Постанова

від 20.07.2016 по справі 818/427/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р. Справа № 818/427/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Прилипчука О.А., суддів: Шаповала М.М., Кунець О.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/427/16 за позовом Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" ТОВ до Державного реєстратора Сумського районного управління юстиції ОСОБА_1, про скасування державної реєстрації та рішень про державну реєстрацію,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне агрохімічне підприємство "Родючисть" (далі - позивач, САП "Родючисть" ТОВ) звернулось до суду з позовом до державного реєстратора Державного реєстратора Сумського районного управління юстиції ОСОБА_1, Міністерства юстиції України, треті особи: Фермерське господарство "Натон", ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд скасувати державну реєстрацію речового права та рішення Державного реєстратора ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо договору оренди землі між Фермерським господарством «Натон» та громадянином ОСОБА_2, (реєстраційний № 13142419 від 01.02.2016, рішення № 281080003 від 05.02.2016).

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що Спільне агрохімічне підприємство «Родючисть» ТОВ, відповідно до своїх правовстановлюючих документів є підприємством, що займається виключно вирощуванням продукції сільськогосподарського призначення. Для задоволення своїх потреб, спрямованих на досягнення кінцевого результату САП «Родючисть» ТОВ використовує як землі державної власності, так і земельні частки, власниками яких є окремі громадяни, шляхом укладення відповідних договорів-оренди з зазначеними суб'єктами господарювання у відповідності до чинного земельного законодавства України.

Між позивачем та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 5924786900:02:001:0069 строком на 10 років, який було зареєстровано в Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, і який на даний час є діючим. Заяв про дострокове розірвання договору оренди землі від її власника не надходило і його земельний пай знаходяться в обробітку та використовується САП «Родючисть» за його цільовим призначенням.

Проте, як зазначає позивач, в порушення Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» державним реєстратором Сумського районного управління юстиції ОСОБА_1 проведено незаконну перереєстрацію договору оренди землі, власником якої є громадянин ОСОБА_2, з новим підприємством «Натон».

Позивач зауважує, що такі порушення законності, а саме не отримання державним реєстратором, необхідної для державної реєстрації прав, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно та не перевірення поданих заявником документів призвели до невиконання ст. 23 Закону щодо прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Представники сторін та треті особи в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача та третьої особи 20.07.2016 р. до суду надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Представником третьої особи ФГ "Натон" подано письмове заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та позивачем, сплив 15.10.2015, отже державним реєстратором правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору, укладеного 29.12.2015 між ФГ "Натон" та ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2005 р. між ОСОБА_2 та позивачем було укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування належну Орендодавцеві земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3, 0049 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області строком на 10 років (а.с. 12). Пунктом 8 зазначеного договору встановлено, що договір укладено на 10 років з 2006 по 2015 (до моменту звернення власників або їх спадкоємців).

Даний договір було зареєстровано у в Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.10.2006 № 040661302708 (зворотній бік а.с. 12).

29 грудня 2015 р. між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Натон" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3, 0049 га з кадастровим номером № 5924786900:02:001:0069.

Як встановлено з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 41-43) 05.02.2015 державним реєстратором Сумського районного управління юстиції ОСОБА_1 прийнято рішення про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки індексний номер 28108003 (кадастровий номер № 5924786900:02:001:0069).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 18 вказаного закону Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України про оренду землі»).

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Суд зауважує, що доводи позивача, з приводу того, що строк дії договору оренди обчислюється з дати державної реєстрації є помилковими, оскільки державна реєстрація договору оренди землі вказує на його чинність і не може змінювати день укладення договору, строк його дії, оскільки зміни до договору, у тому числі щодо строку його дії вносяться згідно зі ст.ст. 651, 652 ЦК України.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент укладення позивачем договору оренди) було визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Таким чином, станом на момент укладення позивачем договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2, державній реєстрації підлягало не право, а документ (договір оренди).

Стаття 18 Закону, яку виключено па підставі Закону № 1878-VІ від 11.02.2010 року та яка була чинною до 16.03.2010 року передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 31 Закону №161-XIV передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

11.02.2010 року прийнято Закон № 1878-V1 від 11.02.2010 року (набрав чинності 16.03.2010 року) яким по-іншому врегульовано правовідносини пов'язані із визначенням моменту укладення договору. Після внесених змін, норма ч. 3 ст. 640 ЦК України передбачала, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

При цьому, необхідно зазначити, що після внесення вказаних змін Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" № 1878-VІ від 11.02.2010 року, реєстрації підлягав не договір як матеріальна форма домовленості сторін, а саме право оренди (речове право).

Тому, договір оренди земельної ділянки підписаний після 16.05.2010 року із урахуванням умов самого договору, вважається складеним в моменту досягнення згоди з усіх його істотних умов та його підписання сторонами, а право володіння та користування цією земельною ділянкою (право оренди) орендаря виникне з моменту реєстрації цього права. Тобто, після підписання сторонами договору оренди землі між ними виникають певні права та обов'язки, пов'язані зі зміною та припиненням договірних відносин.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України. Зокрема у постанові від 14.01.2014 року судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України зробила висновок, що дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, сторони скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

В силу ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В момент державної реєстрації договір набирає чинності, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати момент укладення договору.

Як вбачається із матеріалів справи датою підписання (укладення) договору оренди спірної земельної ділянки повивачем з ОСОБА_2 є 15.10.2005 р.

З п. 8 договору вбачається, що його укладено на 10 років з 2006 по 2015 p., що є підставою наголошувати на тому, договір припинив свою дію 15.10.2015 року.

Ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у праві, якщо: виявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між виявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФГ "Натон" договір оренди спірної земельної ділянки із ОСОБА_2 укладено 29.12.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідачем прийнято у 2016 році, тобто після закінчення терміну (строку) дії договору укладеного ОСОБА_2 з позивачем.

Отже, суд вважає, що жодних підстав для відмови в державній реєстрації права оренди за ФГ "Натон" у відповідача не було.

Таким чином, державним реєстратором обґрунтовано та законно у 2016 році, зареєстровано право оренди за ФГ "Натон" по вищевказаному договору оренди земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Сумського районного управління юстиції від 05.02.2015 року про проведення реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 5924786900:02:001:0069 за фермерським господарством "Натон" та реєстраційний запис № 13142419 від 01.02.2016 є законними, а тому позовні вимоги Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" ТОВ щодо скасування оскаржуваного рішення не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" ТОВ до Головне територіальне управління юстиції Сумської області про скасування державної реєстрації та рішень про державну реєстрацію - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) О.А. Прилипчук

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук