Постанова

від 19.07.2016 по справі 809/688/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. Справа № 809/688/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача Саранцевої В.Б.

представника відповідача Мадриги М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс 888»

до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс 888» (надалі - позивач, ТОВ «Імекс 888») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючий орган при складанні акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 11.03.2014 року по 31.12.2015 року № 70/09-19-22-02/39129448 від 11.02.2016 року та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року протиправно визначив як порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» проведення розрахунків ТОВ «Імекс 888» з нерезидентом фірмою «LELO 888» LTD (Грузія), по контракту № 21-01/15 від 21.01.2015 року, шляхом припинення (виконання) зобов'язань у законодавчо встановлені терміни розрахунків за контрактом заліком зустрічних однорідних вимог в сумі 10261,00 дол. США та 5466,00 дол. США. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу щодо заборони здійснення заліку зустрічних однорідних вимог між резидентом та нерезидентом при здійсненні експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності не відповідають фактичним договірним зобов'язанням сторін та проведення такого заліку не заборонено чинним законодавством. При цьому, ТОВ «Імекс 888» зазначило, що відповідач під час перевірки необґрунтовано сформував свої висновки лише на підставі постанов Правління Національного банку України від 01.12.2014 року № 758 та від 03.03.2014 року № 160, не взявши до уваги те, що відносини в зовнішньоекономічній сфері регулюються як Цивільним кодексом України, так і Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які передбачають можливість укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів та самостійно визначати форму розрахунків за ними. З врахуванням викладеного, позивач вважає, що висновки контролюючого органу є необґрунтованими, а тому прийняте на основі вказаного акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача вимоги викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмовому запереченні від 30.06.2016 року № 548/09-19-10-02/10. Зокрема, вказала на те, що в ході позапланової виїзної перевірки контролюючий орган встановив проведення ТОВ «Імекс 888» з нерезидентом фірмою «LELO 888» LTD, Грузія, по контракту № 21-01/15 від 21.01.2015 року заліку зустрічних однорідних вимог у сумі 10261,00 дол. США та 5466,00 дол. США. Натомість згідно вимог постанов правління Національного банку України від 01.12.2014 року № 758 та від 03.03.2014 року № 160, уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідач вважає, що внаслідок проведення ТОВ «Імекс 888» з нерезидентом фірмою «LELO 888» LTD заліку зустрічних однорідних вимог, позивач допустив порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки виручка в сумі 10261,00 дол. США та 5466,00 дол. США не поступила у встановлені терміни розрахунків. На підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідач нарахував позивачу пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки за кожен день прострочення, що становить 240627,93 грн., та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року. З огляду на вказане, представник відповідача вважає, що в задоволенні позову ТОВ «Імекс 888» належить відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс 888» зареєстроване як юридична особа 11.03.2014 року, ідентифікаційний код 39129448, місце знаходження: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця Підгірянки, будинок 23, директор - Дубіцька Олександра Анатоліївна. ТОВ «Імекс 888» 12.03.2014 року взято на податковий облік ДПІ в м. Івано-Франківську. Вказані обставини викладені в акті перевірки позивача № 70/09-19-22-02/39129448 від 11.02.2016 року, й не заперечуються сторонами.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 28.01.2016 р. № 130, виданого ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 76), головним державним ревізором-інспектором відділу контролю ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Івано- Франківській області, Марчак О.М.. згідно із ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 п.82.2 ст.82 глави 8 розділу II Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та відповідно до наказу від 22.12.2015 р. № 598 ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імекс 888», код за ЄДРПОУ 39129448 з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері ЗЕД за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. відповідно до затвердженого плану перевірки від 28.01.2016 року (а.с. 35).

За наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки складено акт за № 70/09-19-22-02/39129448 від 11.02.2016 року (а.с. 29-34), згідно висновків якого встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185/94 (зі змінами та доповненнями), при проведенні розрахунків з нерезидентом фірмою «LELO 888» LTD, Грузія, по контракту № 21-01/15 від 21.01.2015р., виручка в сумі 10261,00 дол. США (граничний термін надходження виручки - 25.04.2015р.), та контракту №18-03/15 від 18.03.2015р. виручка в сумі 5466,00 дол. США (граничний термін надходження виручки - 22.06.2015р.) виручка не поступила станом на 29.01.2016 року, чим порушено законодавчо встановлені терміни розрахунків на 249 днів по контракту № 21-01/15 від 21.01.2015р., та на 192 день по контракту №18-03/15 від 18.03.2015р.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання 240627,93 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (а.с. 39).

Не погоджуючись з висновками позапланової перевірки ТОВ «Імекс» зверталося до відповідача з запереченням від 15.02.2016 року на акт вказаної перевірки № 70/09-19-22-02/39129448 від 11.02.2016 року (а.с. 46-47). Однак вказане заперечення було залишено без задоволення, що підтверджується відповідю Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 295/10/09-19-22-02-20 від 22.02.2016 року (а.с. 48-50).

Позивач також оскаржував податкове повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року до Державної фіскальної служби України, однак рішенням № 9772/6/99-99-11-01-02-25 від 27.04.2016 року про результати розгляду скарги вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 51-52).

Позивач не погоджуючись з прийнятим Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області податковим повідомленням-рішенням № 0001372202 від 29.02.2016 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі-ПК України).

Стаття 3 ПК України визначає податкове законодавство України. Так пункт 3.1. статті 3 ПК України встановлює, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відносини, за наслідками яких подано даний адміністративний позов, регулюються також Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постановою Правління Національного банку України від 01.12.2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (надалі - Постанова № 758), постановою Правління Національного банку України від 03.03.2014 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (надалі - Постанова № 160).

Як встановлено перевіркою, і не заперечується позивачем, TOB « Імекс 888» було укладено контракт від 21.01.2015р. № 21-01/15 з нерезидентом Фірма «LELO 888» LTD, Грузія, Georgia 2000 Zhestafoni (Shorapani) str. Chiaturski No 27 id/No 230095688, банк- BANK OF NEW YORK MELLON, NEW YORK, USA SWIFT: IRVTUUS3N ACC, # 8900 061448 FED ABA: 021000018 Beneficiary IMEKS 888 LTD , на суму 500000,00 дол.США, на поставку товару, згідно інвойсу № 1 від 26.01.2015р. ціни, кількість та асортимент товару, строки поставки вказані в Інвойсі, умови поставки РСА (Івано-Франківськ), директор Заза Перанідзе, умови Договору "Інкотермс" (в редакції 2000 року). Термін дії договору до повного виконання своїх зобовязань (а.с. 14-16).

На виконання умов договору № 21-01/15 від 21.01.2015р. ТОВ «Імекс 888» відповідно до вантажно-митної декларації № 206050000/2015/000369 відвантажило 26.01.2015 року елементи металоконструкцій вартістю 10261,00 дол. США (граничний термін надходження виручки - 25.04.2015р.). На дату відвантаження товару заборгованість ТОВ «Імекс 888» перед Фірмою «LELO 888» LTD відсутня. Оплата за відвантажений товар не поступала (а.с. 42-43).

16.05.2014 року між ТОВ «Імекс 888» та фірмою «SHENZHEN SUNRISE TRADING CO LTD (Китай) було укладено контракт № 16-05/14, відповідно до умов якого фірмою «SHENZHEN SUNRISE TRADING CO LTD (Китай) є продавцем товару у відповідності до специфікацій, які є невідємними частинами даного контракту, а ТОВ «Імекс 888» є покупцем товару (а.с. 11-13). На підставі розділу 4 контракту «Умови оплати», оплата за товар здійснюється на протязі 90 днів з дня фактичного митного оформлення товару на території України згідно специфікацій з кожною окремою партією товару. Поставка тоару здійснюється на умовах CFR-Одеса, згідно Інкотермс-2000. Відповідно до розділу 2 контракту загальна вартість Контракту складає 500000,00 дол. США.

На виконання умов контракту № 16-05/14 від 16.05.2014 року фірмою «SHENZHEN SUNRISE TRADING CO LTD (Китай) відповідно до специфікації до контракту № 1 від 19.05.2014 року на суму 26199,80 дол. США та на підставі вантажно-митної декларації № 206050000/2014/004901 від 21.07.2014 року здійснено поставку товару ТОВ «Імекс 888» на суму 26199,80 дол. США (а.с. 40-41). На дату поставки товару заборгованість фірми «SHENZHEN SUNRISE TRADING CO LTD (Китай) перед ТОВ «Імекс 888» відсутня. Оплата за поставлений товар не поступала.

02.03.2015 року між фірмою фірмою «SHENZHEN SUNRISE TRADING CO LTD (Китай), як первинним кредитором та фірмою «LELO 888» LTD (Грузія), яка є новим кредитором, було укладено договір про переуступку права вимоги, відповідно до якого початковий кредитор передає право вимагати борг в сумі 10261,00 дол. США згідно контракту №16-05/14 від 16.05.2014р. (основний договір), а новий кредитор приймає право вимагати вимоги в сумі 10261,00 дол.США (а.с. 20-21).

Між фірмою «LELO 888» LTD (Грузія) та ТОВ «Імекс 888» було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.04.2015р. (а.с. 22). Згідно вказаного договору від 25.04.2015р. строни домовились, що з моменту підписання цього договору вони звільнені від грошових зобов'язань одна перед одною в розмірі 10261,00 дол. США за договорами: контракт № 16-05/14 від 16.05.2014р., контракт № 21-01/15 від 21.01.2015р.

18.03.2015 року ТОВ «Імекс 888» укладено контракт № 18-03/15 з нерезидентом Фірма «LELO 888» LTD, Грузія, Georgia 2000 Zhestafoni (Shorapani) str. Chiaturski, No 27 id/No 230095688, банк - BANK WITH DEUTCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS: 04400554 BENEFICIARYS BANK: PRAVEX BANK KIEV UKRAINE SWIFT CODE: PRAVUAK IMEKS 888 LTD, на суму 500000,00 дол. США, на поставку товару, згідно інвойсів, ціни, кількість та асортимент товару, строки поставки вказані в Інвойсі, умови поставки ГСА (Івано-Франківськ) директор Заза Перанідзе, умови Договору "Інкотермс" (в редакції 2000 року). Термін дії договору до повного виконання своїх зобов'язань (а.с. 17-19).

На виконання умов договору № 18-03/15 від 18.03.2015р. ТОВ «Імекс 888» відповідно до митної декларації № 206050000/2015/001765 відвантажило 25.03.2015 року частини несамохідних ручних тачок на суму 5466,00 дол. США. (граничний термін надходження виручки - 22.06.2015 р.). На дату відвантаження товару заборгованість Фірми «LELO 888» LTD перед ТОВ «Імекс 888» складала 10261,00 дол. США. Оплата за відвантажений товар не поступала (а.с. 44-45).

Згідно договору про переуступку права вимоги від 12.06.2015р., укладеного між фірмою «SHENZHEN SUNRISE TRADING CO LTD (Китай), яка є первинним кредитором, та «LELO 888» LTD (Грузія), яка є новим кредитором, первинний кредитор передає право вимагати борг в сумі 5466,00 дол.США згідно контракту № 16-05/14 від 16.05.2014р. (основний договір), а новий кредитор приймає право вимагати вимоги в сумі 5466,00 дол. США. (а.с. 23-24).

Між фірмою «LELO 888» LTD (Грузія) та ТОВ «Імекс 888» укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.06.2015р., яким передбачено, що сторона 1 (ТОВ «Імекс 888»), та сторона 2 («LELO 888» LTD), які мають одна перед одною зустрічні однорідні вимоги, які виникли за договорами: контракт № 16-05/14 від 16.05.2014р., сторона 2 є кредитором, а сторона 1 - боржником на суму 5466,00 дол. США, та контракт № 18-03/15 від 18.03.2015р. згідно якого сторона 1 є кредитором, а сторона 2 - боржником грошового зобов'язання в сумі 5466,00 дол.США. Сторони договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.06.2015р. домовились, що вищевказані зобов'язання сторін припиняються в сумі 5466,00 дол. США, оскільки є однорідними (а.с. 25).

Листами ПАТ «Фідобанк» від 08.05.2015 року № 11-1-2/1084, ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 07.07.2015 року № 4836/12-01-7 БТ, доведено до відома ГУ ДФС України в Івно-Франківській області про порушення ТОВ «Імекс 888» строків розрахунків за експортними операціями згідно контрактів № 16-05/14 від 16.05.2014р. та № 21-01/15 від 21.01.2015р.

Як встановлено судом з акту перевірки, контролюючим органом не взято до уваги як доказ відсутності обов'язку позивача щодо зарахування готівкових коштів на його валютні рахунки по контрактах від 21.01.2015р. № 21-01/15 та від 18.03.2015 року № 18-03/15, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.06.2015р.,

Суд погоджується з таким висновком контролюючого органу з огляду на таке.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України). Також п.1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України» розуміється фактичне переміщення через митний кордон товарів та інших предметів. Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону. Причому «перетин товару митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в повному обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою ВМД. З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину державного кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Відповідно до статті 387 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІУ зі змінами та доповненнями суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України від 06.11.2012 року №5480-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» внесено зміни до Закону України від 23.09.94 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону №185/94-ВР.

Постановами Правління Національного банку України № 758 від 01.12.2014 року (постанова діє з 22.11.2014 року до 03.03.2015 року), № 160 від 03.03.2015 (постанова діє з 04.03.2015 року до 03.06.2015 року), № 354 від 03.06.2015 року (постанова діє 04.06.2015 року по 03.09.2015 року), встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (№185/94-ВР), повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктами 4 вказаних постанов Правління Національного банку України № 758 від 01.12.2014 року, № 160 від 03.03.2015, № 354 від 03.06.2015 року також передбачено, що у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вказані постанови Правління Національного банку України, зокрема, постанова № 354 від 03.06.2015 року в спірний період були чинними, доказів їх скасування Національним банком України, чи в судовому порядку, суду в цій справі не подано. Також слід зазначити, що вказані постанови є загальнодоступними, оскільки розміщені у відкритому доступі на офіційному сайті Національного Банку України.

За таких обставин, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення статті 601 Цивільного кодексу України, які носять загальний характер, оскільки спеціальним законом - Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було надано Національному Банку України повноваження на встановлення обмежень суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо порядку та строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що й було здійснено постановами № 758 від 01.12.2014 року, № 160 від 03.03.2015, № 354 від 03.06.2015 року.

Щодо посилання позивача на п. 1.10 розд. 1 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, то згідно загального правила дії актів часі, перевага в застосуванні надається нормам акту, що прийнятий пізніше, в даному випадку постанови Правління Національного банку України № 758 від 01.12.2014 року, № 160 від 03.03.2015, № 354 від 03.06.2015 року прийняті пізніше, ніж постанова Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, а тому їх норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Також суд, враховуючи положення частин 2, 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», вважає, що не нарахування контролюючим органом пені за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, можливе лише в разі вжиття таким резидентом заходів щодо стягнення з нерезидента коштів заборгованості в судовому порядку шляхом звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України

З огляду на вказане, в заперечення доводів позивача на обмеження свободи підприємницької діяльності та права власності на вільне розпорядження грошовими коштами, суд вважає, що нарахування позивачу пені в спірних правовідносинах не буде порушенням статті 1 протоколу 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки обмеження резидентам на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог встановлені законом (в порядку, передбаченому законом). Позивач, укладаючи договори про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.04.2015 року та від 22.06.2015р., з огляду на доступність вище проаналізованих судом постанов, повинен був знати про встановлені Національним банком України обмеження щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону та заборони уповноваженим банкам на зняття з контролю експортних операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Окрім цього, як вбачається з преамбул постанов Правління Національного банку України № 758 від 01.12.2014 року, № 160 від 03.03.2015, № 354 від 03.06.2015 року такі обмеження прийняті з законною метою - для врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку України. Також з огляду на ці обставини, укладаючи в останій день на зарахування на валютні рахунки коштів по експортних операціях, договори про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.04.2015 року та від 22.06.2015р., позивач фактично вчинив дії, спрямовані на уникнення від обов'язку по зарахуванню таких коштів у валюті на рахунки в уповноважених банках, за передбаченого законом обмеження на зарахування зустрічних грошових вимог, а тому суд вважає, що нарахування податковим повідомленням-рішенням № 0001372202 від 29.02.2016 року ТОВ «Імекс 888» пені в розмірі 240627,93 грн за порушення встановлених статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків розрахунків було пропорційним.

Також слід зазначити, що позивач не подав ні контролюючому органу під час проведення перевірки, ні суду доказів звернення до уповноважених банків, в яких мав відкриті валютні рахунки, про зняття експортних операції згідно договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.06.2015р.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 5 вказаної вище статті Закону надано контролюючим органам право стягнення за результатами перевірок пені за порушення, передбачені частиною 1 цієї ж статті.

За таких обставин, суд погоджується з правомірністю прийнятого Головим управлінням ДФС в Івано-Франківській області податкового повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Імекс 888» пені в розмірі 240627,93 грн за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що в задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс 888» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001372202 від 29.02.2016 року належить відмовити.

Керуючись нормою частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на прийняте судом рішення про відмову в позові, за відсутності понесення відповідачем судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 21.07.2016 року.