстрацію припинення ДП "Миколаївське" та створення КСП "Полянка" про що в ЄДР внесено записи №15021120009000496 та №15021450000000678 відповідно.

10.03.2015р. між відповідачем-1 (орган приватизації за Договором) та відповідачем-3 (набувач за Договором) було укладено Договір безоплатної передачі частки державного майна Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" № 99 (надалі також - Договір №99, спірний договір), у відповідності до п. 1.1. якого відповідач-1 зобов'язався безоплатно передати у власність відповідача-3 частку державного майна Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" на суму 13627 000,00 грн., а відповідач-3 зобов'язався прийняти об'єкт передачі в порядку і на умовах визначених цим Договором. До об'єкту передачі не входить частка державного майна Державного підприємства, що вилучена з вартості майна на підставі плану приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства, затвердженого спірним наказом №5, із змінами внесеними Наказом №18, на суму 7694000,00 грн., у тому числі об'єкти, що не підлягають приватизації, на суму 935480,00 грн., та майно щодо якого прийнято рішення про його вилучення на суму 6759000,00 грн.

Наказом Фонду держмайна України від 12.03.2015р. №310 "Про завершення приватизації майна державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" (код ЄДРПОУ 36481123)" (надалі також - Наказ №310, спірний наказ №6) наказано приватизацію майна ДП "Миколаївське" вважати завершеною.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна"' (далі Закон про приватизацію) приватизація державного майна відчуження майна, що перебуває у державній власності на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно ст.ст. 6, 7 Закону про приватизацію суб'єктами приватизації є державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники. Державними органами приватизації є Фонд державного майнаУкраїни, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Законодавство про приватизацію розрізняє такі статуси державних підприємств як "підприємство, що не підлягає приватизації", "підприємство, шо підлягає приватизації" та "підприємство, що приватизується", відтак пов'язує з ними відмінні правові режими та наслідки набуття відповідного статусу.

Так, абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону про приватизацію передбачено опублікування органом приватизації списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі. Тим самим законом передбачено процедуру публічного оголошення про намір власника (держави) в особі уповноважених органів приватизації приватизувати відповідний об'єкт державної власності та доведення такої інформації ти відома усіх заінтересованих осіб. Відтак таке оголошення пов'язано із необхіднісію з'ясувати наявність потенційних покупців об'єкту державного майна та залучити їх до процесу приватизації.

Для участі в приватизації заінтересовані особи подають заяву про приватизацію до органу приватизації, наслідком розгляду якої може бути рішення уповноваженого органу про приватизацію такого об'єкта або про відмову в приватизації (ст. 12 Закону про приватизацію) Водночас абз. 3 ч. 1 ст. 11, ст. 12 Закону про приватизацію передбачено окремий порядок ухвалення органом приватизації рішення про приватизацію підприємства.

З моменту ухвалення рішення про приватизацію державне підприємство набуває статусу підприємства, що приватизується, відтак стосовно нього починає діяти ряд обмежень та особливостей функціонування, встановлених Законом про приватизацію.

Саме з моменту прийняття рішення про приватизацію власник в особі органів приватизації юридично оформлює своє волевиявлення щодо приватизації конкретного об'єкта визначеному покупцю, визначає у встановленому порядку спосіб приватизації, створює комісію з приватизації об'єкта, проводить оцінку майна, складає план приватизації, якій погоджується заінтересованими державними органами, здійснює ряд інших юридично значимих дій, спрямованих на проведення приватизації підприємства.

З моментом ухвалення рішення про приватизацію в порядку ст. 12 Закону про приватизацію законодавство пов'язує передачу функцій по управлінню майном об'єкту, що приватизується, до органів приватизації, припинення дії окремих норм Господарського кодексу України в частині відчуження майна, що приватизується (ч. 4 ст.12 Закону про приватизацію), виникнення соціальних гарантій та пільг працівників підприємства, то приватизується (ст. 25 Закону про приватизацію) тощо.

Положенням про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затвердженим наказом Відповідача-1 17 серпня 2000 року №1718. зареєстрованого Міністерством юстиції 29 вересня 2000 року за №668/4889, було конкретизовано процедуру приватизації таких об'єктів приватизації-2 (далі Положення №1718).

Відповідно до п. 4 розділу 4 Положення №1718 при розробці плану приватизації комісія з приватизації, зокрема розраховує розмір частки державного майна (акцій), що передається безоплатно, відповідно до ст. 6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (далі Закон про особливості приватизації) як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства в області (Автономній Республіці Крим), і наявної кількості працівників радгоспу, що приватизується, та прирівняних до них осіб на дату оцінки майна відповідно до частини 3 статті 3 цього Закону.

Таким чином, кількість та склад працівників державного підприємства, що приватизується, які мають право на пільгове придбання частки (акцій) державного майна, встановлювався лише на етапі роботи комісії з приватизації щодо складання плану приватизації відповідного підприємства.

Відтак, право на пільгову участь в приватизації ДП "СГП "Миколаївське" виникло лише у тих працівників підприємства, які на дату проведення оцінки майна ДП СГП "Миколаївське" ( оскаржуваний наказ Відповідача 1 від 29.12.2014 р. № 2896), перебували в трудових відносинах з підприємством. Таке право виникло із зазначеної дати також у осіб, які згідно законом є особами, прирівняними до працівників підприємства, що приватизується.

Виключно після ухвалення органом приватизації рішення про приватизацію підприємства (а не щодо включення його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації), на дату затвердження акту оцінки майна підприємства, що приватизується, згідно плану приватизації державного підприємства визначається кількість, коло та склад осіб, що перебуванні, в трудових відносинах з підприємством, що приватизується, та прирівняних до них осіб, які мають право на пільгове придбання частки (акцій) державного майна даного підприємства в ході його приватизації.

Виходячи із викладеного Постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 127 та Наказ Відповідача-1 від 24.04.2012 р. № 566 не є рішенням органу приватизації про приватизацію підприємства в розумінні Закону про приватизацію та Закону про особливості приватизації, а з їх виданням закон не пов'язує виникнення у працівників підприємства, що включені до переліку підприємств, що підлягають приватизації, права на пільгову участь в приватизації.

Позивач не включений до зазначеної кількості працівників підприємства та прирівняних до них осіб, яка міститься у наведеному вище плані приватизації, оскільки був звільнений з ДП "СГП "Миколаївське" до ухвалення рішення про затвердження плану приватизації підприємства за грубе порушення законодавства про працю.

Це підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Позивач працював водієм ДП "СГП "Миколаївське" та звільнений 04 червня 2014 року відповідно до наказу №26-к від 04.06.2014 р.на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, тобто за грубе порушення трудової дисципліни - прогули до прийняття Фондом державною майна України наказу №2896, який в розумінні ст.ст. 11,12 Закону про приватизацію є рішенням про приватизацію ДП "СГП "Миколаївське", та на момент приватизації ДП "СГП "Миколаївське" не був працівником підприємства.

Відповідно до ст. 3 Закону про особливості приватизації, на які посилаються позивачі як на обгрунтування порушення їх законних прав та інтересів, право на пільгове придбання акцій мають працівники підприємств, майно яких приватизується, а також прирівняні до них особи:

колишні працівники таких підприємств, які вийшли на пенсію;

колишні працівники таких підприємств, які звільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату і не працюють з моменту звільнення в інших суб'єктів господарювання різних форм власності;

особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на зазначеному підприємстві (організації);

працівники, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням;

працівники соціально-культурних та лікувально-оздоровчих закладів, що приватизуються у складі підприємств (організацій), на балансі яких вони перебувають.

В розумінні ст. 3 Закону про особливості приватизації позивач не відноситься до працівників ДП "СГП "Миколаївське" як підприємства, що приватизується, оскільки звільнений з роботи до ухвалення органом приватизації (Відповідачем-1 ) рішення про приватизацію ДП "СГП "Миколаївське" (оскаржуваний наказ від 23.11.2014 № 2839). затвердження акту оцінки майна підприємства (оскаржуваний наказ від 29.12.2014 р №2896), та плану приватизації підприємства (оскаржуваний наказ від 31.12.2014 р. №2912), отже-до виникнення у будь-кого з працівників ДП "СГП "Миколаївське" та прирівняних до них осіб права на пільгову участь в приватизації даного підприємства.

Також не відноситься позивач й до прирівняних до працівників підприємства осіб, оскільки був звільнений за грубе порушення трудової дисципліни.

Позивач в розумінні ст. 3 Закону про особливості приватизації в АПК:

не є колишнім працівником ДП "СГП "Миколаївське", який вийшов на пенсію, працюючи на даному підприємстві до момент виходу на пенсію;

не є колишнім працівником ДП "СГП "Миколаївське", який звільнений у зв'язку із скороченням чисельності або штату підприємства (позивач звільнений з роботи у ДП "СГП "Миколаївське" за порушення трудової дисципліни прогули на підставі п. 4 ст.40 Кодексу законів про працюУкраїни);

не відноситься до числа осіб, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи у ДП "СГП "Миколаївське" позивач звільнений з ДП "СГП "Миколаївське" за прогули, при цьому свої звільнення та підстави звільнення в судовому порядку не оскаржував, права на повернення/поновлення на роботі у ДП "СГП "Миколаївське " з будь-яких підстав, визначених Кодексом законів про працю України.у нього не виникло;

не відноситься до працівників ДП "СГГІ "Миколаївське", які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням на даному підприємстві;

не є та не був працівником соціально-культурних та лікувально- оздоровчих закладів, що приватизуються у складі ДП "СГП "Миколаївське". Отже в позивача не виникло право на пільгову участь в приватизації ДП "СГП "Миколаївське" ані на пільгове придбання акцій цього підприємства у разі його приватизації шляхом перетворення на акціонерне товариство, ані на безоплатне отримання частки майна в разі його приватизації шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство.

Відтак видання Фондом державного майна України оскаржуваних наказів не наділяє та не позбавляє позивача прав на пільгову чи безоплатну приватизацію частки майна ДП «СГП «Миколаївське», жодним чином не впливає на обсяг законних прав чи інтересів позивача, а скасування зазначених наказів не відновлює ці права.

Колегія суддів вважає, що позивачем було втрачено переважне право на пільгове придбання акцій.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатись державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про племінну справу в тваринництві" суб'єктам племінної справи у тваринництві (крім власників не племінних тварин) за результатами державної атестації (переатестації) присвоюється відповідний статус.

Відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві певному статусу визначається напрямом їх господарської діяльності, якістю наявних племінних (генетичних) ресурсів, рівнем ведення селекційно-племінної роботи та участю у створенні селекційних досягнень тощо.

Порядок проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринниці на

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про племінну справу в тваринництві" статус означає певний стан(рівень)ведення селекційно-племінної роботи суб'єктами племінної справи у тваринництві.

Відтак, наявність статусу племінного заводу визначається не лише внесенням сільськогосподарського підприємства до відповідного державного реєстру, але й його відповідністю усім вимогам та критеріям, встановленим законодавством щодо ведення племінної роботи.

Невідповідність підприємства визначеним законодавством критеріям племінною заводу має наслідком втрату такого статусу навіть без офіційною рішений уповноваженого органу.

Це також узгоджується із приписами Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві та Положення про відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора, затвердженого наказом Мінагрополітики №215/66 від 17.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2001 року за №721/5912 (далі Положення №215/66).

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 3.1., 3.2. Положення№215/66 присвоєння відповідного статусу (у тому числі, племінного заводу) чи позбавлення цього статусу проводиться Міністерством аграрної політики України за результатами проведення державної атестації та переатестації.

Згідно пунктів 1.5. та 3.21. Положення №215/66 атестат єдиним офіційним документом про присвоєння суб'єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу видасться після проведення державної атестації один раз на чотири роки.

Відповідно до Акту перевірки стану племінної справи у ДП "СГП "Миколаївське" від 10 жовтня 2014 року, складеному комісією, утвореною Арбузівською районною державною адміністрацією комісія встановила факти невідповідності стану племінної роботи вимогам, які ставляться до державного племінного заводу, у зв'язку із чим фактично констатовано втрату ДП "СГП "Миколаївське" статусу племінного заводу, а також внесено пропозицію щодо порушення перед Міністерством аграрної політики та продовольства України питання щодо формального позбавлення такого статусу зазначеного підприємства.

Відповідне звернення було скеровано до Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, про що свідчить (лист Управління агропромислового розвитку Арбузинської районної державної адміністрації від 13.10.2014 року №394).

У зв'язку із цим Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації листом від 22.04.2015 року № 141/05/08-05/15 звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо виключення ДП СГП "Миколаївське" з відповідного Державного реєстру.

Таким чином, до ухвалення Відповідачем-1 оскаржуваних наказів про приватизацію ДП "СГП "Миколаївське" уповноваженими державними органами було встановлено невідповідність даного підприємства вимогам (статусу), яким мас відповідати підприємство як племінний завод, відтак атестат про присвоєння суб'єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу є таким, що не діє з моменту встановлення факту невідповідності ДП "СГП "Миколаївське" встановленим законом критеріям, а ДП "СГП "Миколаївське" втратило такий статус в розумінні статей 2, 9 Закону України "Про племінну справу в тваринництві", пунктів 1.4., 3.21. Положення, до ухвалення рішення про його приватизацію.

Тому рішення Відповідача-1 щодо способу приватизації ДП "СГП "Миколаївське" є правомірними.

Наказ щодо позбавлення відповідного статусу суб'єкта племінної справи у тваринництві ДП «СГП «Миколаївське» видано 17 липня 2015 року № 283/88, що підтверджує право трудового колективу обирати спосіб приватизації.

Таким чином, скасування оскаржуваних наказів Відповідача- 1 та Відповідача-2 за формальними ознаками, не призведе до зміни способу приватизації державного підприємства.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного майна» до принципів здійснення приватизації віднесено пріоритетне право трудових колективів на придбання майна своїх підприємств та врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу.

Згідно зі ст.ст. 5 та 8 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств створених на базі колгоспів, здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Згідно з п.п. 2.2. та 2.3. Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі сільськогосподарських товариств, створених членами трудового колективу, затвердженого наказом Відповідача-1 від 17.08.2000 р. № 1718 в редакції наказу Відповідача-1 від 10.07.2012 р. № 3101 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2000 р. за № 668/4889, після включення радгоспу до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, відповідний державний орган приватизації протягом 30 днів повідомляє радгоспи про включення їх до переліку та пропонує визначитись із способом приватизації. Загальні збори (збори уповноважених) працівників радгоспу протягом 30 днів і дня отримання від державного органу приватизації зазначеного повідомлення надають протокол рішення загальних зборів (зборів уповноважених) про вибір способу приватизації.

Листом від 21.12.2011 р. № 37-11-3-7/19811 Міністерство аграрної політики та продовольства України звернувся до Відповідача-1 та Відповідача-2 з проханням «включити державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, у встановленому законодавством порядку».

24.04.2012 р. Відповідач-1 видав наказ № 566, пунктом 1.2. якого доповнив «перелік об'єктів групи В, які підлягають підготовці до продажу в 2012 році Відповідачу-2, згідно з додатком 2», а пунктом 3.2. доручив Відповідачу-2 «забезпечити підготовку об'єктів групи В до продажу, постійний поетапний контроль за станом їх підготовки та своєчасне вжиття заходів по виконанню етапів підготовки у встановлені терміни». У додатку 2 до вказаною наказу внесено доповнення до Переліку об'єктів групи В, що підлягають підготовці до продажу в 2012 році регіональними відділеннями ФДМУ, і по відношенню до регіонального відділення по Миколаївській області вказано Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське».

Ні у вищевказаному листі Мінагрополітики ні в його ж наказі від 03.12.2013 року №720 «Про передачу функцій управління майном державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» не зазначено статус суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав на той час Відповідач-3.

Листом від 03.05.2012 р. заступник начальника регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області ОСОБА_11 запропонував директору ДП «СГП «Миколаївське» «протягом 10 днів з дня отримання цього повідомлення прийняти на загальних зборах рішення про вибір способу приватизації ДП «Сільськогосподарсько підприємство «Миколаївське» та у можливо стислі терміни повідомити про прийняте рішення регіональне відділення»;

04.05.2012 р. відбулися загальні збори трудового колективу та пенсіонерів ДП «СГП «Миколаївське» які одноголосно вирішили здійснювати приватизацію майна цього підприємства шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство, склавши з цього питання відповідний протокол.

07.05.2012 р. регіональне відділення ФДМУ по Миколаївській області видало наказ № 230-п (оскаржуваний наказ), яким вирішило приватизувати ДП «СГП «Миколаївське» шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство» наказ скасовано Відповідачем-2 наказом від 14.11.2014 № 436-п на виконання наказу Відповідача-1 від 11.11.2014 р. №2579 «Про передачу функцій управління майном ДП «СГП «Миколаївське» :

Ні протягом 2012 ні протягом 2013 років подальших дій і приватизації державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» з боку Відповідача-1 чи Відповідача-2 не було, але ДП «СГП «Миколаївське» послідовно включалося в план приватизації на 2013, 2014 та 2015 роки.

08.09.2014 р. відбулися загальні збори трудового колективу та пенсіонерів ДП «СГП «Миколаївське» на яких було погоджено проект плану приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства.

09.09.2014 р. регіональне відділення ФДМУ по Миколаївській області видало наказ № 317-п, яким затвердило план приватизації ЄМК ДП «СК «Миколаївське» та припинило діяльність комісії про приватизації цього підприємства як такої, що вичерпала спої повноваження. З вказаного плану приватизації вбачається, що майно вказаного ДП у розмірі 11223 000 грн. підлягає безоплатній передачі КСП, створеному працівниками підприємства, що кількість робітників підприємства і прирівняних до них осіб, які мають право на безоплатне отримання частки державного майна, становить 115 осіб, у тому числі членів трудового колективу - 66 осіб, пенсіонерів 49 осіб. Але серед 66 працівників підприємства позивача вже не було, бо він звільнений 04.06.2014 року.

11.11.2014 р. Відповідач-1 видав наказ № 2579 «Про передачу функцій управління майном ДП «СГП «Миколаївське», яким прийняв на себе функції підготовки до продажу майна зазначеного ДП. Наслідком цього стало скасуванння Відповідачем-2 оскаржуваного наказу від 07.05.2012 №230-п (наказ від 14.11.2014 № 436-п) та видання Відповідачем-1 наказу від 21.11.2014 р. № 2579, пунктом 1 якого він, всупереч обраному раніше трудовим колективом способу приватизації, визначив спосіб приватизації державного підприємства шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство.

17.12.2014 року на загальних зборах трудового колективу та пенсіонерів ДП «СТП «Миколаївське» знову було прийняте рішення щодо обрання способу приватизації державного підприємства шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство.

Враховуючи послідовну позицію трудового колективу, відповідач-1 від 23.122014 р. №2839 вніс зміни до наказу від 21.11.2014 року № 2657, визначивши спосіб реформування державного підприємства шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство.

Згідно договору від 10.10.2015 р. № 99 частина майна державного підприємства була передана у колективну власність Відповідача-3.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно договору від 10.10.2015 р. №99 частина майна державного підприємст ва була передана у колективну власність Відповідача-3.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Позивач не надав достатніх доказів свого права на участь у пільговій приватизації майна державного підприємства, тому скасування оскаржуваних ним наказів не призведе до відновлення цих прав.

Судом не враховано практику Європейського суду з прав людини та правові висновки Верховного Суду України з питань набуття права власності, у тому числі в процесі приватизації

Здійснюючи приватизаційну політику держави щодо ДП "СГП "Миколаївське" Фонд державного майна України діяв як орган публічної влади і повинен був ухвалювати свої рішення в межах чинних законів, зокрема Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», наведених нище підзаконних актів.

Фонд державного майна України мав виключні повноваження щодо ухвалення необхідних для проведення приватизації ДП "СГП "Миколаївське" актів.

ДП "СГП "Миколаївське" та члени трудового колективу цього підприємства не мали і не могли мати можливості перевіряти правильність актів Фонду державного майна України щодо приватизації ДП "СГП "Миколаївське" та зобов'язані були дотримуватися встановлених Фондом державного майна України умов та порядку приватизації.

Самі по собі допущені органами влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних актів та договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 31 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективною використання права власності.

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічною органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2007 року, на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовував рішення Європейської суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» та зазначив, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Постановляючи судове рішення в даній справі суд першої інстанції порушив право власності КСП "Полянка" та відповідні права членів трудового колективу приватизованого підприємства в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції та наведеної практики Європейського суду з прав людини, здійснив непропорційне втручання в право власності особи (КСП "Полянка"), а також порушив приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», не врахував правові висновки Верховного Суду України з аналогічного питання.

Таким чином, суд першої інстанції невірно та неповно дослідив та оцінив наявні в справі письмові докази, а також неправильно застосував наведені вище норми права, які регулюють питання приватизації державних підприємств.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/29620/15 підлягає скасуванню, та прийнятю нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фонду державного майна України та Колективного сільськогосподарського підприємства "Полянка" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року у справі №910/29620/15 скасувати і прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДПОУ 00032945) 12058 (дванадцять тисяч пятдесят вісім) грн. 20 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства "Полянка" (55311, Миколаївська обл., Арбузівський р-н., с. Полянка, вул Шкільна, 2а, код ЄДРПОУ 36481123) 13398 (тринадцять тисяч триста дев'яносто вісім) грн.. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід державного бюджету 1339 (одну тисячу триста тридцять девять) грн. 80 коп.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 910/29620/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Копію постанови направити сторонам та третім особам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна