Ухвала

від 14.07.2016 по справі 815/6780/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6780/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогіпс-Одеса» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогіпс-Одеса» (далі - ТОВ «Єврогіпс-Одеса») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці ДФС в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060703/2015/00061 від 27 травня 2015 року, а також визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060703/2015/000008/1 від 27 травня 2015 року.

В обґрунтування позову зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але це може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Беручи до уваги, що у митного органу не було обґрунтованих сумнівів у правильності визначення задекларованої митної вартості товарів, а також враховуючи надання, на вимогу митниці, в повному обсязі додаткових документів, які підтверджували митну вартість задекларованого товару за ціною договору, позивач вважає протиправними рішення суб'єкта владних повноважень щодо коригування митної вартості товарів та визначення її за ціною щодо ідентичних товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував картку відмови м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060703/2015/00061 від 27 травня 2015 року.

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060703/2015/000008/1 від 27 травня 2015 року.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Апелянт в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому процесі.

Колегія суддів знайшла ці доводи непереконливими, позаяк не надано жодного доказу на підтвердження цього клопотання, а також у зв'язку з тим, що повідомлення про слухання справи суб'єкт владних повноважень отримав ще - 28 березня 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 червня 2013 року між ТОВ «Єврогіпс-Одеса» (Покупець) та Gips Gelistirilmis Instaat Malzemeleri ve Perliti Siva Sanayi Tic. A.S. (Продавець), Туреччина, укладено зовнішньоекономічний контракт № 16-13, предметом якого придбання позивачем будівельних матеріалів в кількості та за цінами, які визначаються у специфікаціях до контракту (п.1.1).

Згідно п.2.2 контракту ціна товару по кожній поставці встановлюється у специфікаціях до контракту та підтверджується Продавцем у рахунках-фактурах (інвойсах).

Відповідно до п.2.3 контракту Продавець надає Покупцю калькуляцію ціни, в якій зазначається ціна упаковки, транспортування та перевалювання товару. Калькуляція ціни, в якій зазначається ціна упаковки, транспортування та перевалювання товару, повинна бути погоджена Покупцем та є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п.3.1 контракту розрахунки здійснюються на умовах сплати 100% ціни за товар по кожній поставці відповідно до рахунку-фактури не пізніше 60 місяців від дня прийняття товару Покупцем.

Відповідно до п.4.1 контракту виконання останнього, здійснюється на умовах, погоджених в його тексті, в тексті специфікацій до нього, а також відповідно до положень Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс-2000».

20 березня 2015 року сторонами укладено додаткову угоду № 3-15 про надання додаткової знижки на товари у зв'язку з введенням в Україні додаткового мита на імпортовані товари та задля збереження конкурентної ціни на ринках України (п.1.1).

Сторонами погоджено калькуляцію вартості поставки товару та відображено вартість товару на умовах EXW та CIF-Одеса.

11 травня 2015 року партія товару завантажена на судно «M/C Lime» згідно митної декларації № 15411800ЕХ000374.

18 травня 2015 року для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Єврогіпс-Одеса» була подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація №500060703/2015/003948 із додатками:

- коносамент від 11 травня 2015 року № 1;

- зовнішньоекономічний договір від 01 червня 2013 року № 16-13;

- додатки до договору від 20 березня 2015 року № 2-15 та № 3-15;

- інвойс від 08 травня 2015 року № 426960 на загальну суму 209 061,00 дол. США;

- прайс-лист від 08 травня 2015 року б/н;

- сертифікат про походження товару від 08 травня 2015 року № В0745455;

- копія митної декларації країни відправлення від 08 травня 2015 року №15411800ЕХ000374, в якій митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.

У той же день позивачем отримано електронне повідомлення від інспектора митного органу, в якому вказано, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості.

Зокрема, у поданій до митного оформлення калькуляції від 08 травня 2015 року при розрахунку вартості товару вказано умови поставки EXW без зазначення пункту відправлення, калькуляція зроблена на невизначений період та підписана невизначеною особою.

У прайс-листі від 08 травня 2015 року, на думку відповідача, не визначено період дії вказаних цін та не визначена особа, що його склала, а у коносаменті від 11 травня 2015 року № 1 вказана стор. 2 і не надана стор. 1.

До того ж, як вважає митний орган, в електронному інвойсі МД вказано найменування товару «штукатурка гіпсова», а в інвойсі від 08 травня 2015 року № 426960 - «гіпсовий матеріал»;

Наступними недоліками, як вважає суб'єкт владних повноважень, є те, що:

- в гр.44 МД не вказано термін дії зовнішньоекономічного договору від 01 червня 2013 року № 16-13 до 31 грудня 2020 року;

- в зовнішньоекономічному договорі умови поставки визначені за Інкотермс-2000, а в даний час діє Інкотермс-2010;

- в копії декларації країни відправлення вказано інший код товару, ніж у МД відправника від 18 травня 2015 року № 500060703/2015/003948.

22 травня 2015 року ТОВ «Єврогіпс-Одеса» надано митному органу пояснення та додаткові документи:

- прайс-лист виробника від 08 травня 2015 року;

- калькуляцію товару від виробника від 18 травня 2015 року з перекладом;

- лист ТОВ «Єврогіпс-Одеса» № 21-1 від 18 травня 2015 року з перекладом;

- лист виробника (експортера) № 41/112 від 19 травня 2015 року з перекладом; - бухгалтерську документацію (податкові накладні на продаж товару на території України № 22 від 07 травня 2015 року, № 3 від 05 травня 2015 року);

- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1348 від 22 травня 2015 року;

- висновок ДП «Держзовнішінформ» № 12/119 від 22 травня 2015 року;

- висновок ГО «Одеський обласний фонд підтримки підприємництва в Одеській області» № 6-юр від 21 травня 2015 року;

- довідку ТОВ «Юридична компанія «Сі.Ел.Ес» № 38 від 22 травня 2015 року.

Одеська митниця ДФС за результатами візуальної перевірки всіх наданих документів дійшла висновку про те, що у них містяться розбіжності, а також вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, митницю не задовольнив лист відправника, який був оформлений як відповідь для митниці, так як ця відповідь була викладена не на бланку, не мала номеру, дати, печатки, не було визначено ким складена та підписана.

Крім того, на думку митниці, не можна брати до уваги висновок ДП «Держзовнішінформ», оскільки там допущена помилка в назві продавця та висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» де вказано, що предметом імпорту є штукатурка гіпсова, а в товаросупровідних документах значиться - «гіпсовий матеріал».

Викликали у митного органу сумніви і податкові накладні на продаж товару на території України, позаяк в них зазначено кількість 800 мішків (350+450), а згідно МД від 18 травня 2015 року № 500060703/2015/003948 та товаросупровідних документів кількість дорівнює 720 мішків, що унеможливлює ідентифікувати зазначені накладні з поставою товару за вказаною МД.

За результатами опрацювання поданої ЕМД, митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № 500060703/2015/00061 від 27 травня 2015 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060703/2015/000008/1 від 27 травня 2015 року, яким митну вартість товару визначено за ціною щодо ідентичних товарів - 251 478 дол. США.

У подальшому товар випущено у вільний обіг у зв'язку з наданням позивачем гарантій, відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що Одеська митниця ДФС жодним чином не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також судом першої інстанції була проаналізована практика касаційного суду з розгляду зазначеної категорії справ та Верховного Суду України висновок якого є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права і який має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Спираючись на висновки судів вищої інстанції, суд зазначив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою особою під час декларування товарів (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до частин 1-3 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Другою частиною статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а третя частина цієї ж статті передбачає, що якщо документи, зазначені у частині другій статті 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним ба на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Апелянт, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважає, що позивач порушив наведені норми Митного кодексу України і суд не надав належної правової оцінки цим порушенням.

Колегія суддів розглядаючи доводи апелянта та рішення суду першої інстанції, дійшла наступних висновків.

Апелянт стверджує, що в поданій до митного оформлення калькуляції від 08 травня 2015 року при розрахунку вартості товару вказано умови поставки ЕХW без зазначення пункту відправлення, складена вона на невизначений період та підписана невизначеною особою.

Водночас, апелянт не звернув увагу на те, що в калькуляції виробника від 08 травня 2015 року вказані окремі категорії цін для поставки за EXW та за CIF, що вбачається зі змісту калькуляції (а.с.52).

У даному випадку поставка здійснювалася за умовами CIF.

При цьому, в калькуляції наявне посилання на інвойс 426960 від 08 травня 2015 року, контракт № 13-13 від 01 червня 2013 року, що свідчить про те, що калькуляція відноситься саме до конкретної поставки товару.

Також позивачем до митного органу було надано відповідь продавця (а.с.87) щодо уповноваженої особи на підписання документів (інвойсів, калькуляцій, прайс-листів, контрактів, листів та ін.) - ОСОБА_2, що не було взято відповідачем до уваги.

Про всі ці обставини зазначав суд першої інстанції, спростовуючи заперечення відповідача.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно надав оцінку зауваженню відповідача щодо надання декларантом лише другої сторінки коносаменту.

Як вірно зазначено судом, в подальшому (22 травня 2015 року) зазначена сторінка була надана і зазначені на неї міжнародні правила перевезень вантажу на морському транспорті, жодним чином не впливають на визначення митної вартості поставки товару експортером на користь позивача.

Прайс-лист від 08 травня 2015 року, на думку апелянта, не містить періоду дій вказаних цін, та не визначена особа, яка його підписала, що виключало можливість органу доходів і зборів для встановлення числового значення заявленої митної вартості.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку даному доводу, обґрунтовано зазначив, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Із наданого позивачем до митного оформлення документу вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки та інші відомості. При цьому такий документ і не повинен містити посилань на дату поставки саме позивачу.

З посиланням на практику Вищого адміністративного суду України, суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд (ухвала від 26 листопада 2015 року №К/800/23193/14).

Суд апеляційної інстанції вважає правильною правову позицію суду першої інстанції, що невідповідність найменування товару в електронному інвойсі МД та в інвойсі від 08 травня 2015 року № 426960 не може спричиняти наслідки у вигляді невизнання митної вартості за ціною договору, оскільки жодним чином не впливає на числові показники такої вартості.

Суд обґрунтовано виходив із того, що терміни «штукатурка гіпсова» та «гіпсовий матеріал» є поняттями синонімічними та не потребують додаткового уточнення.

До того ж із матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено спробу привести у відповідність назву в електронному інвойсі з товарно-транспортними документами, проте відповідачем у цьому було відмовлено на підставі п.34 Постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21 травня 2012 року, зокрема у зв'язку із тим, що з поданих документів не випливає необхідність змінювати зазначені у цій митній декларації відомості. Отже, митний орган визнав, що допущена неточність у назві товару не впливає на показники митної вартості.

На вимогу Одеської митниці ДФС були витребувані додаткові документи, а саме висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та висновок ДП «Держзовнішінформ».

Обидва висновки цих спеціалізованих установ підтвердили правильність визначеної позивачем митної вартості товару за ціною договору.

Так, згідно висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 20 травня 2015 року № 1348 за ціновою інформацією, отриманою у відповідь від Gips Gelistirilmis Instaat Malzemeleri ve Perliti Siva Sanayi Tic. A.S., та виходячи з аналізу комерційних пропозицій постачальників відповідної продукції, цін реалізації на внутрішньому ринку України, можна вважати, що рівень цін на штукатурку гіпсову, що імпортується згідно з інвойсом № 426960 від 08 травня 2015 року та додатками № 2-15, 3-15 від 20 березня 2015 року до контракту № 16-13 від 01 червня 2013 року на умовах поставки CIF - м. Білгород-Днісровський/Одеса, відповідає поточній кон'юнктурі ринку (з посиланням на джерела інформації - інтеренет-ресурси).

Висновок ДП «Держзовнішінформ» не був прийнятий митним органом до уваги, оскільки в ньому була допущена в назві виробника: вказано «Perluli» замість «Perlitli».

Залишився він поза увагою і після того, як позивачем було надано лист цього підприємства від 24 червня 2015 року № 4.78/1301 про виправлення описки.

Суб'єктом владних повноважень також не враховано, що вартість товару виробника не є прив'язаною саме до долару США, оскільки Gips Gelistirilmis Instaat Malzemeleri ve Perliti Siva Sanayi Tic. A.S. є турецькою компанією та собівартість виходить зі складових його внутрішнього ринку, не перебуваючи в залежності від дол. США.

При цьому, станом на вересень 2014 року вартість 1 дол. США складала 12,949185 грн., а станом на 01 лютого 2015 року - 16,157817 грн., на 16 лютого 2015 року - 25,918523 грн.

Отже, вартість товару за погодженим додатком, яка залишилась незмінною, зросла в національній валюті не через об'єктивні складові собівартості товару, а виключно внаслідок значних інфляційних процесів в Україні (що мало наслідком зменшення обсягів продажу товарів).

Наступним доводом апелянта є те, що декларант не зазначив в гр.44 МД від 18 травня 2015 року №500060703/2015/003948 термін дії зовнішньоекономічного договору від 01 червня 2013 року за № 16-13 «до 31.12.2020 р.».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що це жодним чином не впливає на митну вартість товару, що імпортується.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, митним органом також було відмовлено декларанту у можливості внести виправлення щодо вищевказаної технічної помилки.

Викликало сумнів у Одеської митниці ДФС та обставина, що в копії митної декларації країни відправлення вказаний інший код товару, ніж в митної декларації позивача.

Дійсно, у графі 37 митної декларації країни відправлення вказаний код « 3151» - реекспорт товарів після режиму внутрішньої переробки.

Водночас, митниця не обґрунтовує, яким чином витрати на виробництво впливають на розмір договірної вартості за яку позивач придбав імпортований товар у виробника.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутній причино-наслідковий зв'язок між внутрішньогосподарською діяльністю резидента Туреччини щодо формування ціни для продажу виробленого товару і ціною зазначеною в договорі між товариством та заводом виробником.

Аналіз доводів апеляційної скарги дає підстави для висновку, що вони не містять доказів наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогіпс-Одеса» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський