Постанова

від 07.07.2016 по справі 808/741/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року ( 12 год. 29 хв. )Справа № 808/741/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представників позивача: Штабовенка Д.В., Філіпенко С.Г.

представника відповідача: Харіни К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія»

до: Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішеннь

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажно - будівельна компанія" (далі - позивач, ТОВ «МБК») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2015 № 0000252202/8464, №0000242202/8465.

Ухвалою суду від 01.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/741/16, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 17.03.2016.

Провадження у справі неодноразово зупинялося за клопотанням сторін для надання додаткових доказів.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 07.07.2016 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Не погоджується з висновками акту перевірки від 24.07.2015 №91/08-29-22-0208/31598841 відносно встановлених порушень, вважаючи їх необґрунтованими і зазначає, зокрема, що юридичні послуги згідно з укладеним договором надавались підприємством - контрагентом ПрАТ «Група «Омега» у період з серпня 2014 року по березень 2015року, реальність їх надання підтверджується відповідними первинними документами, а необхідність отримання таких послуг була обумовлена необхідністю прискорення руху виконавчих проваджень при стягненні боргів з кредиторів ТОВ «МБК» у зв'язку зі знеціненням гривні, а також пов'язана із юридичним супроводом договорів поставки, правовим аудитом господарської діяльності компанії, реєстрацією товарного знаку ТОВ «МБК», реєстрацією нерухомості та інше. Відтак, позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту за спірними операціями. Крім того, зазначає, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки без попередження позивача про її проведення є порушенням п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України. Просить позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення від 19.08.2015 №0000252202/8464, №0000242202/8465.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що наданими до перевірки первинними документами неможливо підтвердити факт виконання ПрАТ «Група Омега» надання юридичних послуг ТОВ «МБК», оскільки надані позивачем до перевірки документи містять численні недоліки, оформленні не чітко, з порушенням хронологічного порядку та безліччю невідповідностей дат. На думку відповідача, ТОВ «МБК» не доведена доцільність та економічна обґрунтованість використання послуг ПрАТ «Група Омега» у власній господарській діяльності, що не дало можливості підтвердити зв'язок витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства та отримання доходу. Перевіркою встановлено, що операції з придбання послуг у ПрАТ «Група Омега» не мали реального характеру та зроблено висновок, що в первинних документах, виписаних останнім, зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. Враховуючи викладене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.07.2015 по 21.07.2015 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МБК» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських операцій з ПрАТ «Група «Омега» (код ЄДРПОУ 33811202), їх реальності та відображення в обліку за період березень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 24.07.2015 №91/08-29-22-0208/31598841 (далі- акт перевірки). Копію наказу про проведення перевірки від 14.07.2015 №393 надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 14.07.2015. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємство повідомлено листом від 14.07.2015 № 65.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «МБК» (замовником) і ПрАТ «Група «Омега» (виконавцем) було укладено договір від 05.08.2014 №01-08/14юр про надання юридичних послуг, згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги, які полягають у проведенні правового аналізу діяльності замовника в контексті оподаткування, визначення податкової моделі поведінки замовника і наданні рекомендацій по зменшенню податкових ризиків в діяльності замовника з урахуванням перспективних змін в податковому законодавстві. Сторони зобов'язуються оформлювати та підписувати акти про надані послуги згідно з умовами цього договору. Сторони узгодили, що вартість послуг виконавця по цьому договору визначається сторонами в Акті про надані послуги, які сторони оформлюють в порядку, визначеному в п.4.3 договору. Порядок розрахунку вартості визначений у Додатку 1 до договору. Акт про надані послуги сторони складають та підписують не пізніше 3 календарних днів з дня отримання від виконавця складеного ним звіту в рамках предмету цього договору (т.1, а.с. 139-141 ).

Згідно з додатком 1 до договору вартість послуг виконавця при проведенні сторонами взаємних консультацій по її узгодженню, визначається ними з урахуванням якості і кількості інформації і документів, які використовуються виконавцем в рамках цього договору. Сторони узгодили, що вартість послуг, визначених в пп. «і» п.1.1 договору повинна бути не менше 1400000 грн. з урахуванням ПДВ і не більше 1600000 грн. з урахуванням ПДВ («вартісний коридор») (т.1, а.с. 142 ).

Для підтвердження правомірності включення юридичних послуг, отриманих від ПрАТ «Група «Омега» підприємством надано акт виконаних робіт від 27.03.2015 №01/01-08 та податкову накладну від 27.03.2015 №5, відповідно до яких загальна вартість наданих ПрАТ «Група «Омега» у березні 2015 року згідно з укладеним договором юридичних послуг становить 1 500 000 грн., в т.ч. ПДВ- 250 000 грн.

Податок на додану вартість у сумі 250 000 грн. по податковій накладній, отриманій від ПрАТ «Група «Омега», включений ТОВ «МБК» до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року.

Згідно АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ІС «Податковий блок» перевіркою встановлено розбіжності між сумою податкових зобов'язань ПрАТ «Група «Омега» та податкового кредиту ТОВ «МБК» за березень 2015 року.

В акті перевірки вчинено запис, що ТОВ «МБК» не доведена доцільність та економічна обґрунтованість використання вищенаведених послуг у власній господарській діяльності, що не дає можливості підтвердити зв'язок даних витрат з фінансово- господарською діяльністю підприємства та отримання доходу.

За податковою інформацією, отриманої від ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 05.05.2015 №686/7/08-31-22 по ПрАТ «Група «Омега», загальна сума задекларованих ПрАТ «Група «Омега» податкових зобов'язань з ПДВ від операцій з надання юридичних послуг контрагентам - покупцям у березні 2015 року становить 423 333,36 грн., в т.ч. ТОВ ТПК «Прімекс» (код ЄДРПОУ 20491075) - 18333,33 грн., ТОВ «Флора» (код ЄДРПОУ 25223362) - 38333,33 грн., ТОВ «Авто-М» (код ЄДРПОУ 31575976) - 116666,67 грн, ТОВ «МБК» (код ЄДРПОУ 31598841) - 250000 гривень. У зв'язку з тим, що фактична чисельність працюючих на ПрАТ «Група «Омега» становить 4 особи, ДПІ зроблено висновок, що ПрАТ «Група «Омега» не спроможна власними силами надати юридичні послуги декільком підприємствам у березні 2015 року на загальну суму 2540000 грн., в т.ч. ПДВ - 423333,36 грн.

У зв'язку із тим, що документальних підтверджень або пояснень щодо взаємовідносин з контрагентами ПрАТ «Група «Омега» на запит контролюючого органу не надано, податкові накладні на придбання юридичних послуг від інших підприємств в ЄДРПН не зареєстровані, зроблено висновок про відсутність підтвердження реальності фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Група «Омега» з покупцями юридичних послуг, в тому числі з ТОВ «МБК», у березні 2015 року.

Відповідно до наданої інформації, контролюючим органом зроблено висновок, що операції з придбання послуг ПрАТ «Група Омега» не мали реального характеру, а тому господарські операції зазначені в первинних документах фактично не відбувались. У зв'язку із цим податкові накладні та акти виконаних робіт не мають юридичної сили первинних документів.

Актом перевірки (т.1, а.с. 16-20 ) встановлено порушення: п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI; Наказу №678 від 13.11.2013 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Підприємством ТОВ «МБК» завищено податковий кредит за березень 2015 року на загальну суму 250 000 грн., який сформований від контрагента постачальника ПрАТ «Група Омега», що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18 податкової Декларації з ПДВ за березень 2015 року) на загальну суму - 246 231 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 19 податкової Декларації з ПДВ за березень 2015 року) - 3769 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 21 податкової Декларації з ПДВ за березень 2015 року) - 228 033 грн.;

- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 24 податкової Декларації з ПДВ за березень 2015 року) - 231 802 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 25 податкової Декларації з ПДВ за березень 2015 року) на загальну суму - 18 198 грн.

У зв'язку з тим, що за результатами попередньої перевірки ТОВ «МБК» (акт ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 24.06.2015 №67/08-29-22-0108/31598841), було встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2012 року - червень 2014 року на суму 2267347 грн., внаслідок чого податковим повідомленням - рішенням від 10.07.2015 № 0001222201 до платника податків були застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі перевірки згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосувала до ТОВ «МБК» підвищену відповідальність у вигляді 50 відсотків штрафних (фінансових) санкцій від нарахованого податкового зобов'язання по ПДВ за березень 2015 року.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки від 24.07.2015, позивачем подано заперечення від 06.08.2015 №02/503 (т.1, а.с. 42-45 ), відповідно до яких ТОВ «МБК» зазначає, що податковим органом не доведено, що юридичні послуги від контрагента ПрАТ «Група Омега» не мали реального змісту та не відбувались фактично. Посилаючись на норми цивільного законодавства вважають висновки, зазначені в акті перевірки такими, що зроблені на підставі особистої думки перевіряючих, без посилань на вирок чи рішення суду, стосовно визнання вищезазначених юридичних послуг такими, що не відбулись.

14.08.2015 відповідачем надано відповідь на заперечення до акту перевірки №8294/10/08-29-22-0206/1058 (т.1, а.с. 46-48), згідно якої висновки, викладені в акті перевірки №91/08-29-22-0208/1058 від 24.07.2015 визнано такими, що відповідають вимогам законодавства.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2015 №0000242202/8465, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27 297 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 18 198 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 9 099 грн., і № 0000252202/8464 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 231 802 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «МБК» подано скаргу від 24.09.2015 №01/58 до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Рішенням від 23.11.2015 №4369/10/08-01-10-04-13 про результати розгляду скарги від 24.09.2015 податкові повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.08.2015 №0000242202/8465, №0000252202/8464 залишено без змін, а скаргу - без задоволення ( т.1, а.с. 52-54 ).

У зв'язку з тим, що ТОВ «МБК» до скарги від 24.09.2015 були додані ксерокопії документів, що не були досліджені під час перевірки, з метою з'ясування обставин справи ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 23.10.2015 №4049/10/08-01-10-04-13 призначено проведення позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження.

На підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. п. 78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України і наказу від 10.11.2015 №643 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МБК» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПрАТ «Група Омега», їх реальності та відображення в обліку за період - березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2015 №141/08-29-22-0208/31598841 (т.1, а.с. 21-26 ).

В акті перевірки від 19.11.2015 зазначено, що ТОВ «МБК» до перевірки були надані договір від 05.08.2014 №01-08/14юр про надання юридичних послуг з додатком №1, додаткові угоди від 08.08.2014 №1 та від 27.05.2015 №2 до договору, замовлення ТОВ «МБК» на виконання послуг, акт виконаних робіт від 27.03.2015 №01/01-08/14, звіт ПрАТ «Група «Омега» від 27.06.2015 (розшифровка до акту виконаних робіт), розрахункові документи.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору від 05.08.2014 № 01-08/14юр про надання юридичних послуг виконавець надає замовнику юридичні консультаційні послуги по супроводженню господарської діяльності підприємства (перелік наведено у додатку №1 до акту від 19.11.2015 №141/05- 29-22-0208/31598841).

Згідно з наданим до перевірки звітом (додаток № 2 до акту перевірки від 19.11.2015 №141/08-29-22-0208/31598841) на виконання умов договору від 05.08.2014 №01-08/14юр та додаткової угоди від| 08.08.2014 №1 до договору ПрАТ «Група «Омега» надано наступні юридичні послуги: отримання ліцензії ТОВ «МБК»; отримання свідоцтва ТОВ «МБК» на Знак для товарів та послуг за №193267 від 10.11.2014; юридичний супровід угод поставки; реєстрація нерухомості; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; розробка методичних рекомендацій щодо підготовки тендерної документації для участі ТОВ «МБК» у тендерах та юридичний супровід участі у тендерах; створення архіву; розробка проекту Положення про підрозділи ТОВ «МБК»; стягнення боргів з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Теплогазмонтаж» (вирішення досудового та судового спорів); забезпечення юридичного супроводу по відновленню апеляційного розгляду справи № 908/1569/14; стягнення боргу з ТОВ «Зазінвестбуд»; проведення заходів щодо стягнення боргу з ТОВ «Гамма»; проведення комплексу заходів щодо отримання в судовому порядку наказу від 31.08.2009 №18/163 на виконання рішення суду (ДВСУ Ленінського району); виконання рішення суду по справі від 03.07.2009 №18/77/09 про стягнення боргу з боржника ТОВ «КОРТ»; аудит бухгалтерського обліку ТОВ «МБК»; підготовка відповідей на запити ДПІ; юридичний супровід для імплементації в систему роботи новітньої технологічної установки; проведення семінарів - практикумів для співробітників ТОВ «МБК»; розробка методичного коментаря до податкового законодавства; розробка тексту нової редакції Статуту ТОВ «МБК».

Перевіркою встановлено, що розрахунки за юридичні консультаційні послуги проведені у безготівковій формі на суму 640000 грн. Кредиторська заборгованість ТОВ «МБК» по розрахункам ПрАТ «Група «Омега» становить 860000 грн.

В акті від 19.11.2015 №141/08-29-22-0208/31598841 вчинено запис, що в договорі про надання юридичних послуг не було чітко зазначено підставу та обґрунтовану необхідність укладення Договору та не чітко сформульовано предмет договору, а саме не визначено перелік дій, які будуть здійснені особою, що надає юридичні послуги, та не вказано конкретний порядок виконання зазначеного переліку дій. При визначенні ціни за надання юридичних послуг не було зазначено зміст та предмет даних послуг із зазначенням кількості годин роботи, прізвищ виконавців тощо.

Контролюючим органом встановлено, що в позовних заявах, договорах та інших документах, що були розроблені представниками ПрАТ «Група «Омега», як Виконавець, Позивач, Замовник тощо значиться саме ТОВ «МБК». При цьому причетність до складання будь-яких з вищезазначених документів представників ПрАТ «Група «Омега» не встановлено. Документи, що підтверджують перебування представників ПрАТ «Група «Омега» у відрядженнях з метою надання юридичних послуг на користь ТОВ «МБК», зокрема щодо представництва інтересів у суді (проїзні квитки, наказ про відрядження, звіт щодо перебування у відрядженні тощо ), не надавались. Крім того, відсутні дані щодо наявності письмових консультацій, оформлених на фірмових бланках за підписом правників ПрАТ «Група «Омега».

Також в акті від 19.11.2015 відображено інформацію, що до Єдиного реєстру досудових рішень внесено кримінальне провадження від 19.08.2015 №32015080620000012, відкрите відносно посадових осіб ПрАТ «Група «Омега» за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Як результат, актом від 19.11.2015 №141/08-29-22-0208/31598841 підтверджено встановлені актом перевірки від 24.07.2015 порушення п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «МБК» щодо завищення податкового кредиту за березень 2015 року на суму 250000 грн., який сформований від контрагента- постачальника.

Як свідчать матеріали справи, 22.12.2015 позивач направив до Головного управління ДФС у Запорізькій області повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення від 19.08.2015 №0000242202/8465, №0000252202/8464.

Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати розгляду скарги від 17.02.2016 №3485/6/99-99-10-01-04-25 податкові повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.08.2015 №0000242202/8465, №0000252202/8464 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1, а.с. 55-60 ).

Не погодившись з позицією контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спір зокрема точиться навколо правомірності формування ТОВ «МБК» податкового кредиту за березень 2015 року на загальну суму 250 000 грн., який сформовано від контрагента постачальника ПрАТ «Група «Омега».

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "МБК" у якості замовника та ПрАТ «Група «Омега» у якості виконавця було укладено договір про надання юридичних послуг № 01-08/14юр від 05.08.2014, предметом якого є проведення правового аналізу діяльності замовника в контексті оподаткування, визначення податкової моделі поведінки замовника і наданні рекомендацій по зменшенню податкових ризиків в діяльності замовника з урахуванням перспективних змін в податковому законодавстві (т.1, а.с. 139-141).

Пунктом 2.4. вказаного договору встановлено обов'язок сторін оформлювати і підписувати акти про надання послуг у відповідності з умовами договору (т.1, а.с. 139).

На підтвердження взаємовідносин ТОВ «МБК» та ПрАТ «Група «Омега» до перевірок були надані договір від 05.08.2014 №01-08/14юр про надання юридичних послуг, додаткові угоди від 08.08.2014 №1 та від 27.05.2015 №2 до договору, акт виконаних робіт від 27.03.2015 №01/01-08/14, звіт ПрАТ «Група «Омега» від 27.06.2015, розрахункові документи, податкова накладна від 27.03.2015 №5.

На підставі податкової накладної, отриманій від ПрАТ «Група «Омега» на суму 250 000 грн., позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ за березень 2015 року.

Встановивши недоліки поданих до перевірки укладеного договору та первинних документів, чисельність працюючих ПрАТ «Група «Омега», відсутність в ЄДРПН податкових накладних на придбання юридичних послуг контрагента, перевіряючими зроблено висновки про те, що операції з придбання послуг ТОВ «МБК» у контрагента не мали реального характеру, сплата податкових зобов'язань постачальниками товару по ланцюгу проходження послуг не підтверджена, наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання послуг не виявлена, що не дає можливості підтвердити зв'язок даних витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства та отримання доходу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті); придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано фактів наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням одного із видів діяльності - діяльність у сфері права.

В судовому засіданні позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вищезазначеним контрагентом були надані для долучення до матеріалів справи усі документи, що засвідчують вчинення таких операцій, зокрема: договір про надання юридичних послуг №01-08/14юр від 05.08.2015, додаткова угода №1 до договору від 08.08.2014 (т. 1, а.с.143-148), акт приймання-передачі послуг згідно договору від 27.03.2015 №01/01-08/14юр (т.1, а.с. 149-150), проміжні акти приймання-передачі надання юридичних послуг до договору (т. 1, а.с. 151-159), звіт до договору від 27.03.2015 (т.1, а.с. 160-172), замовлення та звіти про виконання замовлень відповідно до договору №01-08/14юр від 05.08.2014 та додаткової угоди №1 до договору від 08.08.2014 (34 замовлень та 34 звіти) (т. 1, а.с. 173-250), банківські виписки щодо сплати наданих юридичних послуг (т.1, а.с. 251-276).

Окрім того, позивачем були надані та в подальшому досліджені судом, довіреності, що видавалися представникам ПрАТ «Група «Омега» для надання послуг від імені ТОВ «МБК» (т.2, а.с. 23-30), а також пакет документів, що підтверджують отримання результатів від наданих юридичних послуг (т.2, а.с. 31-64), договори укладені внаслідок юридичного супроводу при підготовці документації для участі у тендерах (т.2, а.с. 65-242), судові накази та тексти судових позовів про стягнення коштів з боржників та документи щодо відкриття виконавчих проваджень (т.3, а.с. 1-73), інше.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з ПрАТ «Група «Омега» за березень 2015 року. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентом зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 (що діяв на момент першої перевірки позивача з 15.07.2015 по 21.07.2015), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (що вступив в силу на момент проведення наступної перевірки).

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеним договором від 05.08.2014, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочина ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності, а в даній справі - фактичне надання послуг.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п.69 зазначеного рішення Європейського Суду).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Крім того, кримінальне провадження № 32015080020000012 від 13.02.2015 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ «Група «Омега» 03.03.2016 закрито слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїм безпосереднім контрагентом, які оформлені належними документами.

З огляду на викладене, доводи відповідача про допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом спростовані дослідженими у судових засіданнях доказами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотримані передбачені законодавством підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

Доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не є переконливими.

Суд не вбачає порушень з боку податкового органу щодо порядку проведення перевірки та оформлення її результатів.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.08.2015 №0000252202/8464 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 231 802 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.08.2015 №0000242202/8465 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 297 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем у розмірі 18198 грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 9099 грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.14, ЄДРПОУ 39488184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія» (69057, м.Запоріжжя, провулок Тамбовський, буд.2, ЄДРПОУ 31598841) судовий збір у розмірі 3886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий