Рішення

від 19.07.2016 по справі 914/1729/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016р. Справа№ 914/1729/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФУДРЕФОРМВ» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«КІМАКВ» , Львівська область, місто Трускавець

про стягнення заборгованості за договором поставки

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФУДРЕФОРМВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«КІМАКВ» про стягнення заборгованості в сумі 25667грн. 97коп., в тому числі 18500грн. 00коп. - основного боргу, 1449грн. 19коп. - інфляційних втрат, 498грн. 51коп. - 3% річних та 5220грн. 27коп. - пені.

Ухвалою суду від 24.06.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.07.2016р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, ухвалою суду розгляд справи відкладався.

12.07.2016р. представник позивача, через канцелярію суду подав заяву (вх.№3560/16 від 12.07.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що сума основного боргу в розмірі 18500грн. 00коп. оплачена відповідачем 01.07.2016р. та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №ДГ-ФР 0027 від 03 січня 2014 року у розмірі 7167грн. 97 коп., в тому числі: 498грн. 51коп. - 3% річних, 5220грн. 27коп. - пені, 1449грн. 19коп. - інфляційні втрати та 1378грн. 00коп. - судового збору. Дана заява прийнята судом та розгляд справи проводиться із врахуванням позовних вимог, викладених у цій заяві.

В судове засідання 19.07.2016р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві (вх.№3560/16 від 12.07.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог і просить суд позов задоволити. 19.07.2016р. через канцелярію суду (вх.№30429/16 та вх.№30338/16) від позивача подано пояснення від 14.07.2016р. на позовну заяву. Крім цього, 19.07.2016р. через канцелярію суду (вх.№30337/16) від позивача подано супровідний лист від 19.07.2016р. про долучення до матеріалів справи документів згідно переліку.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимог ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та поштовим повідомленням про вручення №8210601146219. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 19.07.2016р. не поступало.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

03.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ФУДРЕФОРМВ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«КІМАКВ» (покупець) укладено договір №ДГ-ФР0027 згідно до умов (п.1.1 договору) якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець - приймати і вчасно оплачувати товар, вид, кількість, вартість, а також умови постачання яких визначаються відповідно до порядку, передбаченого положеннями даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору №ДГ-ФР0027 від 03.01.2014р. товар - це речовина - інгредієнти, технологічні компоненти, спеції, конкретні види (асортимент) кількість та ціна яких у кожній партії визначається в товаросупроводжувальних документах або в специфікаціях. Специфікація змінює умови договору.

Згідно із розділом 4 договору №ДГ-ФР0027 від 03.01.2014р. погоджена відповідно до цього договору вартість товару буде вказуватися в товаросупроводжувальних документах, що оформляються продавцем на кожну партію товару. Оплата вартості поставленого товару буде здійснюватися покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок продавця. Порядок оплати кожної партії товару: повна вартість оплачується покупцем протягом 14 календарних днів з дати поставки. Зобов'язання покупця по оплаті вартості поставленого товару будуть вважатися виконаними належним чином з моменту зарахування на банківський рахунок продавця суми коштів, що покриває загальну вартість такого товару.

Пунктом 9.1 та підпунктом 9.1.1 договору №ДГ-ФР0027 від 03.01.2014р. передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31.12.2014р. Якщо до спливу строку дії договору жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію, то договір буде автоматично продовжений на невизначений термін та буде діяти безстроково. В такому випадку будь-яка зі сторін може припинити дію договору в будь-який час, попередивши про це іншу сторону належним чином.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 253927грн. 90коп., що підтверджується видатковими накладними: №8 від 10.01.2014р. на суму 5796грн. 00коп. (з ПДВ); №55 від 31.01.2014р. на суму 5796грн. 00коп. (з ПДВ); №368 від 07.04.2014р. на суму 24010грн. 80коп. (з ПДВ); №854 від 19.06.2014р. на суму 4112грн. 60коп. (з ПДВ); №999 від 11.07.2014р. на суму 20173грн. 00коп. (з ПДВ); №1223 від 19.08.2014р. на суму 22302грн. 00коп. (з ПДВ); №278 від 30.04.2015р. на суму 77740грн. 20коп. (з ПДВ); №340 від 25.05.2015р. на суму 53912грн. 30коп. (з ПДВ); №629 від 14.09.2015р. на суму 40085грн. 00коп. (з ПДВ), а також товарно-транспортними накладними: б/н від 10.01.2014р.; №Р58 від 31.01.2014р.; №Р368 від 07.04.2014р.; №Р999 від 11.07.2014р.; №Р1223 від 19.08.2014р.; №Р278 від 30.04.2015р.; №Р340 від 25.05.2015р.; №Р629 від 14.09.2015р..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем, виконав у повному обсязі, оплативши за отриманий товар згідно вказаних накладних, що підтверджується банківськими виписками та позивачем у заяві про зменшення позовних вимог. Проте, відповідачем допущено порушення строків проведення розрахунків за товар, встановлених договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Згідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.6.2. договору №ДГ-ФР0027 від 03.01.2014р. у випадку прострочення, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день допущеного прострочення. Так, згідно із п.6.2. договору №ДГ-ФР0027 від 03.01.2014р., позивач, за період з 29.09.15р. по 28.03.2015р. нарахував відповідачу пеню в сумі 5220грн. 27коп. Розрахунки долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував згідно долученого розрахунку, інфляційні втрати за період з серпня 2014р. по червень 2016р. в розмірі 1449грн. 19коп. та 3% річних за період з 29.07.14р. по 17.06.2016р. в розмірі 498грн. 51коп.

У пункті 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні 3% річних, відтак розмір 3% річних в перерахунку складає 496грн. 70коп. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із врахуванням заяви (вх.№3560/16 від 12.07.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог до відповідача про стягнення 3% річних у розмірі 496грн. 70коп., інфляційних втрат у розмірі 1449грн. 19коп. та пені у розмірі 5220грн. 27коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

Судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«КІМАКВ» (82200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30028507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФУДРЕФОРМВ» (02140, м.Київ, вул.О.Мишуги, буд.12, оф.358, код ЄДРПОУ 38963791) 1449грн. 19коп. - інфляційних втрат, 496грн. 70коп. - 3% річних, 5220грн. 27коп. - пені та 1377грн. 65коп. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 21.07.2016р.

Суддя Іванчук С.В.