Ухвала

від 20.07.2016 по справі 398/2049/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/1442/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

Іменем України

20.07.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Суржика М.М.,

секретар Гусак А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді (м. Кропивницький) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про поновлення строку дії договору оренди землі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, третя особа - Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області про поновлення строку дії договору оренди землі.

Зазначав, що між ним та Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, як орендодавцем, 19 травня 2009 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 30,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради строком на п'ять років. Договір оренди землі зареєстрований 08 вересня 2009 року Олександрійською РДА.

Після закінчення строку дії договору оренди землі він продовжує користуватись земельною ділянкою, протягом місяця після закінчення строку дії договору, орендодавець будь-яких заперечень щодо цього не надав. Після його звернення 25 липня 2014 року до Олександрійської райдержадміністрації з заявою про поновлення договору оренди землі, лише 18 березня 2015 року отримав лист-повідомлення Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, яким йому відмовлено у поновленні договору оренди землі. Оскільки відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі не висловив будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди землі, він належно виконував обов'язки за договором, просив суд зобов'язати ГУ Держкомзему у Кіровоградській області поновити строк дії договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди про зміни та доповнення до договору оренди землі від 19 травня 2009 року (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 27 липня 2015 року замінено відповідача ГУ Держземагенства в Кіровоградській області на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.45).

Ухвалою суду від 16 вересня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Олександрійську районну державну адміністрацію Кіровоградської області (а.с.59).

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов'язати відповідачів поновити строк дії договору оренди землі, зареєстрований 8 вересня 2009 року, шляхом укладення додаткової угоди про зміни та доповнення до договору оренди землі (а.с.105).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.126-128).

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.134-135).

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники відповідачів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Олександрійської райдержадміністрації Кіровоградської області, які належним чином під розписку повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції не прибули. Надали письмові пояснення, в яких просять розглядати справу в їх відсутність.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі , належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 319 , 626 ЦК України реалізація права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

За положеннями частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, рішення про поновлення договору оренди або відмову в поновленні договору оренди в місячний термін орендодавець робить на підставі розгляду надісланого орендарем листа повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже аналіз зазначених правових норм діє підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 19 травня 2009 року між Олександрійською районною державної адміністрацією Кіровоградської області, як орендодавцем, та ОСОБА_2, як орендарем, було укладено договір оренди землі. За умовами договору оренди орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 30,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Добронадіївської сільської ради. Договір укладено на п'ять років, державна реєстрація договору оренди землі здійснена 08 вересня 2009 року.

Пунктом 37 договору оренди передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п.7 договору оренди, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.6-7).

Пунктом 33 договору оренди встановлено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря.

Як свідчать матеріали справи, 25 липня 2014 року ОСОБА_2 подав письмову заяву до Олександрійської РДА про погодження поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с.11). До цього листа-заяви проект додаткової угоди ним не подавався, що позивачем не заперечується.

Листом від 08 серпня 2014 року Олександрійська РДА повідомила ОСОБА_2 , що не заперечує щодо продовження договорів оренди (а.с.14).

З заявою щодо погодження поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області 28 жовтня 2014 року.

Листом - повідомленням від 18 березня 2015 року за вих.№ 31-11-0.21-5247/2-15 Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, яке відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року № 15 реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, заперечило у поновленні договору оренди землі з позивачем. Як підставу для відмови зазначило порушення орендарем умов п.7 договору оренди землі та припиненням договору у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено (а.с.13).

Ця відмова в поновленні договору оренди знгідно із ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" позивачем до суду не оскаржувалась.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі та сплата орендної плати є недостатніми для поновлення цього договору, оскільки позивачем не дотримано порядку та процедури поновлення договору оренди, передбачених ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, є такими, що не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

За змістом ст.ст.18,20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення якої спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 6-612 цс13.

Договір оренди землі було укладено та підписано сторонами 19 травня 2009 року строком на п'ять років, тому строк договору закінчився 19 травня 2014 року.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що сторони договору оренди землі не дотримались вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення цього договору, оскільки орендар у встановлений договором строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди поза межами строку дії цього договору за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2027цс15 від 13 квітня 2016 року, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313-314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ОСОБА_3Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

ОСОБА_4