Постанова

від 26.05.2016 по справі 814/187/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року Справа № 814/187/16

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю В»СаноліяВ» , м. Миколаїв

до відповідача : Державна податкова інспекція у. Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління державної фіскальної служби у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору : про скасування податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю В»СаноліяВ» (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом, доповненим заявою про збільшення позовних вимог:

- про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області щодо у неврахуванні первинних документів наданих підприємством до перевірки, результати якої оформлено Актом перевірки від 04.01.16 р. № 2/14-03-22-02/38519331;

- про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_1;

- про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_2;

- про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_3;

- про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_4,

прийнятих Державною податковою інспекцією у. Центральному районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач).

Позивач вважає, що висновки відповідача за наслідками перевірки не ґрунтуються на вимогах законодавства, а прийняті ним на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, вважає вимоги позивача в адміністративному позові стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі пункту 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

В період з 07.12.15 р. по 25.12.16 р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.12.12 р. по 18.12.15 р.

За результатами перевірки був складений Акт від 04.01.15 р. № 2/14-03-22-02/38519331 (надалі - Акт перевірки № 2/14-03-22-02/38519331).

Зокрема, в Акті перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 відповідач зазначив про порушення позивачем

1. пп.134.1.1 п 134.1 ст. 134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, за рахунок чого ТОВ «САНОЛІЯ» завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2015 року на суму 5396898 грн.

2. пп.134.1.1 п 134.1 ст. 134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, за рахунок чого ТОВ «САНОЛІЯ» занижено податок на прибуток за перевіряємий період в загальній сумі 14581276 грн., в тому числі по періодам:

2014 рік - 5829029 грн.;

3 квартали 2015 року - 8752247 грн.

3. п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «САНОЛІЯ» занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 866146 грн., в тому числі по періодах:

- за квітень 2013 року на суму 19479 грн.;

- за травень 2013 року на суму 9117 грн.;

- за червень 2013 року на суму 3417 грн.;

- за липень 2013 року на суму 196 грн.;

- за жовтень 2014 року на суму 833890 грн.;

- листопад 2014 року на суму 47 грн.;

4. п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду:

- за січень 2015 у розмірі 29 грн.;

- за листопад 2015 у розмірі 3249 грн.

5. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій в частині:

· формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 1291535 грн. по операціях з придбання сої, гороху у періоді з березня по травень 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ ХОЛДИНГ "АГРО-ЮГ" (код ЄДРПОУ 37157363) та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 1304726 грн. по операціях з поставки товару:

- контрагенту - покупцю ТОВ НВК "ПРАКТИКА" (код ЄДРПОУ 30608895) у квітні 2013 році у сумі 79252 грн.;

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у загальній сумі 1225474 грн. у в т.ч.: у квітні 2013 року - 708383 грн., у травні 2013 - 517091 грн.

· формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 173 991 грн. по операціях з придбання сої у квітні 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ "БЕРТА-ГРЕЙН", (код ЄДРПОУ 37698194) та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 175032 грн. по операціях з поставки сої у квітні 2013 року контрагенту - покупцю ТОВ В»СТИВІДОРНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯВ» (код ЄДРПОУ 36487633);

· формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 474220 грн. по операціях з придбання олії та макухи соняшникової у періоді з квітня по червень 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ В»ОІЛГРУПВ» (код 35231078) та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 486091 грн. по операціях з поставки товару:

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у загальній сумі 281332 грн., в т.ч.: у квітні 2013 - 64797 грн., у травні 2013 - 124680 грн., у червні 2013 - 91855 грн.;

- контрагенту - покупцю ТОВ В»САНОІЛ ТОРГВ» (код ЄДРПОУ 37269136) у загальній сумі 204759 грн., в т.ч.: у липні 2013 - 194905 грн., у грудні 2013 - 9854 грн.

· формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 332485 грн. по операціях з придбання макухи соняшникової у травні, червні 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ В»Наша оліяВ» (код 32868834) та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 347802 грн. по операціях з поставки товару:

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у травні 2013 року у загальній сумі 65211 грн.;

- контрагенту-покупцю ТОВ В»САНОІЛ ТОРГВ» (код ЄДРПОУ 37269136) у липні, грудні 2013 року у загальній сумі 282591 грн., в т.ч.: у липні - 267230 грн., у грудні - 15361 грн.

· формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 345403 грн. по операціях з придбання олії та макухи соняшникової у червні 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ В»ТОНІС-ТРЕЙДВ» (код ЄДРПОУ 24789570) та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 353441 грн. по операціях з поставки товару:

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у червні 2013 року у сумі 350497 грн.;

- контрагенту - покупцю ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 37269136) у липні 2013 року у сумі 2944 грн.

· формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 3596237 грн. по операціях з придбання макухи соняшникової у періоді з жовтня по грудень 2014 року у контрагента-постачальника ТОВ В»АЛЬФА-РЕЗЕРВВ» (код ЄДРПОУ 39291303) та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 3675490 грн. по операціях з поставки товару ТОВ В»ФУДМЕРЕЖАВ» (код ЄДРПОУ 36387249), в тому числі: у жовтні 2014 року у сумі 2493708 грн., у листопаді 2014 року у сумі 1181782 грн.

7. пп.134.1.1 п.134.1, ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України, не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій в частині:

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів по операціях з придбання сої, гороху у контрагента - постачальника ТОВ ХОЛДИНГ В»АГРО-ЮГВ» (код ЄДРПОУ 37157363) за період березень - травень 2013 року у сумі 6457674 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у загальній сумі 6523628 грн. по операціям з поставки товарів, придбаним у ТОВ ХОЛДИНГ В»АГРО-ЮГВ» в т.ч.:

- контрагенту - покупцю ТОВ НВК "ПРАКТИКА" (код ЄДРПОУ 30608895) у сумі 396260 грн., в т.ч.: у 2013 році - 396260 грн.;

- контрагенту-покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у сумі 6127368 грн., в т.ч. у 2013 році - 6127368 грн.;

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання сої у контрагента - постачальника ТОВ "БЕРТА-ГРЕЙН" (код ЄДРПОУ 37698194) за період квітень 2013 року у сумі 869954 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у сумі 875161 грн. у 2013 році по операціям з поставки товарів, придбаним у ТОВ "БЕРТА-ГРЕЙН" контрагенту - покупцю ТОВ "СТИВІДОРНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 36487633);

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання олії соняшникової нерафінованої та макухи соняшникову у періоді з квітня по червень 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ "ОІЛГРУП" (код 35231078) у сумі 2371098 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у загальній сумі 2430456 грн. по операціям з поставки товарів, придбаним у ТОВ "ОІЛГРУП", в т.ч.:

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у сумі 1406659 грн., в т.ч. у 2013 році - 1406659 грн.;

- контрагенту - покупцю ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 37269136) у загальній сумі 1023797 грн., в т.ч: у 2013 році - 1023797 грн.

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання макухи соняшникової у травні, червні 2013 року у контрагента-постачальника ТОВ "НАША ОЛІЯ" (код 32868834) у сумі 1662424 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у загальній сумі 1739012 грн. з поставки товарів, придбаним у ТОВ "Наша олія", в т.ч.:

- контрагенту - покупцю ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 37269136) у загальній сумі 1412956 грн., в т.ч: у 2013 році - 1412956 грн.;

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у загальній сумі 326056 грн., в т.ч: у 2013 році - 326056 грн.

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання олії та макухи соняшникової у контрагента - постачальника ТОВ "ТОНІС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 24789570) за період червень 2013 року у сумі 1727015 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у загальній сумі 1767204 грн. з поставки товарів, придбаним у ТОВ "ТОНІС-ТРЕЙД", в т.ч.:

- контрагенту - покупцю ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) у 2013 році у сумі 1752483 грн.;

- контрагенту - покупцю ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 37269136) у 2013 році у сумі 14 21 грн.

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання макухи соняшникової у контрагента - постачальника ТОВ "АЛЬФА-РЕЗЕРВ", (код ЄДРПОУ 39291303) за період жовтень, листопад та грудень 2014 року у сумі 17981184 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у 2014 році у загальній сумі 18377447 грн. з поставки товарів, придбаним у ТОВ "АЛЬФА-РЕЗЕРВ" контрагенту-покупцю ТОВ "ФУДМЕРЕЖА" (код ЄДРПОУ 36387249).

· формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з придбання пшениці у контрагента - постачальника ТОВ "ЛАНЧБОКС" (код за ЄДРПОУ 35786278) за період червень 2015 року у сумі 159 276,0 грн. та формування доходів, що враховуються при визначенні оподаткуванні у загальній сумі 159276 грн. у червні 2015 року з поставки товарів, придбаним у ТОВ "ЛАНЧБОКС" контрагенту-покупцю ТОВ «ППС-Союз»( код ЄДРПОУ 33798632).

За результатами проведеної перевірки, було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.16 року:

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 1082683 грн.;

- № НОМЕР_2 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3278 грн.;

- № НОМЕР_5 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 18266595 грн.;

- № НОМЕР_4 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5968898 грн.

Дослідивши усі матеріали справи, надані сторонами докази та заперечення, суд вважає висновки відповідача по Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 про здійснення позивачем безтоварних господарських операцій із своїми контрагентами-постачальниками помилковими з наступного.

Суд встановив, що позивач здійснює діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21), що відображено відповідачем у таблиці на сторінці 8 Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 та підтверджує, що у перевіреному періоді підприємство фактично займалося цим видом діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення господарської діяльності позивачем було уклалено договори про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «ЮГЕВРОТРАНС», про надання послуг з накопичення та перевалці зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки, про надання послуг по прийманню та перевантаженню сільськогосподарської сировини з ТОВ «ЕВЕРІ» тощо.

З пояснень позивача вбачається, що метою отримання прибутку від своєї господарської діяльності у нього виникає необхідність в укладанні та виконанні господарських договорів з постачальниками сільськогосподарської сировини та постачальниками послуг, необхідних для подальшого продажу сільськогосподарської сировини (транспортування, отримання карантинних сертифікатів тощо)

В Акті перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 відповідач зробив висновки про не встановлення факту реальності здійснення господарських операцій між позивачем по справі та його постачальниками, а також про те, що не встановлено існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених ним витрат пов'язаних із господарською діяльністю.

Такі висновки відповідача не ґрунтуються на матеріалах перевірки та досліджених документах. Судом встановлено, що зміст описової частини Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 свідчить про те, що перевіряючими взагалі не перевірялось питання товарності або безтоварності господарських операцій.

Згідно статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України В»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України В»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що первинним документом є документ який містить законодавчо передбачені необхідні відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та дослідження факту товарності операції через проведення фактичної перевірки наявності отриманих товарів/послуг.

Позивачем доведено, що позивач по справі мав всі необхідні та належним чином оформлені первинні документи.

Судом також з'ясовано, що Акт перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 взагалі не містить жодних зауважень до повноти та правильності складання позивачем первинних документів, окрім того, що останній надав до перевірки журнал реєстрації довіреностей не у паперовому вигляді, а у електронному, хоча це податковим чи іншим законодавством не заборонено.

При розгляді справи, суд встановив, що у якості доказової бази по кожному постачальнику перевіряючі посилались на документи, які були податковою інформацією (аркуші 12, 19, 30 тощо Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331). За змістом цієї податкової інформації є очевидним, те що це є акти про неможливість проведення зустрічних звірок.

Проте, діючим законодавством, зокрема, Податковим кодексом України взагалі не передбачена можливість складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки. Більш того, такий акт якщо і може бути складеним податковим органом, то фіксує лише про наявність одного факту, а саме, неможливість проведення перевірки. Зміст норм податкового законодавства свідчить про те, що факти порушень норм податкового законодавства викладаються після проведення перевірок, а не на результатами звірок. Податкову інформацію не можна ототожнювати з актом перевірки, оскільки це безпосередньо передбачено в останньому абзаці пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України і вказано, що контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Якщо при опису господарських операцій щодо отримання підприємством позивача товару відповідач посилається на наявність у нього якоїсь інформації, то при опису господарських операцій з продажу позивачем товару іншим покупцям опис доводів перевіряючих взагалі відсутній (сторінки 45-47 Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 де зазначено, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «САНОЛІЯ» та ТОВ «Фоззі-Фуд»), хоча у відповідача були наявні усі належним чином складені первинні документи. При цьому у відповідача не було будь-якого належного та підтвердженого доказу про безтоварність цієї операції.

Судом встановлено, що Акт перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 не містить будь-яких обґрунтованих та доведених претензій по господарським операціям позивача із своїми постачальниками та в подальшому з та його покупцями. При цьому, Акт перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 містить інформацію про значну кількість можливих порушень норм податкового законодавства контрагентами постачальників позивача, з якими позивач не мав жодних правових відносин.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної встановлені статтею 201 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що передбачені законом вимоги були виконані постачальником товарів (послуг), висновки відповідача про порушення при оформленні податкових накладних в Акті перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 відсутні.

Діючим законодавством України, зокрема, податковим, не надано право платнику податків вимагати від іншого платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності, в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку тощо.

Взаємодія платника податків та податкового органу регламентована Податковим кодексом України.

Так, згідно із пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а податковий орган у відповідності до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок має право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, податковим законодавством чітко передбачено, що при перевірці за основу беруться первинні документи, а не податкова інформація щодо третіх осіб, діяльність яких лежить поза межами цивільно-правових стосунків і не мають нічого спільного з задекларованими результатами господарської діяльності позивача у перевірений період.

Наведене свідчить про те, що при складанні Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 відповідач враховував не наявні первинні документи позивача, а виходив з припущень заснованих на наявності інформацій про неможливість проведення зустрічних звірок по деяким контрагентам постачальників позивача.

Суд вважає, що такі висновки Акту перевірки № 2/14-03-22-02/38519331 не ґрунтуються на фактичних матеріалах перевірки, були зроблені без реального аналізу господарсько-фінансової діяльності позивача, що призвело до правової необґрунтованості такої точки зору і як наслідок, привело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень не відповідає вимогам законодавства.

В частині оскарження бездіяльності відповідача щодо неврахування первинних документів наданих підприємством позивача до перевірки, результати якої були оформлені Актом перевірки від 04.01.16 р. № 2/14-03-22-02/38519331, позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач при проведенні перевірки використовував документи позивача та посилався на них. Суд вважає, що ознаки бездіяльності у відповідача відсутні. Інша річ, при проведенні перевірки відповідачем не було зроблено об'єктивних висновків та не проведено належного аналізу фінансової та господарської діяльності саме підприємства, як платника податків, а не третіх осіб з посиланням на наявність можливих порушень вимог законодавства з боку постачальників, контрагентів та покупців позивача по справі.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В»СаноліяВ» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_1, прийняте Державною податковою інспекцією у. Центральному районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_2, прийняте Державною податковою інспекцією у. Центральному районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_3, прийняте Державною податковою інспекцією у. Центральному районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 25.01.16 р. № НОМЕР_4, прийняте Державною податковою інспекцією у. Центральному районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.

В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю В»СаноліяВ» - відмовити.

Судові витрати в сумі 370641,81 грн. (триста сімдесят тисяч шістсот сорок одна гривня вісімдесят одна копійка) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В»СаноліяВ» за рахунок бюджетних асигнувань та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа