Постанова

від 21.07.2016 по справі 915/397/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2016 р.Справа № 915/397/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : ОСОБА_1 (довіреність № 454/1 від 18.07.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від В« 24В» травня 2016 року

по справі № 915/397/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ»

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ»

про стягнення 2 269,49 грн.,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ»

про стягнення 3 207,35 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

06.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2806,27 грн. - основного боргу, 80,00 грн. - 3 % річних, 553,67 грн. - інфляційні нарахування, 1355,19 грн. - пені, 280,63 грн. - моральної шкоди та судові витрати при розгляді справи.

25.04.2016 позивач звернуся до суду з заявою в порядку ст.22 ГПК України про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив зменшити суму позову з урахуванням погашення заборгованості та стягнути з відповідача на користь позивача 80,00 грн. - 3 % річних, 553,67 грн. - інфляційних витрат, 1355,19 грн. - пені та 280,63 грн. - моральної шкоди.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про їх уточнення мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору складського зберігання зернових та олійних культур № 43-К/7 від 13.02.2015, а саме в частині повернення суми передплати, що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків від 10.04.2015. Крім того позивач просить стягнути штрафні, фінансові санкції за користування чужими грошовими коштами та моральну шкоду.

25.04.2016 року Публічне акціонерне товариство В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» звернулось до господарського суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» заборгованості у сумі 3 207,35 грн., з якої 2 855,76 грн. - основний борг, 61,80 грн. - пені, 4,21 грн. - 3% річних, 285,58 грн. - моральної шкоди.

Зустрічний позов мотивований тим, що в Акті від 28.02.2015 помилково вказана вартість послуг, які надаються при прийманні/зберіганні/відвантаженні зернових культур та яка є нижчою від вартості послуг з приймання/зберігання/відвантаження продукції, затвердженої сторонами у додатку № 2 до Договору, у зв'язку з чим утворилась різниця в оплаті послуг.

26.04.2016 зазначену зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» прийнято ухвалою суду до провадження та призначено до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.05.2016 по справі №915/397/164 (суддя В.О. Корицька ) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УТФ ЕКСПОРТ» про стягнення грошових коштів в сумі 2 269,49 грн. відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства Миколаївський комбінат хлібопродуктів до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТФ ЕКСПОРТ» про стягнення грошових коштів в сумі 3207,35 грн. - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТФ ЕКСПОРТ» на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» 2 855,76 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 76 коп.) заборгованості за договором складського зберігання зернових та олійних культур № 43-К/7 від 13.02.2015 року, 1 226,97 грн. (одна тисяча двісті двадцять шість грн. 97 коп.) судового збору. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» відмовлено .

Такий висновок суду щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог мотивований тим, що судом не встановлено, матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено зобов'язання відповідача повернути надмірно сплачені кошти, а тому і заявлені вимоги про стягнення штрафних, фінансових санкції та моральної школи задоволенню не підлягають. Щодо часткового задоволення зустрічних позовних, висновок суду мотивований тим, що матеріалами справи підтверджується та відповідачем доведена наявність у позивача заборгованості за Актом на виконані послуги, відповідно до умов договору. Крім того судом першої інстанції у відповідності до норм чинного законодавства відмовлено у стягнені пені, відсотків річних та моральної шкоди.

10.06.2016 року господарським судом Миколаївської області на виконання рішення суду від 24.05.2016 по справі № 915/397/16 видано відповідний наказ.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» , в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що відповідачем 10.04.2015 року було підписано Акт звіряння взаєморозрахунків та яким було підтверджено суми виконаних робіт. Також апелянт зазначає, що в процесі позовного провадження відповідачем було повернуто 2 806,27 грн., підтвердивши тим самим наявність заборгованості.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що помилково вказані тарифи при поданні відповідачем зустрічного позову.

Відповідачем в судовому засіданні 21.07.2016 надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

20.07.2016 року через канцелярію чуду від Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» надійшла заява про розгляд справи без його участі, яке колегією суддів задоволено, та розглянута апеляційна скарга товариства без його участі.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено в процесі апеляційного провадження, 13.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УТФ ЕКСПОРТ» (далі - ТОВ «УТФ ЕКСПОРТ», позивач, Поклажодавець ) та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (далі ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», відповідач, Зерновий склад) укладено Договір складського зберігання зернових та олійних культур № 43-К/7, відповідно до п. 1.1 якого Поклажодавець передає зернові або масляні культури (далі зерно), а Зерновий склад приймає їх на зберігання на умовах, визначених Договором. (а.с . 12-14).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються у грошовій формі з урахуванням ПДВ на підставі виставлених рахунків на передоплату за замовленими об'ємами приймання/відвантаження.

Відповідно до п. 6.2 Договору Зерновий склад надає послуги, передбачені Договором, по договірним цінам, зазначеним у Додатковій угоді до Договору, яка є його невід'ємною частиною (Додаток № 2).

За змістом п. 11.1 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року, а в частині виконання грошових зобовязань до повного їх виконання.

13.02.2016 року сторонами були підписані Додатки №№ 1, 2 до Договору, якими були визначені стандарти та якісні характеристики зерна, тарифи на послуги Зернового складу (а.с.62-63).

На виконання умов Договору 13.02.2015 року Поклажодавцем (ТОВ «УТФ ЕКСПОРТ»,) завезено на зберігання сою у загальній кількості 114,78 тон., що підтверджується складськими квитанціями на зерно серії АХ № 205488 від 13.02.2015 року на 76 270 кг. сої та серії АХ № 205489 від 15.02.2015 року на 38 510 кг. сої. (а.с.93, 99)

На виконання, умов Договору відповідачем були виконані послуги на загальну суму 6709,31 грн., що підтверджуються складеними та підписаними Актами на виконані послуги, а саме (а.с.15-17):

- № ЭЛ-04770 від 28.02.2015 року на суму 6 344,81 грн.;

- № ЭЛ-04778 від 02.03.2015 року на суму 150,00 грн.;

- № ЭЛ-04777 від 06.03.2015 року на суму 214,50 грн. та актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.02.2015 року по 10.04.2015 року (а.с . 18).

На підставі виставлених Зерновим складом рахунків позивачем було здійснено передоплату за Договором у загальній сумі 9 516,18 грн., що підтверджується сторонами при підписанні Акта звіряння за період з 01.01.2015-10.04.2015.

Враховуючи суму передоплати у розмірі 9 516,18 грн., сума надлишково сплачених коштів склала у розмірі 2806,87 грн. (9516,18 - 6709,31). Вказана сума була повернута відповідачем, про що свідчить платіжне доручення № 702 від 04.04.2016 року (а.с.70).

16.03.2016 ТОВ «УТФ ЕКСПОРТ» направило ПАТ В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» претензію № 7, відповідно до якої просило сплатити суму заборгованості у розмірі 2 806,27 грн. - передплати, 1935,13 грн. - нарахованих санкцій. Зазначена претензія була направлена на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення разом з копією акту звіряння від 10.04.2015 та актом звіряння від 16.03.2016 та отримана відповідачем 23.03.2016 (а.с.21-22).

Між тим, така претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що я стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, при проведення розрахунку за надані/отримані послуги за Актом виконаних послуг № ЭЛ-04770 від 28.02.2015, ОСОБА_2 акціонерним товариством В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» помилково була вказані вартість послуг за приймання зерна автотранспортом у сумі 22,5 грн./т , тоді Додатком № 2 до Договору від 13.02.2015 № 43-К/7 сторонами визначені тарифи на послуги Зернового складу, відповідно до якого вказані вартість послуг за приймання зерна автотранспортом у сумі 26,50 грн./т ; відвантаження зерна - 33,5 грн./т (зазначена сума у Акті), 55,0 грн./т (ціна згідно із Додатком до договору); виписка складських квитанцій - 27 грн. (сума за Актом), 13,5 грн./од (визначена ціна у Додатку).

Враховуючи вищевикладене, різниця в оплаті послуг становить 2 856,36 грн., у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» і звернулось до суду про стягнення з позивача за первісним позовом вказану суму 2855,76 грн.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» та частковому задоволенню зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» , викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст.173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношенням , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товаристваВ» , інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - склались правовідносини щодо надання послуг, про що 13.02.2015 було укладено відповідний Договір № 43-К/7, який є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем на виконання вимог Договору складського зберігання зернових та олійних культур № 43-К/7 від 13.02.2015, було прийнято на зберігання продукцію відповідно до умов Договору, про що свідчать зазначені вище підписані обома сторонами Актами на виконані послуги.

Відповідно до доводів позивача які викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, на виконання умов Договору товариство перерахувало на рахунок відповідача 9 515,58 грн., тоді як загальна сума виконаних робіт складає 6 709,31 грн., у зв'язку з чим передплата складає 2 806,27 грн., що також підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, сума у розмірі 2 806,27 грн. була повернута відповідачем, про що свідчить платіжне доручення № 702 від 04.04.2016 року (а.с.70) тобто за два дні до пред'явлення позивачем первісного позову, а саме 06.04.2016р. (а.с.4-7).

Крім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом, умовами Договору від 13.02.2015 не передбачено обов'язку, строків та порядку повернення надмірно сплаченої передплати та відповідальності у вигляді нарахованої позивачем відсотків річних, інфляційних витрат, пені та моральної шкоди, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення та задоволення викладених вимог позивача.

Відносно часткового задоволення зустрічної позовної заяви в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» 2 855,76 грн., судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище, при проведення розрахунку за послуги за Актом виконаних послуг № ЭЛ-04770 від 28.02.2015, відповідачам було допущено помилку та здійснено розрахунок по тарифам нижчім, ніж передбачено умовами Додатку № 2 до Договору від 13.02.2015 № 43-К/7, у зв'язку з чим різниця в оплаті вартості послуг складає 2 856,36 грн., яка правомірна була стягнута місцевим господарським судом.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що Публічне акціонерне товариство В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» жодного разу не зверталось до позивача з вимогою та не повідомило про наявний борг, не є належним доказом в розумінні положень ст.ст.33-34 ГПК України. В даному випадку Публічне акціонерне товариство В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» звернулось до суду за своїм порушеним правом в установленому законом порядку.

Однак як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2016 ПАТ В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» звернулось до позивача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 2 855,76 грн. по Акту за виконані послуги № ЭЛ -04770 від 28.02.2015. Розам з вимогою на адресу товариства був надісланий рахунок на оплату № 168 від 11.04.2016. Зазначена вимога з рахунком були отримані позивачем 26.05.2016 року, про що свідчить поштове повідомлення. (а.с.105-109). Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою до суду ТОВ В«УТФ ЕКСПОРТВ» знало про наявний борг.

З урахуванням наведеного вище, Товариство з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» та часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 акціонерного товариства В«Миколаївський комбінат хлібопродуктівВ» .

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.2016 року по справі № 915/397/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ»- без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЕКСПОРТВ» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „24В» травня 2016 року по справі № 915/397/16 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „22В» липня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська