Рішення

від 22.07.2016 по справі 904/3161/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.16р. Справа № 904/3161/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми», Дніпропетровська область, м. Нікополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, Дніпропетровська, область м. Нікополь

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Головуючий колегії ОСОБА_3

судді - Фещенко Ю.В., Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 630/15 від 06.11.2015р.

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 02.04.2015р.

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р. (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: вбудоване не житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 193, 3 кв.м.; яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю В«Мода і МиВ» , шляхом реалізації майна на прилюдних торгах за ціною, встановленою незалежним суб'єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України В«Про виконавче провадженняВ» в рахунок погашення вимог Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» за відсотками по кредитному договору №К-Д 014/05-3/12 від 24.04.07р. в період з 11.08.11р. по 27.03.15р. в сумі 63 469, 10 доларів США. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мода і МиВ» на користь позивача - Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» : 29 847, 01 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мода і МиВ» залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мода і МиВ» задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 р. скасовано. Справу № 904/3161/15 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

20.11.2015р. справа № 904/3161/15 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Мілєвій І. В.

Ухвалою суду 23.11.2015р. справу № 904/3161/15 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 07.12.2015р.

07.12.2015р. позивач подав до суду клопотання про витребування матеріалів та висновку експертної оцінки майна за адресою пр. Трубників, 17/119 в м. Нікополь з матеріалів виконавчого провадження № 48615583, що знаходиться у ВДВС Нікопольського МрУЮ. Зазначив, що основною підставою для скасування рішення стала відсутність зазначеної в рішенні суду початкової ціни іпотеки для подальшої реалізації, а в ході даного виконавчого провадження було проведено опис та арешт вищевказаного заставного майна та проведено оцінку незалежним експертом за замовленням ВДВС.

Ухвалою суду від 07.12.2015р. розгляд справи відкладено на 22.12.2015р.; клопотання позивача про витребування доказів задоволено; витребувано у відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції матеріали та висновок експертної оцінки майна за адресою пр. Трубників, 17/119 в м. Нікополь з матеріалів виконавчого провадження № 48615583.

14.12.2015р. позивач подав до суду висновок експертної оцінки майна за адресою пр. Трубників, 17/119 в м. Нікополь.

22.12.2015р. в засіданні оголошено перерву до 18.01.2016р.

15.01.2016р. ОСОБА_2 подала до суду заяву про залучення її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ухвалою від 14.04.2015р. (суддя Васильєв О.Ю.).

18.01.2016р. позивач подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 18.01.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 04.02.2016р. включно; у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відмовлено, розгляд справи відкладено на 27.01.2016р.

Ухвалою від 27.01.2016р. призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі - зупинено.

16.05.2016р. до суду надійшла справа № 904/3161/15 із висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 706-16 від 28.04.2016р.

Ухвалою від 17.05.2016р. поновлено провадження у справі № 904/3161/15 з 17.05.2016р.; справу призначено до розгляду в засіданні на 23.05.2016р.

21.06.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у позивача необхідні для здійснення фінансових послуг передбачених п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ліцензії.

Ухвалою від 23.05.2016р. призначено розгляд справи № 904/3161/15 колегіально.

Автоматичною системою розподілу справ визначено наступний склад колегії: головуючий суддя: Мілєва І. В., судді: Петрова В.І., Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 24.05.2016р. прийнято справу до свого провадження; судове засідання призначено на 23.06.2016р.

23.06.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив провадження у справі зупинити до вирішення Нікопольським міськрайонним судом пов'язаної з нею справи.

У зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І. у щорічній основній відпустці розгляд справи № 904/3161/15 не відбувся.

Ухвалою суду від 05.07.2016р. судове засідання призначено на 19.07.2016р.

15.07.2016р. головуючий суддя Мілєва І. В. звернулась із службовою запискою до керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області з проханням призначити повторний автоматичний розподіл судової справи для призначення нового члена колегії, у зв'язку із перебуванням судді Петрової В.І. у щорічній основній відпустці.

Автоматичною системою розподілу справ визначено наступний склад колегії: головуючий суддя: Мілєва І. В., судді: Фещенко Ю.В., Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 19.07.2016р. прийнято справу до свого провадження та призначено судове засідання на 19.07.2016р.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

У судове засідання представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано третьою особою 18.07.2016р.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи.

ВСТАНОВИВ:

24.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (кредитор) та - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 (позичальник) було укладено кредитний договір №К-Д 014/05-3/12 (далі - кредитний договір), згідно з п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.

Розмір та валюта кредиту - 190000 доларів США; розмір траншів, кількість траншів - 190000 доларів США одноразово; цільове використання кредиту - на придбання нерухомості; річна база нарахування процентів - 360 днів у році; дата остаточного повернення кредиту - 23 квітня 2017 року. Згідно з п.3 ч.1 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися процента ставка у розмірі 12% річних. Пунктом 4 ч.1 кредитного договору встановлено, що повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком погашення до цього договору; детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначається в частині №2 цього договору (п.2 ч.1 кредитного договору).

Додатком № 1 до кредитного договору сторонами узгоджений графік повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною кредитного договору від 24 квітня 2007 року №К-Д 014/05-3/12 . Відповідно до цього графіку ФОП ОСОБА_6 зобов'язана щомісячно сплачувати проценти та погашати заборгованість по кредиту. Відповідно до п.1.4.1.1 ч.2 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів. Проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов ст.1.5 цього договору (п.1.4.1.2 ч.2 кредитного договору).

У будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту; при простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку, передбаченому пунктами 1.4.1.1 - 1.4.1.4 цього договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту (п. 1.4.1.4 ч.2 кредитного договору).

Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів (пункт 1.5.1.1 частини 2 Кредитного договору ); у випадку повернення кредиту та сплати процентів ануїтетними платежами строк та розмір повернення кредиту та сплати процентів визначається цим договором та графіком повернення кредиту та сплати процентів (п.п.1.5.1.1., 1.5.1.2 ч.2 кредитного договору).

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в частині №1 до цього договору (п.1.5.1 ч.2 кредитного договору).

Позичальник зобов'язаний повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених ст.1.5 цього договору (п.1.6.1 ч.2 кредитного договору).

Незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.п.2.3.7.-2.3.12 та ст.3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі -вимога); при цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги (п. 1.9.1 ч.2 кредитного договору).

Всі повідомлення, які складені у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або кур'єром за місцезнаходженням відповідної сторони (п.6.4 ч.2 кредитного договору).

На виконанням умов кредитного договору позивачем надано третій особі кредит у розмірі 190 000 доларів США (в еквіваленті 959 500 грн.), що підтверджується заявою від 25.04.2007р. № 04 на видачу готівки (встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. по справі № 16/5005/237/2012, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р.).

24.04.2007р. між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 014/05-3/12-2-МСБ-2007 (далі - договір іпотеки).

Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 24 квітня 2007 року №К-Д014/05-3/12 (кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником - суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 190000 дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору; у відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна (п.1.1. договору іпотеки).

Предметом іпотеки є нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 19 лютого 2007 року САВ №123167, виданим виконкомом Нікопольської міської ради, та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», витяг від 15 березня 2007 року №1388388, реєстраційний №17876178 (п.1.2. договору іпотеки).

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 244 356,00 доларів США (п.1.5. договору іпотеки).

У разі порушення боргового зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (п.6.1. договору іпотеки).

Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов'язання, який зазначено у кредитному договорі, у наступних випадках: - якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій) (п. 6.2. договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється:

- за рішенням суду;

- у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу, у порядку встановленому ст. 38 Закону Україна «Про іпотеку»;

- згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 6.4. договору іпотеки).

У випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язання за цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки (п. 6.5 договору іпотеки).

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач вказує, що станом на 27.03.2015 р. заборгованість позичальника (третьої особи ) перед банком за відсотками в розмірі 63 469,10 доларів США ( за період з 11.08.2011р. по 27.03.2015р.) не була предметом позову та відповідно і не була стягнута за рішеннями суду від 27.03.2012р. у справі № 16/5005/237/2012 (за яким позов задоволено частково; звернуто стягнення на нерухоме майно ТОВ «Мода і Ми» в погашення заборгованості ( станом на 11.08.2011 р.) в загальному розмірі 1 237 074 грн. 75 коп. ( в т.ч.: 1 155 009 грн. 82коп. - заборгованості по кредиту, 52 310 грн. 13 коп. - процентів, 12 924грн. 99коп. - пені за порушення строків сплати кредиту та 16 829 грн. 81коп. -пені за порушення строків сплати процентів), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 193,3 кв. м., що знаходиться АДРЕСА_3, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060 грн. 48 коп.; стягнуто з ТОВ «Мода і Ми» на користь позивача 24 741 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено), у зв'язку з чим, посилаючись на умови, погоджені сторонами в іпотечному договорі №014/04-3/12-2-МСБ-2007 від 24.04.2007р. просить суд звернути стягнення на іпотечне майно відповідача в рахунок погашення саме заборгованості за відсотками в розмірі 63 469,10 доларів США ( за період з 11.08.2011р. по 27.03.2015р.)

Доказів погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 11.08.2011р. по 27.03.2015р. у розмірі 63 469,10 доларів США ані відповідач, ані третя особа не надали, доводи позивача щодо наявності заборгованості у вказаному розмірі не спростували.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись в тому числі заставою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника (ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. (ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності (п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку").

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч.1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку").

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержател (ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку").

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з п. 6.5.1. договору іпотеки, у відповідності до статті 6 Закону України "Про іпотеку" цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може:

- згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором.

- згідно статті 38 Закону України "Про іпотеку" продати предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві, при цьому ціна продажу предмета іпотеки може бути встановлена за вибором іпотекодержателя, або в розмірі заставної вартості предмета іпотеки, визначеної в п. 1.3. цього договору або на підставі оцінки майка, що підготовлена незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

Реалізація предмета іптеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса має проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки (п. 6.5.3. договору іпотеки).

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, встановлених пунктом 5 цього договору належить іпотекодержателю (п. 6.6. договору іпотеки).

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст. 39 Закону України "Про іпотеку").

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч.2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до висновку № 706-16 судової оціночно-будівельної експертизи від 28.04.2016р. (том 2 а.с.2-23), ринкова вартість предмету іпотеки - нерухомого майна: вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 193,3 кв.м., яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми» складає (з округленням): 1 535 329,00 грн.

18.12.2015р. відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до ст. 11 ЗУ "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, яким відповідно до змісту ч.4 ст.1. ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 ЗУ "Про іпотеку" та ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України є сума позики або кредиту, а не проценти за користування нею та штрафні санкції за невиконання умов договору кредиту. У заявленому позивачем позові про звернення стягнення на предмет іпотеки у погашення заборгованості позичальника перед банком за відсотками, а не за не виконання боржником основного зобов'язання.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 24 квітня 2007 року №К-Д014/05-3/12 (кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником - суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 190000 дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору; у відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна (п.1.1).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою (ч. 4 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

Системне тлумачення наведених вище норм дозволяє дійти висновку, що сплата процентів за користування кредитом підпадає під визначення «основне зобов'язання».

Враховуючи вищевказане твердження відповідача, наведене у відзиві, є необґрунтованим та безпідставним.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

04.01.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив суд визнати договір іпотеки № 014/05-3/12-2-МСБ-2007 від 24.04.2007р. в частині п. 1.1. щодо виконання зобов'язань іпотекодателя нести відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником обов'язків щодо сплати процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів), а також відшкодування іпотекодержателю всіх можливих збитків, понесених ним внаслідок невиконання, чи неналежного виконання умов договору, недійсним.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству (п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуальної області).

Суд не вбачає підстав для застосування п. 1. ч. 1 ст.83 ГПК України, оскільки п.1.1 договору іпотеки не порушує права відповідача та не суперечить нормам діючого законодавства.

23.06.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив провадження у справі зупинити до вирішення Нікопольським міськрайонним судом пов'язаної з нею справи.

До своєї заяви відповідач додав копію ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.05.2016р. про відкриття провадження у справі № 182/2574/16-ц за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про визнання недійсним кредитного договору. За змістом ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.При цьому пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на оцінку доказів у справі, щодо якої вирішується питання про зупинення. Зокрема, йдеться й про факти, які мають преюдиціальне значення. Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідач не позбавлений права на звернення з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

21.06.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у позивача необхідні для здійснення фінансових послуг передбачених п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ліцензії.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки вищезазначені документи було подано позивачем до суду 23.06.2016р. (т.2 а.с. 53-55)

Позовна заява надіслана позивачем до суду 10.04.2015р. . При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 29847,01 грн. згідно з платіжним дорученням №399556 від 02.04.2015р. Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення вимог за відсотками в сумі 63 469,10 доларів США. Станом на дату сплати судового збору - 02.04.2015р. - офіційний курс НБУ: 23,481944грн. за 1 долар США. На час подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову - 29807,56грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 39,45 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу , що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 39,45 грн.. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 29 807,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством В«ОСОБА_1 АвальВ» за відсотками по кредитному договору №К-Д 014/05-3/12 від 24.04.2007р. за період з 11.08.2011р. по 27.03.2015р. в сумі 63 469,10 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №014/05-3/12-2-МСБ-2007 від 24.04.2007р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством В«ОСОБА_1 АвальВ» , як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Мода і МиВ» , як іпотекодавцем, - нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 193, 3 кв. м., яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю В«Мода і МиВ» , шляхом реалізації майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі 1535329,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25; ідентифікаційний код 13435082) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (49000, м. Дніпро , вул. Артема, 4-д; ідентифікаційний код 19358201) витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 807,56 грн. , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_8 ОСОБА_9