Рішення

від 01.06.2016 по справі 911/1090/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа № 911/1090/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 01-22/7-8 від 04.01.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „БориспільВ» , Міжнародний аеропорт „БориспільВ» , м. Бориспіль

до ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області, м. Бориспіль

про визнання кредиторських вимог

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП „Міжнародний аеропорт „БориспільВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області про визнання кредитором з грошовими вимогами в сумі 757 625, 34 грн та включення вимог в сумі 757 625, 34 грн до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставною відмовою відповідача у визнанні та задоволенні вимог позивача на суму 757 625, 34 грн за надані комунальні послуги та послуги з утримання орендованого майна, заявлених в результаті ліквідації відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1090/16 за позовом ДП „Міжнародний аеропорт „БориспільВ» до ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області про визнання кредиторських вимог і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.04.2016 р.

08.04.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 35-22/1-171 від 07.04.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

13.04.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.04.2016 р.

27.04.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.05.2016 р.

18.05.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.06.2016 р.

01.06.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1262, згідно з умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно:

- металеві бокси (інв. № 47406, 47407, 47408, 47409, 47410), площею 95, 7 кв. м;

- будівля ЛВВС (інв. № 4229), площею 696, 7 кв. м,

розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „БориспільВ» , що перебуває на балансі державного підприємства „Міжнародний аеропорт „БориспільВ» (далі - Балансоутримувач), балансова вартість якого станом на „01В» червня 2011 року становить:

- металеві бокси (інв. № 47406, 47407, 47408, 47409, 47410) нумерація згідно інвентарної справи, загальною площею 95, 7 кв. м. - 394 041, 30 грн.,

- будівля ЛВВС (інв. №4229) нумерація згідно інвентарної справи, загальною площею 696, 7 кв. м. - 5 379 863, 80 грн.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 5.3., 5.11. договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, в тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в тому числі на компенсацію зі сплати податку на землю.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 07.12.2011 р. до 07.12.2012 р. включно.

Відповідно до п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

07.12.2011 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі державного майна, згідно якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме металеві бокси (інв. № 47406, 47407, 47408, 47409, 47410), площею 95, 7 кв. м; будівля ЛВВС (інв. № 4229), площею 696, 7 кв. м, розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „БориспільВ» , що перебуває на балансі державного підприємства „Міжнародний аеропорт „БориспільВ» .

У кінці 2015 р. у Відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 335 було оприлюднено повідомлення про прийняття уповноваженим органом рішення щодо припинення ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області шляхом ліквідації із встановленням строку для пред'явлення кредиторських вимог до 10.01.2016 р.

06.01.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 35/28/7-109 від 29.12.2015 р. про визнання кредиторських вимог, у якій просив відповідача задовольнити його вимоги та включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області, у тому числі, вимоги в сумі 757 625, 34 грн за надані комунальні послуги та послуги з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р.

04.02.2016 р. відповідач у відповідь на вказану заяву звернувся до позивача із листом № 519/109/1002/1/02-2016, у якому повідомив про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви в частині відшкодування наданих комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна у зв'язку із відсутністю відповідного договору та про включення до реєстру вимог кредиторів вимоги на суму 30 638, 33 грн.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати його кредитором з грошовими вимогами в сумі 757 625, 34 грн та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області в сумі 757 625, 34 грн за надані комунальні послуги та послуги з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 105 цього ж кодексу учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частинами 3, 4, 5 ст. 112 цього ж кодексу передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем не було укладено у письмовій формі відповідного договору на надання комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов'язків, відносин щодо надання комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна; факти отримання відповідачем комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р. на загальну суму 757 625, 34 грн і відповідно виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р. на загальну суму 757 625, 34 грн.

Докази, додані позивачем до позовної заяви та надані ним у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р. комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна на загальну суму 757 625, 34 грн, а саме відповідні акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору, рахунки-фактури за надані послуги, відомості споживання теплової, електричної енергії і інші докази, не є належними доказами, що підтверджують факти отримання відповідачем комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р. на загальну суму 757 625, 34 грн та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р. на загальну суму 757 625, 34 грн., оскільки сам договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в тому числі на компенсацію зі сплати податку на землю між позивачем та відповідачем укладений не був, а вищевказані акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору - складені позивачем і не підписані уповноваженими представниками обох сторін, а відповідні рахунки-фактури за надані послуги, відомості споживання теплової, електричної енергії і інші докази не є первинними доказами та достовірно не підтверджують і не можуть підтверджувати вищевказані обставини.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесу розгляду справи, недоведеними є з боку позивача факт виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов'язків, відносин щодо надання комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна - укладення відповідного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в тому числі на компенсацію зі сплати податку на землю, факти надання відповідачу комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна у період з січня 2012 р. по листопад 2015 р. на загальну суму 757 625, 34 грн, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо оплати наданих комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна на загальну суму 757 625, 34 грн у вказаний період, і позивачем у процесу розгляду справи не було надано суду жодних належних та допустимих доказів виникнення такого обов'язку відповідача з інших підстав, а тому відповідно позовна вимога позивача до відповідача про визнання кредитором з грошовими вимогами в сумі 757 625, 34 грн та включення вимог в сумі 757 625, 34 грн до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 відділу в аеропорту „БориспільВ» ГУ МВС України в Київській області, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

19 липня 2016 р.