Ухвала

від 15.07.2016 по справі 911/1989/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-95-12

У Х В А Л А

"15" липня 2016 р. Справа № 911/1989/16

за позовом ОСОБА_1 «Асфальтобетонщик», Київська область, м. Буча

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія МВ», Київська область, Ірпінський район, смт. Ворзель

про стягнення 867 177,99 грн.

Суддя Христенко О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 04.03.2016;

ОСОБА_4 - голова кооперативу, протокол № 5 від 12.06.2014;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кооператив «Асфальтобетонщик» (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія МВ» (відповідач) про стягнення 867 177,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів субпідряду №187/11/06 від 11.06.2016, № 238/30/07 від 30.07.2015, № 260/25/08 від 25.08.2015, Договір по виконанню робіт з «Капітального ремонту тротуару по вул. Полтавська (від вул. Дзержинського до вул. 9 Лінія) в м. Ірпінь» в частині своєчасної оплати за виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 800 107,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 53 589,46 грн. інфляційних втрат та 13 481,52 грн. 3 % річних.

Разом із позовною заявою, позивачем було подано заяву про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 867 177,99 грн.

Обґрунтовуючи свою заяву, позивач посилається на те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов'язань з оплати існуючої заборгованості.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду в даній справі не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Таким чином, позивачем не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача на момент прийняття рішення у справі № 911/1989/16, можуть зникнути або зменшитись за кількістю, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення статті 49 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів до забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 «Асфальтобетонщик» в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя О.О. Христенко