Рішення

від 19.07.2016 по справі 910/9798/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016Справа №910/9798/16 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельд-Пак"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери"

про стягнення 570 902,18 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: Никоноров Є.В. (довіреність б/н від 12.02.2016)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Никоноров Є.В. (довіреність б/н від 20.02.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельд-Пак" (відповідача) про стягнення заборгованості з розмірі 570 902,18 грн. за договором поставки № 150911 від 15.09.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 150911 від 15.09.2011 в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 265320,00 грн. та у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано: 150145,12 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 155437,06 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9798/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.06.2016.

16.06.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли: заява про заміну позивача у справі та залучення третьої особи, клопотання про оголошення перерви, довідка по справі.

В судове засідання 16.06.2016 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2016 не з'явився, витребуваних судом відзиву та документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав суду пояснення щодо заміни позивача у справі на належного та залучення третьої особи, надав щодо нього пояснення та надав докази в обґрунтування заявленого клопотання в оригіналах для огляду суду (оригінал договору про відступлення прав вимоги).

В обґрунтування заяви про заміну позивача, заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери", шляхом укладення договору про відступлення права вимоги № 140616 від 14.06.2016, відповідно до якого всі права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельд-Пак" за договором поставки № 150911 від 15.09.2011, за яким позивач просить стягнути заборгованість, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016 замінено позивача у справі № 910/9798/16: Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери", залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери", розгляд справи відкладено на 19.07.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.06.2016 від позивача та третьої особи надійшла довідка про стан заборгованості відповідача.

У судовому засіданні 19.07.2016 представник позивача та третьої особи підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 19.07.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу направлено на адресу місцезнаходження, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 19.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вельд-Пак" (далі - покупець) укладено договір поставки № 150911 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору, ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та вказуються у видатковій накладній, яка підписується сторонами. Сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору.

Положенням п. 5.1 Договору встановлено, що розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості на протязі 7 (семи) календарних днів після передачі товару покупцю у безготівковому порядку на рахунок постачальника.

Згідно з п. 5.5 Договору, поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім терміном виникнення. Вказане покупцем призначення платежу при цьому не враховується.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Зобов'язання сторін по взаємних грошових розрахунках, у будь-якому випадку, діють до їх повного виконання. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення його дії, за відсутності заперечень постачальника (п. 10.1 Договору).

На виконання умов Договору постачальник (ТОВ "Белтім Полімери") поставив відповідачу товар на суму 271 900,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № БП-0003375 від 20.10.2014 на суму 26700,00 грн., № БП-0003385 від 21.10.2014 на суму 53400,00 грн., № БП-0003473 від 24.10.2014 на суму 53400,00 грн., № БП-0003487 від 27.10.2014 на суму 26700,00 грн., № БП-0003530 від 29.10.2014 на суму 80100,00 грн., № БП-0003795 від 17.11.2014 на суму 31600,00 грн.

Звертаючись до суду зданим позовом позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства за поставлений товар розрахувався частково, на суму 6580,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, вартість поставленого товару у розмірі 265320,00 грн. відповідачем оплачена не була.

14.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери" (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги № 140616, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всіх прав, що належать Первісному кредиторові на підставі грошового зобов'язання за договором поставки № 150911 від 15 вересня 2011 року відповідно до видаткових накладних: №№БП-0003375, БП-0003385, БП-0003473, БП-0003487, БП-0003530, БП-0003795, всього заборгованість за поставкою - 265 320,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору про відступлення права вимоги № 140616, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) права позивача за позовною заявою первісного кредитора до боржника про стягнення заборгованості від 27 травня 2016 р. щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЬД-ПАК" суми основного боргу - 265 320,00 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами - 150 145,12 грн., індексу інфляції - 155 437,06 грн. та витрат по оплаті судового збору.

Право вимоги заборгованості є відступленим первісним кредитором та належить на праві власності в повному обсязі новому кредитору з дати підписання сторонами даного договору (п. 1.3 договору відступлення права вимоги № 140616).

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та заміни судом позивача у справі, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери", просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 265 320,00 грн. в судовому порядку, а також інфляційні втрати та відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору, постачальник поставив відповідачу товар на загальну суму 271 900,00 грн., а відповідач, у свою чергу, прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Оскільки зазначені вище накладні підписані зі сторони відповідача уповноваженими особами, що підтверджується довіреностями на отримання товару, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято товар на суму 271 900,00 грн.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 5.1 Договору, розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості на протязі 7 (семи) календарних днів після передачі товару покупцю у безготівковому порядку на рахунок постачальника.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач оплату вартості товару здійснив лише частково, на суму 6580,00 грн., в підтвердження чого позивачем надані банківські виписки, а тому відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару у розмірі 265320,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором поставки № 150911 від 15.09.2011 у розмірі 265320,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 265320,00 грн.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 155437,06 грн. інфляційних втрат та 150145,12 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат є вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 155 437,06 грн.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки, в разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті за даним Договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. В разі прострочення сплати більш ніж на 3 (три) календарних дня покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок 36% за користування чужими грошовими коштами, наданий позивачем, суд встановив, що розрахунок є вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 150 145,12 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери" повністю.

Судовий збір за розгляд справи. відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельд-Пак" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код 36264832) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтім Полімери" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17, офіс 211/2, код 39634787) 265 320,00 грн. основного боргу, 155 437,06 грн. інфляційних втрат, 150145,12 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 8 563,53 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2016.

Суддя С.О. Турчин