Постанова

від 15.07.2016 по справі 11/51-1559

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. Справа № 11/51-1559

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Кузь В.Л.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

Розглянув апеляційну скаргу від 31.05.2016 р. за вих. № 08.42-186/85-2280 Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016

у справі № 11/51-1559

за позовом: ОСОБА_2, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Київ», м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмежено відповідальністю "Тернопрестиж", м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Київ

про зобов'язання виділити в натурі частку з майна товариства шляхом передачі у власність нерухомого майна

за участю представників сторін:

від позивача:,ОСОБА_3В- представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_3- представник за довіреністю

від третьої особи: ОСОБА_4- представник за довіреністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 11/51-1559 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 (головуючий суддя Боровець Я.Я., судді Хома С.О., суддя Шумський І.П.) припинено провадження у справі № 11/51-1559 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 та передати справу на розгляд Господарського суду Тернопільської області.

При цьому, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано наступне:

- набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011 про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не є виконанням основного зобов'язання проведеним належним чином, оскільки таке рішення не є виконаним, адже право власності на предмет іпотеки не є зареєстроване за ПАТ «Уксоцбанк» у зв'язку з наявністю обтяжень на нерухоме майно, адже рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.04.2013, на підставі якого було вилучено запис про обтяження іпотекою нерухомого майна за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, було скасовано;

- судом безпідставно було застосовано норму ст. 35 ГПК України, оскільки рішеннями судів у справі № 5/48/5022-1019/2012 не встановлені обставини припинення основного зобов'язання ТОВ «Орвіс» перед ПАТ «Укрсоцбанк»;

- судом не надано оцінку рішенню третейського суду у справі № 583/13 та рішенню Господарського суду Тернопільської області у справі № 910/17630/13, якими підтверджено доводи скаржника про те, що зобов'язання ТОВ «Орвіс» за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 не припинилися після набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011;

- постановою Вищого господарського суду України від 23.012.2014 у справі № 10/Б-1287, якою було встановлено відсутність підстав для виключення ПАТ «Укрсоцбанк» як кредитора ТОВ «Магазин «Київ» з реєстру кредиторів, підтверджено доводи ПАТ «Укрсоцбанк», що зобов'язання ТОВ «Орвіс» за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 не припинилися після набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011;

- відчуження ТОВ «Магазин «Київ» нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 кв.м на підставі рішення загальних зборів учасників є протиправним, оскільки було здійснено без згоди ПАТ «Уксоцбанк» у порядку визначеному іпотечним договором, який не припинив свою дію, що підтверджено ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 09.01.2014 у справі № 607/23589/13-ц.

Присутні в судових засіданнях представники позивача та третіх осіб навели у судових засіданнях свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 15.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та третіх осіб, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 відсутні, зважаючи на таке:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 р. у даній справі № 11/51-1559 (суддя Сидорук А.М.) позов задоволено, зобов'язано ТОВ «Магазин «Київ» виділити в натурі належну ОСОБА_2 частку з майна ТОВ «Магазин «Київ», шляхом передачі у власність ОСОБА_2 нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, та стягнуто з ТОВ «Магазин «Київ» на користь ОСОБА_2 - 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р. (колегія суддів у складі: головуючого - судді Зварич О.В., суддів Данко Л.С., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 у справі №11/51-1559 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2014 касаційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" та ліквідатора ТОВ «Магазин «Київ» задоволено частково, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 у справі № 11/51-1559, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

В постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2014, зазначено, що підставою скасування судових рішень попередніх інстанцій стало неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд, залучивши до матеріалів справи Генеральний договір про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008, іпотечний договір від 17.07.2008 р. та додатковий договір до нього від 23.03.2010, витяги про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек, не перевірив чи правомірно відбулося відчуження оспорюваного приміщення з урахуванням цих поданих додаткових доказів; не надав оцінки твердженням ПАТ "Укрсоцбанк" та ліквідатора ТОВ «Магазин «Київ» про те, що у зв'язку з неправомірним відчуженням майна були зменшені активи банкрута (ТОВ «Магазин «Київ»), які могли бути реалізовані в ліквідаційній процедурі, а кошти направлені на погашення вимог кредиторів, в тому числі ПАТ "Укрсоцбанк". В свою чергу суд першої інстанції неповно з'ясував обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, та прийняв рішення про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2015 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.06.2014 у справі № 11/51-1559 про відмову в задоволенні позову скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області. Касаційне провадження за касаційною скаргою Сабуліса Ремігіюса припинено.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 03.12.2015 у справі зазначив, що господарські суди в порушення положень ст.ст. 35, 43 ГПК України не встановили чи мають преюдиціальне значення судові рішення у справах № 3/77/5022-1012/2011, № 5/48/5022-1019/2012, № 910/15784/13, № 910/18713/13, № 2-9577/11, № 606/23589/13ц для вирішення даного судового спору та зазначив, що під час нового розгляду справи господарським судам необхідно було з урахуванням додатково поданих сторонами доказів з'ясувати чи порушені права банку як іпотекодержателя майна на підставі іпотечного договору № 5578 від 17.07.2008, дослідити питання щодо дійсності іпотеки, тобто чи є відповідна заборона (обтяження) на відчуження оспорюваного приміщення, яка б заважала виконати рішення загальних зборів від 03.07.2009 на момент винесення оскаржуваного судового рішення .

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2008 між АКБ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ТОВ «Магазин «Київ» (іпотекодавець), було укладено договір іпотеки, посвідчений 17.07.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 5578, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання ТОВ «Орвіс» (позичальник) зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 щодо повернення кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює 2 200 000 дол. США, за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008, укладеним АКБСР "Укрсоцбанк" (кредитор), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Орвіс" ( Позичальник), нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1285,1 кв.м, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10. (п. 1.1. договору).

В подальшому до цього договору сторони вносили зміни шляхом укладення Додаткового договору № 1 від 23.03.2010.

17.07.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 накладено заборону відчуження зазначеного в договорі нежитлового приміщення до припинення дії іпотечного договору. Відповідні реєстраційні записи внесені 17.07.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек, що підтверджено Витягами з цих реєстрів № 19750147 та № 19751319.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011 (яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2013) при вирішенні спору за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Орвіс", СП "Луміс", третя особа - ТОВ «Магазин "Київ", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно, зокрема, на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Київська,10, та яке було передане в іпотеку за іпотечним договором № 5578, встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності сер.САЕ № 236712 від 01.09.2011, виданим виконкомом Тернопільської міської ради, та витягом про реєстрацію права власності від 01.09.2011, виданим ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації", власником нежитлового приміщення площею 1285,1 кв.м, розташованого за адресою м. Тернопіль, вул. Київська,10, є ОСОБА_2, а не ТОВ «Магазин "Київ".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.04.2013 у справі № 2-9577/11 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Орвіс", ПАТ "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа - ТОВ «Магазин "Київ", позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано іпотечний договір від 17.07.2008, укладений АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ «Магазин "Київ", предметом якого є приміщення загальною площею 1 285,1 кв. м, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 5578, таким, що припинив свою дію. Вказане рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18.06.2013 у справі № 789/731/13.

На підставі названих судових рішень, 21.06.2013 р. державним реєстратором Тернопільського МУЮ за заявою ОСОБА_2 вчинено дії щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень записів про обтяження нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10, що підтверджено Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 06.11.2013 касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" у справі № 2-9577/11, предметом розгляду якої були вимоги про визнання іпотечного договору від 17.07.2008 таким, що припинив свою дію, була задоволена, скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09.04.2013 у справі № 2-9577/11 та ухвала апеляційного суду від 18.06.2013, справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 09.01.2014 у справі № 607/23589/13-ц, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_2В було залишено без розгляду.

Водночас, ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28.10.2014 у справі № 606/23589/13-ц (провадження № 22ц/789/1179/2014) при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 08.09.2014 за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" про поворот виконання рішення суду - зобов'язання реєстраційної служби Тернопільського МУЮ відновити записи про обтяження іпотечного майна, встановлено, що 01.07.2013 відбулися загальні збори учасників ТзОВ "Тернопрестиж", які вирішили прийняти належне на праві власності ОСОБА_2 нерухоме майно - приміщення загальною площею 1 285,1 кв. м., що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській,10 Д, в рахунок належної їй частки у статутному капіталі товариства.

Крім того, цією ж ухвалою також встановлено, що на підставі розпорядження Тернопільської міської ради № 132 від 13.10.2011 нежитловому приміщенню загальною площею 1 285,1 кв. м, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10 присвоєно номер вул. Київська, 10Д. 04.07.2013 ТОВ "Тернопрестиж" на дане майно видано свідоцтво про право власності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно із ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній редакції станом на 03.07.2009 ) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Частиною 2 ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Згідно з п. 3.4 розділу 3 статуту ТОВ «Магазину «Київ» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за станом 03.07.2009 р. позивач була учасником ТОВ «Магазину «Київ», 03.07.2009 загальними зборами учасників товариства прийняте рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про її вихід з числа учасників товариства та про повернення ОСОБА_2 належної їй частки у статутному капіталі (фонді) товариства шляхом передачі нерухомого майна - приміщення площею 1 267,1 кв.м, яке розташоване за адресою м. Тернопіль вул. Київська, 10.

Переглядаючи рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 у справі № 11/51-1559 в касаційному порядку, Вищий господарський суд України у постанові від 03.12.2015 дійшов висновку, що під час нового розгляду справи господарським судам необхідно було з урахуванням додатково поданих сторонами доказів з'ясувати чи порушені права банку як іпотекодержателя майна на підставі іпотечного договору № 5578 від 17.07.2008, дослідити питання щодо дійсності іпотеки, тобто чи є відповідна заборона (обтяження) на відчуження оспорюваного приміщення, яка б заважала виконати рішення загальних зборів від 03.07.2009 на момент винесення оскаржуваного судового рішення .

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З метою забезпечення всебічного, об'єктивного розгляду справи та виконання зазначених у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2015 вказівок місцевим господарським судом встановлено наступне:

Оскільки, іпотечний договір є одним із видів застави, до спірних правовідносин суд застосовує відповідні норми Цивільного кодексу України та спеціальні норми Закону України "Про іпотеку".

У статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011 (набрало законної відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012), встановлено факт боргу перед ПАТ «Укрсоцбанк» та підтверджується про факт погашення заборгованості ТОВ «Орвіс» за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, та припинилося основне зобов'язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008, як таке, що виконано відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 08.07.2014 у справі № 5/48/5022-1019/2012, якою залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2014.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 позов Спільного підприємства "Луміс" до ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково, визнано іпотечний договір від 26.06.2008, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Спільним підприємством "Луміс", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.06.2008 за реєстровим № 5069, таким, що припинив свою дію.

Позовні вимоги СП "Луміс" у справі № 5/48/5022-1019/2012 обґрунтовані погашенням заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 внаслідок звернення стягнення на предмети іпотеки рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 № 3/77/5022-1020/2011 набув у власність нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості позичальника (ТОВ «Орвіс») за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008, рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 № 3/77/5022-1020/2011 є правовстановлюючим документом, необхідним для реєстрації такого права згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності ТОВ "Орвіс" на дане майно у відповідності до приписів п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України є таким, що припинилося.

Отже, як встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 зобов'язання ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 перед ПАТ "Укрсоцбанк" припинилися 30.10.2012.

Господарський суд Тернопільської області, приймаючи рішення від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011, керувався нормами ст. 37 Закону України "Про іпотеку", яка регулює порядок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Даний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачає реалізації майна, що перебуває в іпотеці. Звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" є завершеним з моменту набрання законної сили рішенням суду, так як згідно рішення суду іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, припинення основного зобов'язання за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 встановлено рішеннями судів (які є чинними), а саме: рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012, постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/15784/13, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 910/18713/13.

Враховуючи обставини, встановлені у вищезазначених рішеннях судів, доводи скаржника по своїй суті направлені на встановлення у даній справі інших, протилежних вищенаведеним, фактів.

В силу правила, закріпленого у ст. 35 ГПК України, беручи до уваги склад сторін у справах, обставини встановлені в даних судових рішеннях мають преюдиціальне значення при розгляді даної справи.

Також, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що ОСОБА_2, жителька м. Тернопіль вул. Шагайди, 2/2, за станом на час подання позову до суду (13.08.2009) була учасником ТОВ «Магазин "Київ", що підтверджується Статутом ТОВ «Магазин "Київ" і наділена правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2009 відбулися загальні збори Учасників ТОВ «Магазин "Київ", на яких було прийнято рішення про вихід з числа Учасників Товариства ОСОБА_2 з поверненням належної їй частки в статутному капіталі (фонді) Товариства у вигляді майна Товариства, що складається із нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 кв.м, яке розташоване за адресою м. Тернопіль вул. Київська,10, право власності та яке належить Товариству на підставі свідоцтва про право власності від 09.01.2001. Вартість нерухомого майна, яке запропоновано передати ОСОБА_2 становить 488 172 грн. 65 коп. та виплатою 448 277 грн. 35 коп., виплату яких провести протягом року з дня виходу з числа Учасників Товариства. Крім того, загальними зборами учасників ТОВ «Магазин "Київ" вирішено зменшити розмір статутного капіталу (фонду) Товариства до розміру 138 500 грн. та перерозподілити частки Учасників у статутному капіталі (фонді) Товариства таким чином: Сабуліс Ремігіюс, володіє часткою в розмірі 138 500 грн., що складає 100% статутного капіталу (фонду) Товариства (протокол № 31 від 03.07.2009).

На момент проведення зборів був чинним статут ТОВ «Магазин "Київ", зареєстрований 29.06.2005, з додатком № 1 до статуту, зареєстрованим 03.03.2008, згідно з яким частка ОСОБА_2 у статутному капіталі (фонді) товариства становила 936 450 грн., що складає 77,2 %.

На підставі рішення загальних зборів від 03.07.2009 проведено державну реєстрацію змін до статуту товариства, шляхом реєстрації 08.07.2009 додатку № 2 до статуту, згідно з яким ОСОБА_2 не є учасником товариства.

При цьому, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Магазин Київ», оформлене протоколом № 31 від 03.07.2009, не скасовано чи в інший спосіб не визнано таким, що втратило чинності як на момент подання позову так і за станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Доказів оскарження рішення загальних зборів від 03.07.2009 сторонами та третіми особами в тому числі скаржником не надано.

Пунктом 10 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Позов у даній справі було подано 13.08.2009.

Під час розгляду господарським судами справи № 11/51-1559 рішення загальних зборів ТОВ «Магазин "Київ", оформлене протоколом № 31 від 03.07.2009, було виконано і фактично нерухоме майно - приміщення площею 1267,1 кв.м, яке розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Київська, 10, було передане ОСОБА_2

Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2011 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради було прийнято рішення про оформлення за ОСОБА_2 права власності на приміщення загальною площею 1285,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, а 01.09.2011 ОСОБА_2 отримала свідоцтво, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради серії САЕ № 236712 про право власності на приміщення, загальною площею 1 285,1 кв.м по вул. Київська, 10 в м. Тернополі.

Згідно розпорядження начальника управління з питань містобудування та архітектури Тернопільської міської ради № 132 від 13.10.2011 за клопотанням ОСОБА_2, приміщенню по вул. Київська,10 в м. Тернополі загальною площею 1 285,1 кв.м було присвоєно адресний номер "Київська, 10 "Д" замість вул. Київська, 10".

ОСОБА_2 здійснила внесок до статутного капіталу ТОВ "Тернопрестиж", м. Тернопіль у вигляді нежитлового приміщення загальною площею 1 285,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Київська, 10 "Д", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Тернопрестиж" № 5 від 01.07.2013 та актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.07.2013.

Надалі, 04.07.2013 ТОВ "Тернопрестиж", код ЄДРПОУ 38739854 (місце реєстрації АДРЕСА_1) було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Київська, буд. 10 Д площею 1285,1 кв.м. Власність зареєстрована Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2013 (Т. ІІ, а.с. 153).

Дані обставини встановлені місцевим господарським судом на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, ОСОБА_2 фактично отримала майно на виконання рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 31 від 03.07.2009, а на момент винесення оскаржуваної ухвали суду ні ОСОБА_2, ні ТОВ «Магазин «Київ» вже не були власниками спірного майна.

За таких обставин, враховуючи, що предмет спору в даній справі, яким є зобов'язання ТОВ «Мангазин «Київ» виділити в натурі частку з майна товариства шляхом передачі ОСОБА_2 у власність нерухомого майна, на час винесення ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 є відсутній, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, стосуються обґрунтування порушення його прав як іпотекодержателя за іпотечним договором , не заперечують та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності предмета даного господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги за результатами перегляду ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу від 31.05.2016 за вих. № 08.42-186/85-2280 Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ залишити без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.07.2016.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.