Ухвала

від 20.07.2016 по справі 672/576/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 672/576/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1519/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів: Купельського А.В., Фанди В.П.,

секретар - Філіпчук О.С.,

за участю прокурорів - Параскевича О.Г., Ковальчука М.М.,

представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 травня 2016 року у справі за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Сатанівська селищна рада об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_4 інспекція сільського господарства в Хмельницькій області, реєстраційна служба Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказів та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

встановила :

У квітні 2015 року прокурор звернувся до суду із позовом та просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №ХМ/6821282500:03:006/00000767 від 17 жовтня 2013 року та від 20 листопада 2013 року №ХМ/6821282500:03:006/00001462; скасувати реєстраційний запис №3857155 від 14 грудня 2013 року, здійснений реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 вересня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району Хмельницької області, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 17 жовтня 2013 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району Хмельницької області площею 2 га для

Головуюча у першій інстанції - ОСОБА_6 Категорія - 47

Доповідач: Спірідонова Т.В.

ведення особистого селянського господарства. Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 20 листопада 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району та надано їй у власність вказану земельну ділянку. 14 грудня 2013 року реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції було зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на дану земельну ділянку. Зазначає, що передана ОСОБА_3 у приватну власність земельна ділянка була призначена для випасу худоби індивідуального сектору, а не для ведення особистого селянського господарства. Крім того земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Іванківці Городоцького району.

Ухвалами Городоцького районного суду Хмельницької області від 9 липня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області та в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 інспекцію сільського господарства в Хмельницькій області.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 7 грудня 2015 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району Хмельницької області - Сатанівську селищну раду об'єднаної територіальної громади Городоцького району Хмельницької області.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції залишив без уваги доводи прокурора щодо належності спірної земельної ділянки до земель комунальної власності. Також, судом не надано належної оцінки рішенню сесії ОСОБА_5 сільської ради № 2 від 11 лютого 2003 року «Про розмежування земель державної та комунальної власності», відповідно до якого пасовища, на яких розташована спірна земельна ділянка, віднесено до земель комунальної власності. Не враховано вимоги ст. 83 ЗК України, згідно якої земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади, зокрема громадських пасовищ, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

У судовому засіданні прокурор Параскевич О.Г. та Ковальчук М.М. апеляційну скаргу підтримали.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2, заперечуючи проти апеляційної скарги зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідач ОСОБА_3 та представники третіх осіб- Сатанівської селищної ради об'єднаної територіальної громади, Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що передача спірної земельної ділянки у власність для ведення селянського господарства проведена у

відповідності з діючим законодавством, відповідачем не було змінено її цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №ХМ/6821282500:03:006/00000767 від 17 жовтня 2013 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району Хмельницької області площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області № ХМ/6821282500:03:006/00001462 від 20 листопада 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території ОСОБА_5 сільської ради Городоцького району та надано їй у власність вказану земельну ділянку.

14 грудня 2013 року реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції було зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на дану земельну ділянку.

Вказана земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, що визнано сторонами у судовому засіданні.

Відповіно до п.1 рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 11.02.2003 року №2 «Про розмежування земель державної і комунальної власності на території ОСОБА_5 сільської ради» до комунальної власності віднесено 193,2 га землі під випас худоби індивідуального сектору.

Відповідно до пп.ї п.3 Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності, затвердженого постановою КМ України №1100 від 01.08.2002 року (чинного на час ухвалення рішення сільської ради) із земель державної власності у власність територіальних громад сіл, селищ, міст передаються земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності і використовуються для сінокосіння та випасання худоби.

Пунктом 5 цього ж Тимчасового порядку встановлено, що право на землю територіальних громад сіл, селищ, міст виникає після затвердження меж земельних ділянок комунальної власності обласними державними адміністраціями за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Прокурори у суді першої та апеляційної інстанції не надали суду доказів того, що дане рішення сесії сільської ради було виконане, мало місце розроблення відповідної документації та затвердження меж земельних ділянок комунальної власності обласними державними адміністраціями за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування. Будь-яке погодження сільським головою питання щодо віднесення частини земельної ділянки під пасовища не носить ніякого правового значення, оскільки таке не передбачено було діючим на той час земельним законодавством. Відповідачі заперечили наявність такої документації та відповідного рішення обласної державної адміністрації.

Даний Тимчасовий порядок розмежування земель втратив чинність на підставі Постанови КМ України №1332 від 08.10.2004 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" ,тому не виконане рішення сесії сільської ради не має ніякого правового значення, оскільки Законом встановлено інший порядок віднесення земель до певної власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у встановленому порядку спірна земельна ділянка на момент передачі у власність не мала виду її використання - для випасу худоби індивідуального сектору, а встановлення цільового використання-ведення особистого селянського господарства відповідає вимогам земельного законодавства, тому висновок заступника прокурора про зміну цільового призначення

земельної ділянки є помилковим, такий висновок не узгоджується з вимогами ст.ст.19,20,22,34 ЗК України.

На час звернення заступника прокурора до суду набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року, який по іншому вирішив питання щодо розмежування земель державної та комунальної власності. Так п.7 та пп.г п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими, а у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а саме земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Таким чином, даним законом не передбачено віднесення спірної земельної ділянки до земель державної власності, хоча саме в інтересах держави заявлено даний позов заступником прокурора.

При наявності у сільської ради матеріалів проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, розроблених, але не затверджених до набрання чинності цим Законом, можуть використовуватися при розробленні схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, матеріалів інвентаризації земель, а також іншої документації із землеустрою (п.11 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону).

Посилання прокурора на ст.34 ЗК України як на підставу для скасування рішення суду не заслуговує на увагу, оскільки для реалізації свого права органи виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо створення громадських пасовищ не визначили територію, де знаходиться спірна земельна ділянка, як громадське пасовище, не розробили відповідну технічну документацію із встановлення меж земельної ділянки для створення громадського пасовища.

В апеляційній скарзі заступник прокурора також посилається на те, що судом не враховано положення ч.3 ст.83 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади, в тому числі громадських пасовищ, а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність. Однак, заступником прокурора не зазначено відповідне рішення органу державної влади, яким передбачено таке використання конкретної земельної ділянки для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади, не надано доказів, що спірна земельна ділянка розташована саме на такому об'єкті.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що такі підстави не визначалися заступником прокурора у позовній заяві та не досліджувалися судом першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у визнанні незаконними та скасуванні наказів Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №ХМ/6821282500:03:006/00000767 від 17 жовтня 2013 року та від 20 листопада 2013 року №ХМ/6821282500:03:006/00001462.

Оскільки відсутні підстави для визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів, підстав для скасування державної реєстрації прав власності на спірну земельну ділянку не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/ ОСОБА_7

Судді: /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова