Постанова

від 26.10.2016 по справі 911/1090/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1090/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Сухового В.Г.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Гостищева Н.В. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2016р.

у справі № 911/1090/16 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до відповідача Лінійного відділу в аеропорту "Бориспіль" ГУ МВС України в Київській області

про визнання кредиторських вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Лінійного відділу в аеропорту „Бориспіль" ГУ МВС України в Київській області про визнання кредитором з грошовими вимогами в сумі 757 625,34 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів Лінійного відділу в аеропорту „Бориспіль" ГУ МВС України в Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача у визнанні та задоволенні вимог позивача на суму 757 625,34 грн. за спожиті комунальні послуги та послуги з утримання орендованого майна.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2016р. у справі № 911/1090/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2016р. у справі № 911/1090/16 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процессуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Суховий В.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. зазначену апеляційну скаргу, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.10.2016р.

У судовому засіданні, що відбулось 26.10.2016р., представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими законом суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 07.12.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Лінійним відділом в аеропорту «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області, було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1262, згідно з умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль", що перебуває на балансі Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (Балансоутримувач): металеві бокси (інв. № 47406, 47407, 47408, 47409, 47410) нумерація згідно інвентарної справи, загальною площею 95,7 кв.м. балансова вартість на 01.06.2011р. - 394 041,30 грн., та будівля ЛВВС (інв. №4229) нумерація згідно інвентарної справи, загальною площею 696,7 кв.м., балансова вартість станом на 01.06.2011р. - 5 379 863,80 грн.

Судова колегія враховує, що об'єктом оренди є нерухоме майно з усіма комунікаціями і приєднаними мережами, які забезпечують користування орендарем чужим майном для цілей, визначених договором оренди.

Згідно з пунктом 1.2 договору орендар користувався державним майном для здійснення адміністративно-виробничої діяльності.

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).

У відповідності до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту пункту 5.3. договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, в тому числі податкок на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно пункту 5.11 договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна - яким є позивач у справі та надання комунальних послуг орендарю в тому числі на компенсацію зі сплати податку на землю.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 07.12.2011р. до 07.12.2012р. включно. (п. 10.1 договору).

Зі змісту пункту 10.4. договору випливає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На виконання умов договору орендодавцем було складено та підписано спільно з орендарем і погоджено позивачем акт №1 від 07.12.2011р. приймання передачі державного майна.

Позивач вказував, що на момент подачі позовної заяви, майно знаходиться у строковому платному користуванні відповідача на умовах, визначених договором оренди.

Постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015р. «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», яка набрала чинності з 24.09.2015р., Лінійний відділ в аеропорту «Бориспіль» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області ліквідовано.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 335 у кінці 2015р. було оприлюднено повідомлення про прийняття уповноваженим органом рішення про припинення Лінійного відділу в аеропорту „Бориспіль" ГУ МВС України в Київській області, шляхом ліквідації, із встановленням строку для пред'явлення кредиторських вимог до 10.01.2016р.

06.01.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 35/28/7-109 від 29.12.2015р. про визнання кредиторських вимог, у якій просив відповідача задовольнити його вимоги та включити до реєстру вимог кредиторів Лінійного відділу в аеропорту „Бориспіль" ГУ МВС України в Київській області, у тому числі, вимоги в сумі 757 625,34 грн. за надані комунальні послуги та послуги з утримання орендованого майна у період з січня 2012р. по листопад 2015р.

04.02.2016р. відповідач листом № 519/109/1002/1/02-2016 відмовив у задоволенні вимог включення до реєстру вимог кредиторів та вказавши на відсутність укладеного з балансоутримувачем договору, що стало підставою для виникнення спору.

Спір у справі виник у зв'язку з відмовою відповідача визнати позивача кредитором з грошовими вимогами в сумі 757 625,34 грн. та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів Лінійного відділу в аеропорту „Бориспіль" ГУ МВС України в Київській області в сумі 757 625,34 грн. за надані комунальні послуги та послуги з утримання орендованого майна у період з січня 2012р. по листопад 2015р.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, погодився з відповідачем і висловив правову позицію, що оплата за спожиті комунальні послуги і компенсацію зі сплати податку на землю може відбуватися лише на підставі договору з балансоутримувачем. За відсутністю такого договору сплачує балансоутримувач.

Такі висновки суду першої інстанції колегія вважає хибними, з огляду на наступне.

У період з січня 2012 року по листопад 2015 року орендарем було використано і спожито тепло, електричну енергію, а також воду, послуги, пов'язані з утриманням орендованого майна, вартість яких підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками рахунками на загальну суму 757 625,34 грн., наведені рахунки та акти виконаних робіт отримані відповідачем, проте доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Положеннями ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частинами 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 105 цього ж кодексу учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Зі змісту частин 3, 4, 5 ст. 112 цього ж кодексу випливає, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідаційна комісія відмовила у заяві про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру кредиторів відповідача у сумі 757 625,34 грн., у зв'язку із відсутністю відповідного договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання орендованого майна.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до наказу Фонду Державного майна України №1765 від 22.08.2000р. «Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» витрати на утримання орендованого майна не входять до орендної плати і повинні окремо компенсуватись орендарем орендодавцю.

Тому сама по собі відсутність договору про відшкодування витрат балансоутримувача по утриманню орендованого приміщення не звільняє відповідача від обов'язку оплати спожитих ним послуг з водо та тепло постачання та за елетропостачання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 30.10.2013р.

Стосовно компенсації суми земельного податку, то згідно з п. 286.6 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п. 287.7 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до п. 5.11 договору оренди оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у період з січня 2012 року по листопад 2015 року відповідач повинен був оплачувати фактично надані позивачем послуги з утримання орендованого майна, комунальні послуги та компенсацію земельного податку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідачем не надано суду доказів щодо оплати наданих комунальних послуг та послуг щодо утримання орендованого майна.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність кредиторських вимог на суму 757 625,34 грн., апеляційним судом встановлено, що ліквідаційною комісією відповідача було безпідставно відмовлено у задоволенні цих вимог (відмовлено у включенні їх до реєстру кредиторів), колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд не повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і задоволення позовних вимог.

Тож апеляційна скарга Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає задоволенню в позовному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2016р. у справі № 911/1090/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2016р. у справі № 911/1090/16 - скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити.

4. Визнати Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ЄДРПОУ 20572069) кредитором Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області (08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт, ЄДРПОУ 08603471) з грошовими вимогами в сумі 757 625,34 грн.

5. Додатково включити вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ЄДРПОУ 20572069) в сумі 757 625,34 грн. до реєстру вимог кредиторів Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області (08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт, ЄДРПОУ 08603471).

6. Стягнути з Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області (08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт, ЄДРПОУ 08603471) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ЄДРПОУ 20572069) судовий збір за подання позову у розмірі 11 364 (одинадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 40 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 84 коп.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

8. Матеріали справи №911/1090/16 повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.Г. Суховий

Н.Ф. Калатай