Ухвала

від 13.07.2016 по справі 808/6758/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2016 р. м. Київ К/800/29299/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача) , Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року

у справі № 808/6758/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард Строй Бізнес»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області,Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард Строй Бізнес» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ОДПІ), Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ), в якому просило:

- визнати дії ОДПІ щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема до підсистеми «Аналітична система» на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231 протиправними;

- зобов'язати ОДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» у підсистемі «Аналітична система» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231;

- зобов'язати ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» у підсистемі «Аналітична система» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231;

- зобов'язати ОДПІ вилучити з усіх податкових електронних баз даних ОДПІ інформацію, внесену на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231;

- зобов'язати ОДПІ вилучити з усіх податкових електронних баз даних ДПІ інформацію, внесену на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ОДПІ щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року»;

- зобов'язано ОДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року».

- зобов'язано ОДПІ вилучити з усіх податкових електронних баз даних інформацію, внесену на підставі довідки від 25 року 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року».

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки, за результатами якої складений довідку від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231 «Про результати проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року».

Крім того, як зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, податковим органом на підставі довідки від 25 березня 2014 року № 237/20-23-22-01-05/38398231 про результати проведення зустрічної звірки здійснено виключення (коригування) податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за листопад 2013 року в електронній базі даних «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Автоматизованої системи «Податковий блок» по контрагентам-постачальникам та контрагентам-покупцям».

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскаржувані дії вчинені відповідачем протиправно, без дотримання законодавчо встановлених вимог.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання .

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що довідка, яка є відображенням дій працівників податкових органів, а так само висновки, що зазначені в такій довідці не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушують його прав.

Внесена до інформаційних систем інформація на підставі довідки використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному нормативно-правовому регулюванню спірних правовідносин оцінки не надали та не встановили чи оскаржувані дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Слід відмітити й те, що роблячи висновки про наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що стосувалися вилучення та відновлення інформації в автоматизованій системі, суди мають перевіряти на підставі відповідних доказів чи фактично вчинялись дії, що оскаржуються позивачем. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (зокрема витяг з АІС «Податковий блок»), які б підтвердили факт внесення до зазначеної інформаційної системи інформації на підставі довідки.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість судом касаційної інстанції перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін А.Ф. Загородній М.П. Зайцев