Постанова

від 14.06.2016 по справі 804/2553/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р. Справа № 804/2553/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "Екопрон - Юг" про стягнення заборгованості в сумі 109892,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми «Екопрон-Юг» (далі - ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг», відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 109892,07грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що станом на момент звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 96892,07 грн. (з яких: 96578,00 грн. - основного платежу по ПДВ, 229,00 грн. - штрафної санкції та 58,07грн. - пені) та з податку на прибуток у розмірі 13000,00 грн. Сума заборгованості утворилася внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань по строку оплати. Контролюючим органом вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу. У відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога від 04.12.2015 № 1970-23 вручена відповідачу у відповідності до вимог чинного законодавства, однак сума податкового боргу залишається не сплаченою відповідачем у добровільному порядку. У зв'язку з чим, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 відкрито провадження по справі № 804/2553/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2016.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що доводи позивача щодо наявності за ТОВ ВКФ «Екопрон - Юг» податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 109892,07 грн. необґрунтовані та безпідставні, оскільки ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» 03.09.2015 через банківську установу оплатило задекларовані зобов'язання по ПДВ за вересень-листопад 2015 року, орендної плати за землю за серпень-грудень 2015 року та податку на прибуток за 2015 в сумі 13000,00 грн. Проте, починаючи з 03.09.2015 ПАТ «Український ОСОБА_6» не проводив платежі Товариства, в тому числі, і бюджетні. Відповідач неодноразово звертався до керівника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з відповідними поясненнями та доказами оплати, однак позивач безпідставно не приймає відповідні платіжні доручення про підтвердження сплати відповідного податку. Відповідач наполягав на тому, що Товариство виконало свої зобов'язання по перерахунку та сплаті в бюджет сум задекларованого податку та не має нести відповідальність за порушення строку зарахування податків в бюджет в розумінні п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових поясненнях, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ ВКФ «Екопрон - Юг» (код ЄДРПОУ 19319017) зареєстроване 22.01.1993, про що 15.03.2005 здійснено запис в ЄДРПОУ про включення відомостей про юридичну особу за №1224120 0000 008962. Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з 18.02.1993 р.

Згідно з Довідкою про суми податкового боргу по ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» (код ЄДРПОУ 19319017), наданого позивачем до позову, станом на 22.04.2016 за відповідачем рахується несплачена недоїмка з ПДВ та податку на прибуток у загальному розмірі 109892,07грн., з яких:13000,00 грн. - по платежу «податок на прибуток» (код бюджетної класифікації 11021000); 96834,00 грн. - по платежу «податок на додану вартість» (код бюджетної класифікації 14010100), в тому числі 58,07 грн. - пені.

Відповідно до витягу з облікової картки платника податків - ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» - по платежу 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств), сума заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13000,00 грн. утворилася внаслідок несплати по строку оплати самостійно визначених зобов'язань згідно з річної декларації 29.02.2016 №9276333646 за мінусом переплати, яка рахувалася за відповідачем.

Так, згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за звітний 2015 рік від 29.02.2016 відповідачем задекларовано 153000,00 грн. За даними позивача за відповідачем в КОР рахується переплата у розмірі 140000,00 грн. По строку оплати - до 10.03.2016 - сума задекларованого податку з прибутку у розмірі 13000,00 грн. не сплачена.

Також, відповідно до витягу з облікової картки платника податків - ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» - по платежу 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума податкової заборгованості з ПДВ у розмірі 96892,07 грн. виникла внаслідок несплати по строку оплати задекларованих зобов'язань згідно з податкових декларацій з ПДВ:

- від 17.09.2015 за звітний серпень 2015 в сумі 60034,00 грн., строк сплати - 27.09.2015;

- від 19.10.2015 за звітний вересень 2015 в сумі 22584,00 грн., строк сплати - 29.10.2015;

- від 19.11.2015 за звітний жовтень 2015 в сумі 5452,00 грн., строк сплати - 29.10.2015;

- від 17.12.2015 за звітний листопад 2015 в сумі 729,00 грн., строк сплати - 27.12.2015;

- від 19.01.2016 за звітний грудень 2015 в сумі 2466,00 грн., строк сплати - 29.01.2016;

- від 03.02.2016 уточнюючий розрахунок за період грудень 2015 р. в сумі 7640,00 грн., строк сплати 13.02.2016 + 229грн. самостійно нарахованого штрафу, у зв'язку з виправленням помилки.

Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 58,07грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем до обслуговуючого банку ПАТ «Український ОСОБА_6» подано наступні платіжні доручення для сплати податку, а саме: №132 від 22.09.2015 для сплати податку на прибуток за 2015 р. на суму 13000,00 грн.; №114 від 17.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 р. у розмірі 10791,65 грн.; №109 від 03.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 р. у розмірі 61062,40 грн.; №2 від 20.10.2015 для сплати ПДВ за жовтень 2015 р. у розмірі 25000,00 грн.; №14 від 03.02.2016 для сплати ПДВ за грудень 2015 р. у розмірі 2300,00 грн. Означені платіжні доручення отримані банком 22.09.2015, 17.09.2015, 03.09.2015, 20.10.2015, 03.02.2016 відповідно, що підтверджується відповідною відміткою банківської установи.

У відповідності до положень ст. 59 Податкового кодексу України 04.12.2015 податковою інспекцією, у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 1970-25 на суму 60034,00 грн., яка була отримана відповідачем 24.12.2015, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення. Вказана вимога, як зазначає позивач, не була виконана відповідачем у встановлені строки, а тому з урахуванням просить стягнути з відповідача податковий борг.

За приписами п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), передбачено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, згідно ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з п. 129.7 ст. 129 ПК України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Отже, законодавець чітко визначив, що платник податку, який своєчасно подав податкову декларацію з ПДВ та своєчасно подав платіжне доручення на сплату до бюджету ПДВ до банку, який не здійснив перерахування коштів до бюджету, такий платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування у не повному обсязі податку, включаючи нараховану пеню та штрафні санкції.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач протягом спірного періоду своєчасно звітував.

Матеріалами справи підтверджено, про що також відсутній спір між сторонами, Товариством до податкового органу в строк, передбачений податковим законом, подані податкові декларації з ПДВ за серпень - грудень 2015 року та річну податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік.

По строку оплати задекларованих зобов'язань відповідач як клієнт ПАТ «Український ОСОБА_6» подав до установи банку наступні платіжні доручення для сплати податку, а саме: №132 від 22.09.2015 для сплати податку на прибуток за 2015 р. на суму 13000,00 грн.; №114 від 17.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 р. у розмірі 10791,65 грн.; №109 від 03.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 р. у розмірі 61062,40 грн.; №2 від 20.10.2015 для сплати ПДВ за жовтень 2015 р. у розмірі 25 000,00 грн.; №14 від 03.02.2016 для сплати ПДВ за грудень 2015 р. у розмірі 2300,00 грн. Наведені платіжні доручення прийняті ПАТ «Український ОСОБА_6» 22.09.2015, 17.09.2015, 03.09.2015, 20.10.2015, 03.02.2016 відповідно, що підтверджується відповідною відміткою банківської установи.

Згідно з даними позивача станом на 22.04.2016 за відповідачем рахуються недоїмки з ПДВ та податку на прибуток, що утворилися внаслідок несплати по строку оплати податкових зобов'язань згідно декларації з ПДВ за серпень - грудень 2015 року та згідно річної декларації з податку на прибуток за 2015 рік, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Однак, суд не може погодитися з доводами позивача щодо порушення саме відповідачем строку перерахування задекларованого податку, оскільки таке порушення відбулося не з вини відповідача як платника податку.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2015 року Правлінням НБУ прийнято рішення про віднесення ПАТ «Український ОСОБА_6» до категорії проблемних через допущення фінустановою у вересні значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) більш ніж на 5%, про що йдеться в постанові Національного Банку України № 934 від 24.12.2015 «Про віднесення ПАТ «Український ОСОБА_6» до категорії неплатоспроможних».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві «УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_6» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 25 грудня 2015 року до 24 березня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «УКРІНБАНК», визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 строком на три місяці з 25 грудня 2015 р. до 24 березня 2016 р. включно.

Відповідач протягом вересня - грудня 2015 року неодноразово звертався до керівництва Дніпропетровського відділення ПАТ «Український ОСОБА_6» з листами - вимогами (вих. №63 від 07.09.2015, вих. №71 від 23.09.2015, вих.№93 від 23.11.2015, вих. №95 від 27.11.2015, вих. №100 від 14.12.2015) вирішити питання щодо відправлення бюджетних платежів за призначенням.

Щодо проблем у взаємовідносинах з ПАТ «Український ОСОБА_6» внаслідок неперерахування останнім грошових коштів до бюджету відповідач звертався також до Національного Банку України. Також, про наведені обставини відповідач неодноразово повідомляв податкову інспекцію, що підтверджується листами - зверненнями, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення строків сплати податку з ПДВ за серпень-грудень 2015 та податку на прибуток за звітний 2015 до бюджету відповідачем не було порушено через те, що неперерахування сум наведених податків відбулося з вини банку ПАТ «Український ОСОБА_6». Відлік строку зарахування податку розпочнеться з моменту відновлення платоспроможності банку або його правонаступника, з урахуванням положень п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми «Екопрон - Юг» про стягнення податкового боргу в сумі 109892,07 грн. відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 червня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1