Постанова

від 07.07.2016 по справі п/811/427/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року справа № П/811/427/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: Іванченка В.В.;

відповідача: Шевченко Т.В. та Бубнової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" доПівденно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку провизнання протиправними та скасування постанов №744-ПУ-1-Е та №743-ПУ-1-Е від 14.12.2015 року, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі-Південно-Українським територіальним управлінням НКЦПФР) в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову №744-ПУ-1-Е винесену 14.12.2015 року Південно - Українським територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) визнати протиправною та скасувати постанову №743-ПУ-1-Е винесену 14.12.2015 року Південно - Українським територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 14.12.2015 року відповідачем винесено щодо ПАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів", правонаступником якого є Товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" оскаржувані постанови. Позивач вважав оскаржувані постанови необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що наявні в матеріалах справи.

Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись при цьому на те, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством України, а тому прийняті постанови є правомірним.

Розглянувши позовну заяву, долучені до справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови №743-ПУ-1-Е від 14.12.2015 року зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 17.11.2014 року уповноважена особа Комісії - Ю.О. Ровинський керуючись п.10 ст.8 Закону, п.1 розд.ХІV «Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів в Україні» (затверджено рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 р. №1470), виніс розпорядження №642-ПУ-1-Е відносно ПАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів", за порушення законодавства про цінні папери, а саме: вартість чистих активів ВАТ виявляється меншою від розміру статутного капіталу товариства, що є порушенням вимог ст. 155 ЦК України. Запропоновано у термін до 20.05.2015 р. привести діяльність ПАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" у відповідність до вимог ст.155 ЦК України (а.с.47).

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (далі за текстом також Закон) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з ч.1, 3, 4 ст.6 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Відповідно до п.10, 14 ст.8 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом-поясненням від 13.05.2015 р. №45 повідомив Південно-Українське територіальне управлінням НКЦПФР про те, що на виконання ст.155 ЦК України на річних загальних зборах акціонерів від 23.04.2015 р. акціонерами Товариства було прийняте рішення (протокол №1/15 від 23.04.15р.) про припинення діяльності ПАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" шляхом реорганізації (перетворення) у Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" (а.с.48-69).

Додатково позивачем зазначено, що реорганізація (перетворення) дасть можливість правонаступнику яке утвориться - Товариству з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" привести власні чисті активи у відповідність до статті 155 ЦК України шляхом зменшення статутного капіталу (для товариств з обмеженою/додатковою відповідальністю розмір статутного капіталу не визначений законодавством України), зменшити адміністративні витрати, що дасть можливість направити вивільнені кошти на господарську діяльність (а.с.48).

Таким чином, підприємство до закінчення встановлено терміну повідомило уповноважену особу Комісії про рішення акціонерів, яким саме шляхом буде виконано розпорядження від 17.11.2014 року та приведено діяльність підприємства у відповідність до вимог ст.155 ЦК України.

Разом з тим позивач подав клопотання та просив подовжити термін виконання розпорядження №642-ПУ-1-Е від 17.11.2014 року та зобов'язався привести чисті активи у відповідність до вимог законодавства України після закінчення процедури реорганізації (перетворення) (а.с.48).

Проте, листом від 22.05.2015 р. №02/12/938 Південно-Українське територіальне управлінням НКЦПФР повідомило позивача про те, що не вбачається підстав для продовження терміну виконання розпорядження №642-ПУ-1-Е від 17.11.2014 року (а.с.151).

Постановою №743-ПУ-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 14.12.2015 р. за невиконання розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери Південно-Українського територіального управлінням НКЦПФР від №642-ПУ-1-Е від 17.11.2014 року застосовано до ПАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у гривневому еквіваленті 17000 гривень (а.с.46).

Так, пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України» встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України» передбачено відповідальність як за невиконання, так і за несвоєчасне виконання розпоряджень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відтак особа відносно якої уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження зобов'язана вжити усіх заходів з метою повного та своєчасного виконання такого розпорядження.

Разом з тим суд враховує, п.6 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 р. №1470 передбачено, що уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження , яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень та протягом трьох робочих днів направляється особі, щодо якої його винесено.

Згідно з п.15 розділу І Правил останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

В судовому засіданні та додаткових письмових поясненнях представник відповідача зазначила, що так як позивачем Розпорядження від 17.11.2014 р. у термін до 20.05.2015 р. не виконано, то ПАТ «Дозавтомати» просило подовжити термін виконання цього розпорядження. Але відповідно зазначеної інформації у клопотанні від 13.05.2015 №45 та оприлюдненої інформації щодо вартості чистих активів емітента у складі регулярної інформації за 2014 рік ПАТ «Дозавтомати» для подовження терміну виконання вказаного розпорядження підстави відсутні, тому враховуючи вищезазначене, а також відсутність обґрунтованих доказів товариства щодо неможливості виконання розпорядження, ПУТУНКЦПФР у продовженні терміну виконання Розпорядження відмовило (а.с.140-141).

Суд категорично оцінює наведені твердження представника відповідача та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом під час розгляду справи, що позивач заздалегідь - 13.05.2015 року звернувся з листом про неможливість виконати у встановлений термін розпорядження та направив відповідне клопотання про продовження терміну виконання розпорядження, тобто за 7 днів до закінчення строку встановлено уповноваженою особою Комісії. Проте, представник відповідача так і не пояснила суду, які саме підстави були відсутні для продовження терміну виконання розпорядження та які обґрунтовані докази повинен був надати позивач.

Також представником зазначено, що для того, щоб вартість чистих активів не виявлялася меншою ніж статутний капітал товариства потрібно акціонерному товариству здійснити один з таких методів:

- переоцінка основних засобів товариства;

- зменшення статутного капіталу товариства;

- ліквідація товариства.

ПАТ «Дозавтомати» повинно самостійно обрати можливий шлях приведення вартості чистих активів до вимог законодавства, так як існує чинний закон, вимоги якого товариство повинно виконувати, захищаючи інтереси та права акціонерів. Товариство у своєму листі щодо подовження терміну виконання розпорядження не вказало ніякого з цих методів, якими можливо було привести вартість чистих активів до вимог законодавства та виконати у термін розпорядження, тому враховуючи інформацію листа-клопотання Товариства.

З огляду на вказане представником відповідача суд зазначає, що саме на річних загальних зборах акціонерів ПАТ «Дозавтомати» 23.04.2015 року акціонерами Товариства відповідно до протоколу №1/15 від 23.04.15р. (а.с.58), прийнято рішення про реорганізації (перетворення) у Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів". Тобто акціонери Товариства на зборах дійшли згоди та висновку про те, що у зв'язку з економічною доцільністю, захистом і збереженням майнових прав акціонерів та приведення у відповідність до вимог ст. 155 ЦК України діяльності підприємства змінити його організаційно-правову форму.

Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу загальних зборів №1/15 від 23.04.15 р. проти реорганізації не проголосував жоден акціонер власник голосуючих акцій (а.с.58).

Крім того, представниками відповідача не надано суду доказів того, що акціонери, які не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію відповідно до п.1.7. Положення №221 зверталися з вимогами про відшкодування збитків внаслідок реорганізації.

Більш того, суд акцентує на тому, що представниками відповідача не надано жодних доказів щодо оскарження прийнятого рішення про реорганізацію до суду будь яким акціонером.

Так на думку суду, зазначені дії та прийняте рішення не суперечить вимогам чинного законодавства України та зворотне не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене суд вважає, що товариство діяло захищаючи інтереси та права акціонерів, а тому посилання представників відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Досліджуючи спірні правовідносини суд встановив, що порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначають відповідні Правила , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2012р. за № 1855/22167.

Розділ V вказаних Правил визначає підготовку до розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи.

Пунктом 1 розділу V визначено, що уповноважена особа при підготовці справи про правопорушення до розгляду вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи наявні підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил; чи підлягають задоволенню клопотання осіб, які беруть участь у розгляді справ.

Відповідно до пункту 2 Правил, якщо уповноваженою особою Комісії при підготовці справи до розгляду будуть встановлені підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил, справа про правопорушення може бути закрита до визначення дати її розгляду , про що виноситься відповідна постанова, яка протягом трьох робочих днів з дати її винесення надсилається особі, щодо якої закрито справу.

Так приписами пункту 2 розділу III Правил передбачено, що справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення .

При цьому суд зазначає, що Правила не містять визначення «порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів» та/або «правопорушення». В такому випадку, за аналогією, є підстави розглянути визначення «правопорушення», яке передбачено у Кодексі України про адміністративні правопорушення, оскільки дані Правила затверджені відповідно до Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд звертає увагу на наступне.

Юридичний склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи : об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення .

Суб'єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме - вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою ознакою тут є вина, що виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережність/необережності .

При цьому, відсутність хоча б одного з зазначених елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину , що, своєю чергою, виключає відповідальність такої особи.

Як вже встановлено судом раніше, позивач до закінчення спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень 13.05.2015р. направив на адресу Південно-Українського територіального управління НКЦПФР лист-пояснення, щодо шляху виконання розпорядження відповідача.

З огляду на встановлені по справі дійсні обставини та надаючи оцінку діям позивача суд зазначає, що позивач як сумлінний учасник ринку цінних паперів провів збори акціонерів щодо виконання зазначеного розпорядження, завчасно попередив Південно-Українське територіальне управління НКЦПФР про неможливість його виконання у термін визначений уповноваженою особою та повідомив про прийняте рішення та визначений шлях виконання розпорядження для усунення виявлених порушень законодавства.

Таким чином, в діях позивача відсутні ознаки суб'єктивної сторони правопорушення , оскільки позивач не намагався ухилитися від виконання розпорядження, а приймав всі залежні від нього дії щодо можливого його виконання. Тобто в діях позивача відсутня вина та не вбачається мети вчинення правопорушення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому, при вирішенні даного спору суд перевіряє врахування принципу пропорційності при розгляді даної справи.

Виходячи із загальних принципів застосування санкцій при їх визначенні повинно бути взято до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки та винної поведінки правопорушника.

Суд зауважує, що в першу чергу Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Виходячи з дійсно встановлених обставин по справі, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра щодо застосування відповідної штрафної санкції.

На думку суду, в оскаржуваній постанові відповідачем не визначене співвідношення між розміром штрафу накладеним на позивача та будь-якими обставинами справи, не визначена співрозмірність (пропорційність) суми штрафу між діями позивача та їх наслідкам. Застосовуючи до позивача штраф у розмірі 17000 грн. відповідач не взяв до уваги, що Підприємством вживаються заходи щодо виконання розпорядження суб'єкта владних повноважень №642-ПУ-1-Е від 17.11.2014 року.

Рішення суб'єкта владних повноважень не можна вважати таким, що прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та розсудливо, а тому постанова №743-ПУ-1-Е від 14.12.2015 року підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови №744-ПУ-1-Е винесену 14.12.2015 року зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 09.10.2015р. вх. №7 на адресу сектору нагляду Південно-Українського територіального управління НКЦПФР надійшла скарга від акціонера ПАТ «Дозавтомати» ОСОБА_6 (а.с.120).

Згідно Положення про сектор нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Кіровоградській області сканкопія скарги була 9.10.2015р. направлена електронною поштою начальнику ПУТУНКЦПФР для резолюції.

21.10.2015р. запит про надання документів, необхідних для розгляду скарги вручено особисто керівнику публічного акціонерного товариства «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» ОСОБА_7

28.10.2015р. акціонеру ОСОБА_6 направлено листа вих. №02/38/114 про те, що для розгляду скарги працівниками сектору нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Кіровоградській області направлено запит до ПАТ «Дозавтомати» для отримання відповідних документів, які потребують додаткового вивчення.

02.12.2015р. позивач повідомив Південно-Українське територіальне управління НКЦПФР про те, що заява ОСОБА_6 від 14.09.2015 року за своєю формою не відповідала вимогам ст. 10 Положення про інформацію Товариства (надалі-Положення) через невідповідність даних заявника, які могли б ідентифікувати його як акціонера згідно реєстру власників іменних цінних паперів.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що одразу після отримання заяви від акціонера керівництво намагалося повідомити ОСОБА_6 про невідповідність заяви Положенню та можливість повторного звернення до Товариства після усунення недоліків. За наданими ОСОБА_6 контактними даними намагання керівництва зв'язатись з ОСОБА_6 були безуспішними, тому Товариство у відповідності до вимог законодавства надіслало йому відповідь на заяву, в якій звертало увагу на невідповідність запиту формі, встановленій Положенням та невідповідність відомостей про акції, які належать - ОСОБА_6

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначає Закону України «Про акціонерні товариства» (далі- Закон).

Приписами статті 25 Закону визначено права акціонерів - власників простих акцій.

Так, відповідно до ч.1 вищезазначеної статті, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1)участь в управлінні акціонерним товариством;

2)отримання дивідендів;

3)отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4)отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст.78 Закону, Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

На вимогу акціонера або НКЦПФР, акціонерне товариство, керуючись ч.4 ст.78 Закону надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Закону про АТ протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Досліджуючи правові норми, які регулює спірні правовідносини суд зазначає, що чинне законодавство не визначає чіткого переліку підстав для відмови акціонеру у наданні інформації. На думку суду, дана обставина ускладнює корпоративне управління, оскільки акціонерні товариства не мають норм поведінки.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Право акціонера на інформацію має велике значення, оскільки за відсутності необхідної інформації про діяльність товариства акціонер, практично позбавлений можливості оцінити якість управління акціонерним товариством, перспективи розвитку товариства та визначити справедливу вартість належних йому акцій. Порушення права на інформацію може призвести до порушення інших прав акціонера тощо.

З огляду на викладене суд, при вирішенні даного спору керується положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» та застосовує загальні засади законодавства виходячи із фактичних обставин у справі.

Суд дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що для надання відповіді на запит, позивач міг ідентифікувати ОСОБА_6 як акціонера ПАТ «Дозавтомати» відповідно до відомостей, зазначених у реєстрі власників іменних цінних паперів.

Так, у своєму письмовому запиті останній вірно зазначив відомості акціонера, а саме: прізвище ім'я та по батькові (ОСОБА_6), місце проживання (зареєстроване за адресою АДРЕСА_1), тип акцій (прості іменні).

При цьому судом вбачається, що ОСОБА_6 зазначив старі дані щодо кількості акцій та зазначив старі дані сертифікату власника акцій (на момент письмового запиту акції існують виключно у бездокументарній формі). Проте, дані обставини не унеможливлюють ідентифікувати та встановити, що з запитом звернувся саме акціонер товариства.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до відомостей у реєстрі власників іменних цінних паперів товариства ОСОБА_6, місце проживання якого зареєстроване за адресою АДРЕСА_1, регулярно направлялися запрошення на всі загальні збори акціонерів та згідно відомості реєстрації на загальних зборах акціонерів від 04.08.2009 акціонер ОСОБА_6 був присутній особисто, якого Товариство 04.08.2009р. ідентифікувало як акціонера.

При цьому, ПАТ «Дозавтомати» у поясненні вих. №119 від 26.10.2015р. зазначило, що у відповіді на запит акціонеру в усній формі було запропоновано за його кошти зробити копії документів, які він вимагає (а.с.148-149).

Таким чином, з огляду на зміст наданих пояснень позивачем фактично визнано, що ОСОБА_6 є акціонером, але не взяло у нього уточнюючих даних (кількість акцій, паспортні дані та ін.) для його ідентифікації як акціонера, щоб надати відповідь на його письмовий запит.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачає такі санкції за порушення при наданні інформації акціонеру.

За ненадання акціонеру на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про порушення правопорушення на ринку цінних паперів, розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів та винесення постанови про накладення санкцій за правопорушення винесені з дотриманням строків та відповідно до вимог визначених Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що постанова №744-ПУ-1-Е від 14.12.2015 року винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України, а тому в даній частині позв задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, відповідач не надав суду ані обґрунтованих заперечень на адміністративний позов, ані жодних доказів, якими би підтверджувалася правомірність його дій по внесенню запису.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини 3 статті 94 КАС України, якою передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на часткове задоволення позову суд стягує зі сторін судовий збір у розмірі відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати постанову №743-ПУ-1-Е від 14.12.2015 року.

3.В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

4.Присудити Товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" (код - 00226514) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (код - 38109462).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук