Постанова

від 02.06.2016 по справі 804/2325/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 р. Справа № 804/2325/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000232201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість від 22.02.2016р. в сумі 178190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товарів/послуг у Приватного підприємства «Орім» є хибними та необґрунтованими, а винесене на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання письмових пояснень або заперечень на позов не скористався.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не прибув у судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.05.2000р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 12.01.2016р. по 18.01.2016р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аквапласт» з питань правомірності формування податкового кредиту при здійсненні взаємовідносин із ПП «Орім» (код ЄДРПОУ 39355541) у період лютий 2015 року.

За результатами перевірки 27.01.2016 року складено акт №132/2/30927520 у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 178190,00 грн.

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ «Аквапласт» 10.02.2016р. було подано заперечення до акту перевірки, за розглядом яких ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 17.02.2016р. за вих.№2555/10/04-66-22-18 надана відповідь на заперечення до акту перевірки, згідно якої відповідні заперечення залишені без задоволення.

На підставі вказаного акту 22.02.2016р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 178190 грн. за період - лютий 2015 року.

Рішенням про результати розгляду скарги ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.04.2016р. №2172/10/04-36-10-01-09 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.02.2016р. №0000232201.

Правомірність винесеного ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно листа інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 цього Законупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Аквапласт» з ПП «Орім».

01.01.2015р. між ТОВ «Аквапласт» (замовник) та ПП «Орім» (виконавець) укладено договір на надання маркетингових послуг №104, згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги за переліком наданим в додатку.

На виконання вказаного договору сторонами погоджено додаток №1 із затвердженим переліком робіт (визначення об'єму продаж в торгівельних точках у кількісному виразі; визначення об'єму продаж в торгівельних точках у грошовому виразі; визначення динамікти продажу продукції; визначення середньодобових продаж замовника; надання інформації за кожною торгівельною точкою; проведення кількісного маркетингового дослідження; проведення телефонного опросу; проведення моніторингу з визначення кількості фей сов товарної позиції в розрізі торгівельних точок; обробка результатів маркетингового дослідженн та надання звіту; проведення фокус-груп; надання інформації щодо роздрібної торгівлі; визначення відносин споживачів до виждів реклами різних товарних груп; визначення фактору вибору торгівельної точки; визначення відношення споживача до найменування торгівельної точки; визначення відношення до пакування товару; On-Line опрос споживачів; Capi-опрос з використанням анкети з фіксованим переліком питань).

Виконання умов цього договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №026020 від 28.02.2015р.

Також на виконання умов договору ПП «Орім» складені звіти за проведеними маркетинговими дослідженнями.

За наслідками проведеної господарської операції ПП «Орім» на адресу позивача були виписані податкові накладні №888 від 28.02.2015р., №798 від 26.02.2015р., №766 від 25.02.2015р., №700 від 23.02.2015р..

В ході судового розгляду справи представником позивача пояснено, що ТОВ «Аквапласт» є виробником безалкогольних напоїв, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ефективність діяльності якого безпосередньо залежить від інституту маркетингових досліджень, яка фактично не може бути здійснена без застосування маркетингових заходів.

Вказав, що наразі наявний активний спад обсягу реалізованої продукції в 2014 році, на що окрім фінансової кризи в країні в цілому , вплинуло тимчасова окупація АРК, в результаті чого підприємство починаючи з квітня 2014 року втратило 40 торгівельних точок, а також втрата контролю ринку на території проведення антитерористичної операції (Донецьк, Донецька область, м.Луганськ, Луганська область), в результаті чого починаю чи з липня 2014 року було втрачено 218 торгівельних точок, що складає майже 40% втрати ринку збуту виробленої продукції ТОВ «Аквапласт».

Відстежуючи динаміку освоєння підприємством ринку збуту продукції на території України, слід зазначити те, що зокрема, у 2007 році продукція ТОВ «Аквапласт» була представлена у 224 торгівельних точках країни, у 2008 році - 311, У 2009 році - 404, у 2010 році - 469, у 2011 році - 525, у 2012 році - 596, у 2013 році - 648, на початку 2014 року - 702 торгівельних точка, проте станом на 01.05.2014 рік загальна кількість торгівельних точок становить 662 торгівельні точки, отже підприємство втратило 218 торгівельні точки та станом на 20.08.2014 року загальна кількість торгівельних точок складає 444 одиниці, що підтверджується відповідний звітами-дислокаціями активних торгівельних точок» по підприємству.

Отже, враховуючи складну економічну ситуацію, що обумовлено також втратою ТОВ «Аквапласт» ринку збуту продукції у розмірі не менш ніж 40% , підприємство для виходу із складної ситуації, зокрема, за для уникнення банкрутства, вимушено було провести маркетингові заходи для освоєння нового ринку збуту.

Таким чином, в результаті отриманих послуг за наведеним договорам послуг, підприємство фактично відновило раніш зайнятий сегмент ринку, що підтверджується звітами-дислокаціями активних торгівельних точок»: станом на 01.11.2014 рік продукція підприємства була представлена вже у 493 магазинах, станом на 01.12.2014 року - у 584 магазинах, к кінцю квітня 2015 року - у 634 магазинах.

Отримані маркетингові послуги надали можливість підприємству уникнути подальшого спаду об'єму реалізованої продукції, на підтвердження чого позивачем надано довідки про обсяг реалізованої продукції, які відображені в бухгалтерському обліку на 26 рахунку у періоди: 2014 рік, 2015 рік.

Також позивачем зазначено, що відновлення та розширення ринку збуту надало можливості, зокрема , в 2015 році додатково працевлаштувати 69 працівників, що підтверджується Звітами з праці, де зазначено: за 2013 рік середня кількість усіх працівників повної зайнятості осіб складає на початку року - 128 осіб на кінець періоду - 130, за 2015 рік середня кількість усіх працівників повної зайнятості осіб складає на початку року - 128 осіб, на кінець періоду - 204.

Крім того суд зауважує, що платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність. А відтак платник самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг.

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання позивачем маркетингових послуг від контрагента ПП «Орім» на загальну суму 1069140,00 грн. з ПДВ, а також їх використання у власній господарській діяльності. Отже, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Крім того, статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування таких обставин.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 178190,00 грн.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вище зазначене, винесене на підставі хибних висновків акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2016 року №0000232201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 178190 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49047, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, буд. 8-Д, код ЄДРПОУ 30927520) сплаченийи судовий збір у розмірі 2672,85 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят дві грн. 85 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 02.06.2016р. Суддя З оригіналом згідно Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1