Ухвала

від 19.07.2016 по справі 2а-3247/12/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/14106/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р.

у справі № 2а-3247/12/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - позивач, ТОВ «Карпатнафтохім») звернулось до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Калуська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0000171504/0 від 02 жовтня 2012 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 97268,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 48634,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Калуська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Калуською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Карпатнафтохім» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, за результатом якої складено акт № 1811/15-4/33129683 від 17 вересня 2012 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року (рядок 19 декларації) на 21032 грн. Сума від'ємного значення ПДВ за червень 2012 року становить 72157028 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2012 р. № 0000171504/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 663576 грн. та накладено на нього штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 331788 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за червень 2012 року задекларовано, що частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування або не погашена податковими зобов'язаннями попередніх (звітних) періодів, складає 96683720 грн., з них 96117412 грн. за травень 2012 року. У вказану суму, як вбачається з акта перевірки від 17.09.2012 року № 1811/15-4/33129683 та податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за травень та червень 2012 року, включено залишок від'ємного значення, що виник внаслідок завищення позивачем податкового кредиту за травень 2012 року по операціях з ТОВ «Хімол» та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.

З акта перевірки вбачається, що позивач не мав права віднести до податкового кредиту 12896,15 грн. згідно податкової накладної № 334 від 03.04.2012 року, виданої Івано-Франківською промисловою палатою, та 84371,76 грн. згідно податкової накладної № 4 від 26.04.2012 року, виданої ТОВ «Хімол», оскільки такі не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п.200.4. ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, покупець має право включити суму податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом визначеного пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України строку, одночасно додавши до податкової декларації за період, в якому здійснюється включення сум за цією накладною до складу податкового кредиту, заяву (додаток № 8) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України вищевказані контрагенти позивача не зареєстрували податкові накладні, видані ТОВ «Карпатнафтохім», у Єдиному реєстрі податкових накладних, то позивачем відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України разом з деклараціями з податку на додану вартість за травень 2012 року було подано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)».

Також, ТОВ «Карпатнафтохім» на адресу контролюючого органу супровідним листом від 20.06.2012 року надіслано копії первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом, зокрема, копію видаткової накладної, платіжного доручення, акту здачі-прийняття наданих послуг.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, щодо повідомлення податкового органу про неналежне виконання постачальником обов'язку по внесенню податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту та подальшого бюджетного відшкодування за результатами господарських відносин з ТОВ «Хімол» та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.

В частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Карпатнафтохім» сторонами рішення першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржувались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області відхилити.

2.Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун