Рішення

від 26.07.2016 по справі 927/626/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

26 липня 2016 року справа № 927/626/16

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури

вул.Шевченка,1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави

в особі позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

відповідач: Приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія-Сервіс",

пр. Перемоги, 205, м. Чернігів, 14027

вул. І. Мазепи, 44, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про стягнення 128969,47 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7 від 26.07.2016, представник

від відповідача: не з"явився

від прокуратури: ОСОБА_2, прокурор Чернігівської міської прокуратури, посвідчення №037112 від 22.12.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з подальшим перерахуванням до державного бюджету України 128969,47 грн неустойки за період з 12.12.2015 по 31.05.2016, за неналежне виконання умов договору оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні 26.07.2016 надали письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Також представником позивача та прокурором подано письмові клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено судом до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повноважного представника в судові засідання 14.07.2016 та 26.07.2016 не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвала суду від 06.07.2016 про порушення провадження та ухвала суду від 14.07.2016 про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу за адресою державної реєстрації останнього, а саме: проспект Перемоги, 205, м. Чернігів, 14000, повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду як неодержану з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» , ухвала суду від 14.07.2016 про відкладення розгляду справи, направлена на адресу вул. І. Мазепи, 44 , м. Чернігів, 14000, також повернулись до суду з відмітками В«за закінченням терміну зберіганняВ» .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Отже відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі В«Смірнова проти УкраїниВ» ).

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 26.07.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор виклав позовні вимоги.

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримала та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України В«Про прокуратуруВ» , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п.1, 4.4. положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, затвердженого головою ФДМУ від 16.07.2012, регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Одним з основних завдань регіонального відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна.

Враховуючи, що В«інтереси державиВ» є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, прокурор з посиланням на законодавство, обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача у справі, даний позов заявлено як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1,6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

30.08.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Чернігівській області (орендодавцем) та Приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" (орендар) було укладено договір оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п.1.1. договору оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - будівлю кафе загальною площею 216,0 кв.м. та інше окреме індивідуально визначене майно, розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 44, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2013 і становить за незалежною оцінкою 914755,32грн., в т.ч.: будівля кафе - 889063,22 грн, інше окреме індивідуально визначене майно - 25692,10 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, майно було передано в оренду за актом приймання-передачі від 30.08.2013 (а.с. 11).

Пунктами 10.1., 10.9., 10.10. договору оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013 передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.08.2013 до 27.08.2016 включно.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем.

Майно вважається поверненим орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2015 у справі №927/1162/15 було задоволено повністю позовні вимоги заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області; стягнуто з Приватного підприємства В«Керуюча компанія Мрія-СервісВ» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 60167,65 грн заборгованості з орендної плати, 11 252,49 грн пені. Розірвано договір оренди №133-13 від 30.08.2013 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Чернігівській області з Приватним підприємством В«Керуюча компанія Мрія-СервісВ» . Зобов'язано Приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" звільнити державне нерухоме майно - будівлю кафе загальною площею 216 кв. м та інше окреме індивідуально визначене майно, а саме: - стіл дубовий обідній 1,5 м*0,7 м (інв. №2-6) - 5 шт.; - стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) - 2 шт.; - табурет дубовий (інв. №9-33) - 25 шт.; - стілець банкетний барний (інв. №34-39) - 6 шт.; - стіл розробний металевий (інв. №40) - 1 шт.; - барна стойка та дубова дзеркальна вітрина (інв. №41) - 1 компл.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №42) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №43) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101.10 (інв. №44) - 1 шт.; - касовий апарат Міні 600.01 (інв. №45) - 1шт.; - стілець офісний (інв. №47-48) - 2 шт.; - стільці (інв. №49-60) - 12 шт.; - касовий апарат Міні 500.01 (інв. №61) - 1 шт.; - стільці для зали (інв. №62-68) - 7 шт., вартістю 914755,32 грн., яке знаходиться за адресою вул.Щорса, 44, м.Чернігів, та повернути його орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області. Стягнуто з Приватного підприємства В«Керуюча компанія Мрія-СервісВ» в доход Державного бюджету України 3654 грн судового збору.

Рішення суду у справі №927/1162/15 набрало законної сили 10.11.2015. На примусове виконання рішення суду у справі №927/1162/15 судом 10.11.2015 були видані накази.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.02.2016 по справі № 927/25/16, яке набрало законної сили 12.02.2016, за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до Приватного підприємствао "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" про стягнення 66806,70 грн заборгованості з орендної плати за серпень-листопад 2015 року, 29582,95 грн пені за несвоєчасну й у повному обсязі сплату орендної плати та 19529,68 грн неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення майна, було встановлено наступне:

Договір оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013 було розірвано в судовому порядку рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2015 по справі №927/1162/15, яке набрало законної сили 10.11.2015, відповідно договір оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013 вважається розірваним з 10.11.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У п.10.9., 10.10. договору оренди сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.02.2016 по справі № 927/25/16, яке набрало законної сили 12.02.2016, було встановлено також, що станом на 11.12.2015 орендоване майно відповідачем не було повернуто та відповідно стягнуто з відповідача неустойку за період з 22.08.2015 по 11.12.2015 в сумі 19529,68 грн за невиконання обов'язку щодо повернення майна.

Як свідчать матеріали справи, 04.02.2016 року Новозаводським відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №50054068 з виконання наказу №927/1162/15, виданого 10.11.2015 року, про зобов'язання відповідача звільнити державне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою вул.Щорса, 44, м. Чернігів та повернути його орендодавцю - Регіональному відділеню Фонду державного майна України в Чернігівській області.

Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції своїм листом від 13.07.2016 № 201/16 повідомив позивачу, що дійсно на виконанні у відділу перебуває виконавче провадження ВП №50054068 з виконання наказу №927/1162/15, виданого 10.11.2015 року, про зобов'язання відповідача звільнити державне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою вул.Щорса, 44, м. Чернігів та повернути його орендодавцю - Регіональному відділеню Фонду державного майна України в Чернігівській області; постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 04.02.2016 та направлена сторонам виконавчого провадження; 12.03.2016, 25.03.2016, 08.04.2016, 22.04.2016, 11.05.2016, 25.05.2016 винесені постанови про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з тим, що у відділі ДВС відсутні дані про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно рішення господарського суду Чернігівської області у справі №927/1162/15 та виданий 10.11.2015 наказ на його примусове виконання про зобов'язання відповідача звільнити державне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою вул.Щорса, 44, м. Чернігів та повернути його орендодавцю - Регіональному відділеню Фонду державного майна України в Чернігівській області не виконано, державне нерухоме майно відповідачем не звільнено та орендодавцю не повернуто.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.10.11. договору оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення.

Розділом 3 договору оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013 сторони, зокрема, погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2013 року 11423,01грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, за який здійснюється платіж.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом, рішення господарського суду Чернігівської області від 27.10.2015 у справі № 927/1162/16, на час розгляду даної справи у суді не виконано, орендоване майно орендодавцю не повернуто, доказів підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна сторонами, відповідно до п.10.9,10.10. договору, суду не надано, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що відповідач продовжує користуватись спірним орендованим майном після розірвання договору в судовому порядку за відсутності законних на те підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів, які спростували б викладені прокурором та позивачем обставини, не надав.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, орендоване майно позивачу не повернув, і вимоги позивача не оспорив, а тому суд перевіривши наданий розрахунок неустойки, доходить висновку, що позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 128969,47 грн неустойки за користування орендованим майном за період з 12.12.2015 по 31.05.2016 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь прокуратури Чернігівської області судовий збір у розмірі 1934,54 грн.

Керуючись ст.11, 525, 526, 626, 627, 629, 759, 785 Цивільного кодексу України; ст. 193, 283 Господарського кодексу України; ст.27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» , ст. 2, 33, 35, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«Керуюча компанія Мрія-СервісВ» , пр. Перемоги, 205, м. Чернігів, 14027; вул. І. Мазепи, 44, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 38340862, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000 з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України (отримувач - УК у м. Чернігові/м. ЧЕРНІГІВ/220080300, код ЄДРПОУ 38054398, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, р/р 31112094700002) 128969,47 грн неустойки.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства В«Керуюча компанія Мрія-СервісВ» , пр. Перемоги, 205, м. Чернігів, 14027; вул. І. Мазепи, 44 , м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 38340862, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Прокуратури Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000 (ідентифікаційний код 02910114, р/р 35215093006008 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) 1934,54 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 26.07.2016.

Суддя Л.М. Лавриненко