Постанова

від 20.07.2016 по справі 915/257/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р.Справа № 915/257/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання - Саломатовій К.А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року

по справі № 915/257/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м.Снігурівка Миколаївської області

про стягнення 42 918 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Державна екологічна інспекція у Миколаївській області звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м.Снігурівка Миколаївської області на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області 42 918 грн. 00 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів в бюджет міста Снігурівка Миколаївської області на розрахунковий рахунок №33115331700318, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 36895877, МФО 826013 банк УДКСУ у Снігурівському районі Миколаївської області, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі №915/257/16 (суддя Мавродієва М.В.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області 42 918 грн. 00 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити Державній екологічній інспекції у Миколаївській області в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що місцевий господарський суд недостатньо дослідив пункт 5.2 договору від 12.08.2015 року та помилково зробив висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області є належним відповідачем по справі та відповідає за пориви каналізаційної системи. Також скаржник посилається на необґрунтованість розрахунку розміру заподіяної шкоди.

До Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Державна екологічна інспекція у Миколаївській області просить суд залишити рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 без змін. Судовою колегією відзив залучено до матеріалів справи.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином 07.07.2016 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.07.2016 року. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 04.07.2016 року не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 915/257/16.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 є обґрунтованим і правомірним, але підлягає зміні в резолютивній частині щодо розподілення стягнутих коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за нормами чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» (Споживач) було укладено договір надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 12.08.2015 року № 8, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався надати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а Споживач зобов'язався оплатити послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Розмежування відповідальності за обслуговування мереж передбачено розділом 5 договору. За пунктом 5.1 договору між Виконавцем і Споживачем встановлюється межа відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних мереж згідно Правил № 190, відповідно до Акту визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж і Схемою об'єкту мереж з нанесеними на ньому водопровідною та каналізаційними мережами та випусками до каналізації Виконавця.

Споживач утримує та відповідає за цілісність колодязів, запірної арматури, приладів і засобів обліку та іншого устаткування (обладнання), які знаходяться на всій дільниці від точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж до кінцевої точки споживання (пункт 5.2 договору).

Згідно пункту 9.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 31.12.2015 року, а в частині їх оплати - до повного виконання.

Додатком №1 до договору надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 12.08.2015 року № 8 є Акт визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж по об'єкту, який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Леніна, 135. «Границя» водопровідних мереж визначається по вводу №1 підведення водопостачання міської води, вул. Леніна, 135, «границя» каналізаційних мереж визначається від території Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» до колодязя (КНС) м. Снігурівка; «границя» водопровідних мереж визначається по вводу № 2 свердловина, вул. Леніна, 135 на території маслозаводу.

Іншим додатком до договору надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 12.08.2015 року № 8 є Схема каналізаційної мережі, з якої вбачається, що порив каналізаційної системи відбувся саме в місці каналізаційної мережі, яка знаходиться у власності та на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , і не відноситься до каналізаційної мережи, яка знаходиться на балансі Комунального підприємства «Снігурівський комунальник».

Листом від 20.05.2016 року №155 Комунальне підприємство «Снігурівський комунальник» у відповідь на лист Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 19.05.2016 року №07/07-17/919 повідомило, що каналізаційна мережа, проведена на північний захід від грунтової дороги до гаражів (територія Семи вітрів) є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод».

Мешканці будинків № 35, 37, 39, 41, 43 по вул. Суворова у м. Снігурівка Миколаївської області, в тому числі депутат міської ради, звернулись до начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області з проханням надати допомогу у вирішенні проблеми щодо пошкодженої каналізації на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод».

Державна екологічна інспекція України листом від 17.08.2015 року №2/2-129зг надала згоду Державній екологічній інспекції у Миколаївській області на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод».

Наказом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 09.09.2015 року № 49 було доручено провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» у сфері поводження з відходами у період з 10.09. 2015 року по 23.09.2015 року.

В ході позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області 10.09.2015 року встановлено факт забруднення земельної ділянки біля місця пориву каналізаційної системи відповідача за адресою: 30 м на північний захід від ґрунтової дороги до гаражів (територія Семи вітрів) м.Снігурівка, вул.Суворова. За результатами перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зазначено, що проведено відбір проб грунту (Акт відбору від 10 вересня 2015 року №14), складено план-схему із зазначенням місця забруднення грунту.

16.09.2015 року відділом інструментально-лабораторного контролю складено Протокол №14 вимірювань показників складу та властивостей грунту, яким зафіксовано забруднення земельної ділянки неочищеними стоками відповідача.

На підставі статей 16 і 19 Конституції України, статті 20-2 20-2 Закону України В«Про охорону навколишнього природного середовищаВ» та Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 за №1347/20085, з метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 10.09.2015 року, Державна екологічна інспекція в Миколаївській області винесла припис щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.09.2015 №06/08. Припис до виконання прийняв заступник директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» ОСОБА_1

Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області по відношенню до ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.09.2015 року №001670, в якому зазначено про порушення ОСОБА_2 статей 91, 96, 167 Земельного кодексу України, статті 45 Закону України «Про охорону земель».

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2015 року №157/08, керуючись статтями 52, 242-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 935 грн. 00 коп.

З копії квитанції від 26.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 штраф було сплачено в повному обсязі (а. с. 24).

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області листом від 15.10.2015 року звернулась до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» з пропозицією відшкодувати шкоду в розмірі 42 918 грн. 00 коп., заподіяну в результаті порушення норм природоохоронного законодавства.

Розрахунок заподіяної шкоди виконано згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року № 422/13689.

Несплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» заподіяної державі шкоди стала підставою звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно зі статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

У відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з частинами 1,2 статті 45 Закону України В«Про охорону земельВ» , господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

У відповідності до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, у розмірі 42 918 грн. 00 коп.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до норм чинного природоохоронного законодавства України та з врахуванням судової практики, зокрема, пункту 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відсутності факту забруднення земельної ділянки біля місця пориву каналізаційної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» та не спростовано наявність його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищі, тоді як позивач довів належними доказами по справі наявність цієї шкоди, заподіяної бездіяльністю відповідача в частині непроведення профілактичних мір по своєчасному ремонту своєї каналізаційної мережі, порив якої і спричинив забруднення грунту відходами виробництва підприємства відповідача.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, той факт, що засмічення земельної ділянки, внаслідок пориву каналізаційної системи, підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в повному обсязі.

За таких обставин, доводи скаржника щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Снігурівський маслозавод» є неналежним відповідачем по справі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Судовою колегією також перевірено правильність нарахування позивачем розміру шкоди, яка була спричинена відповідачем. Так, порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 04.04.2007 року № 149 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. №149) (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.3 Методики вбачається, що вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктом 3.3 Методики визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому, вказана методика встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушень природоохоронного законодавства, зокрема, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до пункту 4.6 Методики, розмір шкоди внаслідок забруднення земель визначається за формулою:

Р Ш = А х Г ОЗ х П Д х К З х К Н х К ЕГ , де

Р Ш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./м 2 ;

П Д - площа забрудненої земельної ділянки, м 2 ;

К З - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

К Н - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

До позовної заяві було надано розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, який здійснений позивачем у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007 року №149) і відповідачем не доведено судовій колегії порушення позивачем цієї Методики при нарахуванні розміру шкоди.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги в частині нібито невірного застосування позивачем нормативно-грошової оцінки під час нарахування позивачем шкоди з огляду на надання її розміру неналежним органом, судова колегія зазначає наступне.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За запитом позивача, Відділ Держземагентства у Снігурівському районі Миколаївської області надав довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2015 року № 8-14 20-0 3-4335/2-15, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земель в межах населеного пункту м.Снігурівка Миколаївської області станом на 01.01.2015 року за 1 кв. м. становить 100 грн. 51 коп. Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель м. Снігурівка Миколаївської області введена в дію та затверджена рішенням Снігурівської міської ради Миколаївської області від 30.03.2012 року №8.

Скаржником не доведено належними доказами по справі порушень чинного законодавства України, нібито допущених позивачем і судом першої інстанції в цій частині.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Водночас, незважаючи на те, що в позовній заяві позивач просив стягнути кошти до місцевого бюджету, господарським судом Одеської області помилково було стягнуто шкоду на користь позивача, що не відповідає нормам Бюджетного кодексу України. При розгляді таких позовних вимог суду необхідно врахувати норми чинного законодавства України в частині розподілення стягнутих коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Так, відповідно до частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Згідно зі статтею 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, при задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м. Снігурівка Миколаївської області про стягнення шкоди в розмірі 42 918 грн. 00 коп., грошові кошти мають бути розподілені наступним чином:

- до спеціального фонду Державного бюджету України - 12875 грн. 40 коп.;

- до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської обласної ради - 8 583 грн. 60 коп.;

- до спеціального фонду місцевого бюджету Снігурівської міської ради - 21 459 грн. 00 коп.

За таких підстав резолютивна частина рішення повинна бути викладена з урахуванням розподілу стягнутих судом коштів на користь держави.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, але частково не відповідає нормам матеріального права України, тому резолютивна частина рішення підлягає зміні в частині розподілу стягнутих коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м.Снігурівка Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 - змінити.

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , м.Снігурівка Миколаївської області про стягнення 42 918 грн. 00 коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Снігурівський маслозаводВ» , 57300, Миколаївська область Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Леніна, 135, код ЄДРПОУ 38893997 до спеціального фонду Державного бюджету України 12875 грн. 40 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської обласної ради 8 583 грн. 60 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Снігурівської міської ради, розрахунковий номер 33115331700318, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 36895877, МФО 826013, банк бюджетної класифікації УДКСУ у Снігурівському районі Миколаївської області - 21 459 грн. 00 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду.

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 року у справі № 915/257/16 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5