Ухвала

від 29.06.2016 по справі 2а-13431/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2016 р. м. Київ К/800/35137/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю юридично-консалтингова фірма "Дока Плюс" (далі - Товариство)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015

у справі № 2а-13431/11/1370 (148134/12/9104)

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 № 0003222302/36885.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 позов задоволено з тих мотивів, що реальність надання платникові послуг з абонентського правового обслуговування у рамках правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелект Системс» підтверджена належними доказами та не спростована Інспекцією.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходи з того, що податкові накладні, підписані невстановленою особою, не можуть слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, покладеними в основу прийняття оскаржуваної постанови, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду зі спору як скасовану незаконно.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелект системс» (далі - ТОВ «Інтелект системс») за 2010-2011 роки.

За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 21.10.2011 № 3233/23-2/30993918 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 № 0003222302/36885, згідно з яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 146 666,66 грн. за основним платежем та на 36 666,67 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для цих донарахувань слугував висновок податкового органу про протиправне формування платником податкового кредиту за фіктивними операціями з придбання послуг з абонентського правового обслуговування у ТОВ «Інтелект системс». На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на нелегальний характер діяльності ТОВ «Інтелект системс», директор якого заперечує свою причетність до фінансово-економічної діяльності очолюваного ним підприємства та до підписання від імені ТОВ «Інтелект системс» будь-яких первинних документів.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд першої інстанції вдався до аналізу виконання спірних господарських операцій та їх документального оформлення; за наслідками такого аналізу судом зроблено висновок про відповідність сформованого позивачем податкового кредиту вимогам, що містяться у пункті 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Апеляційний суд, у свою чергу, підтримав правову позицію відповідача у справі відносно того, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Однак при цьому суди залишили поза увагою той факт, що зазначену податкову перевірку було призначено на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 05.08.2011 у рамках кримінальної справи № 80-0251, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 (фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 ПК).

З установлених судами обставин справи вбачається, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення по кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача.

Відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

А відтак у попередніх судових інстанцій були відсутні підстави для надання правової оцінки висновкам податкового органу, покладеним в основу прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, у рамках даного провадження. Адже завчасність прийняття податкового повідомлення-рішення у будь-якому випадку виключає його законність, у зв'язку з чим аналіз висновків податкового органу, покладених в основу його прийняття, є зайвим.

Втім оскільки помилковість висновків суду першої інстанції не вплинула на прийняття ними правильного по суті спору судового рішення, то Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду зі спору безвідносно до висновків, якими цей судовий акт мотивований.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю юридично-консалтингова фірма "Дока Плюс" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 у справі № 2а-13431/11/1370 (148134/12/9104) скасувати.

3. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 у справі № 2а-13431/11/1370 (148134/12/9104) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько