Ухвала

від 13.07.2016 по справі 757/27964/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 серпня 2016 року включно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ашгабат, Туркменістан, громадянину України, неодруженому, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Одночасно підозрюваному було визначено і заставу у сумі 1378000 грн.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки заявлені ризики існують і вони не зменшилися.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Так апелянт посилається на ті обставини, що рішення суду є незаконним , оскільки під час розгляду клопотання слідчий суддя не прийняв до уваги відсутність обґрунтованої підозри, належних даних, які б вказували на існування заявлених ризиків, а також не врахував даних про особу підозрюваного. На думку захисника, матеріали провадження не містять фактичних даних, які б вказували на ймовірну причетність його підзахисного до вчинення кримінального правопорушення. Також, апелянт вважає, що ні слідчий в поданому клопотанні, ні слідчий суддя в постановленому рішенні не навели обґрунтованих доводів щодо існування ризиків, а також того, що запобігти їм в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також, апелянт вказує і на незадовільний стан здоров`я підозрюваного. Що стосується розміру застави, то на думку захисника він є непомірно великим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового і кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань ( способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

В провадженні прокуратури Київської області перебувають матеріали кримінального провадження № 420161100000000209 від 09 квітня 2016 року в рамках якого 15 квітня 2016 року ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 15 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2016 року відносно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 травня 2016 року рішення суду першої інстанції було залишено в силі.

Звертаючись з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий зазначив, що заявлені ризики існують та вони не зменшилися. Разом з тим, на обґрунтування своєї позиції слідчий вказав лише на тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється та на наявність обґрунтованої підозри.

Проте, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв`язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 15 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Разом з тим, оцінюючи в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , які хоча і відносяться до категорії особливо тяжкого, проте, враховуючи в сукупності конкретні обставини справи, а саме те, що дії останнього не пов`язані з застосуванням насилля небезпечного для життя і здоров`я, чи погрозою його застосування, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання в Київській області,у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина, що вказує на наявність соціальних зв`язків, а також приймаючи до уваги його вік та стан здоров`я, а також відсутність даних про наявність спроб ухилення від органів досудового розслідування, колегія суддів вважає, що подальше тримання ОСОБА_7 під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

В зв`язку з цим, зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороню цілодобово покидати місце свого проживання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою в задоволенні клопотання слідчого про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а відтак апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 199, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 серпня 2016 року включно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 про продовження строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ашгабат, Туркменістан, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_7 цілодобового покидати місце свого проживання, а саме АДРЕСА_1 .

Звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі суду.

Зобов`язати ОСОБА_7 після звільнення з-під варти негайно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити строк дії ухвали до 08 серпня 2016 року.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із вказаною періодичністю;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.

Ухвалі апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/2095/2016 Категорія ст. 183 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11

Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1