Рішення

від 13.12.2010 по справі 2-6746/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа № 2-6746/10

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13 грудня 2010 р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя, у складі судді Нікітенко Н.П. при секретарі - Висоцькій О.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки В«Золота скриняВ» про витребування грошових коштів за договором про внесок на депозитний рахунок, та відшкодування збитків,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь суму депозитного внеску з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 9887,80 гривен, суму завданої моральної шкоди 3000,00 гривен, судові витрати у розмірі 120,00 гривен.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 17 грудня 2007 року між ним та відповідачем - КС В«Золота скриняВ» був укладений договір про внесок на депозитний рахунок № ЗСДВ-0000467 Д, у відповідності з яким позивач розмістив депозит у сумі 10000,00 гривен строком на 12 місяців за відсотковою ставкою 24% річних. По закінченню дії договору відповідачем було сплачено позивачеві суму відсотків в повному обсязі, та повернено часткову суму депозитного внеску у розмірі 1700,00 гривен. Остаточну суму внеску у розмірі 8300,00 гривен відповідач відмовився сплачувати, мотивуючи недостатністю коштів. Позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов'язання, а тому повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, та 3 % річних за прострочений строк з 17.01.2009 року по 17.07.2010 року, і приводить розрахунок, згідно якого сума, що належить сплаті відповідачем позивачеві в загалом складає 9887,80 гривен.

Крім того позивач вказує, що неправомірними діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, тяжких переживаннях щодо долі своїх багаторічних заощаджень, внаслідок яких позивач пережив тяжкий інфаркт і потрапив до лікарні.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн.

До того ж позивач просить звільнити його від сплати державного мита, керуючись п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Позивач у судовому засіданні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, позов підтримує, просить справу розглянути без його

участі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню по наступним підставам:

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», В«Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нараховані на такі кошти пайові внески, плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власностіВ» . Також згідно вказаної статті кожен член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти в порядку і в термін, які встановлені у відповідності з ч. 7 ст. 10 даного закону, тобто повернення вкладів проводиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, «кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є недоторканим...».

Також відповідач, не виконавши умов договору порушив ст. 629 ЦК України, згідно якої договір є обов’язковим для виконання сторонами. Нормою ст. 525 ЦК України, не припускається одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов. Ст. 610 ЦК України визначає, що В«Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)В» . Отже, відповідач не виконавши умов договору у зазначений термін, порушив своє зобов’язання.

На підставі п.1 ст. 612 ЦК України В«боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.В» А Згідно ст. 625 ЦК України В«боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.В»

Отже, на підставі вищезазначених норм відповідач повинен виконати своє зобов’язання і повернути позивачеві несплачену суму депозиту з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних від заборгованої суми. Враховуючи, що згідно п. 2.1 договору відповідач повинен був повернути суму депозиту не пізніше одного місяця після закінчення терміну його договору, а термін його дії сплив 17.12.2008 р. - кінцевою датою розрахунку слід вважати дату 17.01.2009 року. А починаючи з 17 лютого 2009 року настає помісячний відлік прострочення сплати депозиту. Згідно розрахунку позивача сума, що належить сплаті відповідачем позивачеві з врахуванням індексу інфляції станом на 17.06.2010 року, та 3% річних станом на 17.07.2010 року в загалом складає 9887,80 гривен.

Щодо відшкодування моральної шкоди, п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначається наступне: В«Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: ...у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності...В» Отже, відповідач, своїми незаконними діями порушивши право власності позивача, наніс йому моральні страждання, що в свою чергу призвело до ушкодження здоров’я, в зв’язку з чим позивач має право згідно ст. 23 ЦК України на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи обставини, суд вважає правомірним задовольнити цю вимогу частково і призначити суму компенсації відповідачем позивачеві у розмірі 1000,00гривен.

Згідно п.37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" - від сплати державного мита звільняються: В« ... громадяни - за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;В» Оскільки Відповідач являється кредитною установою, і не повернув у передбачений договором термін грошовий внесок позивачеві, чим завдав йому матеріальних збитків, та моральної шкоди, на підставі даної норми вимога позивача щодо звільнення його від сплати держмита підлягає задоволенню.

Керуючись , ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст.15, 16, 23, 525, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.З, 4, 5, 118, 119, 120 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. №7-93, п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Золота скриня» про витребування грошових коштів за договором про внесок на депозитний рахунок, та відшкодування збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Золота скриня» на користь ОСОБА_1 остаточну суму депозитного внеску з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 9887,80 гривен.

Стягнути з Кредитної спілки «Золота скриня» на користь ОСОБА_1 1000,00 гривен - моральна шкода.

Стягнути з Кредитної спілки «Золота скриня» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 гривен.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: