Ухвала

від 21.07.2016 по справі 344/14862/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14862/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1526/2016

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника Крихівецької сільської ради ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, в.о. директора ТОВ «Карпатрембудсервіс» ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Крихівецька мрія", до Крихівецької сільської ради, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатрембудсервіс", про визнання протиправним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

17 вересня 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником квартири № 4 в будинку № 131-б на вул. Крихівецькій в с. Крихівці та засновником ОСББ «Крихівецька мрія». Рішенням господарського суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили, зобов'язано ТОВ «Карпатрембудсервіс» здійснити передачу на баланс ОСББ «Крихівецька мрія» житлового будинку, який знаходиться в с. Крихівці, вул. Крихівецька, 131-б у спосіб і в порядку, визначений законодавством. На даний час керівництво ТОВ «Карпатрембудсервіс» ухиляється від виконання рішення суду. Не повідомивши ОСББ «Крихівецька мрія» та мешканців будинку, сільська рада прийняла рішення від 29.03.2011 року про оформлення права власності та присвоїла поштову адресу гаражу на вул. Крихівецька, 131-б, гараж № 1 та визнала право власності на гараж за ТОВ «Карпатрембудсервіс», а 14.04.2011 року видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Приймаючи оскаржуване рішення, сільська рада свідомо ігнорувала неодноразові звернення громадян, юридичних осіб, депутатів із закликами не приймати рішень, а тому прийняте рішення є необґрунтованим.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Крихівецької сільської ради від 29.03.2011 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - вищевказаний гараж, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права - ч.2 ст.331 ЦК України, положення абз.1 ч.а.п.8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ст.126 Земельного кодексу України, оскільки не враховано, що, по-перше, для оформлення права власності на гараж було в.о. генерального директора ТОВ «Карпатрембудсервіс» подано копію технічного паспорту на гараж та копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 1986 року, а не оригінали таких документів, що є порушенням вимог вищевказаних норм матеріального права. По-друге, цільове призначення земельної ділянки, зазначене у світлокопії державного акту, - для будівництва двох чотирьохквартирних будинків. Самовільно збудований гараж знаходиться на цій земельній ділянці, яка для будівництва гаражу не відводилась, технічна документація на зміну цільового призначення не виготовлялась, таке відведення відбулось значно пізніше.

Вважає, що судом мали бути застосовані положення ч.2 ст.144 Конституції України та п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також офіційне тлумачення цих норм, наведене в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Крім того апелянт вважає незрозумілим незастосування та ігнорування судом положень ст.393 ЦК України, хоча така норма була прямо вказана у тексті позовної заяви як підстава звернення до суду.

Також, на думку апелянта, судом порушено норми процесуального права, а саме, ст.ст.213, 214 ЦПК України, оскільки ним було надано до матеріалів справи достатню кількість доказів та безсумнівно доведено, що відповідачем допущені суттєві порушення при прийнятті оспорюваного рішення та видачі свідоцтва про право власності, які є достатньою підставою для їх визнання протиправним та скасування, однак ці докази проігноровані судом.

Також апелянт зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки, по-перше, ним доведено, що оригінал державного акту відсутній, а надана суду копія є підробкою; єдиний належний та допустимий доказ наявності права землекористування, яким є витяг з державного земельного кадастру, також не був наданий суду. По-друге, ним доведено, що гараж збудований не ТОВ «Карпатрембудсервіс», а іншою особою». По-третє, оформлення права власності здійснено на підставі копій документів, а не їх оригіналів.

За наведених підстав просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів, викладених у ній.

Представник Крихівецької сільської ради ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та в.о. директора ТОВ «Карпатрембудсервіс» ОСОБА_7 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Такий висновок відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому, обов'язок доказування порушення власного цивільного права лежить на стороні.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач є співвласником квартири № 4 в будинку № 131-б на вул. Крихівецькій в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (т.1 а.с.87), та є членом ОСББ «Крихівецька мрія», що підтверджується копією списків членів ОСББ (т.1 а.с.89).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили, зобов'язано ТОВ «Карпатрембудсервіс» здійснити передачу на баланс ОСББ «Крихівецька мрія» житлового будинку, який знаходиться в с. Крихівці, вул. Крихівецька, 131-б у спосіб і в порядку, визначений законодавством (т.1 а.с.12-14).

Згідно копії державного акту на право користування землею (т.1 а.с.66-68) право користування земельною ділянкою за вказаною адресою належить ТОВ «Карпатрембудсервіс».

Як на підставу свого позову позивач посилався на те, що ТОВ «Карпатрембудсервіс» не бажає виконувати рішення суду та передавати документи на земельну ділянку ОСББ «Крихівецька мрія». Суд вірно вважав, що ця обставина не свідчить про порушення права позивача.

Так, оскаржуваним рішенням Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 29.03.2011 року № 36 вирішено присвоїти поштову адресу гаражу на вул. Крихівецька, 131-б - гараж № 1 та визнати право власності на гараж № 1 на вул. Крихівецька, 131-б за ТОВ «Карпатрембудсервіс» (т.1 а.с.22).

14 квітня 2011 року ТОВ «Карпатрембудсервіс» було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, на гараж № 1 на вул. Крихівецька, 131-б (т.1 а.с.24).

Вказані рішення та свідоцтво позивач вважав такими, що порушують його права та є незаконними, оскільки рішення прийнято всупереч неодноразовим зверненням громадян, юридичних осіб, депутатів із закликами не приймати рішень.

Крім того суд вірно встановив, що вказаний гараж збудований не ТОВ «Карпатрембудсервіс», а ОСОБА_8. На даний же час, згідно договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності, право власності на гараж № 1 на вул. Крихівецька, 131-б зареєстровано за ОСОБА_5 (т.1 а.с.181, т.2 а.с.33).

У своїх поясненнях позивач стверджував, що встановленням вказаного гаражу ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перешкоджають йому користуватися своєю квартирою.

Суд дійшов вірно висновку, що позивач не зазначив, в чому полягає порушення його цивільного права та не довів обставин позову належними та допустимими доказами.

Натомість, у судовому засіданні позивач стверджував, що він є членом ОСББ «Крихівецька мрія», а вищезазначеним гаражем ніби-то фактично користується інший член ОСББ «Крихівецька мрія», ОСОБА_8, який ставить свій автомобіль попереду гаражу, біля входу в квартиру позивача, заважає йому ставити на це місце його власний автомобіль, знищив квітник та засипав його щебенем, роблячи заїзд до гаражу, на зауваження щодо спільного користування територією скандалить та спеціально створює конфліктні ситуації, тим самим чинить перешкоди в користуванні прибудинковою територією.

Позивач неодноразово скаржився на дії ОСОБА_8 до різних інстанцій, що підтверджується заявами від 02 жовтня 2010 року на адресу Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області, першого заступника міського голови міста Івано-Франківська п.З.Фітеля, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи це, суд вірно вважав, що такі обставини є свідченнями порушення добросусідських відносин між позивачем та ОСОБА_8, проте не є свідченням порушення прав позивача зі сторони відповідача.

Не знайшли свого підтвердження також обставини, що гараж, оформлення права власності на який за ТОВ «Карпатрембудсервіс» оскаржується позивачем, збудований не ТОВ «Карпатрембудсервіс», а іншою особою.

Судом вірно встановлено, що 16 березня 2011 року в.о. генерального директора ТОВ «Карпатрембудсервіс» було подано заяву до виконавчого комітету Крихівецької сільської ради з проханням присвоїти поштову адресу гаражу на вул. Крихівецька, 131-б - гараж № 1 і визнати право власності на гараж №1 на вул. Крихівецька, 131-б за ТОВ «Карпатрембудсервіс». До заяви було додано копію технічного паспорта на гараж №1 на вул. Крихівецька, 131-б за реєстровим номером 23/4994, а також копію Державного акту на право користування землею 1986 року (т.1 а.с.61-68).

Враховуючи те, що заява була подана у встановленому законом порядку та до неї були додані необхідні документи, виконавчий комітет Крихівецької сільської ради розглянув заяву та прийняв рішення №36 від 29 березня 2011 року, згідно якого вирішив присвоїти поштову адресу гаражу на вул. Крихівецька, буд. 131-б - гараж №1 на вул. Крихівецька, 131-б та визнав право власності на гараж №1 на вул. Крихівецька, буд. 131-б за ТОВ «Карпатрембудсервіс».

Отже, правильно застосувавши норми матеріального права, суд дійшов обґрунтованого висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, Крихівецька сільська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд правильно відмовив в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права - ч.2 ст.331 ЦК України, положення абз.1 ч.а.п.8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ст.126 Земельного кодексу України, оскільки, на думку апелянта, суд не врахував, що для оформлення права власності було подано копію технічного паспорту на гараж та копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 1986 року, а не оригінали таких документів. Такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки законодавством не передбачено обов'язку подавати органу місцевого самоврядування оригінали документів.

Що стосується доводів апелянта про те, що технічна документація на зміну цільового призначення земельної ділянки не виготовлялась, сам гараж є самовільно збудованим, то такі доводи є голослівними, оскільки земельна ділянка, на якій розміщений гараж належала на момент його введення в експлуатацію ТОВ «Карпатрембудсервіс» на праві постійного користування з цільовим призначенням - для будівництва двох чотирьохквартирних будинків, ТОВ «Карпатрембудсервіс здійснювало будівництво гаража на земельній ділянці у відповідності до цільового призначення, визначеного генеральним планом населеного пункту та державним актом, а тому це не потребувало виготовлення технічної документації на зміну цільового призначення.

Доводи апелянта про те, що суд помилково не застосував ст.393 ЦК України («Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта; у разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди»), хоча така норма була прямо вказана у тексті позовної заяви як підстава звернення до суду, не заслуговують на увагу, оскільки зазначена стаття підлягає застосуванню у випадку порушення права власника майна, у цій же справі позивач не довів порушення його цивільного права.

Що стосується доводів апелянта про те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки, на думку апелянта, надана суду копія державного акту є підробкою, а єдиний належний та допустимий доказ наявності права землекористування, яким є витяг з державного земельного кадастру, не був наданий суду, то такі доводи не заслуговують на уваги, так як не підтверджені жодними доказами.

Також і інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_9