Ухвала

від 21.07.2016 по справі 149/3651/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/3651/15-ц Провадження № 22-ц/772/2496/2016Головуючий в суді першої інстанції Клімик К. О. Категорія 23Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Денишенко Т.О., Матківської М.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника ТОВ «Хмільницьке» - Онищука В.О., представника ОСОБА_3, - ОСОБА_4, представника ФГ «Поділля Н» - Приленського І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» до Фермерського господарства «Поділля Н», ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке», за участю третіх осіб Фермерського господарства «Поділля Н», Реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року ТОВ «Хмільницьке» звернулось в суд з позовом до ФГ «Поділля Н», ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 14 листопада 2005 року між ОСОБА_6 та ТОВ «ім. Б. Хмельницького» було укладено терміном на 10 років з строком дії до 14 листопада 2015 року договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,8071 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка знаходиться на території Кустовецької сільської ради, Хмільницького району, Вінницької області. Даний договір було зареєстровано у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії «Центру ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 березня 2007 року за НОМЕР_3.

ТОВ «Хмільницьке» є правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого шляхом приєднання ТОВ «ім. Богдана Хмельницького», а тому стало орендарем земельної ділянки належної ОСОБА_6. ТОВ «Хмільницьке» належним чином виконувало договірні зобов'язання і будь-якого спору щодо укладення, реєстрації та виконання договору оренди земельної ділянки між сторонами не існує. ТОВ «Хмільницьке» належним чином виплачувало орендну плату, а ОСОБА_6 отримувала орендну плату і будь-яких претензій товариству протягом дії договору оренди не заявляла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, а належну ОСОБА_6 земельну ділянку успадкувала її донька ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 14 листопада 2012 року державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області Ситником О.Б. Таким чином ОСОБА_3 як спадкоємець стала власником земельної ділянки і відповідно орендодавцем. ТОВ «Хмільницьке» продовжувало належним чином виконувати умови договору земельної ділянки № 135 від 14 листопада 2005 року, а ОСОБА_3 отримувала орендну плату і будь-яких претензій товариству на протязі дії договору оренди не заявляла.

В зв'язку із тим, що договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 14 листопада 2005 року діяв до 14 листопада 2015 року, ТОВ «Хмільницьке» скористалося своїм переважним правом на поновлення строку оренди земельної ділянки. 1 квітня 2015 року між ТОВ «Хмільницьке» та ОСОБА_3 було укладено новий договір оренди земельної ділянки. Факт належного виконання орендарем умов договору оренди, дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк, укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем, продовження використання ним земельної ділянки після закінчення строку дії договору, свідчить про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права з боку ОСОБА_3 та ФГ «Поділля Н». ТОВ «Хмільницьке» за декілька місяців до закінчення строку дії договору звернулося до ОСОБА_3 із пропозицією поновлення договору шляхом укладання нового договору, на що ОСОБА_3 погодилася та підписала 1 квітня 2015 року новий договір оренди строком дії на 5 років, в якому було збільшено розмір орендної плати - з 1,5% до 5%. Орендодавець жодним чином не повідомив орендаря про намір припинити орендні відносини та не бажання поновити строк оренди земельної ділянки на новий термін. Таким чином ТОВ «Хмільницьке» скористалося своїм переважним правом та уклали новий договір оренди земельної ділянки на новий строк. В грудні 2015 року, товариству стало відомо, що ОСОБА_3 5 листопада 2015 року уклала договір оренди земельної ділянки з ФГ «Поділля Н». Дата державної реєстрації 16.11.2015 року.

З урахуванням уточненних позовних вимог ТОВ «Хмільницьке» просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №б/н від 5 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Поділля Н», кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 15.02.2016 року позовні вимоги в частині скасування зареєстрованого за ФГ «Поділля Н» іншого речового права (права оренди) відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26086436 від 12.11.2015 року, залишено без розгляду

В січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Хмільницьке» про визнання недійсним договору №121 від 01 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Хмільницьке», мотивована тим, що 20.02.2015 року між ОСОБА_3 та ФГ «Поділля Н» укладено договір оренди землі з орендною платою 6%. В подальшому 5 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ФГ «Поділля Н», укладено договір оренди землі з орендною платою 7%, який в подальшому було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. ОСОБА_3 наміру продовжувати орендні відносини з ТОВ «Хмільницьке» не мала, оскільки орендна плата є занадто низькою. При цьому зазначила, що договір оренди №121 від 01.04.2015 року вона не підписувала, а лише ставила свій підпис при отриманні орендної плати за попереднім договором, який в подальшому шляхом наслідування виконаний іншою особою, що і стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року в задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Хмільницьке» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року в частині відмови у задоволені позову ТОВ «Хмільницьке» скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційним судом оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову не перевіряється.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що переважного права ТОВ «Хмільницьке» на оренду земельної ділянки належної ОСОБА_3 не порушено.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2005 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ТОВ «ім. Б.Хмельницького» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, зареєстрований у Хмільницькому РВ Вінницької РФ «Центр ДЗК» 12.03.2007 року за НОМЕР_3, відповідно до якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,8071 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Кустовецької сільської ради Хмільницького району, яка належить орендодавцю відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 10.03.2005 року.

Відповідно до умов вказаного договору, він укладений на 10 років, строк дії договору до 14.11.2015 року. Орендна плата встановлюється в грошовій формі та в розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі с/г продукцією. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. На виконання вказаного договору його сторонами було складено акт приймання-передачі земельної ділянки що орендується від 15.03.2007 року (а.с.11).

ТОВ «Хмільницьке» є правонаступником ТОВ «ім. Б.Хмельницького», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «ім. Б.Хмельницького» від 25.12.2008 року (а.с.20-23).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 листопада 2012 року підтверджено, що після смерті матері ОСОБА_6 власником спірної земельної ділянки стала ОСОБА_3 (а.с.13).

Як вбачається з договору оренди землі №121 від 01.04.2015 року, сторонами цього договору вказані ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ «Хмільницьке» (орендар). Під договором стоять підписи сторін договору. За умовами вказаного договору, орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8071 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Термін дії договору 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 8006,67 гривень на рік або у натуральній формі (а.с.14-15).

Як вбачається з договору оренди землі від 20.02.2015 року, сторонами договору вказані ОСОБА_3 (орендодавець) та ФГ «Поділля Н» (орендар). Під договором стоять підписи сторін договору. За умовами вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8071 га, яка розташована на території Кустовецької сільської ради Хмільницького району, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем один раз на рік у натуральній або грошовій формі за вибором орендодавця у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. У разі внесення орендної плати у натуральній формі її розмір становить 3500 кг зернових та 100 кг цукру. Відповідно до п. 43, вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, однак державна реєстрація вказаного договору не здійснювалася (а.с.60-62).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 47681098 від 16.11.2015 року, за ФГ «Поділля Н» зареєстроване речове право, яке виникло із договору оренди землі № б/н від 05.11.2015 року між ФГ «Поділля Н» та ОСОБА_3 (а.с.18-19).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України у справи № 6-219цс14 зазначено, що так, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено процедуру поновлення договору оренди землі.

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої процедури та наявності волевиявлення сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Також, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

З матеріалів справи, а саме з листа-повідомлення від 15.11.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 повідомила ТОВ «Хмільницьке» про своє не бажання продовжувати договірні відносини із ТОВ «Хмільницьке» щодо оренди належної їй земельної ділянки, що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення в цінний лист (а.с.43-45).

Так, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України), з урахуванням фактичних обставин справи і вимог статей 10, 60 ЦПК України, обґрунтовано виходив із того, що переважне право ТОВ «Хмельницьке» відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» на оренду земельної ділянки ОСОБА_3 не порушено, оскільки орендар у передбачений законом строк не повідомив орендодавця про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Зокрема як вище зазначено ОСОБА_3 у передбачений законом строк повідомила ТОВ «Хмільницьке» про своє не бажання продовжувати договірні з ними відносини щодо оренди земельної ділянки, а тому доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано Закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» - відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Денишенко Т.О.

Матківська М.В.

Згідно з оригіналом: Сопрун В.В.