Постанова

від 19.07.2016 по справі 908/4184/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 908/4184/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. (доповідача), суддів :Плюшка І.А., Самусенко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. та на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. у справі№ 908/4184/15 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (надалі - ПАТ "Приватбанк") доГромадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" (надалі - ГО "Приазов'я") простягнення 91 337,73 грн. за участю представників: від позивача - не з'явилися від відповідача - Череповський Володимир Петрович вільний слухач - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. (суддя Гончаренко С.А. ) задоволено позовні вимоги ПАТ "Приватбанк" та стягнуто з ГО "Приазов'я" на користь ПАТ "Приватбанк" 35 000 грн. заборгованості за кредитом, 26 862,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23 490,50 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 5 984,70 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. (головуючий суддя Сгара Е.В., судді: Агапова О.Л., Мартюхіна Н.О.) рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ГО "Приазов'я" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2016 р. касаційну скаргу ГО "Приазов'я" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. у справі № 908/4184/15 прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги у судовому засіданні призначено на 19.07.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 1066 та статті 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

За змістом статті 1069 ЦК України , якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.02.2012 р. ГО "Приазов'я" звернулась до ПАТ "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ "Приватбанк", якою просило відкрити поточний рахунок та картковий рахунок в національній валюті.

В заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, банк, ПАТ "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг. Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Підписавши дану Заяву, відповідачем зазначено про погодження з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в т.ч. з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування. Цим підписом приєдналося та зобов'язалося виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua, або інший інтернет/sms-ресурс, вказаний банком).

Таким чином, сторони уклали договір банківського обслуговування б/н від 01.02.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що положення "Умов та Правил надання банківських послуг" (надалі - Умови) в процесі дії договору змінювались, при цьому, на час підписання сторонами заяви діяли Умови та Правила, а також тарифи, затверджені наказом Приватбанку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.

Так, у відповідності з п. 3.18.1.3. Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Відповідно до п. п. 3.18.1.1., 3.18.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.18.6.1.).

За змістом Пункту 3.18.1.8. Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" тощо). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами та правилами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення строку обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же термін.

Пунктом 3.18.4.1. Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

У відповідності з п. 3.18.4.1.2. Умов при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

В силу п. 3.18.4.1.3.Умов у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9. Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.1.4. Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Пунктом 3.18.4.4. Умов встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами.

У пункті 3.18.1.17. Умов передбачено, що при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань.

Зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості в першу чергу направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15., далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. При несплаті винагороди, процентів у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10. Умов).

Згідно з п. 3.18.2.2. Умов клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу "Умов та Правил надання банківських послуг" (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду (п.3.18.2.2.7), тощо.

Як встановлено п. 3.18.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 3.18.5.7. Умов).

Так, судами попередніх інстанцій з'ясовано та матеріалами справи підтверджується, що на виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок № 26004055703221 в розмірі 35 000 грн.

У свою чергу, відповідач зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та у встановлені строки не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка складається зі сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 35 000 грн., простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 26 862,53 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 5 984,70 грн.

Так, заперечуючи проти заявленого позову, ГО "Приазов'я" посилалося на факт підроблення "Умов та правил надання банківських послуг", що були дійсні на момент звернення відповідача із заявою про відкриття рахунку та відсутністю в останніх п. 3.2.1.4, що обґрунтовано було відхилено судами попередніх інстанцій з огляду на таке.

Наказом ПАТ "Приватбанк" від 04.06.2014 р. № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на рахунку з 01.07.2014 р. у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку.

Відповідно до п. 3.18.2.3.1 Умов збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс-повідомлення тощо).

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта через електронну систему "Приват24" та відомості, що розміщені на офіційному сайті Банку, що не суперечить умовам укладеного між сторонами договору.

З 01.07.2014 р. набрали чинності Умови та Правила надання банківських послуг в новій редакції, відповідно до п. 3.2.1.1.11 якої, у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця. У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-якій з днів по 25-е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не було обнулено згідно умов, описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36 % річних.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.3 Умов в новій редакції при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного внесення платежів, ПАТ "Приватбанк" нараховувались проценти за користування кредитними коштами як у відповідності до "Умов та Правил надання банківських послуг", що діяли на момент звернення відповідача із заявою про відкриття рахунку від 01.02.2012 р. за процентними ставками 24 % та 48 % річних, так і за процентною ставкою 56 % річних, що діяла у відповідності до Умов, що набули чинності з 01.07.2014 р.

З огляду на викладене та встановлені судами обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських судів про стягнення з відповідача на користь позивача 35 000 грн. заборгованості за кредитом, 26 862,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Також, звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, ПАТ "Приватбанк" просило стягнути з ГО "Приазов'я" пеню у розмірі 23 490,50 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В силу статей 216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.4.1.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, виходячи з 360 днів у році.

Як уже зазначалося, згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 3.2.1.5.7 Умов).

Отже, з урахуванням зазначеного господарський суд Запорізької області, з яким погодився і Донецький апеляційний господарський суд, обґрунтовано та правомірно прийняв рішення про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 23 490,50 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши належним чином усі обставини справи, дійшли вірних висновків про наявність підстав для задоволення заявлених ПАТ "Приватбанк" позовних вимог про стягнення з ГО "Приазов'я" 35 000 грн. заборгованості за кредитом, 26 862,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23 490,50 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 5 984,70 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. у справі № 908/4184/15 залишити без змін.

Головуючий суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко