Постанова

від 18.07.2016 по справі 807/266/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2016 рокум. Ужгород№ 807/266/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Енерджі" про стягнення податкового боргу у розмірі 140952,92 грн.,-

ВСТАН ОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 липня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 22 липня 2016 року.

04 квітня 2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Виноградівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Енерджі", якою просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Енерджі" податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 140952,92 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на розрахункових рахунках підприємства відкритих в установах банків.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач не виконує зобов'язання щодо сплати земельного податку внаслідок чого і виникла вищезазначена заборгованість. Зокрема позивач зазначає, що відповідачем до позивача подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вхідний номер 99160130905 від 29 липня 2015 року). Відповідно до цієї декларації загальна сума до сплати визначена платником становить 188024,04 грн. (31337,34 грн. - щомісяця). Також відповідачем 22 лютого 2016 року за вхідним номером 9022024533 позивачеві подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої загальна сума до сплати визначена платником становить 538876,98 грн. (44906,42 грн. - щомісяця).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, відповідно до пункту 3 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд адміністративну справу розглянути за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи (а.с. 6).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин, у тому числі й за клопотанням представника відповідача.

Відповідно до статті 128 частини 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.а.с. 7-11), відповідач зареєстрований як юридична особа 08 серпня 2012 року та останньому присвоєно код ЄДРПОУ - 38330330. Місцезнаходженням відповідача є: 89313, Закарпатська область, Свалявський район, село Поляна, вул. Сонячна, будинок 63.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 140952,92 грн. за платежем орендна плата за землю, з яких 138918,44 грн. - основний платіж та 2034,48 грн. - сума несплаченої пені.

Вищевказана заборгованість виникла у зв'язку з наступним. Відповідачем до позивача 29 липня 2015 року була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с.а.с. 12-16). Відповідно до цієї декларації загальна сума до сплати визначена платником становить 188024,04 грн. (31337,34 грн. - щомісяця). Також відповідачем до позивача 22 лютого 2016 року була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с.а.с. 17-19). Відповідно до цієї декларації загальна сума до сплати визначена платником становить 538876,98 грн. (44906,42 грн. - щомісяця та за грудень - 44906,36 грн.).

Відповідно до статті 287 пункту 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 пунктом 286.2 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 287 пункту 287.3 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 287 пункту 287.3 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, відповідачеві за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань нараховано пеню розмір якої становить 2034,48 грн. (а.с.а.с. 23-25).

Станом на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 140952,92 грн. за платежем орендна плата за землю, з яких 138918,44 грн. - основний платіж та 2034,48 грн. - сума несплаченої пені, що підтверджується обліковою карткою платника (а.с.а.с. 21-23). Вказана заборгованість відповідача виникла: за період з 30 листопада 2015 року по 30 січня 2016 року згідно поданої декларації від 29 липня 2015 року у розмірі 94012,02 грн., а також за період з 01 березня 2016 року згідно поданої декларації від 22 лютого 2016 року у розмірі 44906,42 грн.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога від 06 листопада 2015 року № 212-25 була вручена представнику відповідача 11 листопада 2015 року, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 95 пунктів 95.1, 95.3 та 95.4 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 128, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Енерджі" - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Енерджі" (89313, Закарпатська область, Свалявський район, село Поляна, вул. Сонячна, будинок 63, код ЄДРПОУ 39330330) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Енерджі", податковий борг у розмірі 140952,92 (ста сорока тисяч дев'ятисот п'ятдесяти двох грн. 92 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко