Ухвала

від 21.07.2016 по справі 13/33-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"21" липня 2016 р. Справа № 13/33-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Фаворит-ІІІ", с. Роздольне, Каховського району Херсонської області,

до: Каховського державного агротехнічного коледжу, с. Коробки, Каховського району Херсонської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції, м. Херсон,

про стягнення 645947 грн. 27 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3, представник, дов. від 16.03.16р.;

відповідача - не прибув;

третьої особи - не прибув.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.03.2010 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь приватного підприємства "Фаворит-ІІІ" 645947,27 грн. основної заборгованості, 6459,47 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення суду 07.04.2010 року видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 17.05.2010 року затверджено мирову угоду, укладену 06.04.2010 року між Приватним підприємством "Фаворит-ІІІ" та Каховським державним аграрним технікумом.

Ухвалою суду від 10.06.2013 року змінено спосіб виконання рішення у справі № 13/33-10 від "25" березня 2010 p., встановлений ухвалою у справі від 17.05.2010 року про затвердження мирової угоди на стягнення з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь приватного підприємства "Фаворит-ІІІ" 645 947 грн. 27 коп. основної заборгованості, 6 459 грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

01.06.2016 року позивач по справі звернувся до суду із заявою у якій просить визнати поважними причини пропуску позивачем строків на пред'явлення наказу у справі №13/33-10 до виконання та відновити ПП "Фаворит-ІІІ" строк на пред'явлення до виконання наказу господарського суду Херсонської області від 07.04.2010 року у справі № 13/33-10.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про відновлення строку пред'явлення наказу господарського суду Херсонської області від 07.04.2010 року у справі № 13/33-10 до виконання, а також надав додаткові письмові пояснення.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні що, відповідно до положень частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для розгляду заяви позивача.

У письмових запереченнях відповідача на вищезазначену заяву позивача викладено письмове клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до приписів части 1 та 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у діючий редакції ) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом .

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України (в редакції станом на 07.04.2010р. на дату видачі наказу) виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлений до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови.

В статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 07.04.2010р. на дату видачі наказу) було встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Закон України «Про виконавче провадження» був викладений в новій редакції Законом України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

В п.4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється . Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Херсонської області від 07.04.2010 року у справі № 13/33-10 становить три роки (з 07.04.10 по 07.04.13).

Позивач пред'являв вказаний виконавчий документ (наказ) до виконаня, а саме:

01.04.13, відкрито виконавче провадження 03.04.13 та закінчено виконавче провадження 18.04.13, у зв'язку з чим зазначений трирічний строк був поновлений до 01.04.16;

01.07.13, відкрито виконавче провадження 03.07.13 та повернуто виконавчий документ стягувачу 08.08.13, у зв'язку з чим зазначений трирічний строк був поновлений до 01.07.16;

На даний час (19.07.16) трирічний строк для пред'явлення виданого у справі наказу до виконання сплинув .

Серед причин звернення позивача (стягувача за наказом) до господарського суду із заявою про відновлення зазначеного строку стала постанова ВДВС Каховського міськрайонного управління юстиції від 23.12.15 про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до ВДВС із пропущеним строком пред'явлення.

Крім того, тривале невиконання судового рішення обумовлено виключно статусом відповідача у справі, як установи, яка фінансується з державного бюджету та підпадає під чинність законодавчо введених мораторіїв на примусову реалізацію майна, що протягом тривалого часу унеможливлювало виконання судового рішення та виданого на його підставі наказу.

Вказані обставини не залежали від волевиявлення заявника оскільки пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного здійснення зазначених процесуальних дій.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

В рішенні по справі "ОСОБА_4 проти України" Європейський суд зазначив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок . Суд також повторює, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

За вказаних обставин, викладені в заяві позивача причини пропуску строку пред'явлення наказу до виконання визнаються судом поважними, а заперечення відпаовідача (боржника) проти заяви позивача (кредитора) не приймаються судом до уваги. Відтак, пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання підлягає відновленню відповідно до положень ст. 119 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу до виконання.

2. Відновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Херсонської області від 07.04.2010 року у справі № 13/33-10 про стягнення з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь приватного підприємства "Фаворит-ІІІ" 645947,27 грн. основної заборгованості, 6459,47 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з дня винесення даної ухвали, тобто з 28.01.2014 р.

3. Оригінал наказу, разом з ухвалою надіслати позивачу, ухвалу надіслати відповідачу.

Суддя Ю.В. Гридасов