Рішення

від 20.07.2016 по справі 910/9562/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016Справа №910/9562/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до про Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки Представники:

від Прокуратури: Колодяжна А.В. (представник за посвідченням);

від Позивача: Самелюк К.О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Негода Є.В. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що рішенням Київської міської ради №190/2024 від 22.08.2007 року передано Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,54 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудовано - прибудованими приміщеннями по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 року у справі №17/282 визнано укладеним з дня набрання даним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки площею 0,54 га по вул. Воровського,29 у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтажсервіс" та Київською міською радою в редакції, яка була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтажсервіс" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором. Як зазначає прокурор, Відповідачем неналежним чином виконуються умови договору в частині своєчасної та у повному розмірі сплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 247 033 грн. 53 коп., що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Таким чином, прокурор Позивач просить Суд розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва площею 5 345 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:173:0036), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №91-6-00795 від 04.09.2008 р.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» повернути Київській міській раді земельну ділянку, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва площею 5 345 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:173:0036) у стані, придатному для її подальшого використання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/9562/16, судове засідання призначено на 08.06.2016 року.

03.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшло письмові підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 26.05.2016 року.

07.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

08.06.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 26.05.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Прокуратуру, Позивача надати письмові пояснення з посиланням на належні докази та норми чинного законодавства України щодо підстав для розірвання договору в разі наявності податкової заборгованості, оскільки п 11.4 Договору визначено, що договір може бути розірваний разу несплати орендної плати.

2) Позивача надати обґрунтований розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС" за Договором оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року відкладено розгляд справи на 22.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

13.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2016 року.

22.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2016 року.

22.06.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача вимоги ухвали суду від 08.06.2016 року виконав не в повному обсязі. Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 26.05.2016 року не виконав, а в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, оскільки матеріали позовної заяви не отримував.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання представник відповідача.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Відповідача надати власний розрахунок та письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням письмових пояснень Прокуратури та Київської міської ради.

2) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надати інформацію по сплаті орендних платежів Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС" за Договором оренди земельної ділянки, який укладено з Київською міською радою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2016 року відкладено розгляд справи на 06.07.2016 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

30.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 26.05.2016 року.

06.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

06.07.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача вимоги ухвали суду виконав не в повному обсязі, а Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві вимоги ухвали суду від 22.06.2016 року не виконало.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Прокуратуру та Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2016 року відкладено розгляд справи на 20.07.2016 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

13.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

19.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

20.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 20 липня 2016 року представники Прокуратури та Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20 липня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №190/2024 від 22.08.2007 року передано Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,54 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудовано - прибудованими приміщеннями по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва у тому числі: площею 0,15 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, площею 0,39 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 року у справі №17/282 визнано укладеним з дня набрання даним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки площею 0,54 га по вул. Воровського,29 у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтажсервіс" та Київською міською радою в редакції, яка була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтажсервіс" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.08.2007 №190/2024 передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі -об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Згідно з п.2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування -вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі м. Києва;

- площа - 5345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) кв.м.

- цільове призначення -для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями;

- кадастровий номер 8 000 000 00:88:173:0036;

Договір укладено на 10 (десять) років. (п.3.1 Договору)

У п.4.2 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3,0 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п.4.5 Договору орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33216812700011, КЕКД 13050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

Згідно з п.7.1 Договору після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду .

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що Договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови Земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору, здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам;

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору. (п.11.5 Договору)

Згідно з п.11.8 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення Орендодавцеві земельної ділянки Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Відповідачем неналежним чином виконуються умови договору в частині своєчасної та у повному розмірі сплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 247 033 грн. 53 коп., що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Таким чином, прокурор Позивач просить Суд розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва площею 5 345 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:173:0036), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №91-6-00795 від 04.09.2008 р.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» повернути Київській міській раді земельну ділянку, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва площею 5 345 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:173:0036) у стані, придатному для її подальшого використання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (стаття 142 Конституції України).

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч.1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Внаслідок укладення Договору оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 року у справі №17/282 визнано укладеним з дня набрання даним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки площею 0,54 га по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтажсервіс" та Київською міською радою в редакції, яка була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтажсервіс" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором.

У п.4.2 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3,0 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п.4.5 Договору орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33216812700011, КЕКД 13050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

Як вбачається з інформації Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, станом на 10.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» має заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 247 033 грн. 33 коп.

Звертаючись до суду з вказаним позовом Прокурор зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» неналежним чином виконує свої зобов'язання за Договором оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва, укладеним між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», в частині своєчасної та в повному розмірі сплати орендної плати внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 247 033 грн. 33 коп., що є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що Договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови Земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору, здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам;

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору. (п.11.5 Договору)

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Проте, Судом встановлено, що після порушення провадження у справі №910/9562/16 Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» була сплачена заборгованість по орендній платі за Договором оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва, укладеним між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», у розмірі 948 221 грн. 04 коп., з яких: 547 162 грн. 09 коп. - заборгованість по орендній платі за період грудень 2013 р. - липень 2016 р., 105 902 грн. 34 коп. - 20% штрафу, 295 156 грн. 61 коп. - пеня, що підтверджується платіжним дорученням №01 від 19.07.2016 року із зазначенням призначення платежу: «погашення заборгованості по орендній платі за землю».

Суд звертає увагу, що розглядаючи спір про розірвання договору оренди з підстав наявності заборгованості з орендної плати, згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Як встановлено Судом, станом на час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/9562/16 Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» була сплачена заборгованість по орендній платі за Договором оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва, укладеним між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», у загальному розмірі 948 221 грн. 04 коп. При цьому, Суд звертає увагу, що за інформацією Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, станом на 10.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» мало заборгованість по орендній платі у розмірі 247 033 грн. 33 коп.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» заборгованість по орендній платі була сплачена у повному розмірі, а тому умови Договору оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва були виконані належним чином.

З огляду на приписи чинного законодавства України та сплату Відповідачем заборгованості з орендних платежів станом на час вирішення даного спору, Суд зазначає про відсутність істотних порушень умов договору в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, що є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі №3-211гс14.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розірвання в судовому порядку Договору оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», з підстав несплати Відповідачем орендної плати.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва площею 5 345 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:173:0036), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №91-6-00795 від 04.09.2008 р., задоволенню не підлягають.

Що стосується заявлених позовних вимог прокурора в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» повернути Київській міській раді земельну ділянку, що розташована по вул. Воровського, 29 у Шевченківському районі міста Києва площею 5 345 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:173:0036) у стані, придатному для її подальшого використання, Суд зазначає.

Згідно з ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно з п.11.8 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення Орендодавцеві земельної ділянки Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.

Таким чином, у зв'язку з відмовою Заступнику прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, позовні вимоги в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» повернути Київській міській раді земельну ділянку також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основного зобов'язання.

При цьому, Суд звертає увагу, що відсутні підстави для припинення провадження у даній справі у зв'язку зі сплатою Відповідачем орендної плати, оскільки предметом позову є вимоги прокурора про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, у зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, а не вимоги прокурора про сплату заборгованості по орендним платежам.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» щодо відсутності правового обґрунтування необхідності захисту інтересів Київської міської ради при зверненні до суду з вказаним позовом Заступником прокурора міста Києва, з огляду на наступне.

У пункті 2 статті 121 Конституції України зазначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів і їх заступників, які звертаються до господарського суду на користь держави. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність його захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб (ч. 1 ст. 29 ГПК України).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

З дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Відповідно пп. "а" п. 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Згідно із п.п. 34 ч.1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до Рішення Київської міської ради, № 371/1805 від 28.03.2002р. "Про Статут територіальної громади міста Києва", Київська міська рада - повноважний представник територіальної громади міста Києва, є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, первинним суб'єктом місцевого самоврядування і носієм усіх його публічних прав.

Статтею 29 Статуту територіальної громади міста Києва зазначено, що відповідно до Земельного кодексу України у комунальній власності територіальної громади міста Києва перебувають усі землі в межах міста Києва, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за межами міста Києва, право комунальної власності територіальної громади міста Києва на які посвідчено відповідними державними актами. Набуття права на землю територіальною громадою міста Києва та передача землі з комунальної власності державі, юридичним та фізичним особам здійснюється Київською міською радою в порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Таким чином, земельна ділянка, надана в тимчасове користування Відповідачу, є сформованою земельною ділянкою, знаходиться в м. Києві та відповідно перебуває в розпорядженні територіальної громади міста Києва - Київської міської ради, яка є належним Позивачем у вказаній справі, в інтересах якої прокурор звернувся до суду за захистом порушеного права.

Згідно з положеннями чинного законодавства, саме до виключної компетенції Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування, відноситься право розпоряджатися земельними ділянками в межах міста, в тому числі і розірвання договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства України, а також повноваження прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави й визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором правомірно подано вказаний позов в інтересах Київської міської ради, а тому заперечення Відповідача в цій частині не приймаються Судом до уваги.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Прокурором.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖСЕРВІС» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 липня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин