Рішення

від 14.07.2016 по справі 390/2332/15-ц

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/2332/15-ц

Провадження № 2/390/46/16

"14" липня 2016 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представників відповідача 2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи 2 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Агро» до фермерського господарства «ОСОБА_6 Танриверді-Огли», ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області та Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Агро», ОСОБА_7 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок,

встановив:

Позивач ОСОБА_8 з обмежено відповідальністю «Елегант Агро» звернулося до суду з позовом до фермерського господарства «ОСОБА_6 Танриверді-Огли», ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору. В обґрунтування позову зазначило, що 13 серпня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про що в державному реєстрі вчинено запис № 836. Згідно з цим договором міни відповідач-2 передала позивачеві у власність земельну ділянку, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, площею 6,6590 га, кадастровий номер 3522580300:04:000:0318, а позивач передав відповідачеві-2 земельну ділянку кадастровий номер 1825480400:08:000:0223, що розташована на території Бабичівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області. Згідно із вимогами статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на дату укладення договору міни). У жовтні 2015 року позивач вирішив зареєструвати своє право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Подавши до Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі заяву на отримання витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку позивач 23.10.2015 отримав витяг з ДЗК, з якого стало відомо про те, що спірна земельна ділянка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2. Позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_2 в жовтні 2014 року подала оголошення в газету про втрату свого державного акта на земельну ділянку, отримала в Управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі його завірену копію, отримала витяг з ДЗК на своє ім'я та подала документи державному реєстратору на реєстрацію за собою права власності на земельну ділянку. Позивач вважає, що на цей час лише він є єдиним законним власником земельної ділянки, вказане право оспорюється та не визнається відповідачами, свідоцтво про право власності видане відповідачеві-2 та додаткова угода до договору оренди землі, укладена між відповідачами, підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. У зв'язку із чим, позивач звернувся до суду.

16.12.2015 ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Елегант Агро» та ОСОБА_7, в якій просила визнати недійсним договір міни, укладений 13.08.2012 між ТОВ «Елегант Агро» і ОСОБА_2, який був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_9, та за реєстрований в реєстрі за № 836. Свої вимоги мотивувала тим, що спірним договором міни фактично здійснено обмін земельної частки (паю) на іншу земельну ділянку, яка не знаходиться в єдиному масиві, а взагалі знаходиться в іншому населеному пункті, внаслідок чого було здійснено обхід мораторію на заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Оскільки спірний договір міни земельних ділянок укладено в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), що суперечить вимогам п. 15 Перехідних положень ЗК України, то в силу положень вищенаведених норм він не відповідає вимогам закону і тому не має юридичної сили і повинен бути визнаний недійсним. Жодних довіреностей ОСОБА_7 на договору міни належної їй земельної ділянки, площею 6,6590 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522580300:02:000:0318, вона ніколи не давала та з цього приводу документів не підписувала.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечив та зазначив, що ОСОБА_2 достовірно знала про укладення спірного договору міни в серпні 2012 року та отримала відповідну копію цього договору. Цей факт може підтвердити в судовому засідання свідок ОСОБА_10, який особисто знає ОСОБА_2, оскільки за домовленістю з ТОВ«Елегант Агро» особисто узгоджував з ОСОБА_2 всі істотні умови укладення договору міни. Отже, кінцевий термін позовної давності за вимогою про визнання недійсним спірного договору міни сплив у серпні 2015 року. Таким чином, на дату подачі ОСОБА_2 зустрічного позову у цій справі сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача ОСОБА_11 господарства «ОСОБА_6 Танриверді-Огли» до суду не з'явився, надіслав письмові пояснення, в яких зазначив, що відсутність відомостей в Державному земельному кадастрі про нового власника свідчить про нездійснення ТОВ «Елегант Агро» відповідної державної реєстрації договору міни земельної ділянки, що свідчить про неукладення такого договору, а тому в такому випадку позивач вибрала хибний спосіб захисту своїх прав і суд не може визнати право власності на земельну ділянку за договором, який неукладений. У зв'язку із цим, вважає за необхідне відмовити ТОВ «Елегант Агро» у задоволенні позову через безпідставність та необґрунтованість його позовних вимог (а.с. 212-213 т.1).

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 проти позову заперечили, подали зустрічну позовну заяву, в якій просили суд визнати недійсним договір міни, укладений 13.08.2012 між ТОВ «Елегант Агро» та ОСОБА_2, від імені якої по нотаріально посвідченій довіреності діяла ОСОБА_7. Крім того, ОСОБА_2 повідомила, що не надавала ОСОБА_7 права обмінювати її земельну ділянку.

Представник третьої особи Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області ОСОБА_5 в судовому засіданні просила первісний позов задовольнити, проти зустрічного позову заперечила.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції надіслав до суду клопотання, просив розглядати справу без участі представника реєстраційної служби (а.с.50, 90, 161 т.1).

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що в 2012 році працював у підприємця ОСОБА_12. Він підшукував у с. Аджамці людей, які готові були укласти договори міни земельних ділянок за доплату. ОСОБА_2 погодилася обміняти свою земельну ділянку на іншу і він відвіз її до нотаріуса для оформлення угоди. Тоді ж він привіз договір міни земельної ділянки ОСОБА_2.

Судом встановлено, що 13 серпня 2012 року між ТОВ «Елегант Агро» та ОСОБА_2, від імені якої по довіреності, посвідченій приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 10.03.2011 за реєстровим № 158, діяла її представник ОСОБА_7, укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про що в державному реєстрі вчинено запис № 836. Згідно з цим договором міни ОСОБА_2 передала ТОВ «Елегант Агро» у власність, належну їй земельну ділянку, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, площею 6,6590 га, кадастровий номер 3522580300:04:000:0318, а ТОВ «Елегант Агро» передало у власність ОСОБА_2, належну йому земельну ділянку площею 0,0200 га, кадастровий номер 1825480400:08:000:0223, що розташована на території Бабичівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області (а.с. 9-10 т.1). Про перехід права власності зазначено на державному акті на право власності на земельну ділянку серії КР № 011992 від 28.03.2005 (а.с. 12 т.1).

З реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:0318 вбачається, що ОСОБА_2 подала оголошення в газету про втрату свого державного акта на земельну ділянку серії КР № 011992 від 25.12.2005, отримала в Управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі його завірену копію та подала документи державному реєстратору на державну реєстрацію за собою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522580300:04:000:0318 (а.с. 97-145 т.1).

17.10.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_13 прийнято рішення № 16570330 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:0318 за ОСОБА_2 (а.с.119 т.1).

20.11.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_13 прийнято рішення № 17356092 про державну реєстрацію обтяження права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:0319, а саме зареєстроване право оренди за ФГ «ОСОБА_6 Танриверді-огли» на строк 10 років на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 24.05.2005, укладеної 18.11.2014 між ОСОБА_2 та ФГ «ОСОБА_6 Танриверді-огли» (а.с.143-144 т.1).

Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, за допомогою належних та допустимих доказів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 2, 6 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладення договору міни) було передбачено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з вимогами частини 3 статті 334 ЦК України (в редакції, що діяла на дату укладення договору міни) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на дату укладення договору міни) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Дослідивши в судовому засіданні договір міни від 13.08.2012 та державний акт на земельну ділянку серії КР № 011992 від 25.12.2005, суд приходить до висновку, що у ТОВ «Елегант Агро» 10.10.2012 виникло право власності на земельну ділянку розташовану на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, площею 6,6590 га, кадастровий номер 3522580300:04:000:0318.

Із відповіді Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі № 9-28-99.5-2294/15-16 від 27.04.2016 вбачається, що в 2012 році поземельні книги в електронному вигляді велися ДП ЦДЗК, Кіровоградська філія якого ліквідована 2013 році. В паперовому вигляді поземельні книги велися Управлінням Держкомзему, яке в 2013 році реорганізовано в Управління Держземагенства, що створено шляхом поділу Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, права та обов'язки якому було передано не в повному обсязі. Оскільки в державному акті стоїть відмітка про перехід права власності до ТОВ «Елегант Агро», завірена печаткою та підписом керівника, то Управління не сумнівається, що відповідний запис був внесений до поземельної книги, тому що посадова особа, яка зробила відмітку, - начальник ОСОБА_14 несе повну відповідальність за свої дії. Така сама відмітка на архівному примірнику державного акта, який залишається в Управлінні, не ставилася, тому що це не передбачено чинним законодавством (а.с. 219-220 т.1).

Твердження представника ОСОБА_2 про те, що у ТОВ «Елегант Агро» не виникло право власності на земельну ділянку, у зв'язку з невнесенням запису про перехід права власності до поземельної книги, суд відхиляє з огляду на недоведеність цього твердження відповідачем відповідними доказами. Натомість позивачем надано для огляду оригінали договору міни та державного акта з відповідними наявними записами про перехід права власності скріпленими гербовими печатками та підписами посадових осіб державних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом п. 1 ч. 2, ч. 3 статті 16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з пункту 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Дії відповідача ОСОБА_2 щодо отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку на своє ім'я, яка відчужена нею раніше на користь ТОВ «Елегант Агро», та відповідно реєстрація цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, укладання додаткової угоди з ФГ «ОСОБА_6 Танриверді-огли» щодо продовження терміну оренди земельної ділянки, подання зустрічної позовної заяви у цій справі засвідчують факт не визнання, оспорювання відповідачем ОСОБА_2 права власності позивача ТОВ «Елегант Агро» на земельну ділянку.

Також суд враховує, що не може на один і той самий об'єкт нерухомого майна (земельну ділянку) існувати два правовстановлюючі документи, які видані різним особам.

Згідно з вимогами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно із ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Отже, укладена 18.11.2014 між ОСОБА_2 та ФГ «ОСОБА_6 Танриверді-огли» додаткова угода до договору оренди землі від 24.05.2005 суперечить змісту вищевказаних правових норм, оскільки укладена поза волею ТОВ «Елегант Агро».

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

По зустрічному позову суд приходить до наступних висновків.

Згідно з пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору міни) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2013 року, а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В ст. 210 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору міни) угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Ст. 257 передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

З показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_2 стало відомо про договір міни земельних ділянок ще в серпні 2012 року.

Отже, враховуючи, що обмін земельними ділянками відбувся не за схемою «пай на пай», то спірний договір міни підлягав би визнанню недійсним в судовому порядку, проте враховуючи заяву представника ТОВ «Елегант Агро» про застосування позовної давності до вимог за зустрічним позовом, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 16, 203, 215, 239, 241, 257, 259, 319, 321, 334, 392 ЦК України, ст. ст. 125, 126, 152, 210, п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Агро» до фермерського господарства «ОСОБА_6 Танриверді-Огли», ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області та Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Елегант Агро», ідентифікаційний код 38141239, право власності на земельну ділянку площею 6,6590 га, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3522580300:04:000:0318.

Визнати недійсним видане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності № 28272531 від 17.10.2014 на земельну ділянку площею 6,6590 га, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3522580300:04:000:0318, скасувавши запис № 7378040 від 17.10.2014 про державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.05.2005 укладену 18.11.2014 між ОСОБА_2 та фермерським господарством «ОСОБА_6 Танриверді-огли», скасувавши запис № 7762613 від 18.11.2014 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «ОСОБА_6 Танриверді-огли» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Агро», ОСОБА_7 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Агро» судові витрати по справі в сумі 5037(п'ять тисяч тридцять сім) грн. 51 (п'ятдесят одна) к.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_15