Постанова

від 25.07.2016 по справі 815/1592/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1592/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Аргумент» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 року № № НОМЕР_1, НОМЕР_2,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 25.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган дійшов необґрунтовано висновку про порушення ПП «Аргумент» вимог Податкового кодексу України, доводи відповідача викладені в акті перевірки є надуманими та не підтверджуються належним чином. Також позивач зазначає, що в акті перевірки відсутні конкретні та детальні посилання на заходи, якими співробітники ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановили та довели неможливість здійснення даних господарських послуг між саме ПП «Аргумент» та ТОВ «Броклідер Інформ». Позивачем були надані до перевірки всі первинні бухгалтерські документи, на підставі яких був сформований податковий кредит по зазначеним контрагентам, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом не наведено доводів та доказів того, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентами певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень зазначив, що, що податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняті правомірно та обґрунтовано.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В пункті 86.7. ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Аргумент», код ЄДРПОУ 32115789, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Броклідер Інформ» (код 38887648) за період з 01.03.2014 року по 31.12.2014 року тривалістю 5 робочих днів, за результатами якої зроблено висновок про порушення ПП «Аргумент» п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 186300 грн., та порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 92500,00 грн., в тому числі липень 2014 року 92500, 00 грн. про що складено акт № 1323/15-53-14-02/31225789 від 12.03.2016 року (а.с. 21-38 том 1).

На підставі акту № 1323/15-53-14-02/31225789 від 12.03.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеські області прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 186300 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46575 грн. та № НОМЕР_1 від 25.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 92500 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46250 грн. (а.с. 39-40 том 1).

Як зазначено в акті перевірки та встановлено в судовому засіданні ПП «Аргумент» у періоді, що перевірявся, формував податковий кредит та валові витрати за результатами взаємовідносин з ТОВ «Броклідер Інформ».

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відтак, дослідженню підлягають обставини реальності вчинення господарських операцій у межах спірних правовідносин, з посиланням на первинні документи, що опосередковували господарські відносини позивача з його контрагентами, які податковий орган вважає складеними без фактичного здійснення господарських операцій, а лише задля отримання податкової вигоди.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено в акті перевірки та встановлено в судовому засіданні ПП «Аргумент» до складу податкового кредиту за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року включено податок на додану вартість в розмірі 92500 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Броклідер Інформ» та за період з 01.03.2014 року по 31.12.2014 року задекларовано витрати пов'язані з отриманням консультаційних послуг від ТОВ «Броклідер Інформ» на суму 1 035 000 грн.

На підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту податок на додану вартість та формування витрат за період липень 2014 року та березень - грудень 2014 року відповідно позивачем надано до суду копію договору № БрІ 12-5/14 від 12.05.2014 року, завдання, акти здачі-приймання (надання послуг), податкові накладні, тощо.

Так, ПП «Аргумент» (Замовник) з ТОВ «Броклідер Інформ» (Виконавець) укладено договір № БрІ 12-5/14 від 12.05.2014 року, предметом якого є надання інформаційних послуг. (а.с. 41-43 том 1).

Відповідно до п.3.1 Договору виконавець зобов'язується надавати замовнику інформаційну продукцію, передбачену Завданнями до цього Договору, що є невід'ємними його частинами.

Розділом 5 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги, вказані в Завданні до цього договору, у строк що не перевищує 15 календарних днів з дати підписання Завдання. Акт прийому наданих послуг складається до кожного завдання окремо, та є невід'ємною частиною цього договору, складається у 2х примірниках і набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами.

Згідно з п. 9.1 договору сума до сплати замовником виконавцеві складається з вартості наданих виконавцем інформаційних послуг, та затверджується завданнями до цього договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані завдання № 001 - 044 за період з травня 2014 року по липень 2014 року, акти здачі приймання робіт до завдань №№ 001-044; податкові накладні (а.с. 44-190 том 1).

Згідно зазначеного договору, завдань та актів виконаних робіт контрагент позивача - TOB В«Брокліндер ІнформВ» на замовлення ПП В«АргументВ» надавало інформаційні послуги з ознайомлення, фотофіксації об'єкту нерухомості, збір документації, порівняння характеристик майна об'єктів, що розташовані переважно у м. Харкові, м. Донецьку, м. Луганську, м. Києві, також м. Львові, м. Івано-Франківську, м. Луцьку та інших міст.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій позивачем надані копії інформаційної продукції до актів здачі - приймання (надання послуг), які уявляють собою роздруківки з сайтів в інтернет-мережі, з відбитком печатки ТОВ «Броклідер-Інформ», які жодним чином не пов'язуються з завданнями до яких вони є додатками. (а.с. 205-250 т.1 , т. 2-6, а.с. 1-24 т. 7).

Разом з тим, надані представником позивача договори про проведення економічної незалежної оцінки, що полягає в визначенні ринкової/ліквідаційної вартості об'єктів оцінки, та звіти про оцінку майна, в яких ПП «Аргумент» є виконавцем не є доказом реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Броклідер Інформ», з огляду на те, що видами діяльності позивача є: «Агенства нерухомості (основний)», «консультування з питань комерційної діяльності й керування», а доказів того що позивач не має матеріальних та трудових ресурси вирішувати дані питання власними силами до суду не надав. При цьому, як вбачається з актів здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані вони керівниками регіональних напрямків у відповідній області. (а.с. 31-98 т. 7).

Крім того, більшість наданих представником позивача до суду звітів про оцінку майна складена до укладання з ТОВ «Броклідер Інформ» договору про надання інформаційних послуг, що додатково свідчить про не пов'язаність укладених позивачем договорів про проведення незалежної оцінки з замовленням інформаційних послуг у ТОВ «Броклідер Інформ». (том 8, а.с. 1-16 т. 9).

Так позивачем не було надано жодного документу, який би містив інформацію, які конкретно роботі виконувались контрагентом позивача, з якою метою такі роботи взагалі виконувались, у зв'язку з чим у позивача виникала потреба у виконанні таких робіт та ін.

Також суд зазначає, що згідно актів здачі-приймання робіт не можливо встановити, відносно якого об'єкту були виконанні послуги та яким чином сторонами визначалась вартість виконаних послуг та перевірялись обставини щодо фактичного їх виконання контрагентом. Не містять такої інформації і надані суду завдання на надання інформаційно-консультаційних послуг.

Оцінюючи докази у даній справі, суд зазначає, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість, або зменшення податкових зобов'язань за рахунок формування податкового кредиту та витрат.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «Аргумент» законних підстав включати до складу податкового кредиту за липень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «Броклідер Інформ» та формування витрат, а тому відповідачем правомірно встановлено порушення ПП «Аргумент» вимог ст. 198 Податкового кодексу України та заниження ПДВ на загальну суму 92500, 00 грн., а також порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 ПК України та заниження податку на прибуток у сумі 186300,00 грн.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач неправомірно в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.08.2014 року № 2263/26-55-22-08/38887648 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Броклідер Інформ» (код за ЄДРПОУ 38887648) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014 по 04.08.2014 року», відповідно до якого встановлена відсутність у ТОВ «Броклідер Інформ» основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, відсутність ТОВ «Броклідер Інформ» за місцезнаходженням та на протоколи допитів свідків, по кримінальному провадженню № 32015100000000001, оскільки це не спростовує встановлених податковим органом під час перевірки та судом під час розгляду справи по суті, невідповідності документів (актів здачі-приймання робіт (надання послуг та інших), наданих позивачем під час перевірки та до суду на підтвердження реальності вчинення господарський операцій, вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, та не може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 року № № НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги вимоги податкового законодавства України, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 та №0000141403 від 25.03.2016 року винесені відповідачем правомірно.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ПП «Аргумент» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Аргумент» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 року № № НОМЕР_1, НОМЕР_2 в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2016 року.

Суддя О.А. Левчук

Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Аргумент» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 року № № НОМЕР_1, НОМЕР_2 в повному обсязі.

25 липня 2016 року.