Постанова

від 15.07.2016 по справі 31/117-2010

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. Справа № 31/117-2010

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1

від стягувача - ОСОБА_2

від боржника - ОСОБА_3

від третіх осіб - не з'явились

від Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», б/н від 21.06.2016 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 року (головуючий суддя Артимович В.М., судді: Коссак С.М., Фартушок Т.Б.), винесену за результатами розгляду заяви Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ

про встановлення способу і порядку виконання рішення

у справі №31/117-2010

за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів

до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Львів Мет Союз», м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_6 відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

про усунення перешкод у користуванні майном

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №31/117-2010 відмовлено у задоволенні заяви Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ про встановлення способу та порядку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року по справі №31/117-2010.

Місцевий господарський суд в ухвалі зазначив, що враховуючи положення Закону України «Про виконавче провадження», які зобов'язують державного виконавця, який здійснює примусове виконання судового рішення, самостійно організувати його виконання у разі, якщо рішення не виконане самим боржником, заявлені Шевченківським ВДВС Львівського МУЮ вимоги не є встановленням (зміною) способу та порядку виконання судового рішення у розумінні ст.121 ГПК України, а фактично зводяться до прийняття нового судового рішення у даній справі про знесення (демонтаж) належного на праві власності майна ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ», яке не було відповідачем у даній справі та не є боржником у виконавчому провадженні при виконанні судового рішення у цій справі. При цьому, суд зазначив, що інших обґрунтувань, на підставі яких можливо було б дійти висновку про неможливість на даний час виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у справі №31/117-2010 у встановлений нею спосіб, заявником суду не надано.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №31/117-2010 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ про встановлення способу та порядку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року по справі №31/117-2010 шляхом демонтажу складу-ангару, площею 360,0 кв. м.; навісу, площею 119,5 кв. м.; побутового приміщення, площею 33,6 кв. м.; нежитлового приміщення, площею 62,4 кв. м.; складу № 1, площею 28,6 кв. м.; складу № 2, площею 159,1 кв. м.; туалету-душевої, площею 5,9 кв. м., огорожі металевої, огорожі бетонної, воріт, мощення асфальтового. Зокрема, зазначає, що у зв'язку з тим, що постанова суду апеляційної інстанції не може бути виконана боржником, суд повинен встановити порядок та спосіб виконання вказаної постанови, з метою подальшого її виконання.

Представник Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №31/117-2010 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ про встановлення способу та порядку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року по справі №31/117-2010.

Прокурор в судовому засіданні погодився з оскаржуваною ухвалою.

Представник ПП «Львів Мет Союз» в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зокрема, зазначав, що запропонований виконавчою службою спосіб виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року суперечить самому предмету спору в даній справі, відтак встановлення такого способу виконання є зміною позовних вимог, а не зміною способу виконання рішення.

Представники третіх осіб та Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки явка представників третіх осіб та органу ДВС України не визнавалась обов'язковою, враховуючи, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників стягувача та боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2014 року у справі №31/117-2010 у задоволенні позову Львівського міжрайонного прокурора в інтересах позивачів - Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця відмовлено повністю, судові витрати покладено на позивачів, присуджено до стягнення з Міністерства інфраструктури України в дохід Державного бюджету України 42,50 грн. - державного мита, присуджено до стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в дохід Державного бюджету України 42,50 грн. - державного мита.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у справі №31/117-2010, рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2014 року у справі №31/117-2010 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: зобов'язано Приватне підприємство «Львів Мет Союз» усунути перешкоди у здійсненні Міністерством інфраструктури України та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» права володіння, користування та розпорядження вантажно-розвантажувальною платформою (технічною рампою) станції Підзамче на вул. Караїмській у м. Львові, шляхом звільнення її від майна, що зареєстроване за ОСОБА_4 підприємством «Львів Мет Союз» у м. Львові по вул. Караїмській, 11 б , а саме: складу-ангару, площею 360,0 кв. м.; навісу, площею 119,5 кв. м.; побутового приміщення, площею 33,6 кв. м.; нежитлового приміщення, площею 62,4 кв. м.; складу № 1, площею 28,6 кв. м.; складу № 2, площею 159,1 кв. м.; туалету-душевої, площею 5,9 кв. м., огорожі металевої, огорожі бетонної, воріт, мощення асфальтового; присуджено до стягнення з ОСОБА_4 підприємства «Львів Мет Союз» в дохід Державного бюджету 85,00 грн. державного мита, присуджено до стягнення з ОСОБА_4 підприємства «Львів Мет Союз» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 2556,00 грн. витрат на оплату вартості судової експертизи; присуджено до стягнення з ОСОБА_4 підприємства «Львів Мет Союз» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 609,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

13 листопада 2014 року на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року по справі №31/117-2010 видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 підприємства «Львів Мет Союз», а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року залишено без змін.

На примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.11.2014 року №31/117-2010 постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ від 19.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №45994149 на примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.11.2014 року у справі №31/117-2010, боржником у якому є ПП «Львів Мет Союз», надано останньому строк для добровільного виконання судового рішення до 26.01.2015 року, який постановою державного виконавця від 05.02.2015 року продовжено до 15.02.2015 року. Однак, боржником, у наданий строк добровільно наказ не виконано, у зв'язку з чим, державним виконавцем Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ на адресу боржника 25.05.2015 року, 05.08.2015 року та 13.08.2015 року скеровано вимоги про зобов'язання його усунути перешкоди та звільнити вантажно-розвантажувальну платформу (технічну рампу) станції Підзамче на вул. Караїмській у м. Львові від належного йому на праві власності майна, однак, такі вимоги боржником не виконано, що підтверджується актами державного виконавця від 31.07.2015 року, від 12.08.2015 року та від 22.09.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, наказ Господарського суду Львівської області від 13.11.2014 року №31/117-2010, виданий на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року по справі №31/117-2010 на даний час не виконано.

Шевченківський ВДВС Львівського МУЮ звернувся до господарського суду з заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року по справі №31/117-2010 шляхом демонтажу: складу-ангару, площею 360,0 кв. м.; навісу, площею 119,5 кв. м.; побутового приміщення, площею 33,6 кв. м.; нежитлового приміщення, площею 62,4 кв. м.; складу № 1, площею 28,6 кв. м.; складу № 2, площею 159,1 кв. м.; туалету-душевої, площею 5,9 кв. м., огорожі металевої, огорожі бетонної, воріт, мощення асфальтового. Заява Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ мотивована тим, що виконання наказу боржником - ПП «Львів Мет Союз», як то передбачено в резолютивній частині постанови, є неможливим, відтак, посилаючись н ч.1 ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження», вважає доцільним встановити порядок та спосіб виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року по справі №31/117-2010 шляхом демонтажу вказаного вище майна.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частиною 1 ст.121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Поряд з тим, відповідно до ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У пункті 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

У поданій заяві про встановлення способу та порядку виконання постанови суду, орган ДВС, як на підставу для такого встановлення, посилається зокрема на невиконання судового рішення боржником у добровільному порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (п.7.2 наведеної вище постанови Пленуму ВГСУ ).

Слід зазначити, що у поданій заяві орган ДВС не зазначає будь-яких конкретних обставин, що ускладнюють виконання постанови або роблять таке виконання неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Невиконання судового рішення боржником протягом тривалого часу не є тією підставою, яка передбачає встановлення способу та порядку виконання рішення.

За приписами ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 6 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.1 ст.27 ЗУ «Про виконавчого провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Частиною 2 ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо рішення не виконане і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

У відповідності до резолютивної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у справі №31/117-2010 Приватне підприємство «Львів Мет Союз» зобов'язано звільнити вантажно-розвантажувальну платформу (технічну рампу) станції Підзамче на вул. Караїмській у м. Львові від майна, зареєстрованого за ПП «Львів Мет Союз», яке розміщено на ній.

Судом встановлено, що державним виконавцем Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ на адресу боржника 25.05.2015 року, 05.08.2015 року та 13.08.2015 року скеровано вимоги про зобов'язання його усунути перешкоди та звільнити вантажно-розвантажувальну платформу (технічну рампу) станції Підзамче на вул. Караїмській у м. Львові від належного йому на праві власності майна, однак, боржником вказані вимоги не виконано, що підтверджується відповідними актами державного виконавця від 31.07.2015 року, від 12.08.2015 року та від 22.09.2015 року.

Поряд з тим, судом встановлено, що у вересні 2015 року боржник - Приватне підприємство «Львів Мет Союз» зверталося до господарського суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміна боржника - ПП «Львів Мет Союз» на нового боржника - ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» як нового власника. Право власності на нерухоме майно по вул. Караїмська, 11б у м. Львові зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ», що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 31999507 від 02.01.2015 року від 03.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.02.2016 року у справі №31/117-2010 відмовлено у задоволенні заяви ПП «Львів Мет Союз» про заміну боржника у виконавчому провадженні №45994149, з тих підстав, що зміна власника нерухомого майна, яке необхідно звільнити, відбулася на підставі укладених між ПП «Львів Мет Союз» та ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» договорів купівлі-продажу від 02.01.2015 року та від 03.01.2015 року, відтак, в даному випадку не мав місце перехід прав та обов'язків, зокрема на підставі ст.520 ЦК України, а відбулося їх припинення і виникнення нових на підставі укладених між сторонами договорів купівлі-продажу, і в такому разі зміна власника майна не має наслідком заміну сторони у зобов'язанні, оскільки подальші дії щодо звільнення майна порушуватимуть конституційно закріплений принцип непорушності права власності ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» на це майно, власником якого він є, в противному випадку такі дії призведуть до фактичного пошкодження та знищення такого майна, що законодавчо є неприпустимим та порушуватиме ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені виконавчою службою вимоги не є встановленням (зміною) способу та порядку виконання судового рішення у розумінні ст.121 ГПК України, а фактично зводяться до прийняття нового судового рішення у даній справі про знесення (демонтаж) належного на праві власності майна ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ», яке не було відповідачем у даній справі та не є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови апеляційного суду.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає заяву Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ необгрунтованою, такою, що не містить конкретних обставин, з якими повязується можливість встановлення порядку та способу виконання рішення, відтак, такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ про встановлення способу та порядку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у справі №31/117-2010 шляхом демонтажу складу-ангару, площею 360,0 кв. м.; навісу, площею 119,5 кв. м.; побутового приміщення, площею 33,6 кв. м.; нежитлового приміщення, площею 62,4 кв. м.; складу № 1, площею 28,6 кв. м.; складу № 2, площею 159,1 кв. м.; туалету-душевої, площею 5,9 кв. м., огорожі металевої, огорожі бетонної, воріт, мощення асфальтового.

З огляду на наведене вище, ухвала Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року у справі №31/117-2010, винесена за результатами розгляду заяви Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ про встановлення способу і порядку виконання рішення у справі №31/117-2010, є законною, а доводи скаржника про скасування ухвали суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105, п.20 ч.1 ст.106, ст.121 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 травня 2016 року, винесену за результатами розгляду заяви Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ про встановлення способу і порядку виконання рішення у справі №31/117-2010, залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №31/117-2010 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 18.07.2016 року

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Бойко С.М. Бонк Т.Б.