Постанова

від 18.07.2016 по справі 823/566/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року справа № 823/566/16

м. Черкаси

12 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Тараненку М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана Вадима Петровича до головного спеціаліста Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось ТОВ ім. Гетьмана В. П. до головного спеціаліста Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_1, в якій просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що був складений у відповідності до акта № 0000122 від 12.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.05.2016 головним спеціалістом Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_1 на 451 км. траси Київ-Одеса був зупинений транспортний засіб марки МАЗ 6501А8 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2, який належить ТОВ ім. Гетьмана В. П. За наслідками проведеного габаритно-вагового контролю складено акт № 0000122 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та встановлено порушення, а саме: виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень. 12.05.2016 було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким позивачеві нараховано плату за проїзд в розмірі 6 148,8 євро. Вказаний розрахунок позивач вважає протиправним, оскільки останній був складений з порушенням вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме: на вимогу водія спеціаліст, який проводив зважування автомобіля не пред'явив документи про проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки та не надав жодної інформації про використовувані автомобільні ваги; незважаючи на встановлений факт перевищення вагових параметрів транспортний засіб був відпущений, а не затриманий, як того вимагають положення пунктів 21-22 Порядку. Крім цього, позивач зазначив, що причеп, який зазначений в акті та довідці - д.н.з. НОМЕР_2 не знаходиться у володінні товариства, а зазначені параметри автомобіля НОМЕР_3 не відповідають дійсності.

Представник позивача до зали судового засідання не прибув, заявою від 01.07.2016 вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач до зали судового засідання не прибув, в наданому 12.07.2016 запереченні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, які є безпідставними та необґрунтованими, оскільки: процедура важення проводилася не ним, а операторами габаритно-вагового контролю (працівниками Одеського облавтодору), які і надали чек про результати ГВК; форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю не передбачає зазначення в ній часу проведення такого зважування (час важення вказується в акті та чеку про результати ГВК; ваги знаходяться на балансі Одеського облавтодору, де і знаходяться документи щодо їх повірки; акт складається на тягач, а не на причіп, тому можлива помилка в зазначенні державного номерного знака не є підставою для скасування акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів. Клопотанням від 15.07.2016 відповідач просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 12.05.2016 головним спеціалістом Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_1 на 451 км. траси Київ-Одеса був зупинений транспортний засіб марки МАЗ 6501А8 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2, що належить ТОВ ім. Гетьмана В. П.

Проведеним габаритно-ваговим контролем виявлено факт перевезення автомобілем, який належить позивачу, вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу - фактична 64 540 кг (дозволена 40 тонн), внаслідок перевищення осьового навантаження, фактичне: 7,1-28,68-7,98-20,80 (дозволене: 11-16-11-16).

За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 12.05.2016 та акт № 0000122 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких 12.05.2016 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 6 148,8 євро.

Вважаючи оскаржуваний розрахунок протиправним та таким, що був прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, ТОВ ім. Гетьмана В. П. звернулось з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344) - цей Закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону № 2344 встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», п.3 якого визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, що прямо визначено п.4 зазначеного Порядку.

Частиною 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (надалі - Закон № 3353) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 № 879 затверджено «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» (надалі - Порядок).

П.1 цього Порядку визначений механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

За приписами п.2 Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. В той час, як великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

У відповідності до п.3 Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Як визначено п.12 вказаного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п.13 Порядку).

В позовній заяві позивач зазначив, що на вимогу водія спеціаліст, який проводив зважування автомобіля не пред'явив документи про проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки та не надав жодної інформації про використовувані автомобільні ваги.

Матеріалами справи встановлено, що в документах, які були складені 12.05.2016, внаслідок зважування транспортного засобу, що належить позивачеві дійсно не зазначено жодної інформації про засіб, яким здійснено зважування. Відповідач на вимогу суду (в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову) інформацію про використані автомобільні ваги, а також щодо їх повірки не надав, в зв'язку з чим судом критично розцінюється факт перевищення загальної маси транспортного засобу від допустимої, який відображений в акті № 0000122 від 12.05.2016 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів.

Крім цього, суд також зазначає, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення (п.16-18 Порядку).

У відповідності до п.21 Порядку, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

В свою чергу п.22 Порядку визначено, що в разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При дослідженні оскаржуваного позивачем розрахунку плати за проїзд суд встановив, що в графі «перевищення параметрів від нормативу» вказано, що таке перевищення становить 61,4%. Таким чином, у відповідності до вищевказаних положень Порядку, подальший рух транспортного засобу МАЗ 6501А8 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2, який належить товариству та здійснював перевезення пшениці, повинен був бути забороненим до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування, чого зроблено не було, що є на думку суду порушенням процедури здійснення габаритно-вагового контролю та підставою для скасування оскаржуваного розрахунку.

Посилання відповідача в наданому запереченні, що процедура важення проводилася не ним, а операторами габаритно-вагового контролю (працівниками Одеського облавтодору) судом до уваги не беруться, оскільки посадовою особою, що провела в даному випадку габаритно-ваговий контроль, як в акті № 0000122 так і в довідці від 12.05.2016 значиться саме головний спеціаліст Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_1, який є посадовою особа відповідного органу, уповноваженого на здійснення зазначеного контролю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції, а також того, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ТОВ ім. Гетьмана Вадима Петровича є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.94 КА України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0000122 від 12.05.2016.

Стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана В. П. (код ЄДРПОУ - 33435561) судовий збір за подання відповідного позову в розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп., сплаченого платіжним дорученням № 1324 від 20.05.2016.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань