ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2016Справа №910/9462/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент"
про визнання поруки припиненою
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Мажара О.Є. (довіреність № Д-005-05-2016 від 17.05.2016)
від відповідача 1: Дудар Є.В. (довіреність б/н від 22.03.2016)
від відповідача 2: Попов А.С. (довіреність б/н від 25.04.2016)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" (відповідач 2) про визнання припиненою поруки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент", яка виникла на підставі договору поруки № UA06L-13-17S, який був укладений 15.05.2013 між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ТОВ "ЗЕМЛОГІСТИКА".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, між відповідачами укладено додаткові угоди від №2 від 30.04.2012, №3 від 15.08.2014 до договору фінансового лізингу № UA06L-13 від 15.05.2013, за умовами яких відповідачі змінили розмір лізингових платежів, внаслідок чого збільшено розмір відповідальності поручителя за договором поруки, у зв'язку із чим, порука Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА", яка виникла на підставі договору поруки № UA06L-13-17S від 15.05.2013 є припиненою з 30.04.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 порушено провадження по справі № 910/9462/16 та призначено її до розгляду на 14.06.2016.
В судове засідання 14.06.2016 представники сторін не з'явились, витребуваних документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 розгляд справи №910/9462/16 відкладено на 14.07.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
14.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що у п. 1.2. договору поруки № UA06L-13-17S від 15.05.2013 позивач погодився, що зміна графіку платежів не потребує його погодження, а тому підстави для визнання зобов'язань позивача за договором поруки припиненими відсутні. Також, відповідачем 1 зазначено, що строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення коштів має обчислюватись з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі, тобто з 01.08.2016.
Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2016 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача 1 надав пояснення по суті заперечень, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача 2 письмового відзиву на позов не надав, однак просив суд надати можливість ознайомитись з матеріалами справами, у зв'язку з чим заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зазначає, що сторонам, в тому числі відповідачу 2, були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання. Проте, відповідач 2 наданими йому процесуальними правами не скористався та під час розгляду справи відзиву на позов не подав та з матеріалами справи не ознайомився.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Однак, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для її розгляду.
Враховуючи наведене, з огляду на встановлені статтею 69 ГПК України строки вирішення спору, суд відмовив у задоволенні заявленого відповідачем 2 клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 14.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
15.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № UA068L-13-17 (далі - договір лізингу) відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до цього договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами (п. 2.1.).
Згідно із п. 6.1. договору лізингу строк лізингу становить 48 місяців.
Відповідно до п. 3.1. договору лізингу, характеристики й дані, які дозволяють визначити предмет лізингу, що передається лізингодавцем у лізинг лізингоодержувачу за цим договором, зазначені в Специфікації, що є додатком № 1 до цього договору.
Пунктом 4.1. договору лізингу передбачена загальна сума лізингових платежів. Загальна сума лізингових платежів за договором складається з:
А) відшкодування вартості предмета лізингу (основного боргу лізингоодержувача);
Б) процентів, збільшених відповідно до пункту 4.4. цього договору.
Пунктом 4.4. договору лізингу визначено порядок оплати лізингових платежів, згідно з яким, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком № 3 до цього договору, збільшеному відповідно до пункту 4.3. цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів.
Згідно із п. 5.1.1. договору лізингу лізингоодержувач передає лізингодавцю договір поруки із ТОВ "ЗЕМЛОГІСТИКА".
Відповідно до додатку № 3 до договору лізингу "Загальний Графік Лізингових Платежів", загальна сума лізингових платежів (з урахуванням відсотків) складає 78826,29 дол. США (642591,92 грн.).
15.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА", як поручителем, було укладено договір поруки № UA06L-13-17S (далі - договір поруки), згідно із яким:
А) Кредитор і Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" (боржник) уклали договір фінансового лізингу № UA06L-13-17 від 15.05.2013, за яким кредитор, на умовах зазначеного договору лізингу, в якості лізингодавця зобов'язується набути у власність ТОВ з ІІ "Цепелін Україна ТОВ", і передати у користування боржнику, який виступає в якості лізингоодержувача, наступний предмет лізингу згідно з погодженою специфікацією, а саме: один новий екскаватор навантажувач Caterpillar модель 428F, загальною вартістю, що становить гривневий еквівалент 82901,00 доларів США, що з максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору складає 675808,95 грн., в тому числі ПДВ - 112634,83 грн., зі сплатою боржником на користь кредитора лізингових платежів на загальну суму, що складає еквівалент 78826,29 доларів США та 29 центи, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору становить 642591,92 грн., які включають:
- відшкодування вартості предмета лізингу (основний борг лізингоодержувача) у розмірі 66320,80 доларів США та 80 центи, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору становить 540647,16 грн., в тому числі ПДВ - 90107,86 грн.;
- проценти у розмірі 12509,49 доларів США та 49 центи, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору становить 101944,75 грн.
В) Обов'язковою умовою передачі зазначеного у пункті (А) предмета лізингу боржнику є укладення кредитором і поручителем цього договору поруки.
Пунктом 2 договору поруки визначений предмет договору, за яким, цей договір поруки є забезпеченням поручителем виконання зобов'язань боржником за договором лізингу зі сплати на користь кредитора лізингових платежів на загальну суму, що складає 78826,29 доларів США та 29 центи, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору становить 642591,92 грн., а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником, передбачених умовами договору лізингу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" цим у безумовному і безвідкличному порядку зобов'язується як поручитель сплатити кредиторові на першу вимогу кредитора у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань у терміни і на умовах, передбачених договором лізингу, суму основного боргу (лізингові платежі та викупна ціна), і всі інші грошові суми та всі інші зобов'язання, які належать до сплати і підлягають виконанню на користь кредитора з боку боржника в даний момент або будуть належати до сплати і підлягати виконанню в будь-який час у майбутньому відповідно до умов договору лізингу, з урахуванням змін і доповнень до нього.
Згідно із п. 2.2. договору поруки, не обмежуючи положень статтею 2.1., поручитель у безумовному і безвідкличному порядку зобов'язується, розглядаючи це зобов'язання як окреме, додаткове і безперервне зобов'язання, відшкодувати кредиторові на його вимогу всі збитки, грошові зобов'язання, вимоги відшкодування, витрати і видатки будь-якого характеру, що виникли через будь-яку несплату або несвоєчасну сплату поручителем сум, що підлягають сплаті за цим договором поруки, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту, коли кредитор пред'явив поручителеві вимогу про виплату відповідних сум, що підлягають сплаті на його користь та документарних підтверджень таких збитків. Це зобов'язання про відшкодування збитків залишається в силі, навіть якщо порука, передбачена статтею 2.1., з будь-якої причини втрачає чинність або можливість примусового виконання стосовно поручителя.
Відповідно до п. 3.4 договору поруки, будь-які та всі платежі поручителя на користь кредитора відповідно до цього договору поруки здійснюються поручителем без будь-якого опротестування, заперечення, вимоги, зустрічної вимоги, умови, зарахування, запиту про надання пояснень або про надання будь-яких доказів невиконання або неналежного виконання зобов'язань, і базуються виключно на письмовій вимозі кредитора про здійснення такого платежу. Задля уникнення неодноразового тлумачення, до проведення оплати поручитель не має права проводити розслідування, робити свої власні визначення, або вступати у будь-які дебати чи судові спори з кредитором, з приводу того чи мало місце і триває невиконання або неналежне виконання зобов'язань. Вищенаведене не вважається таким, що ставить під сумнів права поручителя, надані йому відповідно до обов'язкових положень чинного законодавства України.
Поручитель сплачує всі платежі, зазначені в цьому договорі поруки, у національній валюті України. Сума, що підлягає до сплати, визначатиметься за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору (п. 3.5. договору поруки).
Порука за цим договором є безперервним забезпеченням, яке охоплює залишок коштів, що періодично підлягають сплаті боржником кредитору в будь-якому порядку у зв'язку з договором. Порука за цим договором поруки є доповненням до будь-якої іншої поруки, гарантії, забезпечення або інших засобів захисту прав, які тепер має або в майбутньому матиме кредитор, і не залежить від них (п. 5 договору поруки).
Згідно п. 16.1. договору поруки цей договір набирає чинності у дату його укладення і діє до дати надання кредитором поручителеві письмового підтвердження про виконання всіх зобов'язань боржника за договором.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" було укладено додаткову угоду № 2 до договору лізингу, за умовами якої сторони домовилися про встановлення Уточненого Загального Графіку Платежів до договору лізингу, за яким загальна сума лізингових платежів (з урахуванням відсотків) складає 79671,58 дол. США (649482,70 грн.).
Також, 15.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" було укладено додаткову угоду № 3 до договору лізингу, за умовами якої сторони домовилися про встановлення Уточненого Загального Графіку Платежів до договору лізингу, за яким загальна сума лізингових платежів (з урахуванням відсотків) складає 80900,97 дол. США (659504,72 грн.).
Позивач обґрунтовуючи позовні вимог, стверджує, що у зв'язку з укладенням між відповідачем-1 та відповідачем-2 додаткової угоди № 2 від 30.04.2014 збільшився обсяг відповідальності позивача, так як за договором лізингу загальна сума лізингових платежів (з урахуванням відсотків) - 78826,29 дол. США (642591,92 грн.), в той час як, зазначена додаткова угода передбачає суму основного зобов'язання у розмірі 79671,58 дол. США (649482,70 грн.).
Враховуючи наведене, позивач просить визнати припиненою поруку за договором поруки на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їх права і обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" зобов'язань за договором фінансового лізингу № UA06L-13-17 від 15.05.2013 між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ТОВ "ЗЕМЛОГІСТИКА" укладено договір поруки № UA06L-13-17S від 15.05.2013, відповідно до умов якого, договір поруки є забезпеченням позивачем виконання зобов'язань ТОВ "Кома-Рент" за договором лізингу зі сплати лізингових платежів на загальну суму, що складає 78826,29 доларів США та 29 центи, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору становить 642591,92 грн., а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань ТОВ "Кома-Рент", передбачених умовами договору лізингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного договору.
Змінами основного зобов'язання, в результаті яких збільшується відповідальність поручителя, вважаються такі умови та обставини, що тягнуть або можуть потягти негативні наслідки для поручителя, поява для нього інших нових ризиків, відмінних від тих, з якими він попередньо погодився при укладенні договору поруки, погіршення його майнового становища.
Зі змісту договору поруки та договору лізингу вбачається, що сума лізингових платежів складається із суми відшкодування вартості предмету лізингу та суми процентів, які підлягають збільшенню у порядку визначеному договором лізингу (п. 4.1., п. 4.3., п. 4.4. договору лізингу, преамбула та п. 2.1. договору поруки).
Тобто, згідно із умовами договору лізингу сплаті підлягає сума лізингових платежів, що періодично коригується в бік збільшення.
Як встановлено судом, пунктом 2 договору поруки передбачено, що поручитель - ТОВ "ЗЕМЛОГІСТИКА" взяв на себе зобов'язання сплатити на користь кредитора - ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" суму основного боргу (лізингові платежі та викупна ціна), і всі інші грошові суми та всі інші зобов'язання, які належать до сплати і підлягають виконанню на користь кредитора з боку боржника в даний момент або будуть належати до сплати і підлягати виконанню в будь-який час у майбутньому відповідно до умов договору лізингу, з урахуванням змін і доповнень до нього .
З наведеного вбачається, що позивач при підписанні договору поруки поручився перед відповідачем 1 за виконання відповідачем 2 (ТОВ "Кома-Рент") зобов'язань, що виникли на підставі договору лізингу або можуть виникнути на підставі вказаного договору у майбутньому з урахуванням змін та доповнень, у зв'язку із чим, погодив збільшення розміру процентів, а відтак і розміру лізингових платежів та внесення змін до Загального Графіку Платежів у майбутньому на підставі додаткових угод.
При цьому, як встановлено судом вище, сума лізингових платежів підлягає збільшенню у порядку визначеному договором лізингу, а тому укладення додаткових угод №2 від 30.04.2014 та №3 від 15.08.2014 встановлення сторонами Уточненого Загального Графіку Платежів по своїй суті не являється внесенням таких змін до договору за яких збільшується обсяг відповідальності поручителя.
Зміна сум лізингових платежів згідно із вказаними додатковими угодами є перерахунком сум лізингових платежів, згідно із п. 4.4. договору лізингу, про що зазначено у самих додаткових угодах.
Таким чином, зміна розміру лізингових платежів за додатковими угодами № 2 від 30.04.2014 та №3 від 15.08.2014 не є збільшенням обсягу відповідальності позивача як поручителя.
Також, в пункті 4.1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено викладеними у разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України.
У пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін, а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення п. 2.1. договору поруки, а також 4.1., п. 4.3., п. 4.4. договору лізингу, укладаючи договір поруки позивач (поручитель) погодив положення договору поруки, у яких передбачена відповідальність поручителя із можливістю майбутніх змін, а тому внесення змін до Загального Графіку Платежів згідно із додатковими угодами № 2 від 30.04.2014 та №3 від 15.08.2014 не є збільшенням обсягу відповідальності позивача як поручителя, у зв'язку із чим, підстави для припинення поруки згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України відсутні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" про припинення поруки за договором поруки № UA06L-13-17S від 15.05.2013 на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, у зв'язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" про визнання припиненою поруки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛОГІСТИКА" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент", яка виникла на підставі договору поруки № UA06L-13-17S, який був укладений 15.05.2013 між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ТОВ "ЗЕМЛОГІСТИКА" повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2016.
Суддя С.О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2016 |
Оприлюднено | 25.07.2016 |
Номер документу | 59079509 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Турчин С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні