Постанова

від 03.12.2015 по справі 910/17724/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа№ 910/17724/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Лисенко Д.В. за дов. № 1466 від 29.05.2015.

від позивача: Волчек Н.М. за дов. № 01/02/15 від 20.02.2015.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015

по справі № 910/17724/15 (суддя: Чебикіна С.О.)

за позовом Адвокатського об'єднання " Адвокатська фірма " Бізнес-Право "

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення 17 644, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17724/15 позовні вимоги Адвокатського об'єднання " Адвокатська фірма " Бізнес-Право" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 17 644, 98 грн. задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позов задоволено, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду має бути скасовано.

Також апелянт посилається на те, що не погоджується із тим, що є боржником або особою, відповідальною за заподіяний збиток у розумінні договору цесії № 601/24/3481 від 18.11.2014. Підтвердженням того є те, що а ні у вказаному договорі цесії, а ні в акті прийняття-передання прав вимоги, ПрАТ «УПСК» не зазначено, як боржник або особа, відповідальна за заподіяний внаслідок відповідної ДТП збиток.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 та додані до неї матеріали повернуті скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

02.11.2015 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно. Разом із апеляційною скаргою Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Самсіна Р.І.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано колегію у складі: головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Власова Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 відновлено Приватному акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" строк на подання апеляційної скарги, прийнято до розгляду апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 03.12.015.

В судовому засіданні 03.12.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17724/15 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 03.12.015 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17724/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.12.2013 по вул. Городоцька - вул. Сяйво в м. Львові, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1 (застрахований транспортний засіб) та автомобіля В«ВАЗВ» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4.

Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарнт-Авто» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 18 606,70 грн.

У відповідності до договору цесії № 601/24/3481 від 18.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" передало адвокатському об'єднанню "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" (далі - позивач) право вимоги в зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відомості про які визначені у відповідному акті прийняття-передання прав вимог.

Згідно з п. 1 Акту прийняття-передання прав вимог право вимоги до ОСОБА_4 по ДТП, що мала місце 20.12.2013 переходить до адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право".

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 була застрахована в ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

З довідки відділу ВДАІ Сихівського РУ ГУ МВС України в м. Львові та постанови Сихівського районного суду м. Львова від 27.01.2014 у справі №464/59/14-п, 20.12.2013 по вул. Городоцька - вул. Сяйво в м. Львові, ОСОБА_4, керуючи автомобілем В«ВАЗВ» д.н.з. НОМЕР_3, на перехресті нерівнозначних доріг, не дав дорогу транспортному засобу "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення.

27.01.2014 постановою Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/59/14-п, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований ПАТ "УКС "Гарант-Авто" на підставі договору страхування транспортного засобу №19G-0355947 від 08.09.2010.

Згідно з рахунком №А000000201 від 15.01.2014 ТОВ "Порше Лізинг Україна" вартість матеріальних збитків (реальних збитків) завданих власникові автомобіля "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП склала 19 562,16 грн.

З матеріалів справи, а саме з страхових актів від 29.01.2014 та від 13.03.2014 вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 18 606,70 грн.

Платіжними дорученнями № 1398 від 25.02.2014 та №84 від 07.04.2014 підтверджується, що вказані кошти в розмірі 18 606,70 грн. ПАТ "УКС "Гарант-Авто" були виплачені.

Як визначено ст. 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Також, з матеріалів справи вбачається, що транспортним засобом - автомобілем В«ВАЗВ» д.н.з. НОМЕР_3, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1, керував ОСОБА_4.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем В«ВАЗВ» д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку.

Таким чином, ОСОБА_4 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля В«ВАЗВ» д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", про що було укладено договір (поліс) № АЕ/271741 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля В«ВАЗВ» д.н.з. НОМЕР_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Як передбачено ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 18.11.2014 між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант авто" (далі - цедент) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" (далі - цесіонарій) було укладено Договір цесії № 601/24/3481, відповідно до умов якого цедент передає цесіонарію усі права вимоги в зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відомості про які визначені у відповідному акті прийняття-передання прав вимоги, а цесіонарій приймає вказані права та зобов'язується сплатити відповідну ціну на користь цедента на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1 Акту прийняття-передання прав вимог право вимоги до ОСОБА_4 по ДТП, що мала місце 20.12.2013 переходить до адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право".

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок. зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Нормами ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, кредитором у зобов'язаннях відповідача щодо виплати страхового відшкодування за страховим випадком, який мав місце 20.12.2013 став позивач - Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право".

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем не доведено, що шкоду автомобілю "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1, було завдано шкоду внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та те що матеріали справи не містять доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про задоволення позовних вимог з яким погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 по справі №910/17724/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 по справі № 910/17724/15 -залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 по справі № 910/17724/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17724/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Ю.Л. Власов