Рішення

від 14.09.2010 по справі 2-5199/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа № 2-5199/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Лихосенко М.О.,

при секретарі Череп М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в :

21 червня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2010 роки.

В позові зазначила, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право з 2007 року на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Отже, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був з 2007 року, на думку позивача, провадити йому нарахування соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Але, відповідачем всупереч вищезазначених Рішень Конституційного Суду України нарахування провадились частково та в значно меншому розмірі ніж це встановлено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», що змушує позивачку звертатися із позовом до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений, у зв’язку з чим проведено заочний розгляд справи зі згоди позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 було встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет 2007» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений внаступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законівВ» .

Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законівВ» , який втратив чинність, як такий, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Таким чином, рішеннями Коституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008, а також протягом 2009 року та продовжувати вказані виплати в 2010 р.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач, відповідно до ст..6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008, а також протягом всього 2009 року, до 14 вересня 2010 року (до дня винесення рішення суду), а далі отримувати щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставі своїх вимог.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за місцем проживання позивача.

Таким чином, аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, але підлягають задоволенню шляхом зобов’язання відповідача зробити позивачу перерахунок пенсії та здійснити йому виплати у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008, а також протягом всього 2009 року, до 14 вересня 2010 року (до дня винесення рішення суду), а далі здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо не нарахування та не виплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також протягом всього 2009 року, до 14 вересня 2010 року (до дня винесення рішення суду) ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також з 01.01.2009 року по 14 вересня 2010 року (до дня винесення рішення суду), а далі здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: