Ухвала

від 26.07.2016 по справі 805/4557/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року справа №805/4557/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 р. у справі № 805/4557/15-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-4763/6-23 від 17 серпня 2015 року на суму 8846,05 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі № 805/4557/15-а адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-4763/6-23 від 17 серпня 2015 року на суму 8846,05 грн. - задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4763/6-23 від 17 серпня 2015 року на суму 8846,05 грн. ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (НОМЕР_1, місце проживання: 84331, вул. Двірцева, буд. 40 А, кв. 24, м. Краматорськ, Донецька область) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області судовий збір у розмірі 1 705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн. 20 коп. (арк.справи 85-88)

Відповідач не погодилась з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 89-90)

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1, місце проживання: 84331, вул. Двірцева, буд. 40 А, кв. 24, м. Краматорськ, Донецька область (а.с. 46 - 47). Згідно наявних матеріалів у справі, позивач здійснює свою діяльність за кодом КВЕД 86.22 Спеціалізована медична практика (основний) та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області як платник єдиного внеску з 19 квітня 2002 року.

За період з січня 2015 року до 29 травня 2015 року позивачем отримано від відповідача вимоги про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску :

- від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 473,61 грн. (арк.справи 8)

- від 16 лютого 2015 року № Ф - 4763/1 -25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 2 307,58 грн. (арк.справи 24)

- від 05 березня 2015 року № Ф - 4763/2 -25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 2 873,60 грн. (арк.справи 28)

- від 07 квітня 2015 року № Ф - 4763/3-25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 3 560,91 грн. (арк.справи 32)

- від 14 травня 2015 року № Ф - 4763/4-25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 5 516,17 грн. (арк.справи 37)

Позивач, отримавши першу вимогу про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25, та не погодившись з нею, оскаржила вимогу від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області шляхом направлення скарги від 19 лютого 2015 року № 1 (арк.справи 11 - 12).

Відповідно до рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 18 березня 2015 року № 1946/10/05-99-23-01, про результати розгляду скарги від 19 лютого 2015 року № 1, вимогу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25 залишенно без змін, а скаргу - без задоволення (арк.справи 13-16).

Позивач звернулась із скаргою від 16 квітня 2015 року № 7 до Державної фіскальної служби України в якій просила скасувати у повному обсязі вимогу від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25 ( арк.справи 19-20).

Відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 14 травня 2015 року № 4465/є/99-99-10-01-07-15, про результати розгляду скарги від 16 квітня 2015 року № 7, вимогу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25 та рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 18 березня 2015 року № 1946/10/05-99-23-01 залишенно без змін, а скаргу- без задоволення (арк.справи 21 - 23).

З матеріалів справи вбачається, що вимоги про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 16 лютого 2015 року № Ф - 4763/1 -25, від 05 березня 2015 року № Ф - 4763/2 -25, 07 квітня 2015 року № Ф - 4763/3-25 позивач оскаржував до Головного управління ДФС у Донецькій області (арк.справи 27,31,35).

Не погодившись із рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 18 березня 2015 року № 1946/10/05-99-23-01, та рішенням Державної фіскальної служби України від 14 травня 2015 року № 4465/є/99-99-10-01-07-15, та вважаючи що остання отриманна вимога про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14 травня 2015 року № Ф - 4763/4 -25 є сумарною, до якої увійшли суми податкового боргу у попередніх вимогах, позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування вимоги про сплату боргу від 14 травня 2015 року № Ф - 4763/4 -25 в сумі 5 516,17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач 17 листопада 2015 року надав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив, що 21 вересня 2015 року отримав вимогу ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 17 серпня 2015 року № Ф - 4763/6-23 в сумі 8 846,05 грн. (арк.справи 51), та просить суд скасувати вимогу про сплату боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 17 серпня 2015 року № Ф - 4763/6-23 в сумі 8 846,05 грн (арк.справи 50).

Отже, в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що позивачем отримано від Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області вимоги: від 14 січня 2015 року № Ф - 4763-25, якою визначенно суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 473,61 грн., від 16 лютого 2015 року № Ф - 4763/1 -25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 2 307,58 грн., від 05 березня 2015 року № Ф - 4763/2 -25, якою визначенно суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 2 873,60 грн., від 07 квітня 2015 року № Ф - 4763/3 -25, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 3 560,91 грн., від 14 травня 2015 року № Ф - 4763/4 -25, якою визначенно суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 5 516,17 грн., а також вимога від Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 17 серпня 2015 року № Ф - 4763/6-23, якою визначено суму податкового боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 8 846,05 грн.

Таким чином, вимога від 17 серпня 2015 року № Ф - 4763/6-23 є складовою, що також відображено у витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки до визначеної у ній сумі, у тому числі, увійшли суми боргу зі сплати єдиного внеску, зазначені у попередніх вимогах (арк.справи 75 - 83).

На думку позивача, вимогу про сплату боргу видано з порушенням норм діючого законодавства, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Оскільки всі зазначені вимоги пов'язані між собою, та у зв'язку з тим, що прийняття вимоги 17 серпня 2015 року № Ф - 4763/6-23 фактично нівелює дії попередніх вимог, і вона є саме тим актом, який у теперішній час порушує права позивача, то позивачем заявлено вимоги про скасування саме неї.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Законом України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформиВ» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Законом України В«Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом - Закон №2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

У розумінні приписів абз. 2 п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України В«Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону №2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем спірної податкової вимоги № Ф - 4763/6-23 від 17 серпня 2015 року на суму 8 846,05 гривень, з огляду на те, що нормами законодавства, якими регулюються спірні правовідносини і які були чинними на час виникнення спору, на думку позивача, він був звільнений від сплати зазначених податків, оскільки підприємницька діяльність ним здійснювалася в м.Краматорськ Донецької області та дана територія знаходиться в зоні проведення АТО.

Щодо правомірності формування та направлення податкової вимоги № Ф - 4763/6-23 від 17 серпня 2015 року на суму 8 846,05 гривень про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірної вимоги полягає у правомірності винесення податковим органом вимоги щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску із урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон№2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Обов'язок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Зазначена норма діяла з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, а з 01.01.2016 року була виключена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року включно.

Як встановлено вище, спірна вимога № Ф - 4763/6-23 сформована 17 серпня 2015 року до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення. Згідно абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 17 серпня 2015 року.

Отже, спірна вимога про сплату недоїмки та застосування наслідків такої несплати була протиправною на дату її формування.

Наведення судом першої інстанції норм законів, якими регулюється порядок звільнення від сплати єдиного внеску, списання недоїмки як безнадійного податкового боргу є недоцільними в даному випадку, оскільки предметом спору є правомірність дій податкового органу щодо формування та направлення податкової вимоги.

Висновок суду першої інстанції щодо необхідності наявності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску є неприйнятним з огляду на безумовне відстрочення сплати, яке передбачено в силу Закону, згідно норм якого податковий орган не міг формувати таку вимогу в період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4763/6-23 від 17 серпня 2015 року на суму 8846,05 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Спір судом першої інстанції по суті вирішений правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 198, ст..200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 р. у справі № 805/4557/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 р. у справі № 805/4557/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_2