Рішення

від 19.07.2016 по справі 910/9075/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.2016Справа №910/9075/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9075/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полярний», м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 6 353,66 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 14.03.2016 № б/н);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полярний» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення за неналежне виконання умов договору на постачання товару від 24.04.2014 № 306П (далі - Договір): 2 855,05 грн. основної заборгованості; 1 859,01 грн. пені; 258,80 грн. штрафу; 121,15 грн. 3% річних, 1 526,65 грн. втрат від інфляції, а всього 6 353,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.06.2016.

01.06.2016 позивач подав суду додаткові пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

02.06.2016 представник позивача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 розгляд справи було відкладено на 19.07.2016, у зв'язку з неявкою представників відповідача; продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів; витребувано у позивача письмові пояснення щодо осіб, які отримували товар і підписували видаткові накладні зі сторони покупця; за наявності надати суду довіреності на отримання матеріальних цінностей, які видавалися відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; вимоги ухвали суду від 02.06.2016 не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Також до матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, які повернуто з адреси відповідача.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.07.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 19.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2014 ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Товариством (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставляти і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснювати оплатити на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);

- предметом Договору є товар, а саме: напівфабрикати заморожені, морозиво та інші продукти харчування, на які поступило замовлення покупця (пункт 1.2 Договору);

- покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою накладними. Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених покупцю за Договором (пункту 4.1 Договору);

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника або у готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника (пункт 4.2 Договору);

- розрахунки за партію товару, поставлену покупцю здійснюються від поставки до поставки, але не пізніше 10 календарних днів з моменту її фактичного отримання. На день отримання покупцем наступної партії товару заборгованість має бути не більше за 15 % суми попередньої поставки (пункт 4.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 (пункт 9.1 Договору);

- якщо за тридцять днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія Договору продовжується на один рік на тих же умовах (пункт 9.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача генеральним директором Чередніченко Г.Л., яка діяла на підставі статуту, та відповідачем ФОП ОСОБА_1, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач вказує, що здійснив поставку на суму 2 580,05 грн., в підтвердження чого подав такі видаткові накладні:

- від 18.09.2014 № Ки-0006424 на суму 661,60 грн.;

- від 13.10.2014 № Ки-0007720 на суму 971,95 грн.;

- від 05.11.2014 № Ки-0008769 на суму 954,50 грн.

Слід зазначити, що сторонами було підписано 24.04.2014 додаток до Договору, в якому була визначена особа, якій покупець доручив приймання товарів від продавця, а саме ОСОБА_1

Судом встановлено, що із поданих Товариством накладних вбачається, що лише одна містить підпис ОСОБА_1, а саме від 13.10.2014 № Ки-0007720 на суму 971,95 грн.

Що ж до решти видаткових накладних, то позивач на вимогу суду не надав пояснення щодо осіб, які отримували товар і підписували видаткові накладні зі сторони покупця.

Разом з тим, підписи від імені покупця на накладних від 18.09.2014 № Ки-0006424 на суму 661,60 грн. та від 05.11.2014 № Ки-0008769 на суму 954,50 грн. здійснені не ОСОБА_1

Таким чином, стягнення з відповідача підлягає заборгованість за видатковою накладною від 13.10.2014 № Ки-0007720 на суму 971,95 грн., а в решті позову в частині стягнення основного боргу слід відмовити, оскільки позивач не довів факту отримання товару саме відповідачем.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 859,01 грн., 258,80 грн. штрафу, 121,15 грн. 3 % річних та 1 526,65 грн. втрат від інфляції (періоди нарахування з 29.09.2014 по 17.05.2016).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 Договору передбачено, що за прострочення платежів продавець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення від суми товару за кожний день прострочення. За відмову від оплати товару, який продовжується більше за 20 календарних днів з моменту отримання товару, продавець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % суми від оплати якої він ухиляється.

Оскільки, позивачем доведено наявність боргу лише у сумі 971,95 грн., то стягненню підлягають: 97,20 грн. штрафу; 699,78 грн. пені; 45,62 грн. 3 % річних і 563,92 грн. втрат від інфляції.

Решта заявлених позивачем сум стягненню не підлягає, оскільки заборгованість документально не підтверджена, а тому штраф, пеня, 3 % річних і втрати від інфляції, нараховані на такі суми є необгрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04212, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полярний» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 6-К; адреса для листування: 01001, м. Київ, пров. Михайлівський, буд. 8, кв. 4; ідентифікаційний код: 38925960): 971 (дев'ятсот сімдесят одну) грн. 95 коп. боргу; 699 (шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 78 коп. пені; 97 (дев'яносто сім) грн. 20 коп. штрафу; 45 (сорок п'ять) грн. 62 коп. 3% річних; 563 (п'ятсот шістдесят три) грн. 92 коп. втрат від інфляції і 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 69 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 25.07.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук