ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2016 р. Справа № 922/1292/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 261, від 23 березня 2016 року,
відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 19 травня 2016 року, ОСОБА_3, довіреність від 19 травня 2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1684 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 31 травня 2016 року у справі № 922/1292/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Харків
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім", м. Харків
про розірвання договору
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 31 травня 2016 року у справі № 922/1292/16 (суддя Чистякова І.О.) відмовлено в задоволенні позову.
Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
11 липня 2016 року від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6903).
15 липня 2016 року від Приватного акціонерного товариства "Київстар" надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№7085).
У судове засідання, яке відбулось 18 липня 2016 року, з'явились належні представники стоорін, які підтримали свої правові вимоги по справі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступні обставини справи.
01 січня 2015 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" (надалі - Власник мереж) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (надалі - Споживач) було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги.
Приватне акціонерне товариство "Київстар" виявивши бажання розірвати вказаний договір в односторонньому порядку з дотриманням передбачених договором та законодавством вимог звернулось до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" з угодою про його розірвання.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було підписано угоду про розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005 позивач звернувся до господарського суду з вимогою про його належне розірвання вже в судовому порядку.
Судом першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено, оскільки, на думку суду першої інстанції, сторони договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005 не наділені правом на одностороннє розірвання угоди, а відтак вказаний договір може бути розірваний або за взаємною згодою сторін або у випадках встановлених законодавством, а саме істотного порушення умов договору. За таких обставин, не встановивши наявність істотного порушення умов договору з боку відповідача та враховуючи відсутність згоди відповідача на розірвання вказаної угоди, місцевий суд наголосив на відсутності підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з вказаною позицією суду першої інстанції, позивач зазначає, що за умовами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005, в межах пункту 9.4 сторони передбачили право на одностороннє дострокове розірвання договору, передбачивши лише необхідність такого розірвання в порядку визначеному законодавством. На підставі чого, саме у зв'язку з відмовою відповідача у належному оформленні угоди про розірвання договору, позивач звернувся з вказаним позовом до господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі нормам законодавства зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2015 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" та Приватним акціонерним товариством "Київстар" було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п.1.1. Договору Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги.
Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема" (п.1.2. Договору).
Згідно з п.2.1.1. Договору Власник мереж зобов'язаний забезпечувати технічну можливість для передачі Споживачу електричної енергії в межах 10,0 кВт потужності на II класі напруги (ступень напруги 0,4 кВ).
У п.3.1.3. Договору передбачено право Власника мереж (відповідач) на припинення передачі, обмеження обсягів використання електричної енергії Споживачем (позивач) у випадках та порядку, передбачених розділом 6 Договору.
Також, припинення передачі електричної енергії здійснюється відповідно до п.4.1.2. Договору, якою визначено, що Споживач (позивач) зобов'язаний у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення Споживачем займаного об'єкта повідомити про це Власника мереж за 20 днів і здійснити розрахунок згідно з умовами цього Договору до дня виїзду включно, після чого Власник мереж припиняє передачу електричної енергії.
Згідно п.5.1.1. Договору Споживач (позивач) має право на отримання електричної енергії, якісні показники якої зазначені в договорі відповідно до державних стандартів.
Згідно з п.7.4. Договору вартість щомісячних послуг з технічного забезпечення електропостачання Споживача складає 5500 (п'ять тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., в місяць ПДВ не передбачено.
За змістом матеріалів справи, позивачем було виявлено бажання розірвати вказану угоду, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань (неправомірної поведінки посадових осіб відповідача, фактичної відсутності послуг) та відсутності необхідності в отриманні послуг.
У відповідності до пункту 9.4 договору, договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством.
У зв’язку з чим останнім було направлено на адресу відповідача угоду про розірвання договору, яка не була підписана з боку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім".
Відмовляючи в підписанні вказаної угоди та заперечуючи правомірність розірвання договору, відповідач наголошує як на неприпустимості розірвання спірного правочину в односторонньому порядку, оскільки приписи договору та законодавства не передбачаються відповідне право у позивача так і на неправомірності визначення в угоді про розірвання дати припинення правовідносин з 01.01.2016 року.
Суд першої інстанції аналізуючи договірні правовідносини між сторонами, які базуються на договорі про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005 погодився з позицією відповідача про відсутність у сторін правочину права на одностороннє розірвання договору. У зв’язку з чим суд в подальшому досліджував наявність істотних порушень договору як підстави його розірвання в судовому порядку.
Безпосередньо судом наголошено, що в спірному договорі сторонами не було передбачено право на односторонню відмову від договору, у п.9.4. Договору сторони констатували, зокрема, що договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством, що не є тотожними поняттями.
В той же час, за приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином норми законодавства встановлюють правило щодо неприпустимості одностороннього розірвання договору, відступаючи від цього правила не тільки у випадках, передбачених законом, але й у тому разі , коли таке право сторони обумовлено договором.
Тобто, повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Аналізуючи зміст укладеного між сторонами правочину, колегія суддів встановила, що сторони в договірному порядку, а саме у п.9.4. договору, погодили право сторони щодо одностороннього розірвання договору. Так зміст вказаного пункту передбачає можливість розірвання договору за ініціативою будь якої сторони, тобто безпосередньо пов'язує його розірвання лише з наявністю відповідної вимоги сторони правочину (ініціативи сторони щодо його розірвання).
Судом приймається до уваги, що договір не містить положення щодо можливості розірвання договору виключно за взаємною згодою сторін, в той час як за загальним правилом, маючи на меті закріплення неможливості одностороннього розірвання договору, сторонами правочину передбачається відповідне застереження.
В той же час, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було невірно інтерпритовано поняття "ініціативи", яке міститься в п.9.4. договору та зазначено виключно про право сторони на ініціювання розірвання договору в порядку визначеному законодавством (подання вимоги або позовної заяви до суду), та не звернуто увагу, що вказаному передує констатація безумовного права сторони на розірвання договору, а визначення "ініціативи" використовується виключно для зазначення кола осіб, які можуть виступати суб'єктами такого розірвання.
При цьому, суд зауважує, що договір містить застереження, за якого сторона - ініціатор має право розірвати договір у порядку, визначеному законодавством. Наведеним підтверджується наявність у сторони правочину права на одностороннє розірвання договору, виключно в порядку визначеному законодавством.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відтак в силу приписів договору та статті 654 Цивільного кодексу України розірвання договору передбачає обов’язкове укладення сторонами письмової угоди, з подальшим її підписанням сторонами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем угоди в письмовій формі, як того передбачає вимоги статті 654 Цивільного кодексу України, статтею 188 Господарського кодексу України про розірвання договору, яка в той же час не була підписана відповідачем.
У разі відхилення пропозиції щодо розірвання договору чи відсутності відповіді на пропозицію договір продовжує дію на погоджених раніше умовах. Тобто, не зважаючи на існування права щодо одностороннього розірвання договору в силу прямої вказівки договору та закону, позивач внаслідок невизнання свого права на розірвання договору зі сторони Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" має право на судовий захист.
Наведеним підтверджується, що позивачем було повністю дотримано процедуру розірвання договору, передбаченої договором, та у зв’язку з невизнанням Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" права останнього на відповідне розірвання, правомірно передано спір на вирішення до господарського суду.
За таких обставин, виходячи з наявності у Приватного акціонерного товариства "Київстар" права на одностороннє дострокове розірвання договору в порядку визначеному законодавством, відмову відповідача у належному оформленні угоди про розірвання договору, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005 вже в судовому порядку.
Поряд з цим, слід зазначити, що питання належності виконання відповідачем договірних зобов'язань не має правового значення для вирішення вказано спору, враховуючи право позивача на розірвання договору, яке, як вище констатовано судом, є одностороннім та безумовним.
Оскільки судом не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам, а також всім доказам в їх сукупності, висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі приписам законодавства.
У зв’язку з чим судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення господарського суду Харківської області від 31 травня 2016 року у справі № 922/1292/16 з прийняттям нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 91, 99, 101, 2.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 31 травня 2016 року у справі № 922/1292/16 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Розірвати договір від 01 січня 2015 року про технічне забезпечення електропостачання споживача №01000005, укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Уютний Дім" (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, 31 А, ідентифікаційний код 36989472) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (03110, м.Київ, Червонозоряний просп., 51, ідентифікаційний код 21673832).
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 21 липня 2016 року.
Головуючий суддя В.В.Россолов
Суддя Р.А.Гетьман
Суддя П.В.Тихий
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2016 |
Оприлюднено | 26.07.2016 |
Номер документу | 59107818 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Россолов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні