Ухвала

від 14.07.2016 по справі 820/12228/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Київ К/800/56555/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Шведа Е.Ю.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року

у справі №221/3236/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК»

до Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області,

третя особа: Комунальне підприємство «Міський інформаційний центр»,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагентства в м. Харкові Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області при складанні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №473/14 від 05.02.2014 р. на замовлення ТОВ «Едельвейс СК» щодо застосування до земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,50 (землі комерційного використання);

- зобов'язати Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області вчинити дії щодо розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,7 (землі громадського призначення), про що видати ТОВ ««Едельвейс СК» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області при складанні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №473/14 від 05.02.2014 р. на замовлення ТОВ «Едельвейс СК» щодо застосування до земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,50 (землі комерційного використання).

Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Харкову Харківської області вчинити дії щодо розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,7 (землі громадського призначення), про що видати ТОВ «Едельвейс СК» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК» (місцезнаходження: 61050, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.24, код ЄДРПОУ - 33605656) судові витрати по справі у розмірі 73,08грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року змінено шляхом заміни по тексту мотивувальної частини та в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови найменування установи, а саме: «Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області» замість «Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області». В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК» направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.06.2005 року за №14801020000010721 (т.1, а.с.20).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №992640 від 29.12.2006 року, виданого на підставі рішення 5 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 27.09.2006 №117/06, ТОВ «Едельвейс СК» є власником земельної ділянки, площею 2,7546 га у м. Харкові, вул. Сумська, ріг вул. Дерев'янко; кадастровий номер 6310136300:11:001:0354 (т.1, а.с.8).

Згідно з цим актом земельна ділянка передана позивачеві у власність для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу.

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК» звернулось до Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка.

05 лютого 2014 року відповідачем видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 473/14, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 53020541,00 грн., при цьому визначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу. При здійсненні нормативної грошової оцінки використано коефіцієнт функціонального призначення - 2,5 (коефіцієнт комерційного використання) (т.1, а.с.19).

Вважаючи, що відповідачем у даному витязі було завищено розмір нормативної грошової оцінки, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дій відповідача при складанні вказаного витягу із застосуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 (землі комерційного використання), а також зобов'язання Управління Держземагентства у м. Харкові вчинити дії щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту 0,7 (землі громадського призначення) та видати позивачеві новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки з урахуванням зазначеного коефіцієнта.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем безпідставно застосовано при наданні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнта 2,5, оскільки основним видом діяльності позивача є 93.11. функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010), що, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, відповідає категорії земель за функцією використання - «землі громадського призначення», та свідчить про необхідність застосування коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,7.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно приписів частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

Відповідно до статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст.ст.13, 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262 (далі по тексту - Порядок № 18/15/21/11).

Пунктом 3.1 зазначеного Порядку встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8 (п.3.2 Порядку № 18/15/21/11).

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою : Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (п.3.3. Порядку № 18/15/21/11).

Як визначено пунктом 3.5. Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту - Інструкція № 377).

Як встановлено Розділом 1 Інструкції № 377, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 42 Форми N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" - дані про землі комерційного та іншого використання землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними. Включати потрібно землі за видами економічної діяльності, вказаними в додатку 3; частину земель, наданих юридичним та фізичним особам для підприємницької діяльності, зазначеної в цьому додатку, а також землі згідно з додатком 4, на яких проводиться підприємницька діяльність.

У графі 43 необхідно зазначати дані про землі громадського призначення - включати землі, на яких не проводиться підприємницька діяльність і які використовують для державного управління (включно - для оборонних потреб), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, екстериторіальної діяльності згідно з додатком 4, а також землі згідно з додатком 3, на яких не проводиться підприємницька діяльність.

Перелік категорій земель за функцією використання із зазначенням коефіцієнтів функціонального використання наведено у Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку № 18/15/21/11.

Так, відповідно до вказаного Переліку, до складу категорії земель комерційного використання відносяться: G - землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; Н - землі готелів та ресторанів; J - землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; К - землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; О93 - землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; О92.7 - землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо) .

При цьому, вказаним Переліком до земель громадського призначення включає у себе: землі громадської діяльності, землі підприємств, що здійснюють колективні, громадські та особисті послуги (за винятком підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг), землі державного управління, землі оборони, землі освіти, землі охорони здоров'я та соціальної допомоги, землі екстериторіальної діяльності, що відповідає секціям O91, O92, L, M, N, Q Національного класифікатору ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), прийнятого наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області від 30.07.2012 р. основним видом діяльності позивача за КВЕД є 93.11. Функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010), що, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, відповідає категорії земель за функцією використання - "землі громадського призначення", а отже й необхідності застосування коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,7 (т.1, а.с.21-22).

Апеляційний суд відмітив, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що вид економічної діяльності 93.11. Функціонування спортивних споруд за КВЕД ДК 006:2010 відповідає видам діяльності 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів та 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту згідно з КВЕД ДК 009:2005, тобто видам діяльності, що віднесені до розділу 92 секції О КВЕД ДК 009:2005 (який був чинним на час прийняття Порядку № 18/15/21/11), а згідно з даними таблиці, до земель громадського призначення з коефіцієнтом функціонального використання - 0,7.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки ГУ статистики у Харківській області № 117949 від 12.06.2008 року, видами діяльності ТОВ «Едельвейс СК» є 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів, 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту, 85.12.0 Медична практика, 85.14.0 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я людини, 92.72.0 Інші види рекреаційної діяльності, 93.04.0 Діяльність по забезпеченню фізичного комфорту (т.1, а.с.225).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно застосовано коефіцієнт функціонального використання як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірних відносинах.

Скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що споруда, розташована на розі вулиць Сумської та Дерев'янко у м. Харкові, знаходиться не на землях рекреаційного призначення і не може вважатися спортивною спорудою, а тому діяльність щодо її експлуатації не належить до виду економічної діяльності - 93.11 Функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010), що відповідає видам діяльності 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів та 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту, тобто, видам діяльності, віднесеним до розділу 92 секції О КВЕД ДК 009:2005, як зазначено судами попередніх інстанцій. Також не погоджується із тим, що вказана споруда «Спортивний комплекс по вул. Сумській, ріг вул. Дерев'янко у м. Харкові експлуатується в якості спортивної споруди для проведення змагань та турнірів. З посиланням на пояснювальну записку до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу за адресою: м.Харків, вул. Сумська ріг вул. Дерев'янко, розробленої ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача, стверджує, що вказана земельна ділянка площею 2,7490 га відводилась із земель, які використовуються в комерційних цілях. Отже, матеріали технічної документації, на думку скаржника, свідчать, що підприємство позивача погодилось з тим, що земельна ділянка, яку воно бажає оформити у власність для експлуатації спортивного комплексу, представлена землями комерційного використання, які відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) включаться у графу 42. - дані про землі комерційного та іншого використання, землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними.

Крім того, стверджує, що згідно з довідкою ГУ статистики у Харківській області від 30.07.2012 року, на яку посилається позивач, видами діяльності позивача за КВЕД було визначено 93.11 функціонування спортивних споруд, 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.30 обслуговування напоями, 68.20 надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, 73.11 рекламні агентства, які в своїй сукупності не відповідають видами діяльності за якими відповідна земельна ділянка може бути віднесена за функціональним використанням до категорії земель громадського призначення.

Враховуючи викладене, вважає обґрунтованим застосування до нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнту Кф-2,5 (як до земель комерційного призначення), а не 0,7, як помилково стверджує позивач (як до земель громадського призначення).

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими твердженнями скаржника, з огляду на наступне.

Так, відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 30.07.2012 р., видами діяльності, які має право здійснювати ТОВ «Едельвейс СК», є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 56.16 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.30 Обслуговування напоями, 68.20 Надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, 73.11 Рекламні агентства.

Разом з тим, відповідно до розділу 4 Класифікатору видів економічної діяльності 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2010 року, основний вид економічної діяльності - це вид діяльності суб'єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Як вбачається із копії Відомості розподілу чисельності працівників, річного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності ТОВ «Едельвейс СК» за 2013 рік, яка подана до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків (Додаток 5 до Порядку віднесення страхувальників до класів професійного ризику з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (в тому числі основний), питома вага обсягу реалізованої продукції за видом економічної діяльності 93.11. функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010) за 2013 р. становить 100 % (т.1, а.с.57).

Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані побічні види діяльності вказані у довідці ГУ статистики у Харківській області, не свідчать про те, що позивач фактично здійснює такі види діяльності на спірній земельній ділянці. Такі види діяльності позивач міг зазначити у реєстраційних документах, однак, не здійснювати фактично.

Згідно з державним актом на право власності на землю цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 2,7546 га у м. Харкові, вул. Сумська, ріг вул. Дерев'янко, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, є будівництво та подальша експлуатація спортивного комплексу (т.1, а.с.8). Зміна цільового призначення земельної ділянки після видачі державного акту не здійснювалась.

Згідно рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 53/06 позивачеві було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки саме для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу (т.1, а.с.7).

З наявних в матеріалах справи копії містобудівного обґрунтування розміщення спортивного комплексу, копії технічного паспорту № 7738 на спортивний комплекс вбачається, що позивачем на зазначеній земельній ділянці було збудовано спортивний комплекс та введено його в експлуатацію (т.1, а.с.9-17).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції про відсутність здійснення позивачем на спірній земельній ділянці видів діяльності, які у розумінні Інструкції № 377 та Порядку № 18/15/21/11 дають підстави для визначення функціонального використання земельної ділянки як комерційного.

Разом із цим, колегія суддів зауважує, що згідно з витягом № 1226/09 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.05.2009 року (т.1, а.с.18) цільовим призначенням земельної ділянки, розташованої у м. Харкові по вул. Сумській ріг вул. Дерев'янко, зазначено «для експлуатації спортивного комплексу», функціональне використання - «землі громадського призначення», коефіцієнт Кф - 0,70.

Однак, в оскаржуваному витязі № 473/14 від 05.02.2014 року (т.1, а.с.19) функціональним використанням вказаної земельної ділянки зазначено «землі комерційного використання», коефіцієнт Кф - 2,5, незважаючи на те, що цільовим призначенням земельної ділянки залишилось «для експлуатації спортивного комплексу».

Зазначені розбіжності ставлять під сумнів правомірність визначення відповідачем у спірних відносинах нормативної грошової оцінки належної позивачеві земельної ділянки.

Стосовно тверджень відповідача про те, що споруда, розташована у м. Харкові по вул. Сумській ріг вул. Дерев'янко, не може вважатися спортивною, а тому діяльність по її експлуатації не може вважатися видом економічної діяльності - 93.11 Функціонування спортивних споруд, колегія суддів зазначає, що такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи копіями довідок, виданих компетентними органами - ГУ статистики в Харківській області, в яких чітко визначено вказаний вище вид діяльності позивача за КВЕД.

Колегія суддів звертає увагу, що призначення спірної земельної ділянки для здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності підтверджується рішенням Харківської міської ради від 27.09.2006 року № 117/06 «Про надання юридичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів», яким позивачеві надано земельну ділянку для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 992640 від 29.12.2006 р., технічною документацією, сертифікатом відповідності на об'єкт будівництва, містобудівним обґрунтуванням розміщення спортивного комплексу (т.1, а.с.8, 11-17, 143-145).

Доводи скаржника про те, що зазначена споруда розташована на землях житлової та громадської забудови, а не на землях рекреаційного призначення, також не свідчить про те, що діяльність позивача не пов'язана з функціонуванням спортивної споруди, оскільки, за змістом ч.3 ст.48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», ст.ст.50, 51 Земельного кодексу України визначення цільового призначення земель як рекреаційних є похідним від приналежності будівлі до спортивних споруд, а не навпаки.

Також не спростовує факту здійснення позивачем діяльності з експлуатації спортивної споруди те, що згідно пункту 1.1 Статуту ТОВ «Едельвейс СК» створено з метою отримання прибутку, оскільки ані Законом України «Про фізичну культуру і спорт», ані КВЕД ДК 006:2010 не пов'язано надання фізкультурно-спортивних послуг з їх безоплатністю.

Щодо посилань скаржника на відомості технічної документації із землеустрою, розробленої ФОП ОСОБА_4 у 2014 році за ініціативою ТОВ «Едельвейс СК», відповідно до якої земельна ділянка загальною площею 2,7490 га відводиться за рахунок забудованих земель, із земель, які використовуються в комерційних цілях, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на думку скаржника, матеріали технічної документації, зокрема, пояснювальна записка до неї, свідчать про те, що позивач погодився із тим, що земельна ділянка, яку він бажає оформити у власність для експлуатації спортивного комплексу, представлена землями комерційного використання, які відповідно до Інструкції № 377 включаються у графу 42.

Проте, технічна документація є складовою частиною проекту відведення земельної ділянки, який було розроблено на підставі рішення Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 340/11, та у відповідності до ч.1 ст.186 Земельного кодексу України, підлягає обов'язковому погодженню у визначеному законом порядку та затвердженню рішенням органу місцевого самоврядування.

Наслідками погодження та затвердження проекту відведення (оформлення права власності) є припинення дії Державного акту від 29.12.2006 року, про що також зазначено у рішенні Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 340/11 (т.1, а.с.92-93).

Колегія суддів звертає увагу, що на момент формування витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 992640 від 29.12.2006 р. був чинним.

При цьому, технічна документація із землеустрою, розроблена у 2014 році ФОП ОСОБА_6 не затверджена у встановленому законом порядку, а тому не може використовуватись в якості доказу належності спірної земельної ділянки до земель комерційного використання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Едельвейс СК».

Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.

В обґрунтування касаційної скарги скаржником фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220 , 222 , 223 , 224, 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року у незміненій частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі №221/3236/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237 , 238 , 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Судді