Постанова

від 11.04.2007 по справі 8/1590

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

11 квітня 2007 р.                                                                                  

№ 8/1590 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди Д.С.,

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Форсаж-Т”

на постанову

від 19.12.06 Житомирського

апеляційного господарського суду

у справі

№8/1590

господарського суду

Хмельницької області

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_2

до

1. Товариства з обмеженою

відповідальністю “Форсаж-Т” 2. Приватного підприємця ОСОБА_4

третя особа

Приватний підприємець ОСОБА_1

про

стягнення 6734,71 грн.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Форсаж-Т”

до

Приватного підприємця ОСОБА_2

про

стягнення 2272,5 грн. штрафу

за участю представників сторін

від позивача:

ОСОБА_3, дов.

від відповідача 1:

Гуменюк А.В. -директор; Чуєв О.П.,

дов.

від відповідача 2:

у засідання не прибули

від третьої особи:

ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_2

звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з

обмеженою відповідальністю "Форсаж-Т" про стягнення 6218 грн.

заборгованості; 408,36 грн. інфляційних; 108,35 грн. 3% річних, а також до

Приватного підприємця ОСОБА_4 як солідарного боржника у відповідності до

договору поруки від 01.09.05 про стягнення суми 100 грн. 

ТОВ "Форсаж-Т" звернувся

з зустрічним позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення 2020 грн. штрафу за

прострочення доставки вантажу; 252,5 штрафу за порушення умов замовлення

НОМЕР_1

Рішенням від 02.06.06

господарського суду Хмельницької області (суддя Степанюк А.Г.) позов задоволено

в частині стягнення з ТОВ "Форсаж-Т" 6018 грн. основного боргу,

408,36 грн. інфляційних, 108,35 грн. -3% річних та з ПП ОСОБА_4 100 грн., а в

задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою від 19.12.06

Житомирського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі:

Пасічник С.С. -головуючого, Гулової А.Г., Шкляр Л.Т.) рішення суду першої

інстанції змінено в частині суми, яка підлягає стягненню з ТОВ

"Форсаж-Т" та в частині судових витрат.

Ухвалою від 05.03.07 Вищий

господарський суд України  порушив

касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Форсаж-Т",

в якій заявлено вимоги про скасування постанови в частині задоволення позовних

вимог та прийняття нового рішення про стягнення основного боргу на користь

фактичного перевізника -третьої особи, та задоволення зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія

вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК

України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори

та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 ЦК України

правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи

багатосторонніми (договори).

Як встановлено судами, 27.07.05 між

ТОВ "Форсаж-Т" та позивачем укладено договір перевезення вантажу, що

належав замовнику ПП "ІмЕксПро", за маршрутом Італія-Україна з датою

завантаження 01/02.08.05. На виконання умов цього договору відповідно до заявки

02.08.05 в місце призначення DI BOLOGNA (Італія) надано під завантаження

автомобіль НОМЕР_2 та здійснено завантаження товару. Даний вантаж 17.08.05

доставлено до місця призначення замовнику, що підтверджується товарно-транспортними

накладними (CMR) №НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Договором передбачено, що

перевезення виконується у відповідності з умовами діючого законодавства

України.

Відповідно до ст. 932 ЦК України,

ст. 194 ГК України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в

цілому або в частині на третю особу, що не є стороною зобов'язання.

Зважаючи на викладене, позивачем

правомірно залучено до виконання замовлення як перевізника третю особу, з якою

01.04.05 укладеного договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Строк дії договору з моменту підписання до 01.04.08.

Згідно з укладеним між позивачем та

ТОВ "Форсаж-Т" договором сторони дійшли згоди щодо вартості наданих

позивачем послуг з перевезення вантажу, яка становить 1000 євро, що на час

звернення до суду із позовом згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 6218

грн. Оплата послуг здійснюється за безготівковим розрахунком протягом п'яти

банківських днів після надання перевізником в оригіналі пакету документів (CMR,

акт виконаних робіт, рахунок).

На оплату наданих послуг позивач

виставив ТОВ "Форсаж-Т" рахунок №НОМЕР_7 та направив для підписання

акт прийняття-здачі виконаних послуг по вантажних автоперевезеннях, що

підтверджується супровідним листом та поштовим повідомленням №НОМЕР_8, яке

вручено 29.08.05.

Проте ТОВ "Форсаж-Т"

зобов'язання з оплати послуг не виконало і на момент розгляду справи має

заборгованість в розмірі 6218 грн.

Для забезпечення належного

виконання ТОВ "Форсаж-Т" зобов'язань за укладеним з позивачем

договором між позивачем та ПП ОСОБА_4 укладено договір поруки, за яким ПП

ОСОБА_4 зобов'язався солідарно з ТОВ "Форсаж-Т" відповідати перед

позивачем в частині боргу ТОВ "Форсаж-Т" за договором від 27.07.05 в

розмірі 100 грн. Однак зобов'язання за договором поруки ПП ОСОБА_4 не виконав.

Задовольняючи частково первісний

позов, суди правильно визначили наявність зобов'язання ТОВ "Форсаж-Т"

щодо оплати вартості наданих йому послуг позивачу відповідно до укладеного між

ними договору згідно зі ст.ст. 526-528, 908-909 ЦК України.

Касатор не довів наявність правових

підстав для неоплати наданих послуг, які ним прийняті, а посилання на фактичне

здійснення перевезення іншою особою за дорученням позивача не є такою підставою

згідно з законодавством.

Стосовно вимог зустрічного позову

суди обґрунтовано їх відхилили через відсутність доказів наявності прострочення

перевезення вантажу.

З огляду на викладене судова

колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування

постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 1115,

1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Житомирського

апеляційного господарського суду від 19.12.06 у справі №8/1590 залишити без

змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                               

Д.Кривда

Судді                                                                                                   

Г.Жаботина

                                         А.Уліцький