Постанова

від 20.07.2016 по справі 815/918/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/918/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Каролайн до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2016р. приватне підприємство (надалі - ПП) Каролайн звернулося до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ 46,47,48 від 19.02.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем грубо порушений порядок проведення перевірки, внаслідок чого, інспекція дійшла до безпідставних висновків про порушення підприємством містобудівного законодавства. Так, позивач не повідомлявся про проведення перевірки, не був присутній під час її проведення, не повідомлявся про розгляд протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності, тому підприємство не могло надати докази щодо правомірності своєї діяльності у сфері містобудування, внаслідок чого порушена процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і постанови про накладення штрафів є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. позов задоволений; скасовані постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №№46,47,48 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2016р.; стягнуто з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП Каролайн суму сплаченого судового збору у розмірі 4616,30грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, 14.01.2016р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було видане направлення №22 на здійснення позапланової перевірки об'єкту будівництва за адресою пляж Аркадія, 17, Приморський район у м. Одеси на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015р. та службової записки стосовно виявлення факту самочинного будівництва від 11.01.2016р. №7. /а.с.18/

Згідно з службовою запискою від 11.01.2016р. під час проведення позапланової перевірки за адресою: м. Одеса, пляж Аркадія, 25 ( нічний клуб Ібіца ) було виявлено факт виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, пляж Аркадія, 17, дана адреса входить до складу нічного клубу Ібіца , тому головний інспектор будівельного нагляду просить дозволити йому провести позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, пляж Аркадія, 25 (нічний клуб Ібіца ) та м. Одеса, пляж Аркадія, 17 як одного об'єкта. /а.с.103/

Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2004р. (набрало законної сили) у справі №30/100-04-3305 визнано за ПП Каролайн право власності на об'єкт нерухомості: кафе -бар Кокос , розташований за адресою: м. Одеса, Приморський район, південна сторона пляжу Аркадія , буд. 17, загальною площею 324кв.м., який складається з: літери А: зал кафе - 74,0 м 2 , кабінет - 8,5 м 2 , підсобне приміщення - 1,2 м 2 ; літери Б: кухня - 12,7 м 2 , миєчна - 7,9 м 2 , туалет - 0,9 м 2 ; літери В: склад - 4,6 м 2 ; літери Г: навіс - 295,7 м 2 ; літери Д: зала кафе - 98,1 м 2 (І - рівень), зала кафе - 116,1 м 2 (ІІ -рівень , площею 116,1 кв.м (а.с.56-59). На підставі вказаного рішення суду було прийнято рішення про реєстрацію права власності 21.07.2006р. кафе-бару Кокос за адресою Одеська область, м. Одеса, Аркадія, пляж, буд. 17. /а.с.71, 142-145/

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПП Каролайн за місцезнаходженням об'єкта будівництва кафе-бар Кокос , м. Одеса, пляж Аркадія, 17, Приморський район. /а.с.26/ За результатами перевірки складений акт від 05.02.2016р., яким встановлено: згідно пред'явленого під час перевірки з виїздом на місце технічного паспорту від 21.05.2003р. власником являється ПП Каролайн та зазначено: навіс площею 118кв.м. (літ. А); кухню площею 2,8кв.м (літ.Б); склад площею 5,3кв.м. (літ. В); навіс площею 295,7кв.м. (літ. Г.); навіс 104кв.м. (літ. Д.) Однак з візуального огляду встановлено, що було побудовано навіс орієнтовною висотою 5,5м та орієнтовної площею 450кв.м., з металевих конструкцій та явними ознаками фундаменту, а також влаштовано сходову клітину до перекриття зазначеного навісу, що дає вільний доступ та безперешкодне пересування по перекриттю (згідно пред'явленого технічного паспорту зазначено літ. Г та літ. Д.); було побудовано приміщення висотою близько 6м та орієнтовною площею близько 26кв.м., згідно технічного паспорту зазначено літ.Б висотою 3м та площею 22,8кв.м.

На підставі чого Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зробив висновок, що побудовані споруди не відповідають пред'явленому технічному паспорту, що дає право вважати об'єкт самочинним.

Крім цього, згідно до ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти , фундамент -частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену грунтами (природну) чи штучну. Оскільки перевіряємий об'єкт є кафе-баром, його відповідно до ДСТУ -НБ В 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва можна віднести до ІІІ категорії складності.

Таким чином, ПП Каролайн виконали будівельні роботи з будівництва навісу та будівництва двоповерхової кухні без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність . /а.с.26-27/

05.02.2016р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі по тексту Департамент) складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому департамент вимагав усунути порушення містобудівного законодавства до 05.03.2016 року /а.с.28-31/, та протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності від 05.02.2016 року. /а.с.20-22,23-25, 32-33/

Не погоджуючись з актом перевірки, позивач 19.02.2016 року подав на нього заперечення та пояснення до Департаменту оскільки, вважає, що перевірку проведено з грубими порушеннями норм діючого законодавства України та зазначено завідомо неправдиві дані в документах, складених за результатами перевірки. Крім цього, позивачем одночасно з запереченнями був наданий належний технічний паспорт на перевіряємий об'єкт від 31.07.2006р., в якому зазначена загальна площа приміщень 324кв.м. /а.с.35-70/

Постановами Департаменту від 19.02.2016 року №46 на позивача накладений штраф за скоєння правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.8 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 62010грн.; від 19.02.2016 року №47 на позивача накладений штраф за скоєння правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.7 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 49608грн.; від 19.02.2016 року №48 на позивача накладений штраф за скоєння правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.4 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124020грн. /а.с.47-55/

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про скасування спірних постанов виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України Про основи містобудування (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про основи містобудування державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 вказано Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 9 частиною 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення цієї перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 17 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (ст.20 Порядку №553).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням ( ст. 21 Порядку № 553).

Відповідно до статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку №553).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Таким чином, суб'єктами містобудування є замовники будівництва, а також юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які виконують будівельні роботи.

Як встановлено судом, ПП Каролайн не було повідомлено рекомендованим листом у встановленому порядку про позапланову перевірку, розпочату 05.02.2016 року. Фактично позивача повідомлено про перевірку вже після її проведення.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що проводячи перевірку будівництва м. Одеса, пляж Аркадія, буд. 17, кафе-бар Кокос , за відсутності позивача як суб'єкта містобудування, відповідачем порушено вимоги п. 9 Порядку №553.

Посилання апелянта на присутність при проведенні перевірки представника за дорученням не підтверджується будь-якими іншими матеріалами справи, та відповідачем не надані суду докази того, хто саме за дорученням був повідомлений з вказівкою на прізвище та ім'я посадової особи, тому у суду відсутні підстави вважати що позивач був ознайомлений з призначенням та проведенням позапланової перевірки, та ознайомлений з безпосередніми наслідками перевірки.

Відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів, документів на підтвердження вказаних дій.

Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення визначені частиною другою статті 2 Закону.

Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, визначені частиною третьою статті 2 Закону.

Відповідальність за деякі порушення диференційовано залежно від категорії складності об'єкта будівництва.

Таким чином, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб'єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення залежно від категорії складності.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 2 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 2 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 2 Закону України Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995р. №244, визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Згідно з п. 19 вказаного Порядку доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Під час проведення позапланової перевірки позивача, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, не в повному обсязі з'ясували обставини справи та взагалі не встановили чи наявні події і склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності в даному випадку.

Так, в акті перевірки від 05.02.2016року і в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.02.2016 року Департамент дійшов до безпідставного висновку, що об'єкт можна віднести до III категорії складності , оскільки жодних аргументів на підтвердження цього не існує.

В постановах № 46, 47 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2016 року, посадові особи відповідача вказують, що порушено ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність відповідно до II категорії складності .

В постанові № 48 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2016 року, посадові особи відповідача вказують, що об'єкт можна віднести до III категорії складності .

Відповідно до вимог ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Крім того, акт перевірки від 05.02.2016, протоколи, постанови №46, 47, 48 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2016р., не містять доказів проведення ПП Каролайн будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Як вбачається з правовстановлюючих та технічних документів ПП Каролайн , рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2004 року по справі № 30/100-04-3305, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.07.2006 року, технічного паспорту від 31.07.2006 року, фактично наявні в дійсності споруди відповідають даним, відображеним у правовстановлюючих та технічних документах, що підтверджується довідкою КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради №469281.72.16 від 29.02.2016 року та висновком будівельно - технічного дослідження № 2-03/16. /а.с.56-77/

Отже, відповідач не довів той факт, що ПП Каролайн допустило порушення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тому винесені відповідачем постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки, поклавши стягнення з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області сплаченого судового збору у розмірі 4616,30 грн. на користь ПП Каролайн за рахунок бюджетних асигнувань, з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК) безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За правилами статті 3 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком.

Безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання казначейством та його територіальними управліннями рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (пункт 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок)).

Абзацом третім пункту 26 Порядку передбачено, що судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Враховуючи те, що за правилами БК в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України, постанова суду першої інстанції, в частині стягнення судових витрат з видатків державного бюджету, спрямованих на асигнування діяльності ДПІ, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому в цій частині рішення підлягає зміні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 року (справа № 826/2689/14).

Отже, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки суд першої по суті правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права щодо розподілу судових витрат при вирішенні справи у суді першої інстанції.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 201, 205, 206 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року змінити.

Викласти третій абзац резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року в наступній редакції: Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області на користь приватного підприємства Каролайн (код ЄДРПОУ 24772581) суму сплаченого судового збору в розмірі 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 30коп.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 5077 (п'ять тисяч сімдесят сім ) грн. 93 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія