Рішення

від 18.07.2016 по справі 903/177/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016Справа №903/177/16

За позовом: приватного підприємства "КРП І ПАРТНЕРИ"

до відповідача-1: Волинської митниці державної фіскальної служби України;

до відповідача-2: державної казначейської служби України;

про: стягнення 149.916,47 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача-1: Гончаревський О.В. - за довіреністю від 07.07.2016 № 885/03-70-10/65;

відповідача-2: Новіцька Л.О. - за довіреністю від 04.01.2016 № 5-15/135-204.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "КРП І ПАРТНЕРИ" звернулось до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Волинської митниці державної фіскальної служби України та державної казначейської служби України про стягнення 149.916,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням працівниками Волинської митниці державної фіскальної служби України службових обов'язків підчас зберігання товару, що призвело до завдання позивачу збитків в розмірі 149.916,47 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.03.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 903/177/16.

господарський суд Волинської області ухвалою від 07.06.2016 справу № 903/177/16 направлено за виключною підсудністю до господарського суду м. Києва в порядку передбаченому ч. 5 ст. 16, ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

В результаті автоматичного розподілу справ, справу № 903/177/16 передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2016 справу № 903/177/16 прийнято до провадження судді Балац С.В. розгляд справи призначено на 18.07.2016.

Ухвала про прийняття справи до провадження у справі надсилалася позивачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі позивача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, позивач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач-1 скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що позивачем не задекларовано, тобто не заявлено за встановленою формою точні та достовірні відомості про пиломатеріали обрізні хвойних порід (сосна) за кодом УКТЗЕД 4407109300 загальною вартістю 16.588,80 грн., загальною вагою 41.000,00 кг., 2.592 метрів квадратних, 51,84 метрів кубічних, чим вчинено правопорушення, передбачене митним кодексом України.

Відповідач-2 скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що позивачем в судовому порядку не було встановлено незаконності дій Волинської митниці державної фіскальної служби України. Крім того, Волинська митниця державної фіскальної служби України відсутнє на казначейському обслуговуванні в головному управлінні державної казначейської служби України.

В судовому засіданні 18.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представників відповідача-1 та відповідача-2 по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

На митному посту "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ" Волинської митниці ДФС проведено митне оформлення вантажу за митними деклараціями № 205100000/2015/001789 та № 205100000/2015/001794, який перевозився вантажними автомобілями з державними номерними знаками НОМЕР_2 та НОМЕР_2 від приватного підприємства "КРП І ПАРТНЕРИ" (далі - позивач) на адресу підприємства Labores Sp.z.o.o. (Польща) через митний пост "ЯГОДИН" Волинської митниці ДФС. Вантаж було задекларовано брокером Волинської торгово-промислової палати на підставі документів, наданих директором позивача громадянкою України ОСОБА_3, а саме:

- на вантаж в автомобілі з державними номерними знаками НОМЕР_2 згідно митної декларації № 205100000/2015/001789 та товаросупровідних документів задекларовано товар пиломатеріали за кодом УКТЗЕД 44091018 вагою 20.500 кг., 1296 метрів квадратних, 25,920 метрів кубічних;

- на вантаж в автомобілі НОМЕР_2, згідно митної декларації № 205100000/2015/001794 задекларовано товар пиломатеріали за кодом УКТЗЕД 44091018 вагою 20.500 кг., 1296 метрів квадратних, 25,920 метрів кубічних.

На підставі наданих директором позивача громадянкою України ОСОБА_3 було здійснено декларування та митне оформлення вантажу "Пилопродукція з деревини хвойних порід у вигляді профільованого погонажу з однаковим поперечним перерізом по всій довжині і ширині, не стругана, не шліфована….", за кодом УКТЗЕД 44091018, загальною вагою 41.000 кг., 2592 метрів квадратних, 51,84 метрів кубічних.

В процесі здійснення митного контролю на митному посту "ЯГОДИН" Волинської митниці ДФС із залученням головного інженера ДП "ЛЮБОМЛЬСЬКЕ ЛГ" в якості спеціаліста було встановлено, що в дійсності згаданими автомобілями переміщуються пиломатеріали обрізні хвойних порід (сосна), (довідки від 12.06.2015 № 611 та від 12.06.2015 № 612), відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 16.06.2015 № 652/03-70-25-01-20 код товару УКТЗЕД становить 4407109300, із чого слідує, що даний товар підпадає під дію Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із реалізацією та експортом лісоматеріалів" від 08.09.2015 № 2860-ІV, а його експорт можливий лише за наявності сертифікату про походження лісоматеріалів, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, і підтверджує законність придбання лісоматеріалів, який до митного контролю поданий не був.

За даним фактом 18.06.2015 складено протокол про порушення митних правил № 0764/20502/2015 за статтею 472 МК України, відповідно до якого було вилучено товари - предмети порушення митних правил та документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, перелічені у ст. 3 вказаного протоколу та передані на склад митного органу.

Вартість товару згідно рахунку-фактури від 03.06.2015 № 27 у кількості 25,920 кубічних метрів, 1296 метрів квадратних становить 2.825,28 Євро.

Вартість товару згідно рахунку-фактури від 08.06.2015 № 28 у кількості 25,9 кубічних метрів, 1296 метрів квадратних становить 2.825,28 Євро.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.07.2015 у справі № 163/1643/15-псправу про порушення митних правил від 18.06.2015 № 0764/20502/2015 відносно ОСОБА_3 за ст. 472 МК України повернуто на Волинську митницю ДФС для проведення додаткової перевірки у місячний строк з дня отримання матеріалів справи.

Під час розгляду справи про порушення митних правил директор позивача звернулася до начальника Волинської ДФС із заявою від 11.08.2015 в якій попередила про особливості зберігання вилученого товару та просила здійснити перевірку умов його зберігання.

В подальшому за клопотанням директора підприємства і за постановою Любомльського районного суду була призначена товарознавча експертиза. У висновку товарознавчої експертизи, проведеної експертом Волинської торгово-промислової палати, зазначено, що при детальному огляді наданих до експертного дослідження пакетів з пило-продукцією виявлено грибні ураження.

Постановою апеляційного суду Волинської області від 20.01.2016 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Вказаною постановою суд зобов'язав Волинську митницю ДФС України повернути позивачу товар: "пиломатеріали хвойних порід (сосна) не струганих, не шліфованих, без гребенів та пазів, не підданих профілюванню, загальною вагою 41.000 кг., 2592 метрів квадратних , 51, 84 метрів кубічних, загальною вартістю 16.588,80 повернути позивачу".

Даний товар був отриманий позивачем 27.01.2016, при цьому як вказує позивач, при зовнішньому огляді товару були виявлені значні пошкодження товару та ураження грибком, що призвело до втрати товаром споживчих якостей.

Спір між сторонами судового процесу виник, на думку позивача, внаслідок неналежного виконанням працівниками Волинської митниці державної фіскальної служби України службових обов'язків підчас зберігання товару.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з метою захисту свого порушеного права шляхом стягнення з Волинської митниці державної фіскальної служби України через державну казначейську службу України грошові кошти у вигляді збитків в сумі 149.916,47 грн., яка розрахована позивачем як залишкова вартість товару з урахуванням висновку товарознавчої експертизи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Приписами частини 1 статті 494 Митного кодексу України встановлено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Право органу доходів і зборів вилучати товари у зв'язку з порушенням митних правил передбачено статтею 511 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 512 Митного кодексу України, тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів та документів, зазначених у частині першій статті 511 цього Кодексу, може бути оскаржено в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу та іншими законами України.

Однак позивачем, дії Волинської митниці державної фіскальної служби України щодо вилучення товарів у встановленому порядку оскаржені не були, відтак вилучення товарів та їх подальше розміщення на складі вчинене органом митного контролю з дотриманням вимог закону та правил, які регулюють зазначені дії.

Згідно ст. 241 Митного кодексу України, власники товарів, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, або уповноважені ними особи можуть з дозволу та під контролем цих органів здійснювати із зазначеними товарами операції, передбачені статтею 325 цього Кодексу, а також, зокрема: прості складські операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів (переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення; чищення; провітрювання; створення оптимального температурного режиму зберігання; сушіння, у тому числі із створенням потоку тепла; захист від корозії; боротьба із шкідниками; інвентаризація).

Волинською митницею ДФС України 17.08.2015 отримано заяву директора позивача щодо здійснення перевірки умов зберігання вилученого товару, однак з метою вирішення питань, викладених у вказаній заяві позивача з'ясовано, що під час провадження справи про порушення митних правил в матеріалах справи відсутні документи, які містили б інформацію про відповідні умови зберігання вилученого товару. В матеріалах справи про порушення митних правил не міститься заяв, в яких зазначено умови зберігання вилученого товару та ставиться питання про забезпечення зберігання товару в спеціальних умовах та приміщеннях.

Крім того, директор позивача ОСОБА_3. отримавши протокол про порушення митних правил від 18.06.2015, лише 11.08.2015 звернулась до Волинської митниці ДФС України із заявою про умови зберігання вилученого товару.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Позивачем належними доказами не доведено факту допущення Волинською митницею державної фіскальної служби України протиправної поведінки (як обов'язкової складової цивільного правопорушення та підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків) при здійсненні службових обов'язків.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 149.916,47 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

При цьому, позивач вказує, що предметом розгляду даної справи є відшкодування збитків, завданих неправомірними, за твердженням позивача, діями Волинської митниці ДФС. Заявлену до стягнення суму коштів позивач просив стягнути саме з державної казначейської служби України.

Водночас, в силу положень ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В свою чергу, власне державна казначейська служба України є юридичною особою - центральним органом виконавчої влади, яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, є окремим учасником правовідносин та не відповідає за зобов'язаннями (в тому числі щодо відшкодування шкоди) інших державних органів, а у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на Казначейство покладено функцію щодо виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, зокрема, шляхом безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а за позовну заяву майнового характеру - ставка складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до положень, встановлених ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2016 становить 1.378,00 грн.

З огляду на викладене, та беручи до уваги правила, визначені ст. 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1.378,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати), максимальна 206.700,00 грн. (150 розмірів мінімальних заробітних плат).

Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме про стягнення збитків розмірі 149.916,47 грн.

Виходячи із вказаного, за подання до господарського суду даної позовної заяви майнового характеру має бути сплачений судовий збір у розмірі 1.378,00 грн.

Таким чином, враховуючи викладене вище та приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "КРП І ПАРТНЕРИ" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кафедральна, буд. 11; ідентифікаційний код 38009701) в дохід державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22 липня 2016 року

Суддя С.В. Балац