Рішення

від 25.07.2016 по справі 196/496/16-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.07.2016

УКРАЇНА

Справа № 196/496/16-ц

№ провадження 2/196/325/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_7, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, про визнання приватизації земельної ділянки незаконною, скасування державного акта та його реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії. Врахувавши складність справи, у зв’язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_6 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_7, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, предмет якого складають такі вимоги: 1) Визнати приватизацію земельної ділянки по державному акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 з кадастровим номером 1225682000:02:030:0014 ОСОБА_7 село Китайгород вул. Тельмана,9 (теперішня вул. Заводська) незаконною; 2) Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 з кадастровим номером 1225682000:02:030:0014, виданий ОСОБА_7 село Китайгород вул. Тельмана, 9 (теперішня вул. Заводська), та скасувати його реєстрацію в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №122560001000008, та вилучити розташування земельної ділянки в кадастровій карті по кадастровому номеру 1225682000:02:030:0014; 3) Зобов'язати ОСОБА_6 сільську раду відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради №371 від 15.12.1999 року: "Надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по складанню документів щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ОЖБ 0,25 га в селі Китайгород по вул. Заводська,11"; 4) Судові витрати покласти на ОСОБА_6 сільську раду Царичанського району Дніпропетровської області.

Як на підставу задоволення позовних вимог посилається на Постанову №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року, ст.ст. 11, 12, 22, 116 ч.3, ч.4, 120 ч.2, 121, 141, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 21, 346, 377, 381, 387, 393 ЦК України, ст.ст. 118, 119, 120 ЦПК України, рішення №371 від 15.12.1999 року виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради.

Як на докази викладених в заяві доводів посилається на наступні документи: договір дарування житлового будинку від 09.07.2008 року (а.с.5), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 від 15 березня 2011 року на ім'я ОСОБА_7 (а.с.6), рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області від 15.12.1999 року №371 (а.с.7-8), роздруківка кадастрової карти з розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1225682000:02:030:0014 (а.с.9), заява ОСОБА_1 від 04.04.2016 року до сесії ОСОБА_6 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (а.с.10), розпорядження сільського голови ОСОБА_6 сільської ради про перейменування вулиць (а.с.11), паспорт громадянина України з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_1 (а.с.12), ухвала Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2010 року в справі №2-275/10 (а.с.17), ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.09.2010 року в справі №22ц-6105/10 (а.с.18), постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року в справі №2а-11/11 (а.с.19-21), ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року в справі №196/882/13-а (а.с.22), постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року в справі №196/882/13-а (а.с.23-26), архівний витяг Державного архіву Дніпропетровської області №К-145-2010 від 23.04.2010 року (а.с.82), копії квитанцій (а.с.83-86), розрахунок розміру земельної ділянки (а.с.97-99), роздруківка розпорядження КМ України від 19.05.1999 року №434-р (а.с.100).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, клопоталися про поновлення процесуальних строків та пояснили наступне.

ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради № 371 від 15.12.1999 року в результаті інвентаризації земельних ділянок було виділено для безкоштовної приватизації земельну ділянку, розміром 0,25 га для обслуговування житлового будинку по вул. Тельмана, 11.

Сусідка ОСОБА_7 пред'явила свої права на частину його земельної ділянки, розміром 0,13 га, під приводом того, що вона дала її йому в тимчасове користування, але доказів, що вона давала цю земельну ділянку, розміром 0,13 га, йому в тимчасове користування не надала і не надала доказів, що це була її земельна ділянка.

ОСОБА_7 09 липня 2008 року подарувала будинок сину ОСОБА_4, а тому вважає, що відповідно до ст. 141 ЗК України, ст. 346 ЦК України припинилося право користування земельною ділянкою ОСОБА_7, так як відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до набувача житлового будинку. Відповідно до ст. 22 ЗК України та ст. 381 ЦК України у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується як земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, так і земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Вважає, що ОСОБА_7 після дарування будинку не мала права ні на яку земельну ділянку. Та 15 березня 2011 року ОСОБА_6 сільська рада підписала ОСОБА_7 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 з кадастровим номером 1225682000:02:030:0014.

Крім того, на його думку, ОСОБА_6 сільська рада не тільки незаконно дала ОСОБА_7 приватизувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а ще й забрали 0,13 га земельної ділянки із його земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по вул. Тельмана, 11. Тобто, земельну ділянку, яку приватизувала ОСОБА_7, і яка буда видана їй по вул. Тельмана, 9, дозволили їй розташувати земельну ділянку по вул. Тельмана, 11.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до ст. 387 ЦК України вважає, що він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вказує, що 04.04.2016 року він подав заяву до Сесії ОСОБА_6 сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у безкоштовну приватну власність відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради №371 від 15.12.1999 року для ОЖБ 0,25 га, для ведення ОСГ не виділялось в с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області по вул. Тельмана, буд. 11.

До теперішнього часу відповіді від ОСОБА_6 сільської ради він не отримав.

У 2016 році в с. Китайгород вулицю Тельмана було перейменовано на вулицю Заводська. Так, як в копіях документів по інвентаризації, рішенні виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради №371 від 15.12.1999 року, в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 і договорі дарування житлового будинку Дараган Зоєю Мефодіївною вказано вул. Тельмана, то у позовній заяві він також вказує вул. Тельмана, а в проханні надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою по складанню документів щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ОЖБ - 0,25 га в с. Китайгород вказує вул. Заводська.

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову. Підтримав раніше надані сільським головою ОСОБА_8 заперечення проти позовної заяви з проханням закрити провадження в справі на підставі п.2 ст. 205 ЦПК України, так як набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, відмовивши позивачу ОСОБА_1 у задоволенні в повному обсязі заявлених ним позовних вимог. Вважають, що позов заявлений безпідставно та прохають закрити провадження по справі та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з таких підстав.

22.12.2011 року постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_9, діючому в інтересах ОСОБА_1, до ОСОБА_6 сільської ради про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень та зобов'язання прийняти рішення;

29.03.2016 року Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду провадження в частині позовних вимог про визнання приватизації земельної ділянки по державному акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 890080 ОСОБА_7 незаконною; про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 890080, виданого ОСОБА_7 та скасування його реєстрації в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на №12256000010000084 про визнання технічної документації на приватизаційну земельну ділянку ОСОБА_7 по вул. Тельмана, 9 не дійсною і її скасування; про покладення компенсації за недополучений врожай у розмірі 15000 грн. на ОСОБА_6 сільську раду Царичанського району Дніпропетровської області - закрити.

Переконані, що не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, позивач всупереч визначеному порядку оскарження постанов суду до касаційної інстанції, звернувся з аналогічними позовними вимогами до Царичанського районного суду Дніпропетровської області.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечував проти позову. Вказав, що його мати є законним власником земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив застосувати строк позовної давності та відмовити повністю у задоволенні позовних вимог про скасування державного акта на приватизацію земельної ділянки та вчинити певні дії.

Перевіривши справу, вивчивши надані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників процесу, з’ясувавши правову позицію представників відповідачів та третьої особи, перевіривши доводи учасників процесу, даючи оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Суд вважає встановленими такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є мешканцем міста Дніпропетровськ (Дніпро), в якому постійно проживає з 1988 року по вул. Ж/М Тополя-2АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 24.04.1991 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_10 Царичанської державної нотаріальної контори, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в селі Китайгород, вул. Тельмана, будинок № 11, Царичанського району Дніпропетровської області, розміщеного на землі колгоспу, належного померлій ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Царичанської райради 31 серпня 1989 року і записаного в реєстрову книгу №2 під реєстровим №520 (а.с. 60).

Спадкодавця ОСОБА_11 відповідно до протоколу №26 від 26 листопада 1969 року засідання правління колгоспу імені Шевченка Царичанського району Дніпропетровської області з членів колгоспу виключено через самовільне залишення колгоспу та перехід на роботу в другу організацію. Цим рішенням їй залишено садибну ділянку 0,12 га (а.с. 63).

Відомості про надання уповноваженими на те органами відповідно до Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року, Закону України "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" від 13 березня 1992 року, чи Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) позивачеві ОСОБА_1 у користування земельної ділянки, яка за своїм розміром є більшою від наданої спадкодавцеві, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відмовляючи в задоволенні позову повністю суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не навів жодних доводів, підтверджених доказами, що йому належить право володіти і користуватися земельною ділянкою за місцем розташування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Тельмана (Заводській), 11, у розмірі, більшому за 0,12 га.

Так само позивачем не доведено суду, що відповідачами порушено, невизнано або оспорено належні йому права, свободи чи інтереси в сфері відносин, предметом яких є земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, успадкований ним після ОСОБА_12.

Відповідно до ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Через те, що позивач ОСОБА_1 не навів доказів, що у його користуванні знаходиться на законних підставах земельна ділянка площею 0,25 га, у суду відсутні підстави вважати, що інтерес позивача щодо приватизації земельної ділянки площею 0,25 га підлягає судовому захисту.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичиних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Позивачем не доведено, що обрані ним способи захисту прав, свобод і інтересів визначені законами України і можуть бути застосовані під час цивільного судочинства.

При цьому, судом взято до уваги й те, що згідно частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу України, якими визначено межі здійснення цивільних прав. Зокрема, коли при здійсненні своїх прав особа не утримувається від дій, які б могли порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; коли особою допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі; коли має місце зловживання правом в інших формах; коли при здійсненні цивільних прав особа не додержується моральних засад суспільства.

Суд дійшов переконання, що позовні вимоги спрямовані на припинення права власності відповідача ОСОБА_7 з підстав, які не передбачені ст. 140 ЗК України, у зв'язку з чим дії позивача розцінює як такі, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі і є виявом зловживання правом.

Позивачем не доведено того, що він є особою, яка може вимагати в суді скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, яка належить іншій фізичній особі, та клопотатися про скасування реєстрації такого права.

У зв'язку з відмовою у позові повністю відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 відмовити повністю в позові до ОСОБА_6 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_7: про визнання приватизації земельної ділянки по державному акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 з кадастровим номером 1225682000:02:030:0014 ОСОБА_7 село Китайгород вул. Тельмана,9 (теперішня вул. Заводська) незаконною; про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №890080 з кадастровим номером 1225682000:02:030:0014, виданого ОСОБА_7 село Китайгород вул. Тельмана,9 (теперішня вул. Заводська), та скасування його реєстрації в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №122560001000008, вилучення розташування земельної ділянки в кадастровій карті по кадастровому номеру 1225682000:02:030:0014; про зобов'язання ОСОБА_6 сільської ради відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради №371 від 15.12.1999 року: "Надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по складанню документів щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ОЖБ 0,25 га в селі Китайгород по вул. Заводська,11".

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Царичанського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_13