Ухвала

від 18.07.2016 по справі 823/472/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/472/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області звернулось з позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" про стягнення з банківських рахунків приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 53 837 грн. 08 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач - приватне виробничо-комерційне підприємство "КБН-Санелектро" зареєстроване як юридична особа 02.12.1996, ідентифікаційний код 24412500 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.2016) та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1. - 54.3.6. п. 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що податковий борг приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" з податку на додану вартість виник на підставі:

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року №9100006199 від 19.05.2015 по строку сплати 30.05.2015 на суму 2801,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року №9125706573 від 16.06.2015 по строку сплати 30.06.2015 на суму 1290,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0003712301 від 17.11.2014 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47571,00 грн., в тому числі за основним платежем - 38057,00 грн. та за штрафними санкціями - 9514,00 грн. Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 29.10.2014 №410/23-01-22-04/24412500 про результати документальної виїзної позапланової перевірки, в якому встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 38057,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 19.11.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9149180717 від 16.07.2015 по строку сплати 30.07.2015 на суму 4266,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року №9173479641 від 18.08.2015 по строку сплати 30.08.2015 на суму 1353,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року №9192654511 від 16.09.2015 по строку сплати 30.09.2015 на суму 3921,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року №9212733270 від 16.10.2015 по строку сплати 30.10.2015 на суму 4593,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року №9234031803 від 16.11.2015 по строку сплати 30.11.2015 на суму 5992,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року №9255159463 від 16.12.2015 по строку сплати 30.12.2015 на суму 212,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року №9273317923 від 18.01.2016 по строку сплати 30.01.2016 на суму 4032,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року №9017693581 від 16.02.2016 по строку сплати 01.03.2016 на суму 4308,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року №9036405849 від 16.03.2016 по строку сплати 30.03.2016 на суму 6236,00 грн.

На підставі статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 10088 грн. 60 коп.

Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем в установлені чинним законодавством терміни повністю не сплачено.

Судом встановлено, що вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в судовому порядку. Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 у справі № 823/1066/15 в задоволенні позову приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003712301 від 17.11.2014 - відмовлено.

Постанова суду у справі № 823/1066/15 набрала законної сили 09 липня 2015 року.

Відповідно до облікової картки з податку на додану вартість, заборгованість відповідача, з урахуванням переплати, часткової сплати та пені складає: 53837 грн. 08 коп.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням заявлені з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, а позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду, суд вважає необґрунтованими та зазначає.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням викладеного, строк звернення до суду контролюючого органу з вимогами про стягнення податкового боргу врегульований спеціальним законом, а саме, нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки з моменту узгодження податкового зобов'язання відповідача за податковим повідомленням-рішенням №0003712301 від 17.11.2014 не минув 1095-денний строк, передбачений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, суд вважає, що позивач правомірно, у відповідності до положень п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, зараховував кошти, які надходили на погашення заборгованості за деклараціями з ПДВ за квітень 2015 року - лютий 2016 року в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №0003712301 від 17.11.2014, тобто згідно з черговістю його виникнення.

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, у зв'язку з несплатою приватним виробничо-комерційним підприємством "КБН-Санелектро" в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 11.06.2015 №8006-25 на суму 512 грн. 23 коп.

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення коштів з банківських рахунків відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства "КБН-Санелектро" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.