Ухвала

від 26.10.2015 по справі 923/1278/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"26" жовтня 2015 р. Справа № 923/1278/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. розглянувши справу

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,

до: Фермерського господарства "АШУР", ідентифікаційний код 36909947, вул. Молодіжна, 32, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області,

заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_19 Лаєрт Норикович,

про банкрутство

в с т а н о в и в:

Провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "АШУР", далі боржник, порушено ухвалою від 15.10.2013 на загальних підставах, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою від 04.02.2014 суд визнав фермерське господарство "АШУР" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру яка триває, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий ОСОБА_20.

До господарського суду надійшло клопотання ліквідатора про витребування доказів у порядку ст. 38 ГПК України, а саме від Центрального відділення АТ "БМ БАНК" виписку про рух коштів по банківському рахунку боржника № 2600401303351, МФО 380913, адреса банківської установи: 01032, м.Київ, вул. Шевченка, 37/122. Клопотання мотивується тим, що ліквідатору відмовлено у наданні такої інформації з підстав необхідності прибути особисто до установи банку для персональної ідентифікації ліквідатора як представника володільця рахунку.

Розглядаючи клопотання про витребування доказів суд зазначає, що ліквідатор зверталася в липні 2015 року до банківської установи з вимогою про надання інформації про рух коштів по рахунку боржника, але листом від 05.08.2015 банк, з посиланням на пункти 2.4., 2.7. "Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року, запропоновано ліквідаторові з'явитися в установу банку особисто для ідентифікації його особи.

Правовідносини щодо повноважень ліквідатора, зокрема прав на отримання ним інформації стосовно юридичної особи-банкрута прямо визначені відповідними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншими актами законодавства.

Так, відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. З цього ж дня відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

Згідно приписів ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Зокрема, з дня свого призначення ліквідатор здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; звільнення працівників банкрута відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та здійснює інші повноваження з метою захисту інтересів кредиторів та боржника.

Виходячи із приписів норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Закону № 2121-III) щодо визначення поняття "Банківська таємниця", інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта-банкрута, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку, не має статусу таємниці для ліквідатора як органу управління самої юридичної особи, зокрема щодо: 1) відомостей про банківські рахунки клієнта-банкрута; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнта; 4) системи охорони клієнта; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомостей стосовно комерційної діяльності клієнта чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та іншої комерційної інформації тощо.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Правління Національного банку України від 14.07.2006 року № 267 «Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці» на документах, які банки надають клієнтам - власникам інформації, що містить банківську таємницю гриф "Банківська таємниця" не проставляється.

Ліквідатор, здійснюючи вказані вище повноваження, має право відповідно до ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Закону № 2121-III) отримати від банку будь-яку інформацію щодо юридичної особи, для управління якою його призначено господарським судом.

Отже, ліквідатор як єдиний керівник (орган управління) юридичної особи - банкрута відноситься до суб'єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, що прямо визначається п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121-III. Запит ліквідатора є запитом юридичної особи - володільця рахунку та власника усієї інформації про діяльність боржника, яка знаходиться в установі банку, що його обслуговував (обслуговує).

Суд зазначає, що п. 2.7. "Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року, до ліквідатора не застосовується, оскільки ліквідатор є службовою особою (керівником) юридичної особи-банкрута, який призначається судом, а не власником юридичної особи.

Оскільки ліквідатор виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута (у тому числі і грошовими коштами банкрута) на підставі Закону та постанови господарського суду про його призначення, то банк згідно п. 2.3. Інструкції має ідентифікувати особу ліквідатора як суб'єкта запиту та володаря певних повноважень.

Як вбачається із письмового запита ліквідатора до банку, від банку вимагалося надання інформації, а не виконання операцій по розпорядженню грошовими коштами на рахунках клієнта, отже вимога банку про особисту ідентифікацію для цієї мети через з'явлення ліквідатора до банківської установи є неправомірною. Ідентифікація службової особи юридичної особи для отримання (надання) інформації може бути здійснена за відповідними документами (оригіналами або належним чином посвідченими їх копіями).

Порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю визначений розділом 3. "Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці". Згідно п. 3.2. зазначених Правил банки зобов'язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України.

Згідно ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд ухвалою витребовує необхідні докази.

На підставі ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суд зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії; витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

За таких обставин та правових підстав клопотання ліквідатора підлягає задоволенню, запитувана інформація - витребуванню від банківської установи.

У відповідності до ст. 4 - 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Керуючись ст.ст. 38, 65, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Витребувати від Центрального відділення АТ "БМ БАНК" виписку за період з 01.01.2011 року по 30.12.2013 року про рух коштів по банківському рахунку № 2600401303351, МФО 380913, належного банкруту - Фермерському господарству "АШУР", ідентифікаційний код 36909947, вул. Молодіжна, 32, с. Кучерявоволодимирівка Чаплинського району Херсонської області.

2. Ухвалу надіслати: арбітражному керуючому ліквідатору ОСОБА_20 та Центральному відділенню АТ "БМ БАНК" (адреса банківської установи: 01032, м.Київ, вул. Шевченка, 37/122) - для виконання.

Суддя П.Д. Пригуза