Рішення

від 18.07.2016 по справі 914/1239/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016р. Справа № 914/1239/16

За позовом:Приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів», м. Львів; до відповідача:Львівської міської ради, м. Львів; про:визнання недійсними змін до договору оренди землі від 16.03.2007р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І.

Представники сторін: від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 20.05.2016р.); від відповідача: не з'явився;

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

10.05.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» (надалі - Позивач) до Львівської міської ради (надалі - Відповідач) про визнання недійсними зміни до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Львівській міській раді 16.03.2007 за №Ш-665 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 20.07.2007р за № 04:07:438:01360 кн.04-4 зі змінами зареєстрованими у Львівській міській раді 31.10.2007 за №Ш-951, укладені між Львівською міською радою та ПП «Юридична компанія «Егіда-Львів», зареєстровані у Львівській міській раді 14.11.2013р. за № Ш-2886.

Ухвалою суду від 11.05.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 23.05.2016р. Ухвалою суду від 23.05.2016р. розгляд справи відкладено на 06.06.2016р. В судовому засіданні 06.06.2016р. оголошувалась перерва до 22.06.2016р. Крім цього, 06.06.2016р. судом винесено ухвалу, якою відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою від 22.06.2016р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, її розгляд відклав на 18.07.2016р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив суд позов задоволити. Заявлені позовні вимоги представник обґрунтовує тим, що 16.03.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, на виконання якого у строкове, платне користування позивача було передано земельну ділянку площею 0,0552 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. П. Орлика, 2, строком до 25.01.2017р. Пунктом 9 договору було встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 7946,71 грн. на рік, що складає 1,8% від нормативної грошової оцінки. В подальшому, а саме 31.10.2007р. на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2016р. між сторонами були підписані зміни до договору, зокрема, п. 9 викладно в новій редакції, згідно якого орендна плата за земельну ділянку встановлювалася на рівні 13244,52 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У зв'язку з тим, що ухвалою Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель, згідно якої нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки склала 1698366,00 грн., орендна плата 50950,98 грн. на рік (що становить 3% від нормативної грошової оцінки ділянки), 14.11.2013р. між сторонами були підписані відповідні зміни до договору. Враховуючи те, постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р. у справі №461/8220/13-а ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 визнана нечинною та скасована, позивач просить суд визнати недійсними зміни до договору, зареєстровані 14.11.2013р. за №Ш-2886.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 30.06.2016р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням у відпустці до 29.07.2016р. Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує та зазначає, що в період внесення змін до договору, ухвала від 18.06.2009р. №2712 була чинною та обов'язковою до виконання, однак 25.12.2014р. (у зв'язку з затвердженням міською радою нової нормативної грошової оцінки земель м. Львова та прийняттям відповідної ухвали №4250) ухвала від 18.06.2009р. №2712 втратила чинність. Більше того, 01.04.2016р. внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 16.03.2007р., яким п. 5, 9 договору викладено в новій редакції, зокрема, нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки склала 1749989,04 грн., орендна плата - 52499,67 грн. Отже на даний час, зміни, які позивач просить суд визнати недійсними не є актуальними, оскільки до вказаного договору оренди землі внесено зміни, відповідно змінено розмір орендної плати на підставі нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім цього, у відзиві йдеться про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.12.2015р. відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015р. Також у відзиві на позовну заяву представником відзначено, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015р. є актом нормативно-правового характеру, відповідно є нечинною з моменту набрання рішення законної сили. Також відсутні і підстави, передбачені ст. 203 ЦК України для визнання змін недійсними.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що Львівська міська рада як юридична особа, в якій до того ж існує окремий юридичний відділ не була позбавлена права і можливості забезпечити явку іншого повноважного представника в судове засідання, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його безпідставністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2007р. між Львівської міською радою (Орендодавцем) та ПП «Егіда-Львів» (Орендарем) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), на виконання якого у користування позивача відповідачем було передано земельну ділянку кадастровий №4610137500:06:003:0014, загальною площею 0,0552 га, яка знаходиться на вул. П. Орлика, 2 у м. Львові для обслуговування офісно-складських приміщень. Договір зареєстровано у Львівській міській раді 16.03.2007р. за №Ш-665.

Згідно п. 8 Договору, такий укладено на 10 років до 25.01.2017р.

У відповідності до п. 5, 9 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 414484,08 грн. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7946,71 грн. в рік, що становить 1,8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як встановлено судом, на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007р. №899 «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові» до укладеного між сторонами Договору були внесені зміни, зокрема, до п. 9 Договору, яким передбачено, що орендна плата встановлюється в розмірі 13244,52 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказані зміни зареєстровані у Львівській міській раді 31.10.2007р. за №Ш-951.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2013р. між сторонами підписані зміни до Договору (зареєстровані 14.11.2013р. в Львівській міській раді за №Ш-2886), згідно яких п. 5, 9 викладено в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1698366,00 грн. Оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі 50950,98 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Підставою для підписання зазначених змін до Договору слугувало прийняття Львівською міською радою 18.06.2009р. ухвали №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова».

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, постановою Галицького районного суду від 18.08.2015р. у справі №461/8220/13-а визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради №2712 від 18.06.2009р. з моменту її прийняття. Постанова Галицького районного суду м. Львова мотивована тим, що оскаржувана ухвала була прийнята всупереч п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 ПК України, а саме менше ніж за 6 місяців до початку бюджетного періоду, порушення процедури прийняття оскаржуваної ухвали, зокрема, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова», проект та прийнята ухвала ЛМР не були оприлюднені в газеті «Ратуша», яка є друкованим ЗМІ Львівської міської ради.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015р. у справі №461/8220/13-а постанова Галицького районного суду м. Львова була залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.12.2015р. у справі №461/8220/13-а відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою Львівської міської ради, однак станом на день розгляду справи справа до розгляду призначена не була.

Оскільки ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712, на підставі якої між позивачем та відповідачем 14.11.2013р. були підписані зміни до Договору, скасована, позивач просить суд визнати недійсними вказані зміни.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 ПК України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6).

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Львова, на виконання якої сторонами 14.11.2013р. підписано Зміни до Договору.

Господарський суд зазначає, що в силу приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, скасування в судовому порядку ухвали міської ради про встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки (як такої, що прийнята з порушенням процедури прийняття), на підставі якої сторонами 14.11.2013р. підписано Зміни до Договору, є підставою для визнання таких Змін недійсними.

Аналогічної позиції притримується ВГС України в постанові від 24.12.2015р. у справі №913/497/15.

За приписами ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведене, а також те, що ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 визнана нечинною з моменту її прийняття , Зміни до Договору не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та є недійсними з моменту їх реєстрації.

Посилання відповідача на факт відкриття ВАС України касаційного провадження за касаційної скаргою Львівської міської ради у справі №461/8220/13-а судом відхиляється, оскільки в силу приписів ч. 5 ст. 254 КАСУ ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Тобто, станом на день розгляду справи ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015р. (якою залишено без змін постанову Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р.) набрала законної сили.

Твердження відповідача про затвердження міською радою 25.12.2014р. нової нормативної грошової оцінки земель, яка введена в дію з 01.01.2015р. судом відхиляються, так як факт затвердження такої оцінки жодним чином не спростовує висновку суду про недійсність Змін до Договору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсними Зміни до договору оренди земельної ділянки (зареєстрованого у Львівській міській раді 16.03.2007р. за №Ш-665 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 20.07.2007 за №04:07:438:01360 кн. 04-4 зі змінами, зареєстрованими у Львівській міській раді 31.10.2007 за №Ш-951) від 14.11.2013р., зареєстровані у Львівській міській раді 14.11.2013р. за №Ш-2886, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-3 вчинено запис, з моменту їх реєстрації.

3. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) на користь Приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» (79059, м. Львів, вул. П. Орлика, 5Б; код ЄДРПОУ 32409043) 1378,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.